Рішення № 57399843, 21.04.2016, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Театральна, 18

тел. /0552/ 49-31-78, 42-06-22, 32-11-36

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 квітня 2016 р. Справа № 923/264/16

Господарський суд Херсонської області у складі судді Нікітенка С.В. при секретарі Гапоновій К.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом заступника прокурора Херсонської області в інтересах держави в особі Антонівської селищної ради, смт. Антонівка, м. Херсон

до комунального підприємства радгосп-завод "Янтарний", м. Херсон,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Херсонська обласна рада, м. Херсон

про визнання частково недійсним протоколу засідання комісії.

За участю прокурора - Декалюк Д.Є., посвідчення №006312 від 26.09.2012р.

Представників сторін:

від позивача - представник ОСОБА_1, довіреність від 11.01.2016р.;

від відповідача - не з'явився;

від третьої особи - представник ОСОБА_2, довіреність № 170-10/355-006-56/2/60 від 27.03.2015р.

Суть спору: Заступник прокурора Херсонської області в інтересах держави в особі Антонівської селищної ради (позивач) звернувся до суду з позовом до комунального підприємства радгосп-завод "Янтарний" (відповідач), в якому просить визнати недійсним протокол засідання комісії з ліквідації комунального підприємства радгосп-завод "Янтарний" від 23.07.2012р., яким затверджено інвентаризаційні описи основних засобів та товарно-матеріальних цінностей підприємства за результатами інвентаризації, станом на 01.07.2012р., з додатками до нього в частині включення до майнових активів комунального підприємства радгосп-завод "Янтарний" споруди розвантажувального майданчика з асфальтовим покриттям, а також причалу, розташованих за адресою: м. Херсон, смт. Антонівка, вул. Дніпровська, б/н.

Позовні вимоги обґрунтовано посиланнями на положення ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", положення ст.ст. 12, 83 Земельного кодексу України та положення ст.ст. 16, 20, 202, 203, 215 ЦК України.

Ухвалою від 17.03.2016р. суд залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Херсонську обласну раду.

23 березня 2016 року позивач у справі подав до суду заяву, в якій повідомив, що Антонівська селищна рада повністю підтримує позов заступника прокурора Херсонської області. Дану заяву з додатком суд прийняв до розгляду та долучив до справи.

20 квітня 2016 року до суду від третьої особи у справі надійшли з супровідним листом письмові пояснення на позовну заяву та копії реєстраційних документів. Третя особа у своїх письмових поясненнях не висловила правову позицію щодо заявленого позову. Дані матеріали суд прийняв до розгляду та долучив до справи.

Відповідач вдруге у судове засідання не з'явився, витребуваних судом доказів не надав, про причини неявки і ненадання витребуваних доказів не повідомив, не зважаючи на ті обставини, що відповідач двічі повідомлявся судом про день, час та місце розгляду справи.

Будь-яких письмових заяв або клопотань на день розгляду справи від відповідача щодо відкладення розгляду справи до суду не надходило. Подальше ж відкладення розгляду справи призведе до затягування судового процесу і є порушенням приписів статті 22 ГПК України, зокрема, стосовно обов'язку сторін добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони.

Крім того, відповідно до ст. 77 ГПК України неявка представника сторони у судове засідання може бути підставою для відкладення розгляду справи, коли з-за такої неявки неможливо розглянути певну справу.

Суд не визнавав явку сторін у судове засідання обов'язковою.

Отже, неявка у судове засідання представника відповідача не унеможливлює розгляд справи № 923/264/16, не є підставою для відкладення її розгляду.

За таких обставин, відповідно до статті 75 ГПК України, справа розглядається без участі представника відповідача, за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті.

Прокурор та представник позивача у судовому засіданні 21.04.2016р. позовні вимоги підтримали у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, представника позивача та третьої особи, суд

в с т а н о в и в:

Матеріали справи свідчать, що під час розгляду прокуратурою Херсонської області у січні 2016 року звернення голови громадського об'єднання "Антонівська хвиля" ОСОБА_3 та ознайомлення в порядку ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" з матеріалами справи №923/547/13 про банкрутство комунального підприємства радгосп-завод "Янтарний", прокуратурою встановлено, що Антонівською селищною радою м. Херсона не здійснюється захист інтересів держави, зокрема права територіальної громади смт. Антонівка м. Херсона на землю.

Прокурор зазначає, що рішенням Херсонської обласної ради №460 від 05.04.2012р. припинено діяльність комунального підприємства радгосп-завод "Янтарний" та створено комісію з припинення підприємства.

Відповідно до протоколу засідання комісії з ліквідації комунального підприємства радгосп-завод "Янтарний" від 09.07.2012р. вирішено провести інвентаризацію активів підприємства станом на 01.07.2012р. У подальшому протоколом засідання комісії з ліквідації комунального підприємства радгосп-завод "Янтарний" від 23.07.2012р. затверджено інвентаризаційні описи основних засобів та товарно-матеріальних цінностей підприємства за результатами інвентаризації станом на 01.07.2012р. та акт обстеження основних засобів (додаток №2). Згідно даного акту в процесі інвентаризації виявлено, нібито належні підприємству, споруду розвантажувального майданчика з асфальтовим покриттям, а також причал, який складається з 9 плит, 32 залізобетонних стовпів, розташовані у смт. Антонівка, які знаходились у незадовільному стані. Вказані об'єкти нерухомості на бухгалтерському обліку підприємства не знаходились, інвентарних номерів не мають, рік їх будівництва невідомий. Правовстановлюючі документи на ці об'єкти нерухомого майна у підприємства відсутні. Разом із тим, Херсонським бюро технічної інвентаризації виготовлено технічну документацію на ангар, пірс, причал, які нібито належать на праві власності комунальному підприємству радгосп-завод "Янтарний". Зазначені об'єкти нерухомого майна розташовані на земельній ділянці по вул. Дніпровська в смт. Антонівка, на березі р. Дніпро.

Прокурор зазначає, що включення нерухомого майна - споруди розвантажувального майданчика з асфальтовим покриттям, а також причалу, розташованих за адресою: м. Херсон, смт. Антонівка, вул. Дніпровська, б/н, до складу майна підприємства та до ліквідаційної маси здійснено із порушенням вимог ст.ст. 66, 133, 139, 145, 213 ГК України, ст. 42 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст. 2, 4, 5 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", ст.ст. 9, 10 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст. ст. 182, 334 ЦК України за відсутності правовстановлюючих документів на нього, які б підтверджували належність майна на праві власності або господарського відання саме комунальному підприємству р/з "Янтарний" та за відсутності зареєстрованих прав на майно.

Дані обставини стали підставою, для звернення прокурора з позовною заявою до суду для захисту інтересів держави.

Проаналізувавши заявлені позовні вимоги з положеннями чинного законодавства, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно ст.16, ч.1 ст. 20 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання правочину недійсним. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Право на захист особа здійснює на свій розсуд.

Матеріали справи свідчать, що постановою господарського суду Херсонської області від 11.06.2013р. у справі № 923/547/13 комунальне підприємство радгосп-завод "Янтарний" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру (а.с. 33).

Так, відповідно до ст.ст. 41, 42 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідатор - фізична особа, яка відповідно до судового рішення господарського суду організовує здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом, та забезпечує задоволення вимог кредиторів у встановленому цим Законом порядку. Ліквідатор з дня свого призначення проводить інвентаризацію та оцінку майна банкрута, очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу, продає майно банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом.

Усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси, за винятком об'єктів житлового фонду, в тому числі гуртожитків, дитячих дошкільних закладів та об'єктів комунальної інфраструктури, що належать юридичній особі - банкруту, які передаються в порядку, встановленому законодавством, до комунальної власності відповідних територіальних громад без додаткових умов і фінансуються в установленому порядку.

