Ухвала суду № 57400730, 13.04.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"13" квітня 2016 р. м. Київ К/800/28705/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді - Загороднього А.Ф.,

суддів: Веденяпіна О.А., Зайцева М.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 04 червня 2015 року

у справі № 826/14559/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Профібілд»

до Державної податкової інспекції у Подільському районі головного управління державної фіскальної служби у місті Києві

про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, -

встановив:

ТОВ «Профібілд» звернулося до суду з адміністративним позовом до ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у місті Києві, в якому просило:

- визнати протиправними дії щодо проведення зустрічної звірки ТОВ «Профібілд», за результатами якої складено довідку від 09 липня 2014 року № 361/26-56-22-03-09/34428658;

- визнати неправомірними дії по складанню висновків щодо нікчемності (відсутності реального здійснення) господарських операцій ТОВ «Профібілд» із платниками податків за період з 01 червня 2011 року по 31 травня 2014 року, що викладені у довідці від 09 липня 2014 року №361/26-56-22-03-09/34428658;

- визнати неправомірними дії щодо зміни в електронній базі даних АІС «Податковий блок» показників податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість, які задекларовані ТОВ «Профібілд» по взаємовідносинам з платниками податків;

- зобов'язати відповідача вилучити з бази даних «Податковий блок» інформацію, внесену на підставі довідки від 09 липня 2014 року № 361/26-56-22-03-09/34428658 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Профібілд» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків;

- зобов'язати відповідача відновити в АІС «Податковий блок» показники податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податкового кредиту, визначених ТОВ «Профібілд» по взаємовідносинам з платниками податків за період з 01 червня 2011 року по 31 травня 2014 року.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 грудня 2014 року в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 04 червня 2015 року скасовано рішення суду першої інстанції та прийнято нове, яким позовні вимоги задоволено повністю.

ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у місті Києві не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, подала касаційну скаргу, в якій посилаючись на допущені судом порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Перевіривши доводи касаційної скарги, рішення судів першої та апеляційної інстанцій щодо застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідачем здійснено заходи з метою проведення зустрічної звірки ТОВ «Профібілд» з питань реальності здійснення господарських відносин та повноти їх відображення в податковому обліку, за результатами яких складено довідку від 09 липня 2014 року № 361/26-56-22-03-09/34428658 «Про неможливість проведення зустрічної звірки щодо підтвердження реальності здійснення господарських відносин із платниками податків за період з 01 червня 2011 року по 31 травня 2014 року.

На підставі вказаної довідки відповідачем до АІС «Податковий блок», «Підсистеми автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» внесені коригування показників податкової звітності ТОВ «Профібілд».

Податкові повідомлення-рішення за результатами вказаної перевірки відповідачем не приймались.

Задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції виходив з того, що дії податкового органу при проведенні зустрічної звірки позивача з питань підтвердження взаємовідносин з платниками податків, є протиправними та не відповідають вимогам Податкового кодексу України щодо підстав, порядку та процедури проведення податкового контролю платника податку.

Однак, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не може погодитися з такими висновками суду апеляційної інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 73.5 статті 73 Податкового кодексу України з метою отримання податкової інформації контролюючі органи мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків. Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється контролюючими органами з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Відповідний порядок затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1232. За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.

Відповідні дії не призводять до виникнення будь-якого правового результату, оскільки звірка як юридичний факт у цьому разі не є проведеною. Отже, жодних правових наслідків, які могли би порушувати права платника податків (позивача у справі) та бути предметом оскарження, в розглядуваному випадку не виникає.

Проведення зустрічної звірки може розглядатися як юридичний факт, який впливає на законні інтереси платника податків виключно у випадку коли дані, отримані за результатами проведення зустрічних звірок, можуть бути використані контролюючим органом як інформація про можливі порушення платником податків вимог податкового законодавства. Відповідна обставина, у свою чергу, згідно з підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України є підставою для призначення податкової перевірки.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги, спрямовані на оскарження дій посадових осіб контролюючих органів із проведення зустрічної звірки та складення довідки про неможливість проведення зустрічної звірки, задоволенню не підлягають.

Крім того, згідно пункту 61.1 статті 61 Податкового кодексу України податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів (підпункт 62.1.2 пункту 62.1 статті 62 Податкового кодексу України).

Відповідно до статті 71 Податкового кодексу України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - це комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Враховуючи, що висновки, викладені в акті перевірки, є відображенням дій працівників податкових органів і самі по собі не породжують правових наслідків для платника податків та, відповідно, такий акт не порушує прав останнього, включення суб'єктом владних повноважень до бази даних інформації про таку перевірку не створює жодних перешкод для діяльності платника податку.

За таких обставин, дії контролюючого органу щодо внесення до електронної бази даних інформації, отриманої внаслідок проведення податкової перевірки, у тому числі й складеного за її результатами акта, є лише службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов'язків по збиранню доказової інформації щодо наявності чи відсутності документального підтвердження відповідних операцій.

Враховуючи, що дії контролюючого органу щодо внесення до АІС «Податковий блок» змін показників податкової звітності суб'єктів господарювання в частині податкового кредиту та податкових зобов'язань на підставі акта перевірки без прийняття податкових повідомлень-рішень не породжують правових наслідків для платників податків та не порушують їхні права, оскільки розміщена в цій системі інформація є службовою та використовується податковими органами для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі (використовується для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань) з метою здійснення податкового контролю, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав для задоволення позовних вимог.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду України від 3 листопада 2015 року справа № 21-99а15, від 04 листопада 2015 року справа № 21-1293а15 та від 17 листопада 2015 року справа № 821/3985/14.

Враховуючи приписи статті 226 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції рахує за необхідне скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване помилково.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві задовольнити.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 04 червня 2015 року скасувати, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 грудня 2014 року залишити в силі.

Ухвала підлягає перегляду Верховним Судом України у порядку, строки та з підстав, передбачених главою третьою розділу ІV Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий А.Ф. Загородній

Судді О.А. Веденяпін

М.П. Зайцев