Ухвала суду № 57400693, 24.03.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"24" березня 2016 р. м. Київ К/800/65701/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Степашка О.І.

Суддів Островича С.Е.

Сіроша М.В.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09.08.2013

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.10.2013

у справі № 820/6120/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дельта-Транс»

до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Дельта-Транс» (далі по тексту - позивач, ТОВ «Дельта-Транс») звернулось до суду з позовом (з урахуванням уточнень позовних вимог) до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області (далі по тексту - відповідач, ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області) про визнання протиправними дії ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області по проведенню документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Дельта-Транс», за результатами якої складено акт від 14.06.2013 №2269/2210/37998163 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Дельта-Транс» щодо документального підтвердження господарських відносин з постачальниками та покупцями за серпень-жовтень 2012 року та їх реальності та повноти відображення в обліку за серпень-жовтень 2012 року»; зобов'язання ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області вилучити з Автоматизованої системи «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» відомості, внесені на підставі акту перевірки від 14.06.2013 №2269/2210/37998163, поновивши у ній дані, задекларовані ТОВ «Дельта-Транс» щодо податкових зобов'язань та податкового кредиту у податкових деклараціях з податку на додану вартість за період серпень-жовтень 2012 року.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 09.08.2013, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.10.2013, позов задоволено.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій зазначено, що що 23.05.2013 ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області на адресу позивача направлено запит щодо надання пояснень та їх документальне підтвердження формування податкового кредиту та податкових зобов'язань за період серпень 2012 року - жовтень 2012 року, у зв'язку з надходженням податкової інформації, яка свідчить про порушення податкового законодавства позивачем.

Втім позивач відмовився надати пояснення на цей запит з підстав його складення з порушенням вимог, передбачених пунктом 73.3 статті 73 Податкового кодексу України, оскільки не містить зазначення контрагентів та правовідносин по яким податковий орган просив надати пояснення та їх документальні підтвердження щодо господарських відносин за період серпень-жовтень 2012 року.

Наведена обставина стала підставою для видачі керівником ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області наказу від 04.06.2013 № 1159 «Про проведення документальної невиїзної позапланової перевірки ТОВ «Дельта-Транс» з посиланням на підпункт 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 та статті 79 Податкового кодексу України.

04.06.2013 ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області направило на адресу позивача повідомлення від 04.06.2013 та копію наказу №1159 «Про проведення документальної невиїзної позапланової перевірки ТОВ «Дельта-Транс» щодо документального підтвердження господарських відносин з постачальниками та покупцями за період серпень-жовтень 2012 року та їх реальності та повноти відображення в обліку за період серпень-жовтень 2012 року.

За результатами перевірки ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області складено акт від 14.06.2013 №2269/2210/38280479 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Дельта-Транс» щодо документального підтвердження господарських відносин з постачальниками та покупцями за серпень-жовтень 2012 року та їх реальності та повноти відображення в обліку за серпень-жовтень 2012 року».

На підставі висновків акту №2269/2210/37998163 від 14.06.2013 відбулося коригування показників податкового кредиту та податкових зобов'язань позивача, які на підставі декларацій з ПДВ відображаються податковим органом в централізованій електронній базі податкової звітності, а саме: в базі даних Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, за період серпень- жовтень 2012 року.

Повідомлення-рішення за наслідками вказаного акту не приймалося.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що відповідачем було порушено законодавчо встановлений порядок та спосіб проведення перевірки, передбачений ст.75, п.78.1.ст. 78 Податкового кодексу України.

Проте, колегія суддів не може погодитися із висновками судів першої та апеляційної інстанцій з огляду на наступне.

Відповідно до пп. 20.1.6 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право для здійснення функцій, визначених податковим законодавством, отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, у порядку, визначеному цим Кодексом, інформацію, довідки, копії документів (засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності)) про фінансово-господарську діяльність, отримувані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов'язану з обчисленням та сплатою податків, дотриманням вимог іншого законодавства, здійснення контролю за яким покладено на органи державної податкової служби, а також фінансову та статистичну звітність в порядку та на підставах, визначених цим Кодексом.

Положеннями п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України передбачено, що органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Відповідно до частини першої статті 16 Закону України «Про інформацію» податкова інформація - це сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб'єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановленому Податковим кодексом України.

Згідно з пунктом 63.12 статті 63 Податкового кодексу України інформація, що збирається, використовується та формується органами державної податкової служби у зв'язку з обліком платників податків, вноситься до інформаційних баз даних і використовується з урахуванням обмежень, передбачених для податкової інформації з обмеженим доступом.

Таким чином, за фактом виявлення розбіжностей за наслідками аналізу податкової інформації, що міститься у базах даних податкового органу, останній вправі надіслати платникові запит щодо такої інформації.

Такий запит підписується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.

Запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або іншому суб'єкту інформаційних відносин або його посадовій особі.

Платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті органу державної податкової служби, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

Судами встановлено, що позивач відмовився надати пояснення на цей запит з підстав його складення з порушенням вимог, передбачених пунктом 73.3 статті 73 Податкового кодексу України, оскільки не містить зазначення контрагентів та правовідносин по яким податковий орган просив надати пояснення та їх документальні підтвердження щодо господарських відносин за період серпень-жовтень 2012 року.

Особливості регулювання проведення документальної невиїзної перевірки, встановлені статтею 79 Податкового кодексу України, не виключають необхідності дотримання загальних вимог до наявності підстав та порядку проведення документальних позапланових перевірок.

Як зазначено у пункті 79.1 зазначеної вище статті, документальна невиїзна перевірка здійснюється, зокрема, у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу.

У підпункті 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, який був правовою підставою для проведення перевірки у цій справі (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), передбачено, що перевірка здійснюється за наявності такої обставини: за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Таким чином, з наведеної норми вбачається, що виявлені факти, які свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, можуть бути підставою для проведення перевірки лише у випадку, коли сумніви не усунуті наданими поясненнями та документальними підтвердженнями.

За таких обставин у контролюючого органу є право на оцінку пояснень і їх документальних підтверджень. Якщо ці пояснення не обґрунтовані або документально не підтверджені, перевірка може бути призначена.

Суб'єкт господарювання має право не погодитися з рішенням про призначення перевірки і оспорити його у суді.

У такому спорі суб'єкт владних повноважень зобов'язаний довести обґрунтованість свого рішення з посиланням на недоліки пояснень суб'єкта господарювання та їх документальне обґрунтування.

Слід звернути увагу на те, що до підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України пізніше були внесені зміни. Його нинішня редакція свідчить, що перевірка може проводитись у випадку, коли за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть протягом 10 робочих днів пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства. Тобто зміни були направлені на гарантування дотримання прав платників податків, звуження підстав для проведення перевірки, усунення можливості зловживання правом на перевірку.

Пунктом 79.2 статті 79 Податкового кодексу України визначено, що документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Підсумовуючи наведене, аналізованими нормами Податкового кодексу України, з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів, встановлені умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, зокрема документальних позапланових невиїзних. Лише їх дотримання може бути належною підставою наказу про проведення перевірки. З наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку. Невиконання вимог підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 та пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

Відповідно до частини 1 ст. 138 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Виходячи з положень статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визначати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні.

За таких обставин, відсутні підстави вважати, що судами з'ясовані всі обставини справи і їм надана правильна юридична оцінка. Вказане позбавляє касаційну інстанцію можливості перевірити юридичну оцінку, надану судами попередніх інстанцій всім обставинам справи.

Відповідно до п. 2 ст. 227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Оскільки, передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, ухвала та постанова у справі підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи суду першої інстанції необхідно врахувати, що рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального закону і всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір відповідно до норм матеріального права, а обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 222, 223, 227, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області задовольнити частково.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09.08.2013 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.10.2013 скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.

Головуючий(підпис)О.І. Степашко Судді(підпис)С.Е. Острович (підпис)М.В. Сірош