Відповідно до ч.1 І ст. 9, ст. 10 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Для забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства зобов'язані проводити інвентаризацію активів і зобов'язань, під час якої перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан і оцінка.

Відповідно до ч.1 ст. 66, ч.1, ч.6 ст. 145 ГК України майно підприємства становлять виробничі і невиробничі фонди, а також інші цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі підприємства. Майновий стан суб'єкта господарювання визначається сукупністю належних йому майнових прав та майнових зобов'язань, що відображається у бухгалтерському обліку його господарської діяльності відповідно до вимог закону. Суб'єкти господарювання зобов'язані на основі даних бухгалтерського обліку складати фінансову звітність за формами, передбаченими законодавством, проводити інвентаризацію належного їм майна для забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та звітності, надавати фінансову звітність відповідно до вимог закону та їх установчих документів.

Згідно ч.1 ст. 133, частин 1-3 ст. 139 ГК України основу правового режиму майна суб'єктів господарювання, на якій базується їх господарська діяльність, становлять право власності та інші речові права - право господарського відання, право оперативного управління. Майном у цьому Кодексі визнається сукупність речей та інших цінностей (включаючи нематеріальні активи), які мають вартісне визначення, виробляються чи використовуються у діяльності суб'єктів господарювання та відображаються в їх балансі або враховуються в інших передбачених законом формах обліку майна цих суб'єктів. Залежно від економічної форми, якої набуває майно у процесі здійснення господарської діяльності, майнові цінності належать до основних фондів, оборотних засобів, коштів, товарів. Основними фондами виробничого і невиробничого призначення є будинки, споруди, машини та устаткування, обладнання, інструмент, виробничий інвентар і приладдя, господарський інвентар та інше майно тривалого використання, що віднесено законодавством до основних фондів.

Згідно ч.1 ст. 213 ГК України з метою врегулювання заборгованості неплатоспроможного боржника у процедурах, зазначених у статті 212 цього Кодексу, використовуються майнові активи, які належать йому на підставі речових та зобов'язальних прав, а також права інтелектуальної власності.

Відповідно до ст. ст. 4, 5 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державній реєстрації прав підлягають право власності, речові права, похідні від права власності. У Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: підприємства як єдині майнові комплекси, житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення.

Згідно ч.1 ст. 182, ч.4 ст. 334 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

З огляду на вищевикладене, відображення посадовими особами комунального підприємства радгосп-завод "Янтарний" в інвентаризаційних описах основних засобів та товарно-матеріальних цінностей, акті обстеження основних засобів підприємства споруди розвантажувального майданчика з асфальтовим покриттям, а також причалу, розташованих за адресою: м. Херсон, смт. Антонівка, вул. Дніпровська, б/н, може свідчити про належність даного майна комунальному підприємству радгосп-завод "Янтарний" на праві власності або господарського відання, та стало підставою для включення його до складу ліквідаційної маси підприємства і передачі його на продаж, що знайшло своє підтвердження в укладеному між ліквідатором комунального підприємства радгосп-завод "Янтарний" і товарною біржею "Херсонська універсальна товарна біржа" договору від 07.10.2015р. № 07/10/15 на організацію і проведення аукціону з продажу майна підприємства, зокрема будівель та споруд (пірс, причал, ангар), що знаходяться за адресою: м. Херсон, смт. Антонівка, вул. Дніпровська, б/н. (а.с. 53-54). Аукціон призначений на 12.01.2016р. не відбувся (а.с. 59).

Отже, включення нерухомого майна - споруди розвантажувального майданчика з асфальтовим покриттям, а також причалу, розташованих за адресою: м. Херсон, смт. Антонівка, вул. Дніпровська, б/н, до складу майна підприємства та до ліквідаційної маси, здійснено із порушенням вимог ст.ст. 66, 133, 139, 145, 213 ГК України, ст. 42 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст. 4, 5 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", ст.ст. 9, 10 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст. ст. 182, 334 ЦК України, тобто за відсутності правовстановлюючих документів на нього, які б підтверджували належність вказаного майна на праві власності або господарського відання саме комунальному підприємству радгосп-завод "Янтарний" та за відсутності зареєстрованих прав на майно.

Внаслідок незаконного включення спірних об'єктів нерухомого майна до складу майнових активів комунального підприємства радгосп-завод "Янтарний" та відображення цього факту у бухгалтерських документах підприємства, у підприємства виникло на них право господарського відання, а Антонівська селищна рада м. Херсона на цей час обмежена у праві на розпорядження земельною ділянкою, на якій розташовано ці об'єкти нерухомого майна.

Суд також звертає увагу, що комунальне підприємство радгосп-завод "Янтарний" отримало можливість на продаж даного майна, а майбутній покупець на підставі ст. 120 ЗК України матиме право на оформлення прав на земельну ділянку, на якій розташовано нерухоме майно.

Відповідно до ч.2, ч.3 ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання угоди недійсною, застосування інших, передбачених законом, способів.

Згідно ч.1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що дії посадових осіб комунального підприємства радгосп-завод "Янтарний", які полягають у включенні споруди розвантажувального майданчика з асфальтовим покриттям, а також причалу, розташованих за адресою: м. Херсон, смт. Антонівка, вул. Дніпровська, б/н, до майнових активів підприємства та постановці їх на бухгалтерський облік, спрямовані на набуття підприємством права господарського відання на це майно та відповідно є правочином.

Відповідно до ч. 1 ст. 203, ч.1, ч.3 ст. 215 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Вирішуючи спір про визнання угоди недійсною, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними та настання відповідних наслідків: відповідність змісту угоди вимогам закону, додержання встановленої форми угоди, правоздатність сторін за угодою, у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору, зокрема наявність спеціальних підстав визнання недійсною угоди.

Відповідно до частин 1, 8 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини. Право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб'єктів.

Згідно ст.ст. 12, 83 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить розпорядження землями територіальних громад; здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства. Землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності.

Таким чином, приймаючи протокол засідання комісії з ліквідації комунального підприємства радгосп-завод "Янтарний" від 23.07.2012р., комунальне підприємство радгосп-завод "Янтарний" діяло всупереч вимог законодавства України, оскільки за відсутності правовстановлюючих документів, які б підтверджували належність вказаного майна на праві власності або господарського відання та за відсутності зареєстрованих прав на майно, незаконного включило спірні об'єкти нерухомого майна до складу майнових активів підприємства.

Відповідно до положень ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач позовні вимоги належними та доступними засобами доказування не спростував, а наявні в матеріалах справи документи свідчать про безспірність та обґрунтованість позовних вимог.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені прокурором вимоги документально підтверджені, а отже такі, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судовий збір відповідно до ст. 49 ГПК України відноситься на відповідача.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення і повідомлено прокурора та представників позивача і третьої особи про дату складення повного рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним протокол засідання комісії з ліквідації комунального підприємства радгосп-завод "Янтарний" від 23.07.2012р., яким затверджено інвентаризаційні описи основних засобів та товарно-матеріальних цінностей підприємства за результатами інвентаризації, станом на 01.07.2012р., з додатками до нього в частині включення до майнових активів комунального підприємства радгосп-завод "Янтарний" споруди розвантажувального майданчика з асфальтовим покриттям, а також причалу, розташованих за адресою: м. Херсон, смт. Антонівка, вул. Дніпровська, б/н.

3. Стягнути з комунального підприємства радгосп-завод "Янтарний" (73000, м. Херсон, провулок Янтарний, 25, код ЄДРПОУ - 00413481) на користь прокуратури Херсонської області (73000, м. Херсон, вул. Петренка, 33, код ЄДРПОУ - 04851120) суму судових витрат по сплаті судового збору у розмірі 1378,00 грн.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 25.04.2016р.

Суддя С.В. Нікітенко