Постанова № 57395191, 12.04.2016, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/609/16-а

Провадження № 2а/522/243/16

П О С Т А Н О В А

Іменем УКРАЇНИ

«12» квітня 2016 року

Приморський районний суд м. Одеси як адміністративний суд в складі:

Головуючого - судді Погрібного С.О.,

за секретаря судового засідання - Солодкої А.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження в залі суду в місті Одесі справу адміністративної юрисдикції за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси про визнання протиправними дій, -

в с т а н о в и в :

Позивачка звернулася до суду із вказаним адміністративним позовом, відповідно до уточнених позовних вимог, наданих суду 24 лютого 2016 року, просила визнати протиправною відмову Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси від 28.12.2015 року № 684/В-П, згідно з якою відмовлено їй, ОСОБА_1, у проведенні розрахунку пенсії з урахуванням інших виплат та надбавки за вислугу років у розмірі 30% від посадового окладу з урахуванням надбавки за ранг та зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси здійснити позивачці, ОСОБА_1, розрахунок та виплату пенсії, починаючи з моменту її призначення у розмірі 82% від заробітної плати з урахуванням інших виплат та надбавки за вислугу років у розмірі 30% від посадового окладу, з урахуванням надбавки за ранг згідно з довідкою від 09.11.2006 року № 27779/05-030, виданою ДПІ у Малиновському районі міста Одеси, та довідкою від 09.11.2015 року № 6040/В/15-52-05-00, виданою ДПІ у Малиновському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області.

Позивачка просила суд розглянути справу за її відсутності у зв'язку з неможливістю прибути в судове засідання особисто.

Представник відповідача Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси подав письмові заперечення проти позову, просив відмовити у задоволенні пред'явленого позивачем адміністративного позову у зв'язку із його безпідставністю та необґрунтованістю, просив суд розглядати справу за його відсутності у порядку письмового провадження.

Судом ухвалено справу розглянути та вирішити спір у порядку письмового провадження.

Суд дослідив надані сторонами документи та матеріали справи, з'ясував фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінив докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, за наслідками чого дійшов наступних висновків та вважає вимоги позивача такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Ухвалою судді Приморського районного суду м. Одеси від 12 квітня 2016 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м.Одеси про визнання протиправними дій, в частині вимог, що стосуються пенсійних виплат, які мали бути здійснені раніше 15 липня 2015 року, залишено без розгляду у зв'язку зі спливом строків звернення до суду з відповідним адміністративним позовом.

За обставинами справи, позивачем заявлено вимоги про визнання неправомірною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси щодо непроведення перерахунку пенсії, попередньо їй призначеної, з урахуванням збільшення розміру з врахуванням під час цього також й «інших виплат» й виплату надбавки за вислугу років.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 одержує пенсію в Управлінні Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси починаючи з 01 листопада 2006, їй призначена пенсія відповідно до Закону України «Про державну службу».

Зі змісту вказаного позову вбачається, що під визначенням «інші виплати» позивач ОСОБА_1 має на увазі матеріальну допомогу на оздоровлення та допомогу для вирішення соціально-побутових питань, що входять до системи оплати праці державного службовця й щомісячну індексацію грошових коштів.

Щодо вимоги про встановлення надбавки за вислугу років у розмірі 30 %.

Відповідно до ст. 33 Закону України «Про державну службу» заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранг, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок (частина друга). Державним службовцям можуть установлюватися надбавки за високі досягнення у праці і виконання особливо важливої роботи, доплати за виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників та інші надбавки і доплати, а також надаватися матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань (частина шоста). Умови оплати праці державних службовців, розміри їх посадових окладів, надбавок, доплат і матеріальної допомоги визначаються Кабінетом Міністрів України.

Згідно з вимогами ст. 37 Закону України «Про державну службу» в редакції, яка діяла на момент призначення позивачу пенсії, пенсія державним службовцям призначається у розмірі 80 % від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, у розмірі 80 % заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі. Таким чином, об'єктом обчислення розміру пенсії при призначенні пенсії для відповідача є сума заробітної плати, з якої справляється збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

За кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на один відсоток заробітку, але не більше 90 відсотків посадового окладу з урахуванням надбавок, передбачених цим Законом, без обмеження граничного розміру пенсії.

Судом встановлено, що пенсія позивачу призначалася в розмірі 82% від суми її заробітної плати.

Згідно зі ст. 37 Закону України «Про державну службу» період роботи посадових осіб в органах державної податкової та митної служб на посадах, на яких відповідно до закону присвоювалися спеціальні та/або персональні звання, зараховується до стажу державної служби, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Постановою Кабінету Міністрів України № 1013 від 12.09.1997 року затверджено Порядок виплати винагороди за вислугу років посадовим особам органів державної податкової служби, які мають спеціальні звання. Пунктом 1 вказаного Порядку передбачено, що до стажу роботи, що дає право на одержання винагороди за вислугу років, включається час роботи в органах державної податкової служби; на посадах і в органах, визначених Порядком обчислення стажу державної служби, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 року № 283 «Про порядок обчислення стажу державної служби»; на підприємствах, в установах, та в організаціях на посадах бухгалтерів, економістів, фінансистів, юристів, інженерів-програмістів, інженерів-системотехніків, інженерів-електроніків, якщо ці працівники мали спеціальну освіту, працювали за фахом та перейшли на роботу до податкової адміністрації (інспекції) і зараховані на відповідну посаду.

Пунктом 4 Порядку виплати винагороди за вислугу років посадовим особам органів державної податкової служби, які мають спеціальні звання визначено орган, який встановлює стаж та процедуру його визначення.

Стаж роботи для виплати винагороди за вислугу років визначається комісією органу державної податкової служби з питань встановлення стажу, необхідного для нарахування винагороди за вислугу років.

Відповідно до змісту довідки Державної податкової інспекції у Малиновському районі міста Одеси позивачці визначено та встановлено набавку за вислугу років у розмірі 30 %.

Таким чином, компетентним органом - Державною податковою інспекцією у Малиновському районі міста Одеси визначено та встановлено надбавку за вислугу років, яка підлягала врахуванню під час обрахування пенсії ОСОБА_1

З огляду на вказане, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимоги позивача про визнання протиправної відмови Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси від 28.12.2015 року № 684/В-П ОСОБА_1 у проведенні розрахунку пенсії з урахуванням інших виплат та надбавки за вислугу років у розмірі 30% від посадового окладу з урахуванням вказаної надбавки.

Щодо вимоги про зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси здійснити ОСОБА_1 розрахунок та виплату пенсії, починаючи з моменту її призначення у розмірі 82% від заробітної плати з урахуванням інших виплат згідно з довідкою, виданою ДПІ у Малиновському районі міста Одеси.

За правилом частини 7 статті 33 зазначеного Закону встановлюється, що умови оплати праці державних службовців, розміри їх посадових окладів, надбавок, доплат і матеріальної допомоги визначаються Кабінетом Міністрів України.

Згідно з постановою Уряду від 31 травня 2000 року №865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії» посадовий оклад, надбавка за ранг або кваліфікаційні класи, класний чин або спеціальне звання, вислугу років при призначенні пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» враховується в розмірах, що виплачуються на день звільнення з роботи, що дає право на відповідний вид пенсії.

Відповідно до частини 2 статті 37-1 вказаного Закону перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.

У частині 1 статті 1 Закону України «Про оплату праці» встановлено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Правилом статті 2 цього ж Закону визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.

Згідно з частиною 2 статті 33 Закону України «Про державну службу» заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що матеріальна допомога на оздоровлення та допомога для вирішення соціально-побутових питань входила до системи оплати праці державного службовця.

Крім того, статтею 66 Закону України від 5 листопада 1991 року № 1788-XII "Про пенсійне забезпечення" врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій.

Відповідно до частини першої статті 66 Закону "Про пенсійне забезпечення" до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Стаття 41 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-IV) визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Таким чином, рішення відповідача в частині відмови ОСОБА_1 листом від 28 грудня 2015 року, що стосується того, що «інші виплати», на які нараховувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, яка не включається до складу заробітної плати державного службовця, не враховується при обчисленні розміру його пенсії, є наслідком порушення законних прав позивача, як громадянина України, гарантованих положенням Закону України «Про пенсійне забезпечення»: перевагу надано положенням законів «Про державну службу» та «Про оплату праці», які щодо спірних відносин є загальними. У той же час перевагу у застосуванні мають спеціальні норми, що визначають виплати (доходи) для обчислення пенсії, за наведених обставин - стаття 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та стаття 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Законом України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що його положеннями гарантовано соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв'язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки.

Таким чином, рішення відповідача про відмову позивачу здійснити перерахунок пенсії з врахуванням таких складових заробітної плати як індексація грошових доходів та матеріальна допомога на оздоровлення не є правомірним, оскільки правова позиція, за якою врахування «інших виплат» не передбачена чинним законодавством, зокрема Законом України "Про державну службу", постановою Кабінету Міністрів України від 31.05.2000 № 865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії», є помилковою.

Відповідно до статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З огляду на вказане, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення заявлених позивачем вимог й перерахунку призначеної пенсії, починаючи з 15 липня 2015 року - дня, коли позивачці призначено пенсійні виплати у відповідності із Законом України «Про державну службу».

Керуючись ст.ст. 7-9, 11, 71, 158, 160, 162, 163, 167, п. 1. ч. 1 ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України, Законами України "Про державну службу", «Про пенсійне забезпечення», «Про оплату праці», «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», суд -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси про визнання протиправними дій - задовольнити частково.

Визнати неправомірною відмову Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м.Одеси врахувати при розрахунку ОСОБА_1 - «інші види виплат» та надбавки за вислугу років у розмірі 30% від посадового окладу з урахуванням надбавки за ранг на які нараховані та з яких утримані й сплачені страхові внески до Пенсійного фонду України, з розрахунку 82 відсотки від заробітної плати.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію, як державному службовцю у розмірі 82% від заробітної плати, з урахуванням сум матеріальної допомоги на оздоровлення, допомоги для вирішення соціально-побутових питань, з урахуванням інших виплат та надбавки за вислугу років у розмірі 30% від посадового окладу з урахуванням надбавки за ранг відповідно до довідки від 09.11.2015 року № 6040/В/15-52-05-00, виданої ДПІ у Малиновському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області, починаючи з 15 липня 2015 року, з урахуванням раніше виплачених сум.

Звернути постанову суду до негайного виконання в межах суми стягнень за один місяць.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України (проголошення вступної та резолютивної частини рішення), а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

СУДДЯ: С. О. ПОГРІБНИЙ

12.04.2016