Ухвала суду № 57395947, 19.04.2016, Апеляційний суд Сумської області

Справа №590/209/15-ц Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1 Номер провадження 22-ц/788/641/16 Суддя-доповідач - ОСОБА_2 Категорія - 27

УХВАЛА

і м е н е м У к р а ї н и

19 квітня 2016 року м. Суми

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Собини О. І.,

суддів - Хвостика С. Г. , Околота Г. М. ,

з участю секретаря судового засідання - Чуприни В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Сумської області цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ОСОБА_5

на рішення Ямпільського районного суду Сумської області від 16 лютого 2016 року

у цивільній справі за позовом ПАТ «Банк Форум» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Форум» ОСОБА_6 до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором №0430//08/17-CLNv від 11.07.2008 року

та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ПАТ «Банк Форум» про визнання недійсним кредитного договору та договору іпотеки

і зустрічним позовом ОСОБА_4 до ПАТ «Банк Форум» про визнання договору поруки №0430/08/17-CLNv/S-1 від 11.07.2008 року недійсним, -

в с т а н о в и л а:

18 лютого 2015 року ПАТ «Банк Форум» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Форум» ОСОБА_6 звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3 та ОСОБА_4, який уточнив в ході судового розгляду справи і остаточно свої вимоги мотивував тим, що між позивачем та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір №0430//08/17-CLNv від 11.07.2008 року, згідно якого позичальнику банком була відкрита відновлювальна кредитна лінія з лімітом кредитування 9000,00 дол. США і 17.07.2008 року та 19.09.2008 року позичальник отримав у банку готівку 7000,00 дол. США та 1000,00 дол. США відповідно. Відповідач порушив умови кредитного договору і станом на 24.07.2015 року утворилась заборгованість, а саме: заборгованість по поверненню кредитних коштів в сумі 4146,06 дол. США, заборгованість за нарахованими процентами 641,08 дол. США, пені 594,04 дол. США та 5000,00 грн. штрафу та просив суд стягнути з відповідачів вказану заборгованість в солідарному порядку.

Відповідачі позов не визнали і звернулись із зустрічними позовами та просили суд визнати недійсними кредитний договір №0430//08/17-CLNv від 11.07.2008 року та договір іпотеки від 11.07.2008 року, укладений між ОСОБА_3 та ПАТ «Банк Форум» та визнати недійсним договір поруки №0430/08/17-CLNv/S-1 від 11.07.2008 року, укладений між банком та ОСОБА_4.

Рішенням Ямпільського районного суду Сумської області від 16 лютого 2016 року первісний позов задоволено.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ПАТ «Банк Форум» заборгованість за кредитним №0430//08/17-CLNv від 11.07.2008 року в розмірі: 4146,06 дол. США - заборгованість по поверненню кредитних коштів, 641,08 дол. США - заборгованість за нарахованими процентами, 15931,01 грн. - пені за невиконання зобовязань та 5000,00 грн. - штрафу.

Відмовлено в задоволенні зустрічних позовів ОСОБА_3 до ПАТ «Банк Форум» про визнання недійсними кредитного договору та договору іпотеки та ОСОБА_4 до ПАТ «Банк Форум» про визнання недійсним договору поруки.

Стягнуто з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь держави витрати по сплаті судового збору по 746,56 грн. з кожного.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ОСОБА_5, посилаючись на необґрунтованість ухваленого рішення, на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким відмовити ПАТ «Банк Форум» в задоволенні позовних вимог до ОСОБА_3 та ОСОБА_4, а зустрічні позовні вимоги ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до ПАТ «Банк Форум» задовольнити в повному обсязі.

В доводах апеляційної скарги представник відповідачів за первісним позовом зазначає, що судом не було враховано ті обставини, що меморіальний ордер не є підтвердженням факту отримання ОСОБА_3 кредитних коштів у розмірі 1000 доларів США, в той час, як із заявою про видачу готівки саме у такому розмірі він до Банку не звертався. Не визнає всю суму заборгованості за кредитним договором та вказує, що відповідач отримав за кредитним договором кошти в розмірі 7000 доларів США, а не 8000 доларів США, а тому сума заборгованості за кредитним договором повинна обраховуватися, виходячи з розміру 7000 доларів США. Вважає, що висновок суду про отримання ОСОБА_3 у Банку кредитних коштів у розмірі 1000 доларів США не підтверджений жодним допустимим доказом. Вказує, що суд при вирішенні справи безпідставно не взяв до уваги висновок судово економічної експертизи, а також ті обставини, що відповідачі на момент укладення договору не були обізнані щодо істотних умов договору, а саме умовами кредитування, валютними ризиками під час виконання зобовязань за кредитним договором, методики визначення Банком валютного курсу, строків і комісій, повязаних з конвертацією валюти.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи представника відповідачів за первісним позовом, доводи відповідача ОСОБА_3, заперечення представника позивача за первісним позовом, пояснення експерта, вивчивши матеріали справи і перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав:

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивач виконав умови кредитного договору і надав відповідачу ОСОБА_3 кредитні кошти в загальній сумі 8000 доларів США, а відповідачі за первісним позовом були обізнані з умовами укладеного кредитного договору, договору іпотеки та договору поруки, погоджувались з ними, розуміли наслідки порушення виконання зобовязань, а тому повинні нести солідарну відповідальність за невиконання умов укладеного договору.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції, оскільки воно відповідає зібраним у справі доказам та ухвалено судом з дотриманням та правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Згідно зі ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Місцевим судом встановлено та з матеріалів справи вбачається, що 11.07.2008 року між АКБ «Форум», правонаступником якого є ПАТ «Банк Форум», та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір 0430//08/17-CLNv від 11.07.2008 року (т.1 а.с.7-10).

Згідно умов укладеного договору банк відкрив відповідачу відновлювальну кредитну лінію з лімітом кредитування 9000,00 дол. США, строком до 10.07.2018 року. Згідно додатку №1 до кредитного договору визначено ліміт кредитування з лютого 2010 року по липень 2018 року.

В забезпечення виконання умов укладеного кредитного договору між позивачем та відповідачем ОСОБА_3 11.07.2008 року було укладено нотаріально посвідчений договір іпотеки, згідно якого в іпотеку передано нерухоме майно - житловий будинок за адресою смт.Ямпіль Сумської області , вул.Куйбишева, 18 (т.1 а.с.16-17).

Цього ж дня, 11.07.2008 року, між АКБ «Форум», правонаступником якого є ПАТ «Банк Форум» та відповідачем ОСОБА_3 був укладений договір банківського рахунку № 2620/04/52120 за умовами якого (п.п.1.1, 1.2) банк зобовязувався приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові, грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк, після отримання усіх необхідних документів відкриває Клієнту поточний рахунок в іноземній валюті № 26206500002152 (т.3 а.с.14).

Зобовязання щодо надання відповідачу кредитних коштів позивач виконав в повному обсязі, надав позичальнику кредит у загальній сумі 8000,00 дол. США.

Факт отримання відповідачем ОСОБА_3 кредитних коштів у загальній сумі 8000 доларів США підтверджується слідуючими письмовими доказами: копією заяви на видачу готівки №15710 від 17.07.2008 року (т.1 а.с.25) з якої вбачається, що ОСОБА_3 з відкритого на його імя поточного рахунку в іноземній валюті № 26206500002152 через касу Банку було видано 7000,00 дол. США, зміст операції: видача коштів з поточного рахунку відповідно до кредитного договору 0430//08/17-CLNv від 11.07.2008 року; витягом з електронної бази даних заяви на видачу готівки №18757 від 19.09.2008 року (т.2 а.с.31) з якої вбачається, що ОСОБА_3 з відкритого на його імя поточного рахунку в іноземній валюті № 26206500002152 через касу Банку було видано 1000,00 дол. США, зміст операції: видача коштів з поточного рахунку відповідно до кредитного договору 0430//08/17-CLNv від 11.07.2008 року.

Крім того, факт отримання відповідачем ОСОБА_3 кредитних коштів саме в загальній сумі 8000 доларів США підтверджуються виписками по особовим рахункам за 17.07.2008 року та за 19.09.2008 року (т.1 а.с.144).

Факт отримання ОСОБА_3 кредитних коштів в сумі 8000,00 дол. США підтверджується також меморіальними ордерами №15683 від 17.07.2008 року та №18750 від 19.09.2008 року (т.1 а.с.239,240,245, т.2 а.с.29,30).

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано взяв до уваги вказані докази, оскільки їх фальшивість не доведена відповідачами у справі.

При цьому колегія суддів враховує ту обставину, що відповідно до акту № 14 від 24 червня 2015 року, затвердженого уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Форум», були знищенні касові документи (гривневі та валютні) за 2007 2008 роки і вказані акти погоджені ЕПК Державного архіву.

Згідно Постанови Правління Національного Банку України № 601 від 08 грудня 2004 року «Про затвердження Переліку документів, що утворюються в діяльності Національного Банку України із зазначенням строків зберігання касові документи зберігаються протягом пяти років в умовах особливого періоду.

Пунктом 4.4 Положення про організацію операційної діяльності в банках України визначено, що залежно від виду операції, первинні документи оформлюються у вигляді паперових чи електронних носіїв.

Із витягів електронної бази позивача вбачається, що номера та дати меморіальних ордерів цілком співпадають з номерами підтверджуючих документів на проведення банківських операцій вказаних у виписці по особовим рахункам за період з 17.07.2008 року по 19.09.2008 року, згідно яких ОСОБА_3 було перераховано та видано кредитних коштів на загальну суму 8000,00 дол. США.

Крім того, пунктами 1.3, 2.6 укладеного між сторонами кредитного договору було передбачено, що за користування кредитними коштами встановлювалась плата в розмірі 13,5 процентів річних і відповідач ОСОБА_3 повинен був самостійно сплачувати проценти за користування кредитними коштами в валюті кредиту на рахунок № 22084500002152 в Сумській філії АКБ «Форум» щомісячно не пізніше 20-го числа місяця.

Із розрахунку позивача вбачається, що боржник ОСОБА_3, починаючи з жовтня 2008 року, самостійно почав здійснювати оплату процентів за користування кредитними коштами, виходячи з загальної суми кредиту 8000 доларів США і перестав виконувати обовязки по щомісячній сплаті процентів, починаючи з серпня 2014 року.

Крім того, як вбачається з матеріалів цивільної справи, відповідач ОСОБА_3 після отримання копії позову з доданими матеріалами надав суду письмові заперечення в яких не заперечував проти доводів позову про отримання ним кредитних коштів в загальній сумі 8000 доларів США (т.1 а.с.56-60). У зустрічному позові, з яким позивач ОСОБА_3 звернувся до місцевого суду 02.03.2015 року він також не заперечував проти суми отриманих кредитних коштів і зазначав, що за умовами укладеного договору йому була відкрита кредитна лінія на суму 9000 доларів США (т.1 а.с.63-69) і вперше про свою незгоду із загальною сумою заборгованості по тілу кредиту відповідач заявив лише у своєму письмовому клопотанні від 17.03.2015 року (т.1 а.с.112).

Також колегія суддів звертає увагу на те, що поручитель ОСОБА_4 при зверненні 31.03.2015 року до суду із позовом про визнання договору поруки недійсним також не спростовувала суму заборгованості за кредитним договором (т.1 а.с.175-180).

Колегія суддів вважає необґрунтованими заперечення апелянта про не укладення ним з позивачем договору банківського рахунку № 2620/04/52120 від 11.07.2008 року за умовами якого був відкритий поточний рахунок в іноземній валюті № 26206500002152 з якого ніби-то ним було отримано кредитні кошти в загальній сумі 8000 доларів США, оскільки на час розгляду даної справи він не визнаний судом недійсним, а тому, виходячи з презумпції правомірності правочину передбаченої ст.204 ЦК України, він є правомірним.

Таким чином, за наявності письмових доказів, які суд першої інстанції поклав в основу, виходячи із розрахунків та платіжних документів, що свідчать про факт боргових зобовязань відповідача ОСОБА_3 перед Банком у заявленому розмірі, то колегія суддів вважає безпідставними доводи апелянта про те, що позичальником були отримані кошти тільки у розмірі 7000 доларів США.

За викладених обставин, суд першої інстанції обґрунтовано не взяв до уваги висновок судової економічної експертизи, оскільки вона проведена без врахування виписок з особового рахунку позичальника та витягів з електронної бази та інших доказів щодо розрахунків по кредитному договору.

Також колегія суддів погоджується і з висновками місцевого суду щодо відсутності підстав визнання недійсним кредитного договору з підстав надання його в іноземній валюті.

Так, статтею 99 Конституції України встановлено, що грошовою одиницею України є гривня. При цьому ОСОБА_7 держави не встановлює обмежень щодо можливості використання в Україні грошових одиниць іноземних держав.

Відповідно до ст. 192 ЦК іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом. Тобто відповідно до законодавства гривня має статус універсального платіжного засобу, який без обмежень приймається на всій території України, проте водночас обіг іноземної валюти обумовлений вимогами спеціального законодавства України.

ОСОБА_7 законодавчим актом, який регулює правовідносини у сфері валютного регулювання і валютного контролю, є Декрет про валютне регулювання № 15-93.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про банки та банківську діяльність « № 2121-ІІІ кошти є грошима в національній або іноземній валюті чи їх еквівалентом. У статтях 47 та 49 цього Закону визначені операції банків із розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик як кредитні операції, незалежно від виду валюти, яка використовується. Ці операції здійснюються на підставі банківської ліцензії та письмового дозволу.

Відповідно до ст. 5 Декрету № 15-93 операції з валютними цінностями здійснюються на підставі генеральних та індивідуальних ліцензій Національного банку України. Операції з валютними цінностями банки мають право здійснювати на підставі генеральної ліцензії на здійснення операцій з валютними цінностями відповідно до п. 2 ст. 5 цього ж Декрету.

З огляду на це уповноважені банки на підставі банківської ліцензії та письмового дозволу на здійснення операцій з валютними цінностями мають право здійснювати операції з надання кредитів в іноземній валюті.

Щодо вимог підпункту «в» п. 4 ст. 5 Декрету № 15-93, який передбачає наявність індивідуальної ліцензії на надання та одержання резидентами кредитів в іноземній валюті, якщо терміни і суми таких кредитів перевищують встановлені законодавством межі, то на сьогодні у законодавстві не визначено меж термінів і сум надання або одержання кредитів в іноземній валюті. Відповідно до п. 1.5 Положення про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу (затверджено постановою правління Національного банку України від 14 жовтня 2004 р. № 483; зареєстровано в Міністерстві юстиції України 9 листопада 2004 р. за № 1429/10028), використання іноземної валюти як засобу платежу без ліцензії дозволяється, якщо ініціатором або отримувачем за валютною операцією є уповноважений банк (ця норма стосується лише тих операцій уповноваженого банку, на здійснення яких Національний банк України видав йому банківську ліцензію та письмовий дозвіл здійснювати операції з валютними цінностями).

Місцевим судом встановлено і з матеріалів справи вбачається, що ПАТ «Банк Форум», яке є правонаступником АКБ «Форум» 31 січня 1994 року отримало Банківську ліцензію № 62 на право здійснювати банківські операції, визначені частиною першою та пунктами 5-11 частини другої статті 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність».Того ж дня (31 січня 1994 року) Банком було отримано дозвіл на право здійснення операцій, визначених пунктами 1-4 частини другої та частиною четвертою статті 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність» з додатком, відповідно до якого до переліку операцій, які може здійснювати АКБ «Форум» є операції з валютними цінностями (т.1 а.с.28-30).

Таким чином, АКБ «Форум» на момент укладення Кредитного договору мав необхідний обсяг повноважень для здійснення кредитування в іноземній валюті, використання якої при здійсненні кредитних операцій (в кредитних зобов'язаннях) передбачено чинним законодавством, а тому заперечення апелянта щодо відсутності у відповідача відповідних повноважень для здійснення кредитування в іноземній валюті не ґрунтуються на законі.

Також колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про відсутність підстав для визнання недійсним укладеного кредитного договору або його розірвання, оскільки саме по собі зростання (коливання) курсу іноземної валюти не є достатньою підставою для розірвання кредитного договору, оскільки зазначене стосується обох сторін договору і позичальник при належній завбачливості міг, виходячи з динаміки зміни курсів валют із моменту введення в обіг національної валюти та її девальвації, передбачити в момент укладання договору можливість зміни курсу гривні України до іноземної валюти, а також можливість отримання кредиту в національній валюті.

Також місцевим судом було встановлено, що ПАТ «Банк Форум» відповідно до ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів» перед укладенням кредитного договору надав письмово повідомлення про умови споживчого кредитування, що зазначено і в п.п. 7.2, 7.7 кредитного договору. Кредитний договір між сторонами був укладений в письмовій формі і підписаний сторонами добровільно, в т.ч. і ОСОБА_3, який погодився на ті умови, які були передбачені договором, несправедливих умов в договорі не встановлено.

Таким чином, суд прийшов до вірного висновку про те, що при укладенні кредитного договору були дотримані вимоги діючого на час його укладення законодавства, зокрема, і Закону України «Про захист прав споживачів», а тому відсутні правові підстави для визнання несправедливими та недійсними умов кредитного договору.

Погоджується колегія суддів і з висновком місцевого щодо відсутністі підстав для визнання недійсним укладеного між ПАТ «Банк Форум» та ОСОБА_4 договору поруки, оскільки згідно укладеного договору ОСОБА_4 виступила як поручитель перед банком за виконання позичальником кредитних зобовязань та підписала зазначений договір, тобто надала згоду на отримання ОСОБА_3 кредиту в ПАТ «Банк Форум» і зобовязалася у разі невиконання боржником основного зобовязання, забезпеченого порукою, виконати борг боржника замість останнього. Обґрунтовано не прийнято судом до уваги і посилання ОСОБА_4 на те, що вона не була обізнана щодо істотних умов кредитування, оскільки згідно п.п. 7.2, 7.7 Кредитного договору ОСОБА_3 був обізнаний з умовами кредитування, а вона при укладанні кредитного договору між банком та ОСОБА_3 виступала поручителем, а тому приписи кредитного договору на її, як поручителя, не розповсюджуються.

Таким чином, рішення ухвалено на основі повно і всебічно зясованих обставин, на які сторони посилались як на підставу своїх вимог і заперечень, детально проаналізовані всі посилання на підтвердження вимог позову і наведені переконливі мотиви щодо їх спростування.

З посиланням на ст.ст. 526, 530, 533, 536, 549, 553, 554, 610, 629, 1054 ЦК України місцевий суд обґрунтовано стягнув з відповідачів у справі в солідарному порядку заборгованість по поверненню кредитних коштів та нарахованим процентам у доларах США, а також пеню та штраф у національній валюті (гривні).

Таким чином, з відповідачів стягнута заборгованість за кредитним договором в солідарному порядку станом на 24.07.2015 року, яка складається з: заборгованості по поверненню кредитних коштів - 4146,06 дол. США; заборгованості за нарахованими процентами 641,08 долари США; пені за невиконання зобовязань 15931,01 грн. згідно курсу НБУ 26,818080 грн. за 1 дол. США, станом на 16.02.2016 року, на день ухвалення рішення суду; штрафу - 5000,00 грн..

Доводи апеляційної скарги про те, що висновки суду не відповідають нормам процесуального права, ухвала є необґрунтованою, не знайшли свого об'єктивного підтвердження, так як всі надані сторонами докази та пояснення сторін по справі були оцінені судом в їх сукупності і відповідно до вимог ст.212 ЦПК України, яка передбачає, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Колегія суддів вважає за необхідне, у звязку із несплатою представником відповідачів судового збору при зверненні з апеляційною скаргою на рішення суду, і у звязку із відмовою в задоволенні апеляційної скарги, стягнути з відповідачів на користь держави судовий збір за перегляд справи в суді апеляційної інстанції в сумі 821 грн. 22 коп. з кожного.

Керуючись ст.ст.303, 307, 308, 312-315 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ОСОБА_5 відхилити.

Рішення Ямпільського районного суду Сумської області від 16 лютого 2016 року залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь держави судовий збір за перегляд справи в суді апеляційної інстанції у сумі 821 грн. 22 коп. з кожного.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього дня на неї може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий -

Судді -