Ухвала суду № 57400670, 24.03.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"24" березня 2016 р. м. Київ К/800/41919/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Степашка О.І.

Суддів Островича С.Е.

Сіроша М.В.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровський області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.05.2013

та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.07.2013

у справі № 804/6144/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково - Виробничого підприємства «Промтехсінтез»

до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровський області

про визнання дій протиправними

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково - Виробничого підприємства «Промтехсінтез» (далі по тексту - позивач, ТОВ «НВП «Промтехсінтез») звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровський області (далі по тексту - відповідач, ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровський області) про визнання протиправними діі відповідача які полягають у проведені перевірки ПП «Транс-Атлантіка Сервіс», в результаті якої був складений акт від 21.12.2012 №7204/224/32694389 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки фінансово-господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового законодавства України ПП «Транс-Атлантіка Сервіс» з питань дотримання податкового та іншого законодавства з контрагентами ТОВ «Кафепродакшн» за січень 2011 року, ТОВ «Хімагросервіс» за листопад 2011 року, ПП «СВ Гермес» за березень 2011 року, ТОВ «Пасіфік» за вересень 2011 року, ТОВ «Олімп» за вересень 2011 року, ТОВ «Інфотерм» за червень 2011 року, БПП «Сура» за вересень 2011 року, ПВП «Форест» за червень 2011 року; визнання протиправними дії відповідача щодо формування в акті від 21.12.2012 №7204/224/32694389 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки фінансово-господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового законодавства України ПП «Транс-Атлантіка Сервіс», з питань дотримання податкового та іншого законодавства з контрагентами ТОВ «Кафепродакшн» за січень 2011 року, ТОВ «Хімагросервіс» за листопад 2011 року, ПП «СВ Гермес» за березень 2011 року, ТОВ «Пасіфік» за вересень 2011 року, ТОВ «Олімп» за вересень 2011 року, ТОВ «Інфотерм» за червень 2011 року, БПП «Сура» за вересень 2011 року, ПВП «Форест» за червень 2011 року, висновків про визнання відсутності у ПП «Транс-Атлантіка Сервіс» об'єктів оподаткування по операціях з продажу товарів (послуг) підприємствам - покупцям, у період з грудня 2011 року по серпень 2012 року; визнання протиправними дії відповідача щодо коригування показників податкової звітності ПП «Транс-Атлантіка Сервіс» за період з грудня 2011 року по серпень 2012 року, яке відбулося на підставі акту від 21.12.2012 №7204/224/32694389 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки фінансово-господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового законодавства України ПП «Транс-Атлантіка Сервіс» з питань дотримання податкового та іншого законодавства з контрагентами ТОВ «Кафепродакшн» за січень 2011 року, ТОВ «Хімагросервіс» за листопад 2011 року, ПП «СВ Гермес» за березень 2011 року, ТОВ «Пасіфік» за вересень 2011 року, ТОВ «Олімп» за вересень 2011 року, ТОВ «Інфотерм» за червень 2011 року, БПП «Сура» за вересень 2011 року, ПВП «Форест» за червень 2011 року, висновків про визнання відсутності у ПП «Транс-Атлантіка Сервіс» об'єктів оподаткування по операціях з продажу товарів (послуг) підприємствам - покупцям, у період з грудня 2011 року по серпень 2012 року, в тому числі дії з виключення з електронної бази даних «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України» сум податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, які визначені ПП «Транс-Атлантіка Сервіс» у податкових деклараціях за період з грудня 2011 року по серпень 2012 року; зобов'язання відповідача відновити показники податкової звітності ПП «Транс-Атлантіка Сервіс» за період з грудня 2011 року по серпень 2012 року, в тому числі зобов'язати відобразити в електронній базі даних «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України» суми податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, які ПП «Транс-Атлантіка Сервіс» включило до податкових декларацій з податку на додану вартість за період з грудня 2011 року по серпень 2012 року.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.05.2013 позов задоволено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.07.2013 рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове рішення, яким позов задоволено частково. Визнано незаконними дії відповідача щодо коригування в електронній базі даних «Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» показників податкового зобов'язання та податкового кредиту ПП «Транс-Атлантіка Сервіс» за період з грудня 2011 року по серпень 2012 року. Зобов'язано Державну податкову інспекцію у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби відновити в електронній базі даних «Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» показники податкового зобов'язання та податкового кредиту ПП «Транс-Атлантіка Сервіс» за період з грудня 2011 року по серпень 2012 року відповідно до податкових декларацій з податку на додану вартість за період з грудня 2011 року по серпень 2012 року. У задоволенні позову в іншій частині відмовлено.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Підставою для звернення до суду за захистом порушеного права позивача, слугувало те, що ПП «Транс-Атлантіка Сервіс» припинено на підставі ухвали господарського суду Запорізької області від 28.12.2012, а висновки акту від 21.12.2012 №7204/224/32694389 про недійсність господарських операцій, на підставі яких було здійснено коригування показників податкової звітності ПП «Транс-Атлантіка Сервіс» за період з грудня 2011 року по серпень 2012 року по взаємовідносинах з позивачем, порушують ділову репутацію та майновий стан ТОВ «НВП «Промтехсінтез».

Судами попередніх інстанцій зазначено, що згідно з наказом про організацію здійснення документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «Транс-Атлантіка Сервіс» від 20.12.2012 №1452, відповідачем з 20.12.2012 по 21.12.2012 проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПП «Транс-Атлантіка Сервіс», за результатами перевірки, відповідачем 21.12.2012 складено акт №7204/224/32694389 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки фінансово-господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового законодавства України ПП «Транс-Атлантіка Сервіс», з питань дотримання податкового та іншого законодавства з контрагентами ТОВ «Кафепродакшн» за січень 2011 року, ТОВ «Хімагросервіс» за листопад 2011 року, ПП «СВ Гермес» за березень 2011 року, ТОВ «Пасіфік» за вересень 2011 року, ТОВ «Олімп» за вересень 2011 року, ТОВ «Інфотерм» за червень 2011 року, БПП «Сура» за вересень 2011 року, ПВП «Форест» за червень 2011 року.

Перевіркою встановлено відсутність об'єктів оподаткування по операціях з продажу товарів (послуг) підприємствам - покупцям, у період з грудня 2011 року по серпень 2012 року.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що законні інтереси позивача порушенні діями відповідача щодо проведення перевірки ПП «Транс-Атлантіка Сервіс», у зв'язку із висновками викладеними в акті перевірки від 21.12.2012 №7204/224/32694389, що правочини, укладені позивачем з ПП «Транс-Атлантіка Сервіс», є безтоварними, тобто не спрямовані на реальне настання правових наслідків.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позов частково, апеляційний суд виходив з того, що підстави для здійснення коригування на підставі акту перевірки № 7204/224/32694389 від 21.12.2012 у інформаційній системі «Податковий блок» та інших інформаційних баз органів доходів і зборів у податкового органу були відсутні, оскільки коригування в Автоматизованій системі співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів показників податкового зобов'язання та податкового кредиту ПП «Транс-Атлантіка Сервіс» за період з грудня 2011 року по серпень 2012 року було здійснено у спосіб, що суперечить закону, адже підприємством уточнююча декларація не подавалася, податкове повідомлення-рішення податковим органом не приймалося. Відмовляючи в іншій частині позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивачем не надано доказів того, що в результаті перевірки ПП «Транс-Атлантіка Сервіс» порушені права, свободи або інтереси позивача. Також не відповідають положенням чинного законодавства висновки суду першої інстанції про протиправність дій відповідача щодо формування в акті перевірки №7204/224/32694389 від 21.12.2012 певних висновків, оскільки висновки, викладені в акті перевірки, є відображенням дій працівників податкових органів і самі по собі не породжують правових наслідків для платника податків та, відповідно, такий акт не потребують судового захисту права та інтересів останнього.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України зазначає, що, звертаючись до адміністративного суду з вимогами про визнання протиправними дій контролюючого органу, позивач скористався гарантованим Конституцією України правом на звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод.

Дане право закріплене і в ч.1 ст.6 Кодексу адміністративного суду України, в якій зазначено, що кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Крім того, відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

З огляду на викладене, можна дійти висновку про те, що позивач на власний розсуд визначає чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень.

Проте ці рішення, дія або бездіяльність у будь-якому випадку повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин особи, яка звернулася за їх захистом.

За таких обставин, колегія суддів касаційної інстанції не може погодитися з висновками судів попередніх інстанцій як в частині задоволення позову, так і в частині відмови в задоволенні позовних вимоги, оскільки вважає їх передчасними, як такими, що зроблені без всебічного та об'єктивного дослідження усіх обставин справи. При цьому, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно п.20.1.4 ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податку (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

У відповідності до пп.75.1.2 п.75.1 ст.75 названого Кодексу документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Відповідно до п.86.1 ст.86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

У разі незгоди платника податків з висновками акта, такий платник зобов'язаний підписати такий акт перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта або окремо, у строки, передбачені цим Кодексом.

Таким чином, згідно чинного законодавства вчинення податковим органом дій по складанню акту перевірки за результатами проведення позапланової перевірки у випадках встановлення під час проведення такої перевірки порушень податкового законодавства прямо передбачено у повноваженнях органів державної податкової служби.

Тобто, дії складанню акта перевірки є частиною процесу реалізації податковим органом повноважень, наданих йому чинним законодавством. Крім того, обставини, викладені в акті перевірки, є лише відображенням фактичних дій посадових осіб контролюючого органу, вчинених в процесі перевірки, щодо співставлення даних первинного бухгалтерського обліку та інших документів.

Результатом реалізації таких повноважень є винесення у відповідній формі рішення, яке породжує юридичні наслідки для платників податків. Отже, саме результат реалізації повноважень податкового органу (тобто, рішення контролюючого органу), а не процес реалізації його повноважень (як то складання акту перевірки, включення до акту перевірки певних висновків) має бути об'єктом оскарження.

Вирішуючи питання про правомірність внесення контролюючим органом до підсистеми «Податковий аудит» інформаційної системи «Податковий блок» інформації на підставі зазначеного акту перевірки, слід враховувати правову позицію Верховного Суду України, висловлену в постановах від 03.11.2015, від 01.12.2015, від 03.02.2016 (справи №21-99а15, №21-3133а15, №21-4265а15 відповідно), згідно з якою відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, щодо компетенції контролюючих органів, повноважень і обов'язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, урегульовані Податкового кодексу України. Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів. Інформація, зібрана відповідно до Податкового кодексу України, може зберігатись та опрацьовуватись в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Дії контролюючого органу щодо внесення до інформаційних систем змін показників податкової звітності суб'єкта господарювання на підставі акту перевірки без прийняття податкових повідомлень-рішень не породжують правових наслідків для цього платників та не порушують його права, оскільки розміщена в цій системі інформація є службовою та використовується податковими органами для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі (використовується для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань) з метою здійснення податкового контролю.

Як з'ясовано судами в даній справі, акт перевірки № 7204/224/32694389 від 21.12.2012 містить висновки перевіряючих щодо відсутності у ПП «Транс-Атлантіка Сервіс» об'єктів оподаткування по операціях з продажу товарів по ланцюгу постачання, в тому числі з ТОВ «Транс-Атлантіка Сервіс». На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем внесено зміни до підсистеми «Податковий аудит» інформаційної системи «Податковий блок» щодо показників податкової звітності позивача. При цьому встановлено, що податкові повідомлення-рішення за наслідками здійснення цієї перевірки контролюючим органом не приймались.

Наслідком розв'язання публічно-правового спору по суті має бути захист порушеного суб'єктивного права позивача, а тому при розгляді даного спору судами має бути встановлено та підтверджено належними та допустимими доказами, чи є усі оскаржувані дії відповідача такими, що породжують саме для позивача настання будь-яких юридичних наслідків і безпосередньо впливають на його права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин.

Окрім цього, судам слід врахувати, що питання про можливість задоволення конкретних позовних вимог платника податків, спрямованих на відновлення його прав, має вирішуватися, виходячи із суті заявлених вимог та наявності спірних правовідносин, які виникли безпосередньо між позивачем та контролюючим органом, протиправні дії якого, на суб'єктивну думку позивача, порушили його право. При цьому, факт порушення права позивача та, як наслідок, наявність спірних правовідносин потребують доведення та встановлення в ході судового розгляду справи.

Враховуючи покладені Кодексом адміністративного судочинства України завдання адміністративного судочинства, що полягають, зокрема, у захисті порушених прав, свобод або інтересів особи, колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що реалізація покладених завдань можлива лише за умови, що права, свободи та інтереси позивача є порушеними на момент звернення до суду за їх захистом, оскільки чинне законодавство не передбачає можливості захисту в адміністративному судочинстві прав у майбутньому без встановлення такого порушення, а лише допускаючи можливість подальшої неправомірної поведінки суб'єкта оскарження.

Право на захист є самостійним суб'єктивним правом, яке з'являється у власника прав лише в момент їх порушення або оспорювання та реалізується в межах охоронюваних правовідносин, які при цьому виникли.

Таким чином, суд касаційної інстанції не може визнати законними і обґрунтованими судові рішення попередніх інстанцій, оскільки судами попередніх інстанцій при розгляді даного спору на підставі належних доказів не було досліджено та встановлено наявність факту порушення права позивача внаслідок вчинення відповідачем усіх оскаржуваних дій, а наведені в судових рішеннях висновки є необґрунтованими, оскільки такі дії відповідача були вчинені не по відношенню до позивача, а відносно його контрагента ПП «Транс-Атлантіка Сервіс».

Відповідно до п. 2 ст. 227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Оскільки, передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, ухвала та постанова у справі підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи суду першої інстанції необхідно врахувати, що рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального закону і всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір відповідно до норм матеріального права, а обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 222, 223, 227, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровський області задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.05.2013 та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.07.2013 скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.

Головуючий(підпис)О.І. Степашко Судді(підпис)С.Е. Острович (підпис)М.В. Сірош