Рішення № 57399087, 20.04.2016, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.04.2016р. Справа№ 914/447/16

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Молочна компанія «Галичина», м.Львів

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю «Амстор рітейл трейд», м.Дніпропетровськ

до відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю «Люс-Три», м.Львів

про стягнення 123903,19грн.

Суддя Щигельська О.І.

при секретарі Зарицькій О.Р.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 представник за довіреністю

від відповідача-1: не зявився

від відповідача-2: не зявився

Суть спору: позов заявлено Товариством з обмеженою відповідальністю «Молочна компанія «Галичина», м.Львів до Товариства з обмеженою відповідальністю «Амстор рітейл трейд», м.Дніпропетровськ, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Люс-Три», м.Львів про стягнення солідарно 226517,08грн., з яких 218568,92грн. основного боргу, 2278,22грн. 3% річних та 5669,94грн. індексу інфляції.

Ухвалою суду від 19.02.2016р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду в судовому засіданні на 02.03.2016р. Ухвалою суду від 02.03.2016р. розгляд справи відкладено на 23.03.2016р. у звязку з неявкою сторін. Ухвалою суду від 23.03.2016р. прийнято заяву позивача про зменшення позовних вимог, а саме стягнення з відповідача 118568,92грн. основного боргу, 1008,36грн. 3% річних та 4325,91грн. індексу інфляції, розгляд справи відкладено на 04.04.2016р. у звязку з неявкою відповідачів. Ухвалою суду від 04.04.2016р. строк вирішення спору продовжено на 15 днів за клопотанням позивача та відкладено розгляд справи на 20.04.2016р.

Представнику позивача розяснено права, передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України.

Повноважний представник позивача в судове засідання 20.04.2016р. зявився, долучив до матеріалів справи додаткові документи (вх.№17296/16 від 20.04.2016р.), позовні вимоги підтримав повністю з підстав, вказаних у позовній заяві та заяві про зменшення позовних вимог (вх.№12267/16 від 23.03.2016р.). Ствердив, зокрема, що в травні 2016 року між позивачем та ПрАТ «Галичина» укладено договір, за яким останній відступив ТзОВ «Молочна компанія «Галичина» право вимоги до ТзОВ «Амстор-Трейд», належне йому за договором поставки №186 від 27.09.2014р. В подальшому зазначене право вимоги відступлене ТзОВ «Молочна компанія «Галичина» за договором ТзОВ «Амстор рітейл трейд», яким однак, взяті на себе за договором зобовязання із оплати відступлення права вимоги виконав лише частково. Оскільки, між ПрАТ «Галичина» та ТзОВ «Люс-Три» в травні 2015 року укладено договір поруки з метою забезпечення виконання ТзОВ «Амстор рітейл трейд» взятих на себе за договором поставки зобовязань. Зазначене зумовило звернення ТзОВ «Молочна компанія «Галичина» до суду із позовною заявою про стягнення із ТзОВ «Амстор рітейл трейд» та ТзОВ «Люс-Три» солідарно 118568,92грн. основного боргу, 1008,36грн. 3% річних, 4325,91грн. індексу інфляції. Просив позов задоволити.

Відповідачем-1 явки повноважного представника в судове засідання 20.04.2016р. повторно не забезпечено, письмового відзиву та інших витребуваних судом документів не подано, поважності причин неявки суду не повідомлено, хоча про час та місце проведення судового засідання його повідомлено належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення (знаходиться в матеріалах справи).

Відповідачем-2 явки повноважного представника в судове засідання 20.04.2016р. також повторно не забезпечено, витребуваних судом документів не подано, поважності причин неявки суду не повідомлено, хоча про час та місце проведення судового засідання його повідомлено належним чином.

У відповідності до ст.75 ГПК України, суд, беручи до уваги встановлений ст.69 ГПК України строк вирішення спору, вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, в яких достатньо доказів для прийняття рішення по суті спору, у відповідності до ч.3 ст.4-3 ГПК України, судом створювались сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, у зв'язку із чим передбачені у ст.77 ГПК України підстави для відкладення розгляду справи не вбачаються.

Розглянувши матеріали справи та оцінивши подані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, судом встановлено таке.

Між Приватним акціонерним товариством «Галичина» (кредитор за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Молочна компанія «Галичина» (новий кредитор за договором; позивач по справі) укладено договір №355 про відступлення права вимоги від 25.05.2015р., за яким, кредитор відступає, а новий кредитор приймає частину права (вимоги), належну кредитору та яке виникло до боржника Товариство з обмеженою відповідальністю «Амстор трейд» (код за ЄДРПОУ 39135315), що розташоване за адресою: 49038, м.Дніпропетровськ, вул.Ленінградська, буд.27, за договором поставки №186 від 27.03.2014р. на суму 218568,92грн. (надалі іменується «Основне зобовязання») (п.1.1).

У п.1.2 вказаного договору зазначено, що право вимоги кредитора до боржника станом на дату підписання цього договору складає суму основного зобовязання в розмірі 218568,92грн. У п.3.2 договору визначено також, що право вимоги, що відступається за цим договором, передається від кредитора новому кредитору в момент укладання договору, в звязку з чим факт передачі права вимоги не потребує додаткового оформлення будь-якими іншими додатковими документами.

Опісля, між Товариством з обмеженою відповідальністю «Молочна компанія «Галичина» (кредитор за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Амстор рітейл трейд» (новий кредитор за договором, відповідач по справі) укладено договір №355 про відступлення права вимоги від 26.05.2015р., за яким, кредитор відступає, а новий кредитор приймає частину права (вимоги), належну кредитору та яке виникло до боржника Товариство з обмеженою відповідальністю «Амстор трейд» (код за ЄДРПОУ 39135315), що розташоване за адресою: 49038, м.Дніпропетровськ, вул.Ленінградська, буд.27, за договором поставки №186 від 27.03.2014р. на суму 218568,92грн. (надалі іменується «Основне зобовязання») (п.1.1).

У п.1.2 вказаного договору зазначено, що право вимоги кредитора до боржника станом на дату підписання цього договору складає суму основного зобовязання в розмірі 218568,92грн. У п.3.2 договору визначено також, що право вимоги, що відступається за цим договором, передається від кредитора новому кредитору в момент укладання договору, в звязку з чим факт передачі права вимоги не потребує додаткового оформлення будь-якими іншими додатковими документами.

У відповідності до умов договору, при його підписанні кредитор зобовязаний передати новому кредитору усі документи, які підтверджують право (вимогу) кредитора до боржника за основним зобовязанням (оригінали або нотаріальні копії або копії, завірені печаткою підприємства). Передача зазначених документів оформляється відповідним актом приймання-передачі (п.3.1). З моменту підписання даного договору та акту приймання-передачі документів, зазначених у п.3.1 цього договору, зобовязання кредитора за даним договором вважаються виконаними (п.3.4).

Так, до матеріалів справи долучено копію акту приймання-передачі до договору про відступлення права вимоги №355 від 26.05.2015р., підписаного повноважними представниками позивача та відповідача-1 й скріпленого печатками товариств, яким засвідчується передання оригіналів таких документів: договору поставки №186 від 27.03.2014р., специфікації до цього договору, а також реєстру неоплачених накладних по ТзОВ «Амстор трейд» за період з 06.12.2014р. по 03.01.2015р.

Зазначеним договором також визначено, що відступлення права вимоги кредитора до боржника, що здійснюється за ним, є оплатною. Розмір винагороди за відступлення дорівнює сумі основного зобовязання, зазначеній у п.1.2 цього договору, і не має на меті отримання прибутку (п.2.1). В якості оплати за відступлене право вимоги кредитора до боржника за основним зобовязанням новий кредитор зобовязаний сплатити кредитору грошові кошти у розмірі 218568,92грн. (п.2.2). Новий кредитор зобовязаний сплатити кредитору суму, зазначену в п.2.2 цього договору, до вересня 2015 року, а саме: 50000,00грн у червні 2015 року, 70000,00грн. у липні 2015 року, 60000,00грн. у серпні 2015 року та 38568,92грн. у вересні 2015 року (п.2.3).

Окрім цього, між Товариством з обмеженою відповідальністю «Люс-Три» (поручитель за договором; відповідач-2 по справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Молочна компанія «Галичина» (кредитор за договором) укладено договір поруки №1 від 26.05.2015р., згідно із яким, поручитель зобов'язується солідарно відповідати перед кредитором за виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «Край-1» (надалі - Боржник), зобов'язань за договором поставки №1025 від 24.12.2008 року, укладеним між ПрАТ «Галичина» і боржником (п.1.1). Договором встановлено, що поручитель відповідає перед кредитором за виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «Амстор рітейл трейд» (боржник за договором) зобов'язань за договором №355 від 26.05.2015р., укладеним між ТзОВ «Молочна компанія «Галичина» і боржником (п.1.1).

ТзОВ «Амстор рітейл трейд» взяті на себе за договором зобовязання із оплати за відступлене право вимоги виконав частково, перерахувавши 08.06.2015р. на користь ТзОВ «Молочна компанія «Галичина» 100000,00грн., що підтверджується банківською випискою про рух коштів по рахунку позивача, сформонованою 09.06.2015р., копію якої долучено до матеріалів справи.

Оскільки, відповідно до п.2.4 договору про відступлення права вимоги, зобовязання нового кредитора за даним договором вважаються виконаними з моменту сплати суми, вказаної в п.2.2 даного договору, в повному розмірі, ТзОВ «Молочна компанія «Галичина» звернулась до суду із позовом про солідарне стягнення із нового кредитора та поручителя 118568,92грн. основного боргу, 1008,36грн. 3% річних та 4325,91грн. індексу інфляції.

При прийнятті рішення по справі суд виходив з такого.

Згідно ст.509 ЦК України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Відповідно до ст.11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобовязань, є зокрема договори та інші правочини.

Згідно з ч.1 ст.510 ЦК України, сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

Відповідно до п.1 ч.1 ч.512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора, згідно зі ст.514 ЦК України, переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договором №355 про відступлення права вимоги від 26.05.2015р. визначено обовязок Товариства з обмеженою відповідальністю «Амстор рітейл трейд» (новий кредитор за договором, відповідач по справі) здійснити оплату за передане йому згідно з договором право вимоги у визначний договором термін згідно встановленого графіку.

Згідно зі ст.530 ЦК України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Так, за ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до ст.193 ГК України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобовязань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобовязання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст.229 ГК України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобовязання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання.

В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження здійснення відповідачем-1 оплати на суму 118568,92грн. за передане згідно договору №355 від 26.05.2015р. право вимоги.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що на момент винесення судового рішення матеріалами справи обґрунтована наявність заборгованості ТзОВ «Амстор рітейл трейд» перед ТзОВ «Молочна компанія «Галичина» за товар на суму 118568,92грн.

Щодо вимог про стягнення 3% річних та індексу інфляції, суд звертає увагу на таке.

Згідно з ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пленумом Вищого господарського суду України у Постанові №14 від 17.12.2013р. розяснено, що розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція) (п.3.2). Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання (п.3.1).

Проаналізувавши долучений до заяви про зменшення позовних вимог розрахунок стягуваних сум, суд приходить до висновку, що позивачем вірно визначено настання моменту прострочення боржника по кожному із належних до сплати платежів згідно встановленого договором графіку, однак, при його проведенні допущено математичну помилку при проведенні додавання сум 3% річних, нарахованих за кожен із визначених позивачем періодів, а також не повністю враховано зазначені вище норми права при проведенні нарахування індексу інфляції.

Провівши відповідний перерахунок, суд приходить до висновку, що на момент винесення судового рішення матеріалами справи обґрунтовано й підлягають до стягнення 1008,35грн. 3% річних, нарахованих за загальний період з 01.08.2015р. по 17.12.2015р., та 2509,98грн. індексу інфляції, нарахованих в загальному за період серпня листопада 2015 року.

Щодо позовних вимог, заявлених до Товариства з обмеженою відповідальністю «Люс-Три» як поручителя за зобовязаннями, що виникли із договору про відступлення права вимоги, суд звертає увагу на те, що відповідно до ч.ч.1,2 ст.553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Як встановлено ч.ч.1,2 ст.554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно з ч.ч.1, 4 ст.543 ЦК України, у разі солідарного обовязку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обовязку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Виконання солідарного обовязку у повному обсязі одним із боржників припиняє обовязок решти солідарних боржників перед кредитором.

Водночас, відповідно до ч.1 ст.559 ЦК України, порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки.

Так, п.3.1 договору поруки встановлено, що даний договір вступив в силу з моменту його підписання та діяв пять місяців. Проаналізувавши вказаний договір та беручи до уваги те, що його підписано сторонами 26.05.2015р., суд приходить до висновку, що на момент звернення ТзОВ «Молочна компанія «Галичина» до суду із предявленням вимог до ТзОВ «Амстор рітейл трейд» та ТзОВ «Люс-Три», строк дії договору поруки закінчився, а відтак, порука є припиненою, так само як солідарний обовязок ТзОВ «Люс-Три» відповідати за зобовязаннями ТзОВ «Амстор рітейл трейд» за договором №355 про відступлення права вимоги від 25.05.2015р.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що позов слід задоволити частково, оскільки матеріалами справи обґрунтовано позовні вимоги про стягнення із ТзОВ «Амстор рітейл трейд» 118568,92грн. основного боргу, 1008,35грн. 3% річних та 2509,98грн. індексу інфляції. В решті ж позовних вимог, в тому числі й тих, що заявлені до ТзОВ «Люс-Три», суд вважає за необхідне відмовити з огляду на їх необґрунтованість та безпідставність.

Вирішуючи питання про розподіл господарських витрат, суд звертає увагу на те, що відповідно до пп.1 п.2 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальної заробітної плати. Зважаючи на подану ТзОВ «Молочна компанія «Галичина» заяву про зменшення розміру позовних вимог, за подання до суду позовної заяви про стягнення 123903,19грн. до сплати підлягав судовий в розмірі 1858,55грн.

Враховуючи вищенаведене та беручи до уваги те, що відповідно до ч.1 ст.49 ГПК України, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд приходить до висновку, що витрати зі сплати судового збору в розмірі 1831,31грн. слід покласти на відповідача-1, а в решті в розмірі 27,24грн. на позивача.

Зважаючи на те, що при зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір в розмірі 3397,76грн., що підтверджується платіжним дорученням №60002 від 25.01.2016р., суд розяснює, що відповідно до п.1 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82, 84, 85, 116 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задоволити частково.

2. У задоволенні позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю «Люс-Три» (м.Львів, вул.Липинського В., буд.54; код ЄДРПОУ 33981224) відмовити.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Амстор рітейл трейд» (м.Дніпропетровськ, проспект Карла Маркса, буд.111; код ЄДРПОУ 39622918) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Молочна компанія «Галичина» (м.Львів, вул.Липинського, буд.54; код ЄДРПОУ 39685014) 118568,92грн. основного боргу, 1008,35грн. 3% річних, 2509,98грн. індексу інфляції та 1831,31грн. судового збору.

4. Наказ видати у відповідності до ст.116 ГПК України.

5. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

6. Строк і порядок оскарження рішення суду визначені ст.ст.91-93 ГПК України.

Повне рішення складено 25.04.2016р.

Суддя Щигельська О.І.