Ухвала суду № 57400842, 20.04.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 квітня 2016 року м. Київ К/9991/67738/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України

в складі: Кочан В.М., Пасічник С.С., Стародуб О.П. (доповідач),

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Житомирського обласного військового комісаріату на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 15.05.2012р. та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 02.10.2012р. у справі за позовом ОСОБА_5 до Житомирського обласного військового комісаріату про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-

в с т а н о в и л а:

У квітні 2012 року ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання видати йому посвідчення ветерана військової служби і нагрудний знак відповідно до статтей 5, 10 Закону України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб».

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 15.05.2012р., яка залишена без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 02.10.2012р., позов задоволено.

З такими рішеннями судів не погодився відповідач, подав касаційну скаргу, в якій посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Просить скасувати ухвалені судами рішення та прийняти нове про відмову у задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача по справі, перевіривши матеріали справи та касаційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Так, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 5 Закону України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист» (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) ветеранами військової служби визнаються громадяни України, які бездоганно прослужили на військовій службі 25 і більше років у календарному або 30 та більше років у пільговому обчисленні (з яких не менше 20 років становить вислуга у календарному обчисленні) і звільнені в запас або у відставку відповідно до законодавства України або колишнього Союзу РСР чи держав СНД.

Згідно статті 10 Закону України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист» ветеранам військової служби, ветеранам органів внутрішніх справ, ветеранам податкової міліції, ветеранам державної пожежної охорони, ветеранам Державної кримінально-виконавчої служби України, ветеранам Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України вручаються посвідчення та нагрудні знаки.

Зразки посвідчень, нагрудних знаків та порядок їх виготовлення і вручення визначаються Кабінетом Міністрів України.

В ході розгляду справи судами встановлено, що позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Житомирській області і з 05.10.1998р. отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Загальна вислуга років позивача складає 28 років, 1 місяць і 4 дні, а календарна - 23 роки і 29 днів.

Постановою Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 08.02.2008р., яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 03.07.2009р., зобов'язано Житомирський обласний військовий комісаріат зарахувати позивачу у вислугу років на пільгових умовах (один місяць за півтора) період військової служби з 10.09.1979р. по 01.01.1985р. в місцевості з важкими кліматичними умовами - 2 роки 7 місяців.

20.02.2012р. позивач звернувся до Житомирського обласного військового комісаріату із заявою про встановлення йому статусу ветерана військової служби та видачі посвідчення і нагрудного знака ветерана військової служби.

Листом Житомирського обласного військового комісаріату від 01.03.2012р. №1020 позивача повідомлено, що згідно розрахунку вислуги років, який знаходиться у його особово-пенсійній справі, його загальна вислуга років становить 28 років, а календарна 23 роки, а тому правові підстави для встановлення статусу ветерана військової служби відповідно до Закону України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист» відсутні.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що з урахуванням постанови Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 08.02.2008р. позивач має достатню вислугу років для встановлення йому статусу ветерана військової служби з видачею відповідного нагрудного знака і посвідчення.

З такими висновками судів колегія суддів погоджується і вважає, що вони відповідають нормам матеріального та процесуального права і фактичним обставинам справи.

Мотиви та доводи касаційної скарги висновки судів не спростовують і є безпідставними, оскільки в ході розгляду справи встановлено наявність у позивача необхідної для визнання ветераном військової служби вислуги років з видачею відповідного нагрудного знака і посвідчення відповідно до Закону України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист», а тому суди дійшли обґрунтованого висновку про задоволення позову.

Відповідно до частини 1 статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку, що судами правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.

Керуючись статтями 210, 220, 220-1, 223, 224, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,-

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу Житомирського обласного військового комісаріату відхилити, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 15.05.2012р. та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 02.10.2012р. у даній справі - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку передбаченому главою 3 розділу IV КАС України.

Судді: О.П. Стародуб

В.М. Кочан

С.С. Пасічник