Постанова № 57388932, 18.04.2016, Бобринецький районний суд Кіровоградської області

Справа № 383/77/16-а

Провадження №2-а/383/10/16

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 квітня 2016 року Бобринецький районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого - судді Бондаренко В.В.

з участю:

секретарів - Одінцова Н.Г.,

представника позивача Бобринецького районного споживчого товариства - Балюри С.В.,

представника відповідача Бобринецької міської ради Кіровоградської області - Яриша Д.В.,

третіх осіб, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору - ОСОБА_4 та фізичної особи - підприємця ОСОБА_4, фізичної особи - підприємця ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бобринець Кіровоградської області адміністративну справу за позовом Бобринецького районного споживчого товариства до Бобринецької міської ради Кіровоградської області, третіх осіб, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору - Комунального підприємства "Ринок" Бобринецького районного споживчого товариства, ОСОБА_4 та фізичної особи - підприємця ОСОБА_4, фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 про визнання незаконним та скасування рішення Бобринецької міської ради Кіровоградської області,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом до Бобринецько міської ради Кіровоградської області про визнати незаконним та скасування рішення Бобринецької міської ради №86 від 29.01.2016 року «Про припинення Бобринецькому районному споживчому товариству права постійного користування земельною ділянкою, наданою для розміщення колгоспного ринку, на підставі державного акту на право постійного користування землею серія НОМЕР_1, виданого 05.06.1997 року Бобринецькою міською радою та вилучення земельної ділянки», посилаючись на те, що згідно рішення Бобринецької міської ради №168 від 29 травня 1997 року Бобринецькому райспоживтовариству надано в постійне користування земельну ділянку площею 12298 м2. На підставі вказаного рішення Бобринецькому РСТ видано державний акт на право постійного користування землею серії НОМЕР_1 на 12298 кв.м. З 05.06.1997 року по теперішній час Бобринецьке РСТ користується земельною ділянкою, на якій знаходиться нерухоме майно Бобринецького РСТ. 27.01.2016 року представнику Бобринецького РСТ стало відомо про існування проекту рішення відповідача від 29.01.2016 року про припинення вищевказаного права постійного користування земельною ділянкою та її вилучення. У зв'язку з цим представниками позивача були підготовлені письмові заперечення стосовно зазначеного питання та було оголошення під час проведення сесії 29.01.2016 року, які були занесені до протоколу шостої сесії Бобринецької міської ради сьомого скликання від 29.01.2016 року, але відповідачем було прийняте оскаржуване рішення. Вважає, що оскаржуване рішення є незаконним та підлягає скасуванню, оскільки підстави припинення права користування земельною ділянкою, передбачені ст. 141 ЗК України відсутні, оскаржуване рішення прийняте з порушенням ч.2 ст. 19 Конституції України, Бобринецьке РСТ не відмовлялось від права постійного користування земельною ділянкою, відповідач визнавши недійсним державний акт серія НОМЕР_1, від 05.06.1997 року взяв на себе функції та компетенцію суду чим перевищив свої повноваження, вилучення частини земельної ділянки відбулось без згоди Бобринецького РСТ, яке було зареєстроване задовго до 2001 року.

Представник позивача Бобринецького районного споживчого товариства Балюра С.В. позов підтримала з підстав, наведених в ньому.

Представник відповідача Бобринецької міської ради Кіровоградської області Яриш Д.В. заперечив проти задоволення позову виходячи із того, що оскаржуване рішення прийняте за заявою голови правління Бобринецького РСТ Джегалюк П.А. про відмову від земельної ділянки адресованого Бобринецькому міському голові Щіченко О.К. (Т2 а.с.72), відповідно до якої видано рішення №643 від 27.12.2001 року, що визнане підробленим, тобто вказана заява не розглядалась, а оскільки чинним законодавством не передбачено право міської ради не розглядати вказану заяву, тому вона була розглянута Бобринецькою міською радою в 2016 році, за результатами чого прийнято оскаржуване рішення, яке приведено до вимог чинного законодавства, є законним, обґрунтованим, а тому скасуванню не підлягає. Крім того, оскаржуваним рішенням права позивача не порушуються, оскільки право користування припинено адже рішення Бобринецької міської ради №643 від 27.12.2001 року хоча і підроблене, що встановлено судовим рішенням, однак не скасоване. А на частину земельної ділянки видані державні акти іншим особам. Також вважає, що вказаний спір є приватноправовим та не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, оскільки оскаржуване рішення має ознаки ненормативного акту (Т1 а.с.112-116, Т2 а.с.71).

Третя особа, яка не заявляють самостійні вимоги на предмет спору - фізична особа - підприємець ОСОБА_5 підтримав позицію представника відповідача.

Третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору - ОСОБА_4, який є фізичної особи - підприємцем, підтримав позицію представника відповідача, заперечив проти задоволення позову та по суті спору пояснив, що позивач самовільно відмовився від земельної ділянки, що підтверджується заявою Щіченко О.К., а тому втратив право користування нею. Крім того, він є власником частини земельної ділянки, на яку позивач має державний акт, а оскаржуване рішення відповідає чинному законодавству. Просив відмовити в задоволенні позову.

Третя особа, яка не заявляють самостійні вимоги на предмет спору - КП «Ринок» Бобринецького районного споживчого товариства направила до суду письмові пояснення, згідно яких підтримала позов та просила його задовольнити повністю (Т2 а.с.218).

Суд, заслухавши пояснення сторін осіб, які з'явились в судові засідання, дослідивши та оцінивши докази, які є в матеріалах справи, в їх сукупності, прийшов до висновку про необхідність задоволення позову виходячи із наступного.

Згідно ч.ч. 2, 3 ст. 3 Земельного кодексу України (в редакції закону N 561-XII від 18 грудня 1990 року, чинній на час прийняття рішення виконавчого комітету Бобринецької міської ради №168 від 29.05.1997 року «Про підтвердження права постійного користування землею») розпоряджаються землею Ради народних депутатів, які в межах своєї компетенції передають землі у власність або надають у користування та вилучають їх. Повноваження щодо передачі, надання та вилучення земельних ділянок місцеві Ради народних депутатів можуть передавати відповідно органам державної виконавчої влади або виконавчим органам місцевого самоврядування.

Рішенням виконавчого комітету Бобринецької міської ради народних депутатів «Про підтвердження права постійного користування землею» №168 від 29 травня 1997 року підтверджено Бобринецькому райспоживтовариству право постійного користування земельними ділянками під розміщення колгоспного ринку, загальною площею 12298 м2., в т.ч. І ділянка - 9215 м2, 2 ділянка - 3083 м2, що підтверджується копією вказаного рішення та копією протоколу №5 засідання виконавчого комітету Бобринецької міської ради народних депутатів від 29 травня 1997 року (Т1 а.с. 80, 81-84).

Згідно ст. 23 Земельного кодексу України (в редакції закону N 561-XII від 18 грудня 1990 року, чинній на час видачі 05.06.1997 року Бобринецкою міською радою Державного акту на право постійного користування землею серії НОМЕР_1) право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 05.06.1997 року Бобринецькому районному споживчому товариству було видано Бобринецькою міською радою державний акт на право постійного користування землею серії НОМЕР_1 на 12298 кв.м. землі в межах згідно з планом землекористування для розміщення колгоспного ринку, зареєстрований у Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №86 (Т1 а.с. 8-10).

Відповідно до п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 02.04.2002 року №449 "Про затвердження форм державного акта на право власності на земельну ділянку та державного акта на право постійного користування земельною ділянкою" раніше видані державні акти на право приватної власності на землю, державні акти на право власності на землю та державні акти на право постійного користування землею залишаються чинними і підлягають заміні у разі добровільного звернення громадян або юридичних осіб.

Згідно свідоцтва про право власності від 02 березня 2006 року №11, виданого на підставі рішення Бобринецької міської ради від 28.02.2006 року №59, комплекс будівель, що розташований в АДРЕСА_1, належить Бобринецькому районному споживчому товариству (Т1 а.с. 11).

Рішенням дев'ятнадцятої сесії міської ради двадцять третього скликання «Про припинення права постійного користування земельною ділянкою Бобринецького районного споживчого товариства» №643 від 11.01.2002 року припинено право постійного користування земельною ділянкою Бобринецькому районному споживчому товариству, розміром 12298 кв.м., наданої для розміщення колгоспного ринку (Т2 а.с.74).

Рішенням дев'ятнадцятої сесії міської ради двадцять третього скликання «Про надання в постійне користування земельної ділянки для розміщення колгоспного ринку» №644 від 11.01.2002 року надано земельну ділянку розміром 12298 кв.м. колективному підприємству «Ринок» під розміщення колгоспного ринку.

Вказані рішення Бобринецької міської ради №643 від 11.01.2002 року про припинення права постійного користування земельною ділянкою Бобринецького районного споживчого товариства та №644 від 11.01.2002 року про надання КП «Ринок» Бобринецького районного споживчого товариства у постійне користування земельну ділянку для розміщення колгоспного ринку рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 04 серпня 2015 року по справі №912/2743/15, залишеним без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 03 листопада 2015 року, визнані недійсними (Т1 а.с. 106-108).

31.12.2001 року КП «Ринок» Бобринецького районного споживчого товариства відповідно до рішення Бобринецької міської ради від 27.12.2001 року №644 видано державний акт на право постійного користування землею серії НОМЕР_2 від 31.12.2001 року на земельну ділянку, розташовану в АДРЕСА_1 (Т2 а.с. 75-78). Вказаний державний акт рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 15 травня 2015 року по справі №912/372/15-г, залишеним без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12 жовтня 2015 року, визнаний недійсним (Т1 а.с. 64-71, 72-78). Вказаним рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 15 травня 2015 року по справі №912/372/15-г встановлено, що ухвалою Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 26.11.2014 у кримінальному провадженні № 12014120110000379 від 28.07.2014 відносно ОСОБА_8 було встановлено, що державний акт на право постійного користування землею серія НОМЕР_2 від 27.12.2001, виданий Колективному підприємству "Ринок" Бобринецького РСТ, підроблений секретарем виконавчого комітету Бобринецької міської ради Кіровоградської області ОСОБА_8 Відповідно до протоколу вісімнадцятої сесії Бобринецької міської ради двадцять третього скликання від 27.12.2001 питання про припинення права постійного користування земельною ділянкою Бобринецького районного споживчого товариства та про надання у постійне користування земельної ділянки для розміщення колгоспного ринку на сесії не розглядалось. Секретар виконавчого комітету міської ради м. Бобринець ОСОБА_8 підробила рішення міської ради №643 від 27.12.2001 про припинення права постійного користування земельною ділянкою Бобринецького районного споживчого товариства та рішення №644 від 27.12.2001 про надання у постійне користування земельної ділянки для розміщення колгоспного ринку, поставивши у вищевказаних документах круглу гербову печатку Бобринецької міської ради. Отже, посилання відповідача на рішення міської ради №643 від 27.12.2001 «Про припинення права постійного користування земельною ділянкою Бобринецького районного споживчого товариства» (Т2 а.с. 73) є безпідставним, адже підроблений документ не може бути належним та допустимим доказом припинення будь-яких прав.

Крім того, вказаним рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 15 травня 2015 року по справі №912/372/15-г зобов'язано Комунальне підприємство «Ринок» Бобринецького районного споживчого товариства повернути Бобринецькій міській раді земельну ділянку, розташовану в АДРЕСА_1, надану в користування відповідно до державного акта на право постійного користування землею серії НОМЕР_2 від 31.12.2001 року. В задоволенні позову третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - Бобринецького районного споживчого товариства до Бобринецької міської ради Кіровоградської області про визнання права постійного користування земельною ділянкою площею 12298 кв.м. згідно державного акту серії НОМЕР_1 від 05.06.97 року, що зареєстрований у Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №86, відмовлено.

Постановою Вищого Господарського суду України від 15 березня 2016 року по справі № 912/372/15-г постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.10.2015 у справі № 912/372/15-г та рішення Господарського суду Кіровоградської області від 15.05.2015 у справі № 912/372/15-г в частині задоволення позовних вимог про зобов'язання Колективного підприємства "Ринок" Бобринецького районного споживчого товариства повернути Бобринецькій міській раді земельну ділянку, розташовану в АДРЕСА_1, надану в користування відповідно до державного акту серії НОМЕР_2 від 31.12.2001 скасовано. В цій частині прийнято нове рішення про відмову в позові. В іншій частині постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.10.2015 у справі № 912/372/15-г залишено без змін (Т2 а.с. 114-124).

Так, в постанові Вищого Господарського суду України від 15 березня 2016 року по справі № 912/372/15-г зазначено, що приймаючи рішення про повернення Колективним підприємством "Ринок" спірної земельної ділянки Бобринецькій міській раді, господарські суди попередніх інстанцій не врахували встановлений перелік осіб у яких наявне, не оскаржене право власності на частину вказаної земельної ділянки, яку прокурор просив повернути Бобринецькій міській раді.

Таким чином, задовольняючи позовну вимогу прокурора про зобов'язання Колективного підприємства "Ринок" повернути Бобринецькій міській раді спірну земельну ділянку, місцевий та апеляційний господарські суди не тільки не забезпечили реальний та ефективний судовий захист порушених прав міської ради, а й допустили порушення прав інших осіб, а відтак позовні вимоги прокурора у вказаній частині задоволенню не підлягають.

Разом з тим, колегія суддів погоджується з висновками господарських судів попередніх інстанцій про наявність підстав для відмови у задоволенні позовних вимог третьої особи та вважає за необхідне зазначити наступне.

Звертаючись із позовом, Бобринецьке районне споживче товариство просило визнання за ним право постійного користування земельною ділянкою площею 12298 кв.м згідно з державним актом серії НОМЕР_1 від 05.06.1997.

У разі звернення до суду з позовом про визнання права власності, в тому числі права постійного користування, без заявлення вимог про витребування майна з чужого незаконного володіння до третіх осіб, власник чи постійний користувач лише підтверджує свій статус, однак не поновлює такий елемент змісту свого права, як право користування. А тому позов про визнання права постійного користування повинен розглядатися з урахуванням обставин щодо встановлення добросовісності набувачів, тобто третіх осіб.

При цьому, питання щодо добросовісності набувачів можна досліджувати лише в тому разі, якщо правочин, на підставі якого майно перейшло у фактичне володіння добросовісного набувача, визнано недійсним. Якщо вказаний правочин не визнано недійсним, то набувач є законним власником, і положення ст. 387 Цивільного кодексу України про витребування майна з чужого незаконного володіння не застосовуються. Під час розгляду позовів, предметом яких є визнання недійсними договорів, питання щодо добросовісності набувачів не є предметом дослідження. Разом з тим, наслідки недійсності правочинів, укладених між власником і іншою особою, можуть бути застосовані незалежно від вирішення питання добросовісності набувачів.

З урахуванням викладеного, висновки господарських судів попередніх інстанцій про те, що зменшення розмірів земельної ділянки, на яку Бобринецькому РСТ видано державний акт серії НОМЕР_1 від 05.06.1997 внаслідок перебування частини зазначеної земельної ділянки у третіх осіб на праві власності, унеможливлює задоволення зустрічного позову Бобринецькому РСТ про визнання права постійного користування земельною ділянкою площею 12298 кв. м згідно з зазначеним актом, є законними і обгрунтованими.

Разом з тим, Бобринецьке РСТ не позбавлене права на звернення до суду з вимогою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами в разі визнання недійсними договорів, на підставі яких у третіх осіб виникло право власності на частину спірної земельної ділянки, за умови набуття зазначеними особами статусу відповідачів.

За таких обставин колегія суддів вважає, що касаційну скаргу Бобринецького районного споживчого товариства слід задовольнити частково, постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.10.2015 та рішення Господарського суду Кіровоградської області від 15.05.2015 року у справі № 912/372/15-г скасувати в частині задоволення позовних вимог про зобов'язання Колективного підприємства "Ринок" Бобринецького РСТ повернути Бобринецькій міській раді спірну земельну ділянку, з прийняттям в цій частині нового рішення про відмову в задоволенні вказаних вимог.

Таким чином, аналізуючи вищевикладені положення постанови Вищого Господарського суду України від 15 березня 2016 року по справі № 912/372/15-г суд приходить до висновку, що Бобринецькому РСТ відмовлено у задоволенні його зустрічного позову про визнанні за ним права постійного користування земельною ділянкою фактично через те, що ним обрано неналежний способом юридичного захисту.

Отже, оскільки питання щодо визнанні за Бобринецького РСТ права постійного користування земельною ділянкою є предметом іншого судового провадження по справі № 912/372/15-г, а даний адміністративний спір виник між сторонами з приводу перевірки законності дій суб'єкта владних повноважень при виконанні ним делегованих повноважень, а саме прийнятті рішення органом місцевого самоврядування, прийняте на виконання делегованих повноважень, з підстав недотримання при його прийнятті приписів частини 3 статті 2 КАС України, суд в межах даного адміністративного позову не вдається до оцінки доводів сторін з приводу належності права користування Бобринецькому РСТ земельною ділянкою.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Згідно з ч. 1 ст.18 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним підсудні адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган чи посадова особа місцевого самоврядування, посадова чи службова особа органу місцевого самоврядування, крім тих, які підсудні окружним адміністративним судам.

Крім того, за результатами реалізації оскаржуваного рішення відповідача у позивача Бобринецького РСТ не виникло будь-яке речове право, а тому доводи відповідача про те, що вказаний спір є приватно-правовим та не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства є безпідставним та необґрунтованим, адже при прийнятті оскаржуваного рішення відповідач виступає саме як суб'єкт владних повноважень, який, на виконання делегованих повноважень, прийняв правовий акт індивідуальної дії, а тому даний спір є публічно-правовим.

Так, відповідно до п. 3.10 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) та договорів оренди землі, затвердженої наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 04.05.1999 року №43 (яка була чинною на момент видачі спірного державного акта) у випадку припинення права власності чи користування земельною ділянкою документ, який посвідчує це право, повертається до архіву ради або державного органу земельних ресурсів, де зберігається другий примірник цього документа. У відповідній книзі записів (реєстрації) робиться запис про припинення права власності чи користування земельною ділянкою, який посвідчується підписом начальника районного відділу, міського управління (відділу) земельних ресурсів Держкомзему України.

Згідно листа відділу Держгеокадастру у Бобринецькому районі від 25.03.2016 року №32-28-99.5-292/15-16 згідно книги записів (реєстрації) державних актів на право постійного користування землею на території Бобринецької районної ради на Бобринецьке РСТ зареєстровано Державний акт на право постійного користування землею серії НОМЕР_1 від 05.06.1997 року. Записів стосовно припинення чинності державного акта на право постійного користування на землю серії НОМЕР_1 в книзі записів (реєстрації) державних актів на право постійного користування землею на території Бобринецької районної ради на Бобринецьке РСТ відсутні (Т2 а.с. 132).

З огляду на вище викладене суд приходить до висновку, що оскільки записів стосовно припинення чинності державного акта на право постійного користування на землю серії НОМЕР_1 в книзі записів (реєстрації) державних актів на право постійного користування землею на території Бобринецької районної ради на Бобринецьке РСТ відсутні, в судовому порядку вказаний державний акт недійсним не визнаний, а тому державний акт на право постійного користування землею серії НОМЕР_1, виданий 05.06.1997 року Бобринецькою міською радою Бобринецькому районному споживчому товариству на ділянку площею 12298 кв.м, зареєстрований у Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №86, є чинним.

Доводи представника відповідача та ОСОБА_4 про те, що на частину земельної ділянки за державним актом на право постійного користування землею серії НОМЕР_1 від 05.06.1997 року видані правовстановлюючі документи іншим особам, суд оцінює критично, адже не змінює того факту, що позивач також має вказаний правовстановлюючий документ на земельну ділянку. А Земельний кодекс України не встановлює пріоритету за юридичною силою одних правовстановлюючих документів на земельні ділянки перед іншими.

Оскаржуваним рішенням Бобринецької міської ради шостої сесії сьомого скликання «Про припинення Бобринецькому районному споживчому товариству права постійного користування земельною ділянкою, наданою для розміщення колгоспного ринку, на підставі державного акту на право постійного користування землею серії НОМЕР_1, виданий 05.06.1997 року Бобринецькою міською радою та вилучення земельної ділянки» №86 від 29.01.2016 року вирішено: 1. Скасувати рішення виконавчого комітету Бобринецької міської ради народних депутатів №168 від 29 травня 1997 року «Про підтвердження права постійного користування землею», як незаконне. 2. Припинити Бобринецькому районному споживчому товариству права постійного користування земельною ділянкою, наданою для розміщення колгоспного ринку, на підставі Державного акту на право постійного користування землею серії НОМЕР_1 виданого 05.06.1997 року Бобринецькою міською радою та вилучити дану земельної ділянки, що перебуває у комунальній власності для суспільних та інших потреб. 3. Визнати недійсним Державний акт на право постійного користування землею серії НОМЕР_1 виданий 05.06.1997 року Бобринецькою міською радою Бобринецькому районному споживчому товариству. 4. Вилучення земельної ділянки здійснити з урахуванням рішень Бобринецької міської ради №461 від 26.12.2003 року, №499 від 26.12.2003 року, №573 від 10.06.2004 року, №574 від 10.06.2004 року, №558 від 24.02.2012 року та договорів купівлі-продажу земельних ділянок несільськогосподарського призначення: площею 222 кв.м. від 19.04.2012 року посвідчений 19.04.2012 року приватним нотаріусом Бобринецького нотаріального округу Кіріченко Г.М., зареєстрованим у реєстрі за №188; площею 108,0 кв.м. від 26.05.2011 року, посвідчений 26.05.2011 року приватним нотаріусом Боблринецького районного нотаріального округу Кіріченком Г.М., зареєстрованим в реєстрі за №345; площею 105,0 кв.м. від 19.09.2005 року посвідчений приватним нотаріусом Бобринецького районного нотаріального округу Вороненко Л.В., зареєстрований в реєстрі за №899; площею 185,0 кв.м. від 07.09.2007 року, посвідчений приватним нотаріусом Бобринецького районного нотаріального округу Вороненко Л.В., зареєстрований в реєстрі за №892, згідно яких земельні ділянки площею 0,0105 га, 01,0185 га, 0,0222 га та 0,0108 га на підставі відповідних державних актів, належить на праві власності іншим особам. 5. Вилучену земельну ділянку перевести у землі запасу Бобринецької міської ради. 6. Копію даного рішення направити для відому та виконання до Бобринецького районного споживчого товариства, реєстраційної служби Бобринецького районного управління юстиції, відділу Держгеокадастру у Бобринецькому районі. 7. Контроль за виконанням даного рішення покласти на першого заступника міського голови Висоцького В.І.

Згідно п.15 ч.1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання скасування актів виконавчих органів ради, які не відповідають Конституції чи законам України, іншим актам законодавства, рішенням відповідної ради, прийнятим у межах її повноважень.

Згідно ч. 9, 10 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рішення виконавчого комітету ради з питань, віднесених до власної компетенції виконавчих органів ради, можуть бути скасовані відповідною радою.

Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території. Рішення органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України зупиняються у встановленому законом порядку з одночасним зверненням до суду.

Отже, органи місцевого самоврядування мають право приймати рішення, та скасовувати їх на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України, керуючись у своїй діяльності ними та актами Президента України, Кабінету Міністрів України.

Зі змісту частини другої статті 144 Конституції України та частини десятої статті 59 Закону вбачається, що рішення органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб з мотивів невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними з ініціативи заінтересованих осіб судом загальної юрисдикції, тобто в судовому порядку.

Згідно Рішення Конституційного Суду України від 16 квітня 2009 року № 7-рп/2009 у справі № 1-9/2009 про скасування актів органів місцевого самоврядування щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частини чотирнадцятої статті 46, частин першої, десятої статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" вирішив, що в аспекті конституційного подання положення частини другої статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частин першої, десятої статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР (з наступними змінами) стосовно права органу місцевого самоврядування скасовувати свої раніше прийняті рішення та вносити до них зміни необхідно розуміти так, що орган місцевого самоврядування має право приймати рішення, вносити до них зміни та/чи скасовувати їх на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У вказаному рішенні Конституційний Суд України зазначає, що в Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність (стаття 3). Органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами (стаття 74 Закону). Таким чином, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є "гарантією стабільності суспільних відносин" між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення, що узгоджується з правовою позицією, викладеною в абзаці другому пункту 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року №1-зп у справі щодо несумісності депутатського мандата.

Ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.

Таким чином, суд приходить до висновку, що Бобринецька міська рада Кіровоградської області на час прийняття оскаржуваного рішення №86 від 29.01.2016 року не мала повноважень скасовувати рішення виконавчого комітету Бобринецької міської ради №168 від 29.05.1997 року «Про підтвердження права постійного користування землею» погіршуючи існуюче становище прийняттям більш пізнього рішення, оскільки вказане рішення є актом одноразового застосування, яке вичерпало свою дію фактом його виконання, а відповідно до приписів цього рішення виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, а суб'єкти цих правовідносин заперечували проти їх припинення на сесії міської ради де приймалось оскаржуване рішення.

Також, відповідачем не надано суду будь-яких належних та допустимих доказів незаконності скасованого Бобринецькою міською радою рішення виконавчого комітету Бобринецької міської ради №168 від 29.05.1997 року «Про підтвердження права постійного користування землею», а факт наявності у виконавчого комітету Бобринецької міської ради на час прийняття вказаного рішення повноважень на підтвердження права постійного користування землею не заперечується, суд приходить до висновку, що підстав скасовувати оскаржуваним рішенням рішення №168 від 29.05.1997 року з підстав незаконності відповідач не мав, також і з цих підстав.

Крім того, Бобринецька міська рада Кіровоградської області не мала повноважень своїм рішенням №86 від 29.01.2016 року визнавати недійсним правовстановлюючий документ за землю - Державний акт на право постійного користування землею серії НОМЕР_1 виданого 05.06.1997 року Бобринецкою міською радою Бобринецькому районному споживчому товариству, оскільки визнання недійсним державного акту належить до способів захисту цивільних прав та інтересів судом у відповідності до ст. 16 ЦК України, який може бути застосований лише в судовому порядку.

Підстави припинення права користування земельною ділянкою визначені статтею 141 Земельного кодексу України (в редакції Закону № 2768-III від 25 жовтня 2001 року зі змінами і доповненнями) (далі - ЗК України), якими зокрема є : а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч.ч. 3, 4 ст. 142 ЗК України припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки. Власник земельної ділянки на підставі заяви землекористувача приймає рішення про припинення права користування земельною ділянкою, про що повідомляє органи державної реєстрації.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач із заявою про добровільну відмову від земельної ділянки площею 12298 кв.м перед прийняттям оскаржуваного рішення не звертався.

Порядок вилучення земельних ділянок встановлений статтею 149 ЗК України, згідно ч.1, 2, якої земельні ділянки, надані у постійне користування із земель державної та комунальної власності, можуть вилучатися для суспільних та інших потреб за рішенням органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування на підставі та в порядку, передбачених цим Кодексом.

Вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських рад відповідно до їх повноважень.

При цьому частиною 10 статті 149 ЗК України визначено, що у разі незгоди землекористувача з вилученням земельної ділянки питання вирішується в судовому порядку.

Отже, з аналізу положень вказаних статей суд приходить до висновку, що вилучення земельної ділянки, що надана в постійне користування, в порядку ст.149 ЗК України за рішенням міської ради можливе лише за заявою особи, якій видано державний акт на право постійного користування земельною ділянкою, що вилучається.

Однак матеріали справи не містять і відповідачем не подано належних та допустимих доказів звернення позивача з заявою про добровільну відмову від земельної ділянки, а також із заявою про вилучення земельної ділянки для суспільних та інших потреб.

Таким чином, відповідач - Бобринецька міська рада Кіровоградської області в порушення вимог ст. 19 Конституції України, ст.ст. 141, 149 ЗК України прийняла оскаржуване рішення про припинення Бобринецькому районному споживчому товариству права постійного користування земельною ділянкою для розміщення колгоспного ринку на підставі чинного та не оскарженого в судовому порядку державного акту на право постійного користування землею серії НОМЕР_1 від 05.06.97 року, зареєстрованого у Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №86, та вилучення вказаної земельної ділянки без згоди Бобринецького районного споживчого товариства.

Згідно ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно ч.3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, суд приходить до висновку, що Бобринецька міська рада за вищевказаних обставин не мала законних підстав та повноважень оскаржуваним рішенням в порядку ст.ст. 141, 142, 149 ЗК України припиняти позивачу право постійного користування земельною ділянкою з її вилученням.

Посилання на лист голови правління Бобринецького РСТ Джегалюк П.А. про відмову від земельної ділянки (Т2 а.с.72), відповідно до якої видано рішення №643 від 27.12.2001 року, що визнане підробленим, як підставу для прийняття оскаржуваного рішення в 2016 році є безпідставним, адже цей лист голови правління Бобринецького РСТ Джегалюк П.А. адресованого Бобринецькому міському голові Щіченко О.К. не містить дати, номера, а оскаржуване рішення з питань даного листа прийняте відповідачем поза межами розумного строку тобто несвоєчасно.

Крім того, добровільна відмова від права користування земельною ділянкою є вільним волевиявленням користувача майна, яке повинне існувати на час прийняття рішення про припинення права користування земельною ділянкою та має бути виражене в належній письмовій формі, а оскільки позивач заперечував проти припинення його права користування земельною ділянкою суд приходить до висновку, що відповідач не мав права в порядку ч.1 ст. 141 ЗК України приймати оскаржуване рішення з цього питання також і з цих підстав.

Разом з тим посилання відповідача на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 15 травня 2015 року та рішення Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.10.2015 року як на підставу для прийняття оскаржуваного рішення про скасування рішення виконавчого комітету Бобринецької міської ради народних депутатів №168 від 29 травня 1997 року «Про підтвердження права постійного користування землею», як незаконне, припинення права постійного користування земельною ділянкою, визнання недійсним Державного акту на право постійного користування на землю серії НОМЕР_1 від 05.06.1997 року, вилучення земельної ділянки та переведення її у землі запасу Бобринецької міської ради суд оцінює критично на відхиляє як необґрунтовані та безпідставні виходячи з наступного.

Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 15 травня 2015 року, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.10.2015 року по справі №912/372/15-г, зобов'язано Комунальне підприємство «Ринок» Бобринецького районного споживчого товариства повернути Бобринецькій міській раді земельну ділянку, розташовану в АДРЕСА_1, надану в користування відповідно до державного акта на право постійного користування землею серії НОМЕР_2 від 31.12.2001 року.

Згідно ч.1 ст. 115, ч.1 ст. 116 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження». Виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.

Отже, вказане судове рішення щодо зобов'язання Комунального підприємства «Ринок» Бобринецького районного споживчого товариства повернути Бобринецькій міській раді земельну ділянку на час прийняття оскаржуваного рішення підлягало виконанню самостійно в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження» для виконання судових рішень, яке не змінює вимог ст.ст. 141, 149 ЗК України, що визначають підстави та порядок припинення та вилучення земельних ділянок в загальному порядку за згодою землекористувача, якому виданий державний акт на право постійного користування землею, на підставі рішення органу місцевого самоврядування. А отже, за вказаних обставин відповідач не мав повноважень приймати оскаржуване рішення на припинення Бобринецькому районному споживчому товариству права постійного користування земельною ділянкою та її вилучення у останнього в порядку ст.ст. 141, 149 ЗК України.

Крім того, на час прийняття відповідачем оскаржуваного рішення Рішення Господарського суду Кіровоградської області від 15 травня 2015 року по справі №912/372/15-г залишалось не виконаним, адже судовий наказ відповідачем до виконання у виконавчу службу не пред'явлено та земельна ділянка Комунальним підприємство «Ринок» Бобринецького районного споживчого товариства відповідачу (Бобринецькій міській раді) не повернута, що також свідчить про те, що відповідач не мав законних підстав приймати оскаржуване рішення, з переведенням земельної ділянки у землі запасу Бобринецької міської ради до її передачі Бобринецькій міській раді.

Зі змісту ч.2 ст. 19 ЗК України вбачається, що до земель запасу належать земельні ділянки, які не надані у власність або користування громадян чи юридичних осіб.

Оскільки оскаржуване рішення щодо скасування рішення виконавчого комітету, визнання недійсним державного акту, припинення права постійного користування та вилучення земельної ділянки є незаконним, та з огляду на те, що рішення Господарського суду Кіровоградської області від 15 травня 2015 року по справі №912/372/15-г щодо повернення земельної ділянки на час його прийняття не було виконане, та Постановою Вищого Господарського суду України від 15 березня 2016 року в цій частині скасована, похідна вимога оскаржуваного рішення про переведення вилученої земельної ділянки у землі запасу Бобринецької міської ради також є незаконною та підлягає скасуванню.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про відсутність у відповідача підстав для прийняття рішення про припинення Бобринецькому районному споживчому товариству права постійного користування земельною ділянкою на підставі Державного акту на право постійного користування землею серії НОМЕР_1, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №86, та вилучення земельної ділянки.

Отже, Бобринецька міська рада прийняла оскаржуване рішення з порушенням вимог ч.2 ст. 19 Конституції України.

Посилання відповідача на п.3 ч.1 ст. 27 ЗК України (в редакції N 561-XII від 18 грудня 1990 року) (далі - ЗК України 1990 року) як підставу припинення права постійного користування земельною ділянкою суд відходячи виходячи із наступного.

Згідно п.3 ч.1 ст. 27 ЗК України (в редакції N 561-XII від 18 грудня 1990 року) право користування земельною ділянкою чи її частиною припиняється у разі припинення діяльності підприємства, установи, організації, селянського (фермерського) господарства.

Однак, припинення Бобринецького районного споживчого товариства не знайшло свого підтвердження під час розгляду справи, та спростовується відомостями з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) від 24.02.2016 року №035-784 згідно яких станом на 23 лютого 2016 року відносно Бобринецького районного споживчого товариства датою первинної реєстрації значиться 19.05.1994 р. (Т1 а.с.154), матеріалами реєстраційної справи Бобринецького районного споживчого товариства з якої не вбачається припинення Бобринецького РСТ (Т1 а.с. 156-251, Т2 а.с. 1-68) та інформацією про юридичну особу (Т2 а.с.134-137), згідно якої датою державної реєстрації юридичної особи є 19.05.1994 р.

Крім того, під припиненням діяльності підприємства в розумінні п.3 ч.1 ст. 27 ЗК України 1990 року слід розуміти саме ліквідацію, яка не допускає правонаступництва.

30 березня 2016 року Бобринецькою міською радою дев'ятої сесії сьомого скликання прийнято рішення №259 «Про внесення змін до рішення Бобринецької міської ради № 86 від 29.01.2016 року «Про припинення Бобринецькому районному споживчому товариству права постійного користування земельною ділянкою, наданою для розміщення колгоспного ринку, на підставі державного акту на право постійного користування землею серії НОМЕР_1, виданий 05.06.1997 року Бобринецькою міською радою та вилучення земельної ділянки», яким змінено описову частину та з тексту оскаржуваного рішення виключено 1 та 3 частини щодо скасування рішення виконавчого комітету Бобринецької міської ради №168 від 29.05.1997 року «Про підтвердження права постійного користування землею» та щодо скасування Державного акту на право постійного користування землею серія НОМЕР_1 виданого 05.06.1997 року Бобринецькою міською радою Бобринецькому районному споживчому товариству.

Однак зміна підстав оскаржуваного рішення під час розгляду судом адміністративного позову з приводу законності оскаржуваного рішення а саме з п.б) ч.1 ст. 141 ЗК України на п. а) ч.1 ст. 141. ч. 3, 4 ст. 142 ЗК України, а також виключення з оскаржуваного рішення частини 1 та 3 тобто зміна його суті (Т2 а.с.146) суд оцінює критично, адже оскаржуване рішення є ненормативним правовим актом органу місцевого самоврядування тобто є актом одноразового застосування, який вичерпує свою дію фактом його виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування.

Вказана зміна оскаржуваного рішення на прийняття рішення по суті спору не впливає, адже позивач не погоджується з оскаржуваним рішенням в повному обсязі.

Згідно ч.2, 4 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Копії інших документів щодо третіх осіб по справі (Т2 а.с.195-217) правового значення для вирішення вказаної справи не мають, адже не стосуються земельної ділянки чи предмету спору, а добровільна відмова від прав на земельну ділянку в розумінні ст. 141 ЗК України повинна бути конкретно та однозначно виражена в належній письмовій формі.

Суд оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, приходить до висновку про необхідність задоволення позову в повному обсязі.

На підставі вище викладеного, ст. ст. 3, 23, 27 ЗК України в редакції закону N561-ХІІ від 18 грудня 1990 року, ст.141 ЗК України в редакції закону N2768-ІІІ від 25 жовтня 2001 року, ст.ст. 19, 141, 142, 149 ЗК України, ст.ст. 2, 17, 18 КАС України, ст.ст. 26, 59 Закону України ″Про місцеве самоврядування в Україні″, ст.ст. 19, 144 Конституції України, ст.16 ЦК України, ст.ст. 115, 116 ГК України, керуючись ст. ст. 2, 7, 11, 18, 19, 70, 71, 94, 161, 162 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Бобринецького районного споживчого товариства до Бобринецької міської ради Кіровоградської області, третіх осіб, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору - Комунального підприємства "Ринок" Бобринецького районного споживчого товариства, ОСОБА_4 та фізичної особи - підприємця ОСОБА_4, фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 про визнання незаконним та скасування рішення Бобринецької міської ради Кіровоградської області - задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати рішення Бобринецької міської ради №86 від 29.01.2016 року «Про припинення Бобринецькому районному споживчому товариству права постійного користування земельною ділянкою, наданою для розміщення колгоспного ринку, на підставі державного акту на право постійного користування землею серія НОМЕР_1, виданого 05.06.1997 року Бобринецькою міською радою та вилучення земельної ділянки».

Присудити за рахунок бюджетних асигнувань Бобринецької міської ради на користь Бобринецького районного споживчого товариства понесені ним витрати по сплаті зудового збору в сумі 1378 гривень.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Бобринецький районний суд Кіровоградської області шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання копії постанови у повному обсязі. У разі застосування судом частини третьої ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.В. Бондаренко