Рішення № 57393158, 20.04.2016, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/21220/15-ц

Провадження № 2/127/1953/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.04.2016 Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючогосудді Короля О.П.

при секретарі Куйдан Ю.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «БРОКБІЗНЕСБАНК» до ОСОБА_1, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Едельвейс» про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

ПАТ «БРОКБІЗНЕСБАНК» звернулось в суд з позовом доОСОБА_1, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Едельвейс» про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В позовній заяві зазначено, що 18.01.2013 року між публічним акціонерним товариством «БРОКБІЗНЕСБАНК» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Едельвейс» укладено кредитний договір № 01 KLN Ur 13.

Згідно з цим договором позивач зобовязувався надати кредит у виді невідновлюваної кредитної лінії з лімітом заборгованості у розмірі 2200000, 00 грн. з терміном користування кредитом до 15.01.2016 року зі сплатою 23,5 % річних.

Третя особа ТОВ «Едельвейс» прийняла зобовязання здійснювати своєчасне повернення кредиту, сплачувати нараховані проценти та виконувати свої зобовязання у повному обсязі. Пунктом 1.4 встановлено, що процентна ставка за користування кредитом встановлюється в розмірі 23,5 % річних. Проценти за користування кредитом нараховуються та сплачуються щомісяця до 7 числа місяця, наступного за місяцем в якому нараховані проценти.

Позивач виконав свій обовязок за кредитним договором щодо відкриття кредитної лінії та надання третій особі грошових коштів (кредиту) у розмірі 2200000,00 грн.

Однак, третя особа, користуючись грошовими коштами в межах кредитного договору свої зобовязання за кредитним договором належним чином не виконувала, а саме, з березня 2014 року своєчасно не сплачувала тіло кредиту і з січня 2013 року прострочувала погашення відсотків за користування кредитом.

В зв'язку із зазначеним порушенням зобов'язань боржником позивач вимагає дострокового повернення кредитуу сумі 1 405 555,44 грн., процентівнарахованихза користування кредитом за період з 31.01.2014р. по 21.07.2015р. у сумі561 559,14 грн.,сплати пені за прострочення сплати кредиту у сумі 580321,12 грн., пені за прострочення сплати відсотківу сумі 156 299,17 грн., 3 % річних у сумі 55498,58 грн., інфляційних нарахувань у сумі 1 058 958, 03 грн., штрафу за порушенняумов п. 4.2.5. Кредитного договору у сумі 40000 грн.,штрафу за порушенняумов Договору застави№39 від 18.01.2013 р. у сумі 11000 грн.таштрафу за порушенняумов Договору застави № 01 Z Ur 13 від 24.04.2013 р. у сумі 11000 грн.

Загальна сума боргу Третьої особи ТОВ «Едельвейс» перед позивачем внаслідок неналежного виконання зобовязань за Кредитним договором №01 KLN Ur 13 від 18.01.2013 року станом на 22.07.2015р. становить 3880191,48 грн.

Обгрунтовуючи заявлення позову до ОСОБА_1, позивач вказує на укладення між банком та ОСОБА_1 договору поруки № 01_Р_13 від 18.01.2013р.

Відповідно до умов Договору поруки відповідач на добровільних засадах поручається перед позивачем за виконання боргових зобовязань боржника. Пунктом 1.2 договору встановлено, що порукою забезпечується вимоги кредитора щодо сплати боржником суми кредиту, відсотків за користування кредитом, сплати пені штрафів та неустойки, інших платежів на користь кредитора за кредитним договором № 01 KLN Ur 13 від 18.01.2013 року.

Згідно з п. 1.6. Договору поруки встановлено, що Поручитель у разі порушення Боржником зобовязань, передбачених кредитним договором відповідає перед кредитором солідарно з боржником.

Отже, посилаючись на наведений договір та солідарну відповідальність боржника і поручителя, позивач звертається до суду з вимогами виключно до поручитиля.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві. На судові дебати представник позивача вдруге не з»явився, що не перешекоджає закінченню судового розляду справи.

Представник відповідача ОСОБА_1 та третьої особи ТОВ «Едельвейс» за перечили проти задоволення позову з огляду на відсутність заборгованості у зв»язку з її погашенням, відсутності підстав нарахування пені цта штрафів. Також звернули увагу на пропущення шестимісчного строку для пред»явлення позову до поручителя.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.

18.01.2013р. Публічне акціонерне товариство "Брокбізнесбанк" (в договорі "Банк") та Товариство з обмеженою відповідальністю "Едельвейс" (в договорі "Позичальник") уклали Кредитний договір № 01 KLN Ur 13 (далі "Кредитний договір").

Відповідно до п. 1.2 Кредитного договору кредит надається Банком Позичальнику у виді не відновлювальної кредитної лінії з лімітом у розмірі 2 200 000 грн.

Позичальник зобов'язаний повернути Банку Кредит у повному обсязі у порядку та на умовах, визначених цим Договором, та у строк, вказаний у п.1.3 цього Договору.

Відповідно до п. 1.3 Кредитного договору строк користування (термін повернення) Кредиту до 15.01.2016 року включно.

Сторони погоджуються, що у разі не погашення Позичальником кредиту у строк, визначений п. 1.3. цього Договору та/або визначений Графіком (Додаток № 2 до цього Договору, який є невід'ємною його частиною), починаючи з наступного календарного дня за датою, вказаною у п. 1.3. цього Договору та/або визначеною Графіком, нарахування процентів за простроченим Кредитом (простроченою його частиною) здійснюється за фіксованою процентною ставкою у розмірі 28,5 процентів річних.

Відповідно до п. 1.4 Кредитного договору процентна ставка за користування Кредитом є фіксованою та становить 23,5 процентів річних.

Відповідно до п. 1.5 Кредитного договору кредит надається Позичальнику на наступні цілі: придбання обладнання, а саме комплекту для вирощування ремонтного молодняку у багатоярусних кліткових батареях (ТБЦ СД на 99456 птахомісць) відповідно до Договору № НВ/04-12/12 від 04.12.2012р.

Відповідно до п. 2.7 Кредитного договору повернення Кредиту відбувається шляхом здійснення платежу на рахунок для погашення заборгованості за Кредитом, відкритий Банком Позичальнику згідно з п. 2.12. цього Договору, в строки, в сумах та в порядку, передбачених Графіком, що є невід'ємною частиною цього Договору, та не пізніше строку, зазначеного в п. 1.3. цього Договору.

Відповідно до п. 2.8 Кредитного договору Позичальник зобов'язаний сплатити Банку проценти за користування Кредитом, які розраховуються на основі процентної ставки, що вказана в п 1.4. цього Договору. Проценти нараховуються у валюті Кредиту, вказаної в п. 1.2. цього Договору, на суму фактичного залишку заборгованості за Кредитом.

Відповідно до п. 5.1 Кредитного договору, не зважаючи на інші положення цього Договору, Банк має право вимагати від Позичальника дострокового повернення Кредиту (в повному обсязі, або у визначеній Банком частині) та іншої заборгованості за цим Договором

Для реалізації цього права Банк надсилає письмове повідомлення Позичальнику із відповідною вимогою. Після спливу 30 календарних днів та за умови, що порушення не усунуте, на 31 календарний день після направлення Позичальнику такої вимоги строк (термін) повернення Кредиту вважається таким, що настав, і Позичальник зобов'язаний сплатити наявну заборгованість за Кредитом в повному обсязі..

Відповідно до п. 6.7. Кредитного договорувсі повідомлення, вимоги, інше за цим Договором будуть вважатися зробленими (врученими) належним чином у разі, якщо вони здійсненіу письмовій форміта надіслані цінним листом з повідомленнямза зазначеними адресами сторін. Датою отримання таких повідомлень буде вважатись дата їх особистого вручення, про що вказано в повідомленні про вручення, а у разіповернення листа на адресу банкуз іншими поштовими відмітками (в тому числі закінчення терміну зберігання, відсутність адресата за вказаною адресою, відмова адресатавід одержання та інше) з дати відправлення такого повідомлення.

24.04.2013 р. сторонами було підписано додаткову угоду №2 до Кредитного договору № 01 KLN Ur 13 від 18.01.2013р., відповідно до п. 1 якої в межах відкритої за Кредитним договором Кредитної лінії, Банк надає Позичальнику кошти (транш в межах Ліміту) в сумі 200 000 (двісті тисяч гривень) для придбання обладнання, а саме комплекту для вирощування ремонтного молодняку у багатоярусних кліткових батареях (ТБЦ СД на 99 456 птахомісць) відповідно до Договору № НВ/04-12/12 від 04.12.2012 р.

На виконання Кредитного договору Банк надав третій особі ТОВ «Едельвейс»кредит у виді невідновлювальної кредитної лініїу розмірі 2200 000 грн., що стверджується меморіальними ордерами №31 від 23.01.2013 р., № 1 від 30.04.2013 р.

Позивач стверджує, що третя особа ТОВ «Едельвейс» порушила зобов'язання щодо поверненнячергового платежу згідно з графіком, а саме 28 березня2014 р. не сплатило 61 111, 12 грн., крім цього, починаючи з лютого 2014 р. прострочило сплату процентів за користування кредитом.В зв'язку із зазначеним порушенням зобов'язань боржником позивач вимагає дострокового повернення кредитуу сумі 1405555,44 грн., процентівнарахованихза користування кредитом за період з 31.01.2014р. по 21.07.2015р. у сумі561559,14 грн.,сплати пені за прострочення сплати кредиту у сумі 580321,12 грн., пені за прострочення сплати відсотківу сумі 156299,17 грн., річних у сумі 55498,58 грн., інфляційних нарахувань у сумі 1058958,03 грн., штрафу за порушенняумов п. 4.2.5. Кредитного договору у сумі 40000 грн.,штрафу за порушенняумов Договору застави№ 39 від 18.01.2013 р. у сумі 11000 грн.таштрафу за порушенняумов Договору застави № 01 Z Ur 13 від 24.04.2013 р. у сумі 11000 грн. з поручителяОСОБА_1

Разом з цим, судом встановлено, що виконання кредитних зобовязань ТОВ "Едельвейс" за кредитним договором від 18.01.2013р. № 01 KLN Ur 13 забезпечено також договором поруки укладеним ПАТ «Брокбізнесбанк» та ТОВ «Туль-Чікен» 18 січня 2013 року №02-Р-13.

Положення цього договору ідентичні положенням договору поруки, за яким поручителем виступає ОСОБА_1

У запереченнях на позовну заяву як відповідач, так і третя особа ТОВ «Едельвейс» посилаються на цей договір та виконання ТОВ «Туль-чікен» дострокового погашення кредитних зобовязань, надаючи на підтвердження цієї обставини низку документів.

Статтею 5 Кредитного договору сторони передбачили умови, за яких Банкможереалізуватисвоє правона дострокове повернення кредиту.

Зокрема, відповідно до п. 5.1 Кредитного договору Банк має право вимагати від Позичальника дострокового повернення Кредитуу випадкупрострочення сплати чергового платежу по Кредиту та/або процентах за користування Кредитом.

Для реалізації цього права Банк надсилає письмове повідомлення Позичальнику із відповідною вимогою. Після спливу 30 календарних днів та за умови, що порушення не усунуте, на 31 календарний день після направлення Позичальнику такої вимоги строк (термін) повернення Кредиту вважається таким, що настав і Позичальник зобов'язаний сплатити наявну заборгованість за Кредитом в повному обсязі.

Відповідно до п. 6.7. Кредитного договорувсі повідомлення, вимоги інше за цим Договором будуть вважатися зробленими (врученими) належним чином у разі, якщо вони здійсненіу письмовій форміта надіслані цінним листом з повідомленнямза зазначеними адресами сторін. Датою отримання таких повідомлень буде вважатись дата їх особистого вручення, про що вказано в повідомленні про вручення, а у разіповернення листа на адресу банкуз іншими поштовими відмітками (в тому числі закінчення терміну зберігання, відсутність адресата за вказаною адресою, відмова адресатавід одержання та інше) з дати відправлення такого повідомлення.

Матеріалами справи стверджується, що всупереч вимогам п. 5.1 та п. 6.7 Кредитного договоруБанк не надіслав Боржнику цінним листом з повідомленнямвимоги про дострокове повернення кредиту, а тому відповідно до ст. 5 Кредитного договоруу позичальника не настало обов'язку достроковоповернутиБанку кредит.

Також судом встановлено, що боржник та поручителі, реалізовуючи своє право дострокового погашення заборгованості за кредитом, встановлене п. 4.1.2. Кредитного договору, здійснили часткове погашеннякредиту у сумі1480411,12грн., що стверджується наступними документальними доказами:

- платіжним дорученням №9 від 28.02.2014 р. на суму 1 332 300 грн., проведеним банком 28.02.2014 р.

- платіжним дорученням №31 від 28.02.2014 р. на суму 61111,12 грн., проведеним банком 03.03.2014 р.

- платіжним дорученням №30 від 28.02.2014 р. на суму 10 000 грн., проведеним банком 28.02.2014 р.

- листомвід 27.02.2014 р.на доручення Банку списати кошти з поточного рахунку у сумі 77 000 грн., зареєстрованим банком28.02.2014 р.

Твердження Банку про те, що кошти, зазначені у платіжних дорученнях №9 від 28.02.2014 р. на суму 1 332 300 грн. та №30 від 28.02.2014 р. на суму 10 000 грн. фактично не були списані з рахунків платників через недостатність коштів на рахунках,не може бути прийняте судом з огляду на такі встановлені обставини.

18 січня 2013 року між ПАТ «Брокбізнесбанк» та ТОВ «Едельвейс» укладено договір №02/2013 року про відкриття банківських рахунків та здійснення розрахунково-касового обслуговування Тарифний пакет «ЕКОНОМ». Зацим договором відкрито рахунок 26005116117001в АТ «БРОКБІЗНЕСБАНК» МФО 300249.

12 лютого 2014 року між ПАТ «Брокбізнесбанк» та ТОВ «Туль-Чікен» укладено договір №126922/2014 року про відкриття банківських рахунків та здійснення розрахунково-касового обслуговування Тарифний пакет «ЕКОНОМ». Зацим договором відкрито рахунок №26008126922001в АТ «БРОКБІЗНЕСБАНК», МФО 300249.

04 лютого 2014 року укладено Договір між ПАТ «Брокбізнесбанк» та відповідачем ОСОБА_1 №D-180723796 про відкриття та обслуговування поточного рахунку з оформленням платіжної картки. За цим договором відкрито рахунок №26251800010637 в гривні, та здійснюється обслуговування Власника рахунку згідно з переліком послуг та на умовах, викладених в Тарифах на розрахунково-касове обслуговування поточних рахунків фізичних осіб в національній та іноземних валютах з оформленням платіжної картки в рамках продукту «Ощадний».

З наведених вище договорів вбачається, що за своєю юридичною природою між банком, боржником та поручителями укладенодоговір банківського рахунку, правовідносини за яким регулюються главою 72 ЦК.

Зокрема,за статтею1066ЦК Україниза договором банківського рахунку банк зобов'язуєтьсяприйматиізараховуватина рахунок,відкритийклієнтові(володільцеві рахунка) грошовікошти,що йому надходять, виконувати розпорядженняклієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

Відповідно до статті 1068ЦК УкраїниБанк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків цього виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунку. Банк зобов'язаний зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта, в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не встановлений договоромбанківського рахунку або законом. Банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

Відповідно до Інструкції про безготівкові розрахункив Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року №22 встановленозагальні правила, види і стандарти розрахунків клієнтів банків та банків у грошовій одиниці України на території України, що здійснюються за участю банків (п. 1.2).

Вимоги цієї Інструкції поширюються на всіх учасників безготівкових розрахунків, а також на стягувачів, та обов'язкові для виконання ними (п. 3.3).

У наведеній Інструкції вказано, що документ на паперовому носії, що містить доручення та/або вимогу про перерахування коштів з рахунку платника на рахунок отримувача є розрахунковим документом.

Згідноз п.1.5 Інструкції порядок проведення розрахункових операцій за цими рахунками регулюється цією Інструкцією, іншими нормативно-правовими актами Національного банку.

Пунктом1.6. Інструкціївстановлено, що Банк здійснює розрахунково-касове обслуговування своїх клієнтів на підставі відповідних договорів і своїх внутрішніх правил здійснення безготівкових розрахунків, якщо ці правила відповідають вимогам, цієї Інструкції, інших нормативно-правових актів.

Банк не має права визначати та контролювати напрями використання коштів клієнта, та встановлювати інші, не передбачені, договором або законом, обмеження його права розпоряджатися коштами на власний розсуд.

У випадках, передбачених законодавством України, клієнт може здійснювати платежі в інтересах третіх осіб.

Платники та стягувачі оформляють доручення/розпорядження про списання коштів з рахунків на відповідних бланках розрахункових документів, форма та порядок оформлення яких визначаються цією Інструкцією. Платники фізичні особи мають право оформляти доручення про списання коштів зі своїх рахунків у довільній формі, погодженій у договорі з банком (п.1.8 Інструкції).

Доручення платників про списання коштів зі своїх рахунків банки приймають до виконаннявиключно в межах залишку коштів на цих рахунках або якщо договором між банком та платником передбачено їх приймання та виконання в разі відсутності/недостатності коштів на цих рахунках (п. 1.9. Інструкції )

Відповідно до п. 1.12 Інструкціїбанк (філія, відділення), який не може виконати розрахунковий документ на списання/примусове списання/стягнення коштів з рахунку клієнта банку в установлений законодавством України термін, якщо немає/недостатньо коштів на своєму кореспондентському рахунку, зобов'язаний:

взяти розрахунковий документ платника/стягувача на обліковування за відповідним позабалансовим рахунком;

надіслати письмове повідомлення платнику/стягувачу про невиконання йогорозрахункового документа із зазначенням причини: "Немає/недостатньо коштів на кореспондентському рахунку банку" (додаток 23):

вжити заходів для відновлення своєї платоспроможності.

Платник/стягувач, отримавши повідомлення банку, для забезпечення своїх прав щодо розрахунків може вжити заходів відповідно до законодавства України.

В силу п. 1.15 Інструкції доручення платників про списання коштів зі своїх рахунків і зарахування коштів на рахунки отримувачів банки здійснюють у термін, установлений законодавством України.

За несвоєчасне списання/зарахування коштів з/на рахунків/и клієнтів банки несуть відповідальність згідно із законодавством: України, та укладеними договорами.

Платник несе відповідальність перед банком, що його обслуговує, згідно з укладеним між ними договором.

Відповідно до п. 2.14 Інструкції банк платника на всіх примірниках прийнятих розрахункових документів і на реєстрах обов'язково заповнює реквізити "Дата надходження" і "Дата виконання", а банк стягувача "Дата надходження в банк стягувача" (якщо ці реквізити передбачені формою документа), засвідчуючи їх підписом відповідального виконавця та відбитком штампа банку. На документах, прийнятих банком після закінчення операційного часу, крім того, ставиться штамп "Вечірнія".

У розрахункових документах дата, зазначена в реквізиті «Датавиконання», має відповідати: даті списання коштів з рахунку платника та зарахування на рахунок отримувача в разі їх обслуговування в одному банку.

Відповідно до п. 2.19 Інструкціїрозрахункові документи, що надійшли до банку протягом операційного часу, банк виконує в день їх надходження.

Ця норма повністю кореспондується зі ст. 8 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", відповідно до якої банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститьсяв розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу в день його надходження.

Таким чином, боржник та поручителі заКредитним договором, які є клієнтамиБанку, відповідно довищенаведених вимог Інструкції правомірно та своєчасно вчинили діїз перерахування належних їм коштів на дострокове погашення кредиту у загальній сумі1480411,12 грн., наявних у достатній кількості на їх рахунках у Брокбізнесбанку на час такого перерахування,що стверджується наявними у матеріалах справи доказами, а саме :

щодо перерахуваннясуми 1 332 300 грн. платіжним дорученням ТОВ «Туль-Чікен» №9 від 28.02.2014 р. на суму 1332300 грн., проведене банком 28.02.2014 р., платіжним дорученням ТОВ «Туль-Чікен» №6 від 20.02.2014 р. на суму 700000 грн., платіжним дорученням ТОВ «Туль-Чікен» №7 від 21.02.2014 р. на суму 670500 грн.,листом ТОВ «Туль-Чікен» №48 від 28.02.2014 р., випискою за особовим рахунком«Туль-Чікен» у ПАТ «Брокбізнесбанк», випискою за особовим рахунком ТОВ «Едельвейс» у АТ «Укрсиббанк», письмовим поясненням відповідачавід 02.11.2015 р.;

щодо перерахуваннясуми61111,12 грн.:

платіжним дорученням ТОВ «Едельвейс» №31 від 28.02.2014 р. на суму 61111,12 грн., проведене банком 03.03.2014 р.,випискою за особовим рахунком ТОВ «Едельвейс» у ПАТ «Брокбізнесбанк»;

щодо перерахування суми 10 000 грн.:

платіжним дорученням ТОВ «Едельвейс» №30 від 28.02.2014 р. на суму 10 000 грн., проведеним банком 28.02.2014 р., Договором банківського вкладувід 10.09.2013 р., листомТОВ «Едельвейс», зареєстрованим банком 25.02.2014 р., письмовим поясненням відповідача від 06.11.2015 р.;

щодо перерахування суми 77 000 грн.:

договором поруки №01-Р-13 від 18.01.2013 р., листомОСОБА_1 від 27.02.2014 р.на доручення Банку списати кошти з поточного рахунку у сумі 77 000 грн., зареєстрованим банком28.02.2014 р., письмовим поясненням відповідача від 06.11.2015 р.

Позивачем не надано судудоказів,які б стверджували правомірність дій Банку щодо не списання та не перерахуваннякоштів згідно з платіжними документами із відбитком штампа банку про їх одержання28.02.2014 р .

Факт ненадіслання Банком письмового повідомлення платникупро невиконання йогорозрахункових документів із зазначенням причини у випадку неможливості їх виконаннязгідно з вимогамиІнструкції"Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті" доводить те, що такі документи були прийняті Банком до виконанняв межах наявного достатнього залишку коштів на рахунку платника, виконані в день їх надходження,і дата 28.02.2014 р. відповідає даті списання коштів з рахунку платника та зарахування на рахунок отримувача , які обслуговуютьсяв одному банку.

Відтак, боржник та поручителіфактично достроково виконализобов'язання з повернення кредиту частково у сумі 1480411,12 грн. відповідно до п. 4.1.2 , 2.12Кредитного договору №01 KLN Ur 13 від 18.01.2013 р., згідно з якими позичальник має правопроводити повне або частковедострокове погашеннязаборгованості за цим договором, а моментом (днем)повернення суми кредиту, його частини, процентів, неустойки(пені, штрафів) та інших платежів, визначених цим Договором вважається день зарахуванняна відповідні рахунки Банку у відповідності до п.2.11 та 2.13 цього Договору.

За таких обставин суд дійшов висновку, що зобов'язаннязповернення кредитних коштівза Кредитним договором №01 KLN Ur 13 від 18.01.2013 р.були виконані частковоу сумі 1480 411, 12 грн. шляхом сплати коштів на рахунок № 29091116117001 в АТ «Брокбізнесбанк», який був відкритий відповідно до п. 2.11 Кредитного договору, а томузаборгованість в цій частині станом на день звернення позивача з позовом до суду була відсутня.

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

З урахуванням вказаних висновків на час звернення позивача з позовом до суду,залишилась несплаченою частинатіла кредиту у сумі 12 695,62 грн., термін повернення якої відповідно до умов Кредитного договору (Графікупогашення кредиту) визначений датою 15.01.2016 р.

Відповідно позовні вимоги в частині стягнення пені, річних, інфляційних нарахувань за прострочення сплати тіла кредиту задоволенню не підлягають, оскільки термін сплати відповідної частини тіла кредиту, на час звернення позивача з позовом до суду не настав.

Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст. 1048 ЦК України Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК Україниодностороння відмова від зобов'язання або одностороннязміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог , що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до п. 6.1 Кредитного договору за порушення строків погашення заборгованості за Кредитом та/або строків сплати процентів за користування Кредитом та/або комісій, інших грошових зобов'язань Позичальника. Банк має право нараховувати Позичальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла у період, за який здійснюється нарахування пені, від суми простроченої заборгованості за кожний день прострочення.

Для розрахунку пені використовується фактична кількість днів у місяці та році.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, вбачаються документально підтвердженими суми нарахованих 3% річних, інфляційних втрат за прострочення сплати процентів за не повернуту, однак не прострочену, на дату звернення до суду з позовом, суму кредиту у розмірі 12 695,62 грн.

Поряд із цим пунктом 4.2.5Кредитного договору передбачено зобов'язання позичальниканадавати Банкувсі необхідні документи,які підготовлені та оформлені відповідно до норм бухгалтерського обліку в Україні, засвідчені підписами керівника та головного бухгалтера (особами, які виконують їх обов'язки), відбитком печатки Позичальника, зокрема:

а) щоквартально до 25 числа місяця, наступного за звітним кварталом, надавати Банку фінансовуінформацію, пов'язану з діяльністю Позичальника у звітномукварталі (в т.ч. баланс (форму №1), звіт про фінансові результати (форму №2);

б) щорічно до 20 лютого наступного за звітним роком надавати Банку фінансову інформацію, пов'язану з діяльністю Позичальника у звітному році (в тому числі баланс (форму №1), звіт про фінансові результати (форму №2), звіт про рух грошових коштів (форма №3);

в) щоквартально до 7 числа місяця, наступного за звітним кварталом, надавати Банку довідки (або завіренібанками виписки) з інших банків, в яких у Позичальникавідкриті поточні рахунки та/або існує кредитна заборгованість, про фактичні обороти і стан заборгованості(по сумі кредиту, процентах та штрафних санкціях) за попередній квартал;

г) шомісячно до 10 числамісяця, наступного за звітним, надавати Банкуоформлену на фірмовому бланку та підписану керівником (його заступником) і головним бухгалтером (із засвідченням підписів відбитком печатки) довідку про грошові надходженняна всі свої поточні рахунки, відкриті в усіх інших банках.

Відповідно до п. 6.1 Кредитного договору Банк має право нараховувати Позичальнику, а Позичальник, у разі нарахування Банком, зобов'язаний сплатити штраф за порушення вимог цього Договору, в тому числі :

б) за порушення п. 4.2.5. штраф у сумі 1 000 (одна тисяча) грн. за кожний випадок.

За твердженням позивача позичальником було порушено вимоги вказаного пункту Кредитного договору в частині невиконання вимог з подання передбаченої підпунктами а); б); в); г) звітності, в тому числі :

датамипорушення п. 4.2.5 (а) є26.07.2014 р., 26.10.2014 р., 26.04.2015 р., 26.07.2015р.;

датоюпорушення п. 4.2.5 (б) є21.02.2015 р.;

датамипорушення п. 4.2.5 (в) є08.10.2013 р., 26.10.2014 р., 08.04.2014 р., 08.07.2014р.; 08.10.2014 р.; 08.04.2015 р.; 08.07.2015 р.;

датамипорушення п. 4.2.5 (г) є11.02.2013 р., 11.04.2013 р.; 11.05.2013 р.; 11.06.2013р.; 11.07.2013 р.; 11.08.2013 р.; 11.09.2013 р;11.10.2013 р.; 11.11.2013 р; 11.12.2013 р.; 11.01.2014 р.; 11.02.2014 р., 11.03.2014 р.; 11.04.2014 р.; 11.05.2014 р.; 11.06.2014 р.; 11.07.2014 р.; 11.08.2014 р.; 11.09.2014 р.;11.10.2014 р.; 11.11.2014 р.; 11.12.2014 р.; 11.01.2015 р.; 11.02.2015 р.; 11.04.2015 р.; 11.05.2015 р.;, 11.06.2015 р.; 11.07.2015 р.

Документальних доказів того, що третя особау зазначені дативиконувала вимоги п. 4.2.5 Договорусуду не надано.

Разом з тим, незважаючи на документальне підтвердження відповідних зобовязань та наявності підстав для їх сплати боржником, суд, враховуючи звернення з позовом до поручителя не вбачає підстав для їх задоволення з обгляду на наступне.

Відповідно до п. 1.1 Договору поруки Поручитель поручається перед Кредитором за. виконання ОСОБА_2 зобов'язань Боржника.

Відповідно до п. 1.2 Договору поруки порукою за цим Договором забезпечуються вимоги Кредитора щодо сплати Боржником (в тому числі повного виконання) кожного і всіх його ОСОБА_2 зобов'язань у розмірі, валюті, строки та порядку, встановлених Кредитним договором.

У разі встановлення розбіжностей між цим та Кредитним договорами перевага надається умовам визначеним у Кредитному договорі.

Пунктом 2.1.2Договору поруки визначено право Кредиторапред'явити вимогудо Поручителяпро виконання ОСОБА_2 зобов'язань в повному обсязі або в частиніу випадку невиконанняБоржником боргових зобов'язань перед Кредитором. А також, незалежно від настання терміну виконання ОСОБА_2 зобов'язань за цим Договором пред'явити вимогу до Поручителя про виконання ОСОБА_2 зобов'язань в повному обсязі або в частиніпри застосуваннісудових процедур банкрутства стосовно боржника.

Відповідно до п. 2.3.2 Договору порукиПоручитель має правовиконати ОСОБА_2 зобов'язанняБоржника самостійно, без отримання вимогиКредитора, у випадку, якщо Поручителю стало відомо про невиконання Боржником своїхОСОБА_2 зобов'язань, попередньо повідомивши проце Боржника.

Відповідно до п. 2.4 Договору поруки Поручитель зобов'язується виконати за Боржника ОСОБА_2 зобов'язання за Кредитним договором у розмірі, в порядку та в строки, що визначені цим Договором та Кредитним договором, в тому числі при отриманні вимоги чи будь-якого іншого документа від Кредитора з вимогою виконання ОСОБА_2 зобов'язань в повному обсязі або в частині, у випадку невиконання та/або неналежного виконання Боржником ОСОБА_2 зобов'язань перед Кредитором.

Розділом 3Договору поруки сторони визначили порядок виконаннязобов'язання поручителем, зокрема згідно з п. 3.1. сторони домовились, що у разі настання будь-якого або всіх наступних випадків буде вважатись порушенням умов цього договоруі в такому випадку Поручитель зобов'язаний за вимогою Кредитораздійснити дострокове виконанняОСОБА_2 зобов'язань за Кредитним Договором та зобов'язань зацим Договором:

3.1.1. у разі невиконання або неналежного виконаннябудь-якого із зобов'язань, умов, що випливають з Кредитного договору ;

3.1.2. у разіневиконання або неналежного виконаннябудь-якого із зобов'язань, умов, що випливають з цього договору, незалежно від настання строку виконання Позичальником зобов'язань за Кредитним договором;

3.1.3. порушення гарантій, викладений у цьому Договорі;

3.1.4. якщо Позичальник та/або Поручитель є юридичними особами, фізичними особами - підприємцями і якщо у відношенні до Позичальника та/або Поручителя порушено провадженняу справі про банкрутство та/або якщо Позичальник та/або Поручитель реорганізується;

3.1.5. в інших випадках, передбачених цим Договором та/або чинним законодавством України.

Відповідно до п. 3.2. Договору поруки Поручитель не пізнішенаступного робочого дняз моменту отримання вимоги Кредитора зобов'язанийвиконати ОСОБА_2 зобов'язанняБоржника шляхом перерахування грошових коштів в сумі та на рахунок(рахунки) що визначені у вимозі Кредитора.

Пунктом 6.7. Договорупоруки сторони визначили, щовсі повідомлення, вимоги інше за цим Договором будуть вважатися зробленими (врученими) належним чином у разі, якщо вони здійсненіу письмовій форміта надіслані цінним листом з повідомленнямза зазначеними адресами сторін. Датою отримання таких повідомлень буде вважатись дата їх особистого вручення, про що вказано в повідомленні про вручення, а у разіповернення листа на адресу банкуз іншими поштовими відмітками (в тому числі закінчення терміну зберігання, відсутність адресата за вказаною адресою, відмова адресатавід одержання та інше) з дати відправлення такого повідомлення.

З матеріалів справи вбачається направлення ОСОБА_1 листа-претензії та вимоги, вручення яких поштовою кореспонденцією не здійснювалось, разом з тим, вбачається особисте їх отримання відповідачем.

Так, 10.06.2014 р. ОСОБА_1 отримав лист-претензію про погашення простроченої заборгованості вих. №185/2/061 від 10.06.2014р., в якому акцентовано увагу на п. 5.1. Кредитного договору, згідно з яким, якщо після спливу 30 календарних днів та за умови, що порушення не усунуте, на 31 календарний день після направлення Позичальнику вимоги строк повернення Кредиту вважається таким, що настав.

Також у цьому листі зазначено про вручення вимоги вих. №161/061 від 30.04.2014р. про погашення простроченої заборгованості.

В звязку з наведеним суд зазначає, що відповідно до частини четвертої статті 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Як вбачається з матеріалів справи як після направлення вимоги, так і після направлення листа-претензії, до звернення до суду з цим позовом пройшло більше року.

У пункті 5.1 договору поруки №02-Р-13 від 18.01.2013 року вказано, що цей договір набирає чинності з дати його укладення сторонами та діє до повного виконання зобовязань за кредитним договором та цим договором або до моменту припинення поруки з інших підстав, визначених законодавством України.

В той же час п.п. 2.4.1. п. 2.4. договору поруки визначено, що поручитель зобовязується виконати за боржника боргові зобовязання за кредитним договором в розмірі, в порядку та строки, що визначені цим договором та кредитним договором, в тому числі при отриманні вимоги або будь-якого іншого документа від кредитора з вимогою виконання ОСОБА_2 зобовязань в повному обсязі або в частині, у випадку невиконання та/або неналежного виконання Боржником боргових зобовязань перед Кредитором.

Згідно з п. 5.1. кредитного договору банк має право вимагати від позичальника дострокового повернення кредиту (в повному обсязі або у визначеній банком частині) та іншої заборгованості за цим договором, зокрема, у випадку прострочення сплати чергового платежу по кредиту та/або процентах за користування кредитом.

Вручивши вимогу ОСОБА_1, банк встановив новий строк виконання зобовязання з повернення кредиту, відповідно, на момент звернення з позовом до суду минув шестимісячний строк, протягом якого позивач мав право звернення до поручителя з відповідними вимогами.

Згідно з п. 24 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 №5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», пред'явленням вимоги до поручителя є як направлення/вручення йому вимоги про погашення боргу (залежно від умов договору), так і пред'явлення до нього позову. При цьому в разі пред'явлення вимоги до поручителя кредитор може звернутися до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання.

Відповідна правова позиція висловлена Верховним Судом України в постанові від 9 вересня 2015року у справі № 6-933цс15.

З огляду на викладене суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.

Питання судових витрат суд вирішує відповідно до ст. 88 ЦПК України.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 509, 522, 526, 549, 551, 559, 625, 1054, 1066, 1068 ЦК України, ст. 8 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", пунктами 1.2, 1.5, 1.6, 1.8, 1.9, 1.12, 1.15, 2.14, 2.19 Інструкції про безготівкові розрахункив Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року №22, ст.ст. 4, 10, 60, 88, 212-215 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення, а особами, відсутніми в судовому засіданні, протягом десяти днів з дня отримання копії рішення суду.

Суддя