Ухвала суду № 57391494, 22.04.2016, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________

Провадження № 22ц/790/2673/16 Головуючий 1 інст.- Золотарьова Л.І.

Справа № 640/7613/15-ц Доповідач - Кругова С.С.

Категорія: земельні

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2016 року Апеляційний суд Харківської області у складі:

головуючого -Кругової С.С.,

суддів: Зазулинської Т.П., Міненкової Н.О.,

секретарів Прологаєвої А.Д., Шпарага О.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду міста Харкова від 25 лютого 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Циркунівської сільської ради Харківського району Харківської області, треті особи, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмету спору: Харківська міська рада, Головне управління Держземагенства у Харківській області, Управління Держгеокадастру у місті Харкові Харківської області про визнання незаконним та скасування рішення сільської ради, недійсним державного акту на землю, визнання права власності на земельну ділянку, усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, -

в с т а н о в и в:

У квітні 2015 року позивач звернувся до суду з позовом в якому просив визнати незаконними та скасувати Рішення № 1032 від 14.12.1995 року, прийняте виконкомом Циркунівської сільської ради Харківського району Харківської області про надання в приватну власність присадибної земельної ділянки гр. ОСОБА_2 та Державний Акт на право приватної власності на землю серія НОМЕР_1, виданий на ім'я ОСОБА_2 Циркунівською Радою народних депутатів 18.12.1995 року на земельну ділянку, що розташована на території Циркунівської ради, АДРЕСА_1, який зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 1048.

Визнати за ним право власності на земельну ділянку, площею 0,1 га, що розташована в АДРЕСА_2. Кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_2.

Усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою площею 0,1 га, що розташована в АДРЕСА_2. Кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_2 шляхом знесення стаціонарного паркану та будівельного вагончику.

Рішенням Київського районного суду міста Харкова від 25 лютого 2016 року в задоволенні позову відмовлено.

На зазначене судове рішення ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати і ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що рішення є незаконним, необґрунтованим, та таким , що підлягає скасуванню. Суд відмовляючи у позові не надав належної оцінки як доказу, заяві ОСОБА_2 про надання їй в приватну власність земельної ділянки.

В порушення вимог чинного законодавства зробив неправильний висновок щодо законності видачі Державного акту на землю на ім'я ОСОБА_2, без розроблення технічної документації і встановлення меж. Залишено поза увагою та не надано належної оцінки доказам щодо розташування спірної земельної ділянки, а саме в межах міста Харкова.

Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно статті 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що обставини, на які позивач посилався як на підставу своїх вимог, щодо визнання незаконним та скасування рішення виконкому Циркунівської сільської ради Харківського району Харківської області №1032 від 14.12.1995 року, визнання недійсним державного акту на право приватної власності на землю від 18.12.1995 року НОМЕР_1 - не знайшли свого підтвердження.

З таким висновком суду колегія суддів погоджується з наступних підстав.

Матеріали справи свідчать, що ОСОБА_2 рішенням Виконавчого комітету Циркунівської сільської Ради народних депутатів Харківського району Харківської області від 14.12.1995 року № 1032, надано в приватну власність земельну ділянку площею 0,1 га для будівництва та обслуговування житлового будинку в районі новобудови АДРЕСА_1, з видачею Державного акту на право приватної власності на землю. Вказане рішення приймалось на підставі заяви ОСОБА_2 про надання у приватну власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, мешканки АДРЕСА_3 (а.с.12, 197).

Головою Циркунівської сільської ради народних депутатів 18 грудня 1995 року на ім'я ОСОБА_2, яка проживала в АДРЕСА_3, видано Державний акт на право приватної власності на землю серії НОМЕР_1, на підставі рішення №1032 виконкому Циркунівської сільської ради народних депутатів яким і передається у приватну власність земельна ділянка площею 0,1 га. в межах згідно з планом, та яка розташована на території Циркунівської сільської ради, АДРЕСА_1, і передана для будівництва та обслуговування житлового будинку. Державний акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 1048 (а.с. 10-11).

Зі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 07.04.2014 року вбачається, що ОСОБА_1 на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 0,1 га. за адресою: АДРЕСА_2, яка призначена для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (а.с. 9)

Дійсно АДРЕСА_2 знаходилась і знаходиться у м. Харкові тоді як АДРЕСА_1 знаходилась раніше на території Циркунівської селищної ради, а зараз знаходиться у м.Харкові.

Оглянувши план забудови (а.с.130) судова колегія пересвідчилась, що вул. Вишневий узвіз та вул. Кільцева розташовані на одній лінії. Перша переходить в другу. Зрозумілим є рішення ХМР яким вул. Вишневий узвіз та вул. Кільцева перейменовані у вулицю Дрожжинську.

Відповідно до довідки Міської комісії з питань топоніміки та охорони історико-культурного середовища від 31.10.2013 року, нову забудову території поряд з вулицею Кільцевою розпочато на початку 1990-х років. Згідно з постановою ВРУ від 06.09.2012 р. №5215 «Про зміну і встановлення меж міста Харків, Дергачівського і Харківського районів Харківської області», землі, що знаходяться між вулицею Кільцевою та р. Очеретянка, які були у віданні Циркунівської сільської ради, включено до меж міста Харкова.

Рішенням 23 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 17.04.2013 р. № 1118/13 «Про впорядкування найменувань» в кварталі, обмеженому вулицею Кільцевою, вулицею Васильківського, Садовим бульваром, вулицею Гризодубова, провулком Котляри, вулицею Очеретянською та вулицею Копиленка, розплановані раніше вулиці отримали найменування: Інженерна вул. - Денчика вул., Наукова вул. - Поліканова вул.

Рішенням ХМР від 22.05.2013 року в цьому ж кварталі розплановані раніше вулиці отримали найменування: Східна та Південна набережні - Очеретянська набережна, Вишневий узвіз - Дрожжинська вулиця (а.с. 88)

Доводи позивача є помилковими, оскільки вони ґрунтується на тому факті, що частина АДРЕСА_2. Цей факт встановлено судом першої інстанції і не оскаржується сторонами (т.1 а.с.18).

Згідно з листом директора Юридичного департаменту ХМР від 17.04.2015 року, відповідно до генерального плану Київського району розробленого у складі генерального плану міста Харкова, який виконано у листопаді 1983 року Державним проектним інститутом з планування та забудови міста «Харківпроект» на замовлення Держбуду УРСР, земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_2 знаходилася в межах міста Харкова, які зазначені як існуючі, станом на 1983 рік. Згідно з планшетами стереотопографічної зйомки М 1:5000 Головного управління геодезії та картографії при Раді Міністрів УРСР, які виконані інститутом «УКРГИИГИС» у 1976 році, вказана земельна ділянка знаходилася в межах міста Харкова (а.с. 18).

Отже вочевидь, що відповідь ХМР від 17.04.2015 року стосується саме земельної ділянки позивача за адресою: АДРЕСА_2.

Що стосується земельної ділянки відповідача у листі зазначено про її розташування в межах м. Харкова на час обстеження в квітні 2015 року.

Спірним є питання територіального розташування частини вул. Дрожжинської (раніше вулиця Вишневий узвіз).

Судами двох інстанцій встановлено, що вона перейшла до міста Харкова лише в 2012 році.

Згідно з листом заступника начальника Управління держземагенства у Харківському районі Харківської області від 30.07.2014 року, схеми розташування земельної ділянки ОСОБА_2, земельна ділянка по АДРЕСА_1, знаходилась на території Циркунівської сільської ради Харківського району Харківської області (а.с. 71,79,80).

Відповідно до листа Відділу містобудування та архітектури Харківської районної державної адміністрації Харківської області від 15.12.2015 року, земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1, до прийняття та набрання чинності Постанови ВРУ від 06.09.2012 року №5215-VI «Про зміну і встановлення меж міста Харків, Дергачівського і Харківського районів Харківської області» відносилась до земель Циркунівської сільської ради (а.с. 169)

Згідно з листом Циркунівської сільської ради Харківського району Харківської області від 03.07.2015 року, в 1991 році землі радгоспу «Циркунівський» та радгоспу «Кутузівський» були передані в розпорядження Циркунівської сільської ради. На земельну ділянку радгоспу «Кутузівський», що знаходилась поблизу вул. Кільцевої м. Харкові, були розроблені проектні забудови вулиць: Інженерна, Наукова, Південна Набережна, Вишневий спуск, погоджений з Київським райвиконкомом м. Харкова. Розмежування земель між Циркунівською сільрадою та Київським райвиконкомом м. Харкові було узгоджено згідно з чинним законодавством та ніяких претензій з обох сторін до 2015 року не було (а.с. 127).

Рішенням 20 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 24.10.2012 р. № 907/12 (із змінами і доповненнями) «Про впорядкування найменувань», з метою встановлення та впорядкування найменувань елементів вулично-дорожньої мережі на території, що включена до меж міста Харкова згідно постанови Верховної Ради України від 06.09.2012 р. №5215-VІ «Про зміну і встановлення меж міста Харків, Дергачівського і Харківського районів Харківської області», було вирішено: визначити перелік поточних назв елементів вулично-дорожньої мережі міста на території, що включена до меж міста Харкова, згідно з Додатком 1; присвоїти найменування елементам вулично-дорожньої мережі міста згідно з Додатком 2.

Згідно з Додатком №1 до рішення ХМР від 24.10.2012 р. № 907/12, до переліку поточних назв елементів вулично-дорожньої мережі міста на території, що включена до меж міста Харкова, входить в межах території селища Циркуни (п. 8) - Вишневий узвіз.

Згідно з додатком №2 до рішення ХМР від 24.10.2012 р. № 907/12, зазначено перелік перейменувань елементів вулично-дорожньої мережі міста на території, що включена до меж міста Харкова за рахунок земель Циркунівської сільської ради: в кварталі, обмеженого вулицею Кільцевою, вулицею Васильківського, Садовим бульваром, вулицею Гризодубова, провулком Котляри, вулицею Очеретянською та вулицею Копиленка: 1. Східна наб., 2. Південна наб. (поточне найменування) - Очеретянська наб. (нове найменування); 3. Вишневий узв. (поточне найменування) - Дрожжинська вул. (нове найменування).

Суд першої інстанції обгрунтовано зазначив, що з рішення ХМР від 24.10.2012 р. № 907/12 чітко вбачається, що земельні ділянки по вулиці Вишневий узвіз були включені до меж міста Харкова за рахунок земель Циркунівської сільської ради, тобто у разі знаходження спірної земельної ділянки в межах міста Харкова станом до 1995 року, то ця земельна ділянка не могла виключатися з земель Циркунівської сільської ради та передаватися до земель м. Харкова.

Суд першої інстанції правильно послався на ч. 1 ст. 67 ЗК України 1990 року (в редакції чинній на час прийняття оскаржуваних рішення та державного акту), яка визначає, що громадянам за рішенням сільської, селищної, міської Ради народних депутатів передаються у власність або надаються у користування земельні ділянки для будівництва індивідуальних жилих будинків, господарських будівель, гаражів і дач і на ч. 1 ст. 17 ЗК України 1990 року, згідно якої передача земельних ділянок у колективну та приватну власність провадиться Радами народних депутатів, на території яких розташовані земельні ділянки.

Сторони не заперечували , що земельна ділянка надана відповідачу територіально знаходиться на території Циркунівської селищної Ради.

Судовим розглядом встановлено, що спір виник у зв'язку з накладенням земельних ділянок сторін у справі одна на одну і порушене право позивача не може бути поновлено шляхом визнання рішення та Державного акту відповідача недійсним, оскільки в 1995 році коли ця земельна ділянка виділялась відповідачу, позивач не був власником суміжної земельної ділянки.

Позивачу була виділена земельна ділянка в 2014 році, коли відповідач вже майже двадцять років користувалась наданою їй земельною ділянкою (т.1 а.с. 55-70,72).

Отже, вважати, що відповідачі порушили права позивача немає підстав.

Суд першої інстанції правильно зазначив про те, що позовні вимоги не знайшли свого підтвердження. Судова колегія погоджується з тим, що позивач не довів суду, що його права порушені відповідачами.

Доводи апеляційної скарги не мають правового значення для відновлення порушеного права позивача, яке сталося в результаті накладення земельних ділянок в 2014 році після виділення йому Харківською міською радою земельної ділянки без з'ясування питання чи вільна ця земельна ділянка (т.1 а.с. 14-15).

Відповідно до вимог ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319, 324, 325 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

Рішення Київського районного суду міста Харкова від 25 лютого 2016 року - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення. Касаційна скарга може бути подана безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий С.С. Кругова

Судді : Т.П. Зазулинська

Н.О. Міненкова