Вирок № 57388018, 18.04.2016, Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу

Справа №216/2286/15-к

Провадження№1-кп/216/47/16

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2016 року

Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, у складі:

головуючого-судді - Бондарєвої О.І.

за участю секретаря - Городнічевої Т.О.

прокурора - Бондарь В.Ю.

потерпілої - ОСОБА_1

представника потерпілої - ОСОБА_2

обвинуваченого - ОСОБА_3

захисника обвинуваченого - ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні, у залі суду, у місті ОСОБА_5, кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12014040230000406 від 24.05.2014 року, відносно:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився у с. Ново-Григорівка Казанківського району Миколаївської області, громадянина України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_2, удівця, пенсіонера, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3

обвинуваченого у скоєнні кримінального правопорушення злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

24.05.2014 року, близько об 11.30 год., водій ОСОБА_3, керуючи технічно справним автомобілем "ВАЗ 21013", реєстраційний номер НОМЕР_1, рухався у Центрально-Міському районі, міста Кривого Рогу, по сухому асфальтному покриттю проїжджій частині дороги вулиці Лермонтова, з боку проспекту ОСОБА_6, у напрямку проспекту Миру.

Рухаючись по зазначеній проїжджій частині автомобіль під керуванням водія ОСОБА_3 наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, розташованого в районі електроопори №62, позначеному дорожнім знаком 5.35.1 і слабо нанесеною дорожньою розміткою 1.14.1. Правил дорожнього руху України, перед яким у правій смузі почали зупинятися транспортні засоби надаючи перевагу у русі пішоходу.

У цей же час, попереду автомобіля "ВАЗ 21013", проїзну частину дороги вулиці Лермонтова, з справа на ліво по ходу руху автомобіля, по зазначеному нерегульованому пішохідному переході, перетинала пішохід ОСОБА_1, яка рухалася в темпі похідного кроку, не змінюючи темп та напрямок свого руху.

Водій ОСОБА_3, наближаючись по другій смузі руху до нерегульованого пішохідного переходу, перед яким зупинялися транспортні засоби, і на якому перебувала пішохід ОСОБА_1, виявив неуважність до дорожньої обстановки, маючи технічною можливістю запобігти наїзду на пішохода, вчасно не зменшив швидкість руху, та не зупинив керований їм автомобіль «ВАЗ 21013», щоб на-дати дорогу пішоходу, чим грубо порушив правила безпеки дорожнього руху, а саме п.п. 1.5, 2.3 б), 2.3 д), 18.1 та 18.4 Правил дорожнього руху України, згідно яких:

- «1.5. Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху ... не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків»;

«2.3. Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, ... і не відволікатися від керування ним у дорозі»;

… д) не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху;

- п.18.1. «Водій транспортного засобу, що наближається до нерегульо-ваного пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека»;.

- п.18.4. «Якщо перед нерегульованим пішохідним переходом зменшує швидкість чи зупинився транспортний засіб, водії інших транспортних засобів, що рухаються по сусідніх смугах, повинні зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися і можуть продовжити (відновити) рух лише переконавшись, що на пішохідному переході немає пішоходів, для яких може бути створена перешкода чи небезпека»;

Внаслідок недотримання зазначених правил безпеки дорожнього руху, виконання яких було необхідною і достатньою умовою для запобігання події, в районі електроопори №62, по вулиці Лермонтова, у Центрально-Міському районі, міста Кривого Рогу, водій ОСОБА_3 допустив наїзд керованого їм автомобіля "ВАЗ 21013", реєстраційний номер НОМЕР_1, на пішохода ОСОБА_1, яка рухалася по зазначеному нерегульованому пішохідному переходу в темпі похідного кроку, не змінюючи напрямок та темп свого руху.

В результаті дорожньо-транспортного пригоди пішохід ОСОБА_1 була травмована. Відповідно до висновку судово-медичної експертизи №640 від 07.04.2015 року потерпілій ОСОБА_1 були заподіяні наступні тілесні ушкодження: синці обличчя, садна обличчя, правої верхньої кінцівки, правого тазостегнового та гомілкового суглобів, розлога з формована гематома правого стегна, розрив передньої та хрестоподібних зв'язок правого колінного суглоба, які за своїм характером відносяться до ушкоджень середнього ступеня тяжкості, за ознаками тривалості розладу здоров'я (більше 21 доби).

Між порушенням водієм ОСОБА_3 Правил безпеки дорожнього руху, а саме вимог п.п. 18.1 та 18.4 Правил дорожнього руху України, та настанням наслідків, заподіянням потерпілій ОСОБА_1 середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, є прямий причинний зв'язок.

Під час розгляду кримінального провадження обвинувачений ОСОБА_3 свою провину у скоєнні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч.1 ст.268 КК України визнав у повному обсязі, суду пояснив, що 24.05.2014 року, пообідні, він керував технічно справним автомобілем «ВАЗ-21013», реєстраційний номер НОМЕР_1, рухався по проїзній частині дороги вулиці Лермонтова, з боку площі Визволення, у напрямку проспекту Миру, у місті Кривому Розі. Покриття дороги було сухим та чистим, туману не було. Його автомобіль рухався по крайній лівій смузі, зі швидкістю 40 км/год., без пасажирів та вантажу. Наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, де слабо позначена дорожня розмітка1.14.1. «зебра», транспортні засоби, що попереду у по путньому напрямку з правої сторони перед пішохідним переходом почали зупинятись. Потім із-за маршрутного таксі, який рухався з правої сторони, та зупинився перед пішохідним переходом, він побачив жінку, яка рухалась по нерегульованому пішохідному переходу, з права на ліво, по напрямку руху його автомобіля. Він загальмував та прийняв відворот рульового колеса вліво та здійснив наїзд на жінку. Його автомобіль контактував передньою стороною, в районі передньої правої блок фари з ліво-боковою частиною пішохода. Автомобіль зупинився на смузі зустрічного руху проїжджої частини вулиці Лермонтова. Далі хтось викликав медичну допомогу, та працівників ДАЇ. Потерпілу відвезли до лікарні. У скоєному кається, просить суд суворо його не карати. Коли потерпіла знаходилась у лікарні, він її провідував, передав 1 000 грн., на лікування. Уточнені позовні вимоги про відшкодування матеріальної та моральної шкоди не визнає, оскільки страховою компанією потерпілій виплачено у відшкодування завданої шкоди, більш ніж 36 000 грн. Розмір моральної шкоди, на його думку, значно завищений.

Окрім повного визнання вини ОСОБА_3, його винуватість у скоєнні зазначеного кримінального правопорушення-злочину також підтверджується поясненнями потерпілої ОСОБА_1, протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди, висновками судово-медичної експертизи, тощо.

Так, потерпіла ОСОБА_1 суду пояснив, що внаслідок ДТП, що відбулась 24.05.2015 року, близько об 11.30 год., поблизу електроопори №62, по вулиці Лермонтова, у місті Кривому Розі, обвинувачений, керуючи своїм автомобілем, на нерегульованому пішохідному переході здійснив на неї наїзд, від чого їй були спричинені тілесні ушкодження середньої тяжкості, у вигляді: синців обличчя, саден обличчя, правої верхньої кінцівки, правого тазостегнового та гомілкового суглобів, розлога з формована гематома правого стегна, розрив передньої та хрестоподібних зв'язок правого колінного суглоба. Своїми неправомірними діями ОСОБА_3 спричинив їй значну моральну шкоду, яка виражається у фізичних стражданнях від отриманих тілесних ушкоджень під час ДТП. Після аварії у неї порушився звичайний уклад та спосіб життя, вона отримала 3 групу інвалідності, проходить до теперішнього часу реабілітацію, постійно відчуває біль у травмованих місцях, просить нанесену їй моральну шкоду, компенсувати шляхом стягнення з ОСОБА_3 50 000,00 грн., та у відшкодування матеріальних збитків, - 285,34 грн. витрат на проїзд до лікарні; 4 500 грн. витрат на правову допомогу. Відносно покарання обвинуваченому покладається на розсуд суду.

У протоколі огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 24.05.2014 року, відображені оглянута ділянка проїжджої частини поблизу електроопори №62, по вулиці Лермонтова, у Центрально-Міському районі, міста Кривого Рогу, зафіксовано погодні умови та дорожня обстановка на момент огляду (том 1 а.с.7-12).

Як убачається з висновку судово-медичної експертизи №373 від 26.02. 2015 року, додаткового висновку від 07.04.2015 року, у потерпілої ОСОБА_1 виявлені тілесні ушкодження у вигляді: синця обличчя, саден обличчя, правої верхньої кінцівки, правого тазостегнового та гомілкостопного суглобів, розлогої сформованої гематом правого стегна, розриву передньої та зад-ньої хрестоподібних зв'язок правого колінного суглоба, які виникли від дії тупих твердих предметів, або при ударі об такі ж предмети, характер виявле-них ушкоджень при первинному обстеженні, а саме ступень їх загоєння (дані медичних документів), свідчить що давність їх виникнення відповідає 24.05.2014 року. За своїм характером відносяться до ушкоджень середнього ступеня тяжкості, за ознакою тривалості розладу здоров'я (більше 21 доби) (том 1 а.с.37-39; том 1 а.с.89-90).

Під час проведення слідчого експерименту від 06.04.2015 року, потерпіла ОСОБА_1, у присутності понятих, на місці розказала, показала, де, коли, при яких обставинах, з нею сталась дорожньо-транспортна пригода (том 1 а.с.75-79).

Вищенаведені докази, у їх сукупності, дають суду підстави вважати вину ОСОБА_3 доказаною, а його дії підлягають кваліфікації за ч.1 ст.268 КК України, за ознаками: порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілій середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Обговорюючи питання про обрання міри покарання ОСОБА_3 суд враховує ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення-злочину (злочин невеликої тяжкості), характеристику особи винного, який уперше притягається до кримінальної відповідальності, раніше не судимий, позитивно характеризується за місцем проживання (том 1 а.с.56), є особою похилого віку, частково відшкодував заподіяні збитки, думку потерпілої про призначення покарання на розсуд суду, щире каяття та сприяння розкриттю злочину, відповідно до ст.66 КК України, визнається судом, як обставини, які пом'якшують покарання, та вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання у вигляді штрафу накористь держави, у мінімальному розмірі, встановленому санкцією статті, що передбачає відповідальність за скоєний ним злочини, без застосування додаткового виду покарання.

Уточнений цивільний позов потерпілої ОСОБА_1 про стягнення матеріальних збитків підлягає задоволенню у повному обсязі; про відшкодування моральної шкоди, підлягає частковому відшкодуванню, у розмірі 10 000 грн., при цьому, суд виходить з наступних критеріїв: тягаря скоєного, об'єму душевних страждань, понесених потерпілою і вважає, що дана сума відшкодування моральної шкоди відповