Ухвала суду № 57400936, 20.04.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 квітня 2016 року м. Київ К/800/30904/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді - Загороднього А.Ф.,

суддів: Веденяпіна О.А., Зайцева М.П.,

та секретаря Коби Т.В.,

за участю: представника позивача Ситніка О.О.

представника відповідача Шипілової С.І.

розглянувши в судовому засіданні касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального Головного управління Міндоходів

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16 березня 2015 року

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2015 року

у справі № 820/19067/14

за позовом Державного підприємства «Харківський машинобудівний завод «ФЕД»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального Головного управління Міндоходів

про скасування податкових повідомлень-рішень, -

встановив:

ДП «Харківський машинобудівний завод «ФЕД» звернулося до суду з адміністративним позовом до СДПІ з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального ГУ Міндоходів, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 06 жовтня 2014 року №0000244600 та №0000254600.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 16 березня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2015 року, позовні вимоги задоволено повністю.

СДПІ з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального ГУ Міндоходів не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, подало касаційну скаргу в якій посилаючись на допущені судами порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судові рішення та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Перевіривши доводи касаційної скарги, рішення судів першої та апеляційної інстанцій щодо застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що на підставі акта перевірки від 19 липня 2014 року №271/28-09-46-17/14310052, СДПІ з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального ГУ Міндоходів прийнято податкові повідомлення-рішення від 06 жовтня 2014 року:

- №0000244600, яким зменшено суми бюджетного відшкодування з ПДВ в розмірі 681544,40 грн. та застосування штрафних санкцій у розмірі 340772,20 грн.

- №0000254600, яким збільшено грошові зобов'язання з адміністративних штрафів та інших санкцій у розмірі 510 грн.

Статтею 198 Податкового кодексу України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності) тощо.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

З наведених законодавчих положень випливає, що умовою виникнення у платника права на включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених в ціні товару (послуги) та зменшення суми оподаткованого доходу на суму понесених витрат є реальне здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг), а також оформлення зазначених операцій необхідними документами первинного обліку, що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.

Судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платника, тобто з презумпції економічної виправданості дій платника, що мають своїм наслідком отримання податкової вигоди, та достовірність відомостей у бухгалтерській та податковій звітності платника.

Згідно довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України основними видами діяльності позивача є: 30.20 виробництво залізничних локомотивів та рухомого складу, 30.30 виробництво повітряних і космічних літальних апаратів, супутнього устаткування, 49.41 вантажний автомобільний транспорт, 55.20 діяльність засобів розміщування на період відпустки та іншого тимчасового проживання, 56.29 постачання інших готових страв, 58.19 інші види видавничої діяльності, 68.20 надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна, 71.20 технічні випробування та дослідження, 72.19 дослідження й експериментальні розробки у сфері інших природних і технічних наук, 77.11 надання в оренду автомобілів і легкових автотранспортних засобів, 33.16 ремонт і технічне обслуговування інших транспортних засобів, 35.30 постачання пари, гарячої води та кондиційованого повітря, 37.00 каналізація, відведення й очищення стічних вод.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що між ДП «ХМЗ «ФЕД» (замовник) та ПП «Виробничо-будівельне підприємство «Рембудмонтаж» (підрядник) укладено договір підряду №1 від 17 січня 2013 року. На виконання договору сторонами підписано додаткові угоди. У якості субпідрядника залучено ТОВ «ЮВО».

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ПП «ВБП «Рембудмонтаж» та ТОВ «ЮВО», зареєстровані належним чином як юридичні особи та перебувають на обліку як платники податків.

Основним видом економічної діяльності ПП «ВБП «Рембудмонтаж» та ТОВ «ЮВО» є 41.20 - будівництво житлових і нежитлових будівель.

Суди попередніх інстанцій на підставі доказів, які містяться у матеріалах справи, оцінка яким надана з дотриманням положень статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України, дійшли висновку про підтвердження факту реального здійснення господарських операцій між позивачем та ПП «Виробничо-будівельне підприємство «Рембудмонтаж», а саме: актів прийому виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в); копій видаткових накладних та податкових накладних, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та затрат (форма КБ-3), відомості ресурсів та договірні ціни з локальними кошторисами.

Факт виконання позивачем зобов'язань за спірним правочином підтверджується перерахуванням безготівкових грошових коштів на користь ПП «ВБП «Рембудмонтаж» за платіжними дорученнями.

Крім того, між структурним підрозділом ДП «ХМЗ «ФЕД» - друкарня та ТОВ «Авангард 10» (АЗС №6) встановлено існування правовідносин, результатом яких стало отримання структурним підрозділом позивача від контрагента автомобільного бензину об'ємом 20,61 л.

Реальність господарської операції проведеної в межах відносин між структурним підрозділом ДП «ХМЗ «ФЕД» - друкарня та ТОВ «Авангард 10» підтверджують виписані останнім податкові накладні, накладні на видачу, прибуткові ордери.

Факт виконання позивачем зобов'язань за спірним правочином шляхом передання грошових коштів на користь ТОВ «Авангард 10» (АЗС №6) підтверджено фіскальними чеками та звітами про використання коштів у сумі 299,88 грн.

Також, між позивачем (покупець) та ТОВ «Укртехснаб» (постачальник) укладено договір купівлі-продажу підшипників, роликів та ПКВ (покупні комплектувальні вироби) від 12 березня 2008 року №2п/08-205. На виконання умов договору сторонами укладено додаткові угоди.

Здійснення операцій за даним договором підтверджується наявними в матеріалах справи первинними та бухгалтерськими документами, оцінка яким надана з дотриманням положень статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: видатковими та податковими накладними, прибутковими ордерами, лімітними картками, товарно-транспортними накладними.

Отримання товару здійснювалося робітниками ДП «ХМЗ «ФЕД» на підставі виписаних довіреностей, а долучені платіжні доручення засвідчують факт виконання позивачем зобов'язань за оспорюваним договором постачання товару. Якість придбаного позивачем товару за договором постачання підтверджено паспортами та етикетками продукції.

Зауваження до форми і змісту податкових накладних та інших первинних документів в акті перевірки відсутні.

Разом з тим, слід відзначити, що обставини, встановлені в актах перевірок та звірок контрагентів позивача, не є безумовною підставою для висновків про відсутність фактичного виконання договорів за умови наявності первинних документів, які спростовують такі доводи.

Відповідачем не надано доказів, які б свідчили про узгодженість дій позивача з контрагентами з метою незаконного отримання податкової вигоди або його обізнаності з такими діями контрагента.

Такий підхід узгоджується і з судовою практикою Європейського Суду з прав людини.

Судом першої інстанції досліджено, що відомості стосовно наявності судових вироків щодо посадових осіб ПП «ВБП «Рембудмонтаж», ТОВ «Укртехснаб» та ТОВ «Авангард 10» відсутні.

Оскільки позивач надав всі первинні документи, що стосуються господарських операцій за участі контрагентів, які фактично підтверджують реальне здійснення правочинів і досягнення позивачем законної мети їх здійснення - придбання на підставі цивільно-правових угод товарів/робіт/послуг для здійснення господарської статутної діяльності, направленої на отримання прибутку та реальне використання товарів/робіт/послуг в господарській діяльності, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку про правомірність формування позивачем податкового кредиту на підставі розрахунків, проведених за наслідками господарських операцій з контрагентами.

Крім того, судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що підставою для винесення податкового повідомлення-рішення від 06 жовтня 2014 року № 0000254600 про збільшення грошових зобов'язань з адміністративних штрафів та інших санкцій у розмірі 510 грн. став висновок податкового органу про порушення ДП «ХМЗ «ФЕД» порядку надання первинних документів, за рахунок яких сформовано підприємством частину податкового кредиту за червень 2014 року.

Пунктом 85.4 статті 85 Податкового кодексу України передбачено, що при проведенні перевірок посадові особи органу державної податкової служби мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків, зборів (обов'язкових платежів), порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Відповідно до пункту 121.1 статті 121 Податкового кодексу України незабезпечення платником податків зберігання первинних документів облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 гривень.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджено актом перевірки від 19 вересня 2014 року № 271/28-09-46-17/14310052, ДП «ХМЗ «ФЕД» до перевірки надано первинні документи та відсутні зауваження щодо їх ненадання під час проведення перевірки.

З огляду на викладене та з урахуванням наведених положень законодавства та встановлених обставин на підставі доказів, що містяться у справі, оцінка яким надана з дотриманням вимог статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли вірного висновку про відсутність в діях позивача порушень при формуванні податкового кредиту по взаємовідносинам з контрагентами - ПП «ВБП «Рембудмонтаж», ТОВ «Авангард 10» та ТОВ «Укртехснаб» за червень 2014 року.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо протиправності дій СДПІ з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального ГУ Міндоходів, в частині прийняття оспорюваних податкових повідомлень - рішень від 06 жовтня 2014 року №0000244600 та №0000254600.

Отже, доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального чи процесуального права, що призвело або могло б призвести до невірного вирішення спору, а тому оскаржувані рішення є законними та обґрунтованими, і підстави для їх скасування відсутні.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального Головного управління Міндоходів залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16 березня 2015 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2015 року - без змін.

Ухвала підлягає перегляду Верховним Судом України у порядку, строки та з підстав, передбачених главою третьою розділу ІV Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий А.Ф. Загородній

Судді О.А. Веденяпін

М.П. Зайцев