Ухвала суду № 57400649, 12.04.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ

01029, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 5

УХВАЛА

Іменем України

12.04.2016 № К/800/10679/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: головуючого судді Юрченко В.П., суддів: Голубєвої Г.К., Сіроша М.В., секретар судового засідання - Іванов Д.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю «ЮГАС» на постановуКиївського апеляційного адміністративного суду від 17.02.2015у справі №826/16032/14 за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «ЮГАС»доДержавної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві провизнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,- ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮГАС» звернулося до суду із адміністративним позовом, у якому просило визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві по внесенню інформації щодо виявлених в ході проведення перевірки та викладених в акті перевірки від 18.11.2013 року №1480/26-53-22-01-21-31923328 порушень, вчинених Позивачем, до електронних систем, зокрема, до системи «Податковий блок», скасування внесення змін до електронних систем, зокрема, до системи «Податковий блок» на підставі вказаного акта перевірки.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.12.2014 адміністративний позов задоволено частково, визнано протиправними дії по внесенню інформації щодо виявлених в ході проведення перевірки та викладених в акті перевірки від 18.11.2013 №1480/26-53-22-01-21-31923328 порушень, вчинених позивачем, до електронних систем, зокрема, до системи «Податковий блок», зобов'язано вилучити з бази даних «Податковий блок» всі дані, які вносилися за результатами складання акту від 18.11.2013 №1480/26-53-22-01-21-31923328. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 17.02.2015 у даній справі скасовано постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.12.2014 в задоволеній частині позовних вимог та прийнято нове рішення в цій частині, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким залишити в силі рішення суду першої інстанції, оскільки вважає, що постанову було прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Заперечення на касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань правильності обчислення податкових зобов'язань з контрагентами-покупцями та податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ «Проффком» по податку на додану вартість за період з 01.09.2012 по 31.12.2012, за результатами якої складено акт перевірки від 18.11.2013 №1480/25-53-22-01-21-31923328 про порушення вимог п.187.1 ст.187, п.п.198.2, 198.3, 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, що призвело до завищення податкових зобов'язань з податку на додану вартість за період з 01.09.2013 по 31.12.2012 на загальну суму 2517 872,04 грн., завищення податкового кредиту з податку на додану вартість за вказаний період на суму 2471524,72 грн.

На підставі висновків, викладених у акті перевірки, до автоматизованої інформаційної системи податковим органом були внесені коригування самостійно задекларованих позивачем показників податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ. При цьому, будь-які податкові повідомлення-рішення про визначення сум грошових зобов'язань позивачу, у встановленому податковим законодавством порядку, відповідачем не приймались.

Приймаючи рішення про задоволення позову частково, суд першої інстанції виходив з того, що внесення відповідачем змін до інформаційної системи показників відповідної податкової звітності позивача на підставі акта без прийняття податкового повідомлення-рішення не ґрунтується на положеннях Податкового кодексу України.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення місцевого суду в задоволеній частині позовних вимог виходив з наступних мотивів, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, щодо компетенції контролюючих органів, повноважень і обов'язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальності за порушення податкового законодавства, урегульовані Податковим кодексом України.

Згідно пункту 61.1 статті 61 Податкового кодексу України податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів (підпункт 62.1.2 пункту 62.1 статті 62 Податкового кодексу України).

Відповідно до статті 71 Податкового кодексу України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - це комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Згідно з приписами підпункту 72.1.1 пункту 72.1 статті 72 ПК для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема: від платників податків та податкових агентів, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків.

Згідно з пунктом 75.1 статті 75 ПК контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до пункту 86.1 статті 86 ПК результати перевірок оформляються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності), у разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку у строки, визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.

У разі незгоди платника податків з висновками акта такий платник зобов'язаний підписати такий акт перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.

Відповідно до статті 74 Податкового кодексу України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (пункт 74.1); зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань (пункт 74.2).

Тобто, висновки, викладені в акті перевірки, є відображенням дій працівників податкових органів і самі по собі не породжують правових наслідків для платника податків та, відповідно, такий акт не порушує прав останнього. Включення суб'єктом владних повноважень до бази даних інформації про таку перевірку не створює жодних перешкод для діяльності платника податку.

За таких обставин, дії контролюючого органу щодо внесення до електронних баз даних змін показників податкової звітності суб'єктів господарювання в частині податкового кредиту та податкових зобов'язань на підставі акта перевірки без прийняття податкових повідомлень-рішень не породжують правових наслідків для платників податків та не порушують їхні права, оскільки розміщена в цій системі інформація є службовою та використовується податковими органами для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі (використовується для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань) з метою здійснення податкового контролю.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду України 09 грудня 2014 року справа №21-511а14, від 03 листопада 2015 року справа №21-99а15 та від 17 листопада 2015 року справа №21-4133а15.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції, повно встановивши обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та надавши їм правову оцінку на підставі норм закону, що підлягали застосуванню до даних правовідносин, дійшов правильного висновку про наявність законних підстав для відмови у позові, що є підставою відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України для залишення ухваленого рішення суду апеляційної інстанції без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 220, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮГАС» залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 17.02.2015 - без змін.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, у порядку та в строки, встановлені статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя В.П.Юрченко Судді Г.К.Голубєва М.В.Сірош