Ухвала суду № 57391909, 11.04.2016, Холодногірський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Харкова)

11.04.2016

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 642/4349/15-ц

Провадження № 2-с/642/34/16

11 квітня 2016 року суддя Ленінського районного суду міста Харкова Грінчук О.П. розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження та постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчудження, та скасування судового наказу,

встановив:

Заявник звернувся до суду із заявою про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження № 50223389 від 18.02.2016 року та постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчудження від 18.02.2016 року, та скасування судового наказу № 642/4349/15-ц від 29.10.2015 року.

Розгляд заяви про скасування судового наказу відбувається відповідно до вимог ст.105-1 ЦПК України.

Відповідно до ч. 4 ст.105 ЦПК України, заява про скасування судового наказу підписується боржником або його представником і подається з її копією та копіями доданих до неї документів для надання стягувачеві.

Проте, у порушення вказаної норми закону, заявник не надав копії заяви та доданих до неї документів для направлення їх стягувачу.

Окрім того, у заяві не зазначено саму особу стягувача.

Порядок звернення зі скаргою на рішення/дії/бездіяльність державного викоанвця регулюються положеннями Розділу VII ЦПК України.

Відповідно до Постанови пленуму Верховного суду України "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" № 14 від 26.12.2003 р.,скарга має відповідати загальним вимогам щодо форми та змісту позовної заяви, передбаченим положеннями ЦПК, та містити відомості, зазначені в пунктах 3 - 5 частини сьомої статті 82 Закону про виконавче провадження, зокрема зміст оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби та норму закону, яку порушено, а також обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги. Відповідно до статті 385 ЦПК скаргу на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби може бути подано до суду у десятиденний строк, а при оскарженні постанови про відкладення провадження виконавчих дій - у триденний строк, які обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод.Також суди повинні враховувати, що коли в законі встановлено спеціальний порядок обчислення строків звернення заявника зі скаргою до суду (наприклад, стаття 26 - оскарження постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження, стаття 58 - оскарження оцінки майна, визначеної за результатами рецензування звіту про оцінку майна (Закону про виконавче провадження), їх перебіг має визначатися за цими нормами, а не за нормами статті 385 ЦПК. Такі строки є процесуальними, можуть бути поновлені за наявності поважних для цього причин за заявою заявника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається в скарзі у вигляді клопотання. При вирішенні питання про поновлення строку на подання скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд має виходити з того, що у відповідному законодавстві не міститься перелік таких поважних причин, їх з'ясовують у кожному конкретному випадку залежно від обставин справи. Наприклад, при оскарженні бездіяльності зазначених осіб у вигляді невжиття заходів з примусового виконання судового рішення до уваги може бути взято ті обставини, що стягувач, який подав до відповідного органу заяву про відкриття виконавчого провадження і не отримав у визначений законом строк (з урахуванням поштового обігу) задоволення своїх вимог, вважається обізнаним про ймовірність порушення його прав у виконавчому провадженні незалежно від того, чи отримав він від державного виконавця певні процесуальні документи та чи ознайомлений він із матеріалами виконавчого провадження. Якщо скаргу подано з пропуском строку, встановленого законом, та відсутнє клопотання про його поновлення, така скарга суддею одноособово залишається без розгляду при її прийнятті та повертається заявникові. При цьому заявникові може бути роз'яснено право на повторне звернення до суду на загальних підставах.

Так, враховуючи вищевикладене та те, що порядок розгляду заяв про скасування судового наказу та порядок розгляду скарг на рішення/дії/бездіяльність - суттєво різняться, а тому вбачаю за необхідне роз'яснити заявнику, що йому потрібно звертатися до суду із окремими заявами, у порядку передбаченому ЦПК України, оскільки спільному розгляду вказані у заяві вимоги не підлягають.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 105, 121, 383-386 ЦПК України, суддя, -

ухвалив:

заяву ОСОБА_1 про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження та постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчудження, та скасування судового наказу, - повернути заявнику

Розяснити заявнику, що поверення заяви не перешкодає повторному зверненню із вказаною заявою до суду.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку, через суд першої інстанції, протягом пяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: