Ухвала суду № 57401017, 19.04.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"19" квітня 2016 р. м. Київ К/800/35990/15

К/800/36078/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого: Маслія В.І.

Суддів: Розваляєвої Т.С., Черпіцької Л.Т.

При секретарі Зубенко Д.В.

За участю прокурора Чубенка В.В., представника відповідача - Кромпа О.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за касаційними скаргами Першого заступника прокурора Одеської області та ГУ Міндоходів у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 15 травня 2014 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 09 липня 2015 року у адміністративній справі за позовом Приватної фірми "Євромаркет" до ГУ Міндоходів у Херсонській області, за участю Прокуратури Херсонської області, про визнання протиправними дій,

в с т а н о в и л а:

У квітні 2014 року ПФ "Євромаркет" звернулася до суду з позовом до ГУ Міндоходів у Херсонській області, за участю Прокуратури Херсонської області, про визнання протиправними дії відповідача щодо проведення документальних невиїзних перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів при переміщенні через митний кордон України ПФ "Євромаркет" товарів, оформлених за митними деклараціями від 20.01.2014 року №№ 508040000/2014/000208, 508040000/2014/000211 та від 21.01.2014 року № 508040000/2014/000226; визнання протиправними дії відповідача щодо прийняття податкових повідомлень-рішень форми "Р" від 29.01.2014 року №№ 0000052206, 0000062206, 0000032206, 0000042206, 0000012206 та 0000022206, якими ПФ "Євромаркет" визначено мито на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами господарювання, в загальній сумі 1 126 303,40 грн., в тому числі за основним платежем - 821753,77 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 304 549,63 грн., та збільшено грошові зобов'язання з податку на додану вартість на 2 889 928,13 грн., в тому числі за основним платежем - 2 102 992,89 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 786935,24 грн.; визнання неправомірними та скасування зазначених податкових повідомлень-рішень.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 15.05.2014 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 09.07.2015 року, позов задоволено: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення форми "Р" від 29.01.2014 року №№ 0000012206, 0000022206, 0000032206 та 0000042206, 0000052206 та 0000062206; визнано протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення форми "Р" від 29.01.2014 року №№ 0000012206, 0000022206, 0000032206 та 0000042206, 0000052206 та 0000062206.

Не погоджуючись з рішенням судів першої та апеляційної інстанцій, Перший заступник прокурора Одеської області та ГУ Міндоходів у Херсонській області звернулись з касаційними скаргами, в яких просять їх скасувати та у задоволенні позову відмовити.

Заперечень на касаційні скарги не надходило.

У судовому засіданні представник відповідача - Кромп О.П. звернувся до Вищого адміністративного суду України з клопотанням про заміну сторони у справі її правонаступником, а саме замінити Головне управління Міндоходів у Херсонській області на Головне управління Державної фіскальної служби у Херсонській області.

Згідно статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.

В зв'язку наведеним колегія суддів вважає, що наявні достатні підстави для задоволення клопотання та здійснення правонаступництва та заміни Головного управління Міндоходів у Херсонській області на його правонаступника - Головне управління Державної фіскальної служби у Херсонській області.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційних скарг, колегія суддів приходить до висновку, що касаційні скарги підлягають частковому задоволенню.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 04.12.2013 року між приватною фірмою "Євромаркет" (Покупець), яка є резидентом України, було укладено контракт № РЕ-12/13 з Компанією РROGRESS СОММЕRСЕ LL (UNITED KINGDOM) Прогрес Комерс ЛЛП, що є резидентом Великобританії (Продавець).

На виконання умов контракту від Компанії відправника РROGRESS СОММЕRСЕ LL в період з 19.01.2014 по 20.01.2014 рік на митну територію України у пункт пропуску "Херсонський морський торговельний порт" (порт Херсон, Україна) надійшов у режимі "імпорт" товар в контейнерах GESU1089229, INKU2578664 та IPXU3103764/211/2.

20.01.2014 - 21.01.2014 року даний товар було поставлено для проходження митного контролю та оформлення в зоні діяльності Херсонської митниці (митний пост "Херсон-порт").

Для митного оформлення вказаного вантажу до Херсонської митниці Міндоходів були подані митні декларації №№ 508040000/2014/000208, 508040000/2014/000211 та 508040000/2014/000226 типу "ІМ40АА", якою задекларовано товари, які знаходились у контейнерах.

23.01.2014 року керівником Херсонської митниці було винесено розпорядження № 1/15-16-р щодо проведення переогляду товарів за вказаними ВМД у зв'язку з отриманням митницею інформації про те, що в контейнері є не задекларовані товари.

При проведенні переогляду задекларованих ПФ "Євромаркет" товарів у контейнерах були виявлені, поряд з задекларованими, - не задекларовані товари, про що складено акти про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 23, 24 та 25 січня 2014 року, а відносно керівника ПФ "Євромаркет" ОСОБА_2 - протоколи про порушення митних правил від 25.01.2014 року №№ 0005/50804/14, 0006/50804/14 та від 29.01.2014 року № 0007/50804/14, предмети порушення митних правил вилучено.

За наслідками перевірок контролюючий орган дійшов висновків, що ПФ "Євромаркет" під час митного оформлення товарів за вказаними деклараціями порушено вимоги статей 51, 52, 53, 57, 74, ч. 3 ст. 75, ст. 257, ч. 1 ст. 266, ч. 1 ст. 271, п. 1 ч. 1 ст. 276, п. 1 ч. 1 ст. 277, ст. 278, п. 1 ч. 1 ст. 279, статей 289, 293 Митного кодексу України (в частині не декларування товарів та неправильного визначення митної вартості, заниження бази оподаткування ввізним митом та порушення обов'язку по сплаті митних платежів), а також п. 36.1 ст. 36, п.п. 3 п. 180.1 ст. 180, п.п. в) п. 185.1 ст. 185, п. 187.8 ст. 187, п. 190.1 ст. 190 Податкового кодексу України (в частині заниження бази оподаткування та порушення обов'язку по сплаті ПДВ), що призвело до заниження митної вартості товару, бази оподаткування ввізним митом, податком на додану вартість та заниження податкових зобов'язань за цими податками на загальну суму 2 924 746,66 грн., в тому числі за ввізним митом - в розмірі 821 753,77 грн., за податком на додану вартість - в розмірі 2 102 992,89 грн.

На підставі актів від 27.01.2014 року № н 0002/4/21-22-22-06-26/0022753533, від 28.01.2014 року № н 0003/4/21-22-22-06-26/0022753533 та від 29.01.2014 року № н 0004/4/21-22-22-06-26/0022753533 про проведення документальних невиїзних перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів при переміщенні через митний кордон України ПФ "Євромаркет" товарів, оформлених за митними деклараціями від 21.01.2014 року № 508040000/2014/000226, 20.01.2014 року № 508040000/2014/000211 та 20.01.2014 року № 508040000/2014/000208 були прийняті спірні податкові повідомлення-рішення.

Не погоджуючись з діями відповідача, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, вийшов за межі повноважень, наданих йому Митним кодексом України, передчасно здійснив перевірку щодо не задекларованих товарів та безпідставно збільшив зобов'язання позивача, тому його дії є неправомірними як і податкові-повідомлення рішення, які є наслідком таких дій.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає такі висновки судів попередніх інстанцій передчасними.

Відповідно до ч. 1 ст. 246 Митного кодексу України, метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення її за межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно ст. 318 МК України митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України. Митний контроль здійснюється виключно органами доходів і зборів відповідно до цього Кодексу та інших законів України.

Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 336 МК України митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами органів доходів і зборів шляхом проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів.

Згідно зі статтею 351 МК предметом документальних невиїзних перевірок є дані про своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати митних платежів при переміщенні товарів через митний кордон України підприємствами, а також при переміщенні товарів через митний кордон України громадянами з поданням митної декларації, передбаченої законодавством України для підприємств. Документальна невиїзна перевірка проводиться у разі надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтвердженої інформації про непідтвердження автентичності поданих митному органові документів щодо товарів, митне оформлення яких завершено, недостовірність відомостей, що в них містяться, а також запитів стосовно надання інформації про зовнішньоекономічні операції, які здійснювалися за участю суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності - резидентів України.

Аналіз наведених норм свідчить про можливість митного контролю після завершення митного оформлення за умови обґрунтованої підозри, що під час пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України було допущено порушення законодавства України.

Відповідно до матеріалів справи, товар, що був ввезений на територію України за контрактом № РЕ-12/13 був випущений в обіг, про що свідчать печатки Херсонської митниці на деклараціях, що свідчить про завершення митного оформлення зазначеного товару.

Підставою для проведення перевірки стало отриманням митницею інформації про те, що в контейнері є не задекларовані товари.

Відповідно до результатів проведеної перевірки, митним органом зазначено, що в порушення ст. 257 Митного Кодексу України, ПФ «Євромаркет» не заявлено за встановленою формою точних та достовірних відомостей щодо кількості товару, який підлягає обов'язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України, що в свою чергу мало наслідком заниження бази оподаткування ввізним митом та порушення обов'язку по сплаті митних платежів, заниження бази оподаткування та порушення обов'язку по сплаті ПДВ.

З огляду на зазначене, колегія суддів вважає передчасними висновки суду першої інстанції, з якими погодився й апеляційний суд, щодо відсутності між сторонами спору з приводу порядку здійснення митного оформлення товару, кількості та найменування задекларованого та не задекларованого товару.

Крім того, під час розгляду справи судами попередніх інстанцій не надано належної оцінки ухвалі Суворовського районного суду м. Одеси від 05.03.2014 року у справі по обвинуваченню ОСОБА_3 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 212 КК України (умисне ухилення від сплати податків), зазначивши при цьому, що вказана ухвала не має жодного відношення до даної справи.

Разом з тим, вказаною ухвалою задоволено клопотання прокурора та звільнено ОСОБА_3 (заступника директора ПФ «Євромаркет») від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, у зв'язку визнанням вини та відшкодуванням шкоди, завданої невчасною сплатою податків, а також відшкодування податку на додану вартість, що передбачено ч. 4 ст. 212 КК України.

З огляду на зазначене, висновки судів що вказана ухвала не має жодного відношення до розглядуваної справи є передчасними.

Враховуючи викладене, під час розгляду справи суд першої інстанції надав поверхневу оцінку зазначеним обставинам, в свою чергу апеляційний суд залишив зазначене поза увагою.

Отже, ухвалені судами обох інстанцій рішення не відповідають вимогам статті 159 КАС України щодо законності та обґрунтованості, а тому такі рішення підлягають скасуванню в повному обсязі, а справа відповідно до правил статті 227 КАС України - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції, оскільки суд касаційної інстанції не може встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судових рішеннях.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Клопотання представника Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області - Кромпа Олексія Петровича про заміну сторони у справі її правонаступником - задовольнити.

Замінити Головне управління Міндоходів у Херсонській області його правонаступником - Головним управлінням Державної фіскальної служби у Херсонській області.

Касаційні скарги Першого заступника прокурора Одеської області та Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області - задовольнити частково.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 15 травня 2014 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 09 липня 2015 року - скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеними статтями 237, 238, 239-1 КАС України.

Судді: