Ухвала суду № 57388390, 26.04.2016, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/3255/16 Справа № 206/2575/14-ц Головуючий у 1 й інстанції - Маймур Г. Я. Доповідач - Ремез В.А.

Категорія 27

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2016 року м. Дніпропетровськ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі :

головуючого судді - Ремеза В.А.

суддів - Міхеєвої В.Ю., Свистунової О.В.,

за участю секретаря - Синенка Є.А.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську

цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2,

на заочне рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 08 травня 2015 року справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2014р. ПАТ «Банк «Київська Русь» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на те, що між ПАТ «Банк «Київська Русь» та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір №19180-41-13-2 від 1.03.2013р., відповідно до якого відповідачу було надано споживчий кредит у розмірі 550 000грн. строком з 01.03.2013р. по 01.03.2023р. зі сплатою 23% річних та встановлено графік погашення кредиту, згідно якого відповідач зобов'язався погашати кредит щомісячно, починаючи з квітня 2013р. по лютий 2023р. включно рівними частинами в сумі 4 584грн.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між Банком та поручителем ОСОБА_3 було укладено 01.03.2013р. договір поруки №19181-41-13-5, відповідно до умов якого, поручитель зобов'язується солідарно в повному обсязі відповідати перед кредитором за виконання боржником зобов'язань за кредитним договором, який було укладено між кредитором та боржником.

Банк виконав свої зобов'язання за кредитним договором та надав позичальнику кредитні кошти. Позичальник умови договору, визначеного графіком погашення не виконує та не повертає кредит і відсотки починаючи із липня 2013р. а тому позивач просив стягнути солідарно із відповідачів на свою користь заборгованість за кредитним договором станом на 14.04.2014р. у розмірі 635 498,97грн. та судові витрати у розмірі 3 654грн.

Заочним рішенням Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 08 травня 2015 року позовні вимоги ПАТ «Банк «Київська Русь» задоволені.

Стягнуто солідарно із ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ПАТ «Банк «Київська Русь» заборгованість за кредитним договором №19180-41-13-2 від 01.03.2013р. станом на 14.04.2014р., у розмірі 635 498,97грн. яка складається із: заборгованості за кредитом - 531 661,32грн.; заборгованості за відсотками - 97 833,65грн.; пені за прострочення погашення відсотків - 4 168,47грн.; пені за прострочення погашення кредиту - 1 835,53грн.

Стягнуто в рівних частках із ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ПАТ «Банк «Київська Русь» повернення суми сплаченого судового збору по 1 827грн. із кожного.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що оскаржуване рішення є незаконним, необґрунтованим, і висновки суду не відповідають обставинам справи.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.03.2013р. між ПАТ «Банк «Київська Русь» та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір №19180-41-13-2, відповідно до якого ОСОБА_2 отримав у кредит грошові кошти у розмірі 550 000грн. на період до 1.03.2023р. зі сплатою 23% річних, і п. 2.1.1. Договору було встановлено графік погашення кредиту, згідно якого ОСОБА_2 зобов'язався погашати кредит щомісячно в строк з 1-го по 10-те число, починаючи з квітня 2013р. по лютий 2023р. включно рівними частинами в сумі 4 584грн.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором від 01.03.2013р. між Банком та ОСОБА_3 було укладено договір поруки №19181-41-13-5, згідно якого поручитель зобов'язалася солідарно в повному обсязі відповідати перед кредитором за виконання боржником зобов'язань за кредитним договором, який було укладено між кредитором та боржником.

Згідно п. 2.4. укладеного Кредитного договору у випадках встановлених п. 3.1. цього Договору, після пред'явлення повідомлення з вимогою дострокового погашення Кредиту достроково повернути Кредит, сплатити проценти та можливі штрафні санкції в строк, встановлений законом.

Відповідно до п.3.1 Кредитного договору, Кредитодавець має право вимагати дострокового повернення кредиту в частині або в цілому, сплати процентів за користування платежів, встановлених договором у разі істотного порушення (невиконання або неналежного виконання) позичальником будь-яких зобов'язань за цим договором, в тому числі у випадку: прострочення сплати чергового платежу за кредитом та процентів за користування кредитом впродовж трьох місяців.

Згідно матеріалів справи, Банк направив відповідачам повідомлення про відкликання кредиту, згідно якого запропонував відповідачам погасити виниклу заборгованість за кредитним договором, яка утворилась станом на 24.03.2014р. в сумі 119 235,56грн., і повідомив відповідачів про те, що у разі непогашення виниклої заборгованості, Банк буде звертатись до суду з вимогами про дострокове повернення отриманих кредитних коштів.

Згідно ч.2 ст. 1050 ЦК України, якщо за договором встановлено обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини, позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 ЦК України.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його в строк, встановлений договором.

Згідно ст.554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків.

Вирішуючи спір за вимогами Банку до відповідачів про стягнення заборгованості за укладеним кредитним договором суд першої інстанції встановив, що Банк свої зобов'язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, передавши позичальнику кредитні кошти, що підтверджується меморіальним ордером №4184 від 1.03.2013р.

Також судом встановлено, що ОСОБА_2 порушив умови укладеного кредитного договору, і не повертав Банку кошти згідно визначеного сторонами графіку, внаслідок чого станом на 14.04.2014р. виникла заборгованість в сумі 635 498,97грн., із яких: заборгованість за кредитом - 531 661,32грн.; заборгованість за відсотками - 97 833,65грн.; пеня за прострочення погашення відсотків - 4 168,47грн.; пеня за прострочення погашення кредиту - 1 835,53грн.53коп.

Встановивши зазначені обставини, суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про задоволення позовних вимог Банку про стягнення з відповідачів у солідарному порядку суми заборгованості, за кредитним договором, і колегія суддів вважає, що рішення суду є законним та обґрунтованим.

Доводи ОСОБА_2 в апеляційній скарзі про те, що оскаржуване рішення є незаконним, необґрунтованим і висновки суду не відповідають обставинам справи необґрунтовані, та зводяться до переоцінки доказів по справі, та не погодженням з їх оцінкою тоді як відповідно до положень ст.ст.10,11, 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Проте ОСОБА_2 не спростовано належними та допустимими доказами вимоги Банку про порушення ним умов кредитного договору, внаслідок чого виникла заборгованість за договором, яка підлягає стягненню з відповідачів в солідарному порядку на користь Банку.

Таким чином рішення суду слід залишити без змін, а апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає відхиленню.

Керуючись ст. ст. 304, 307, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 8 травня 2015р. залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду вступає в силу з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Судді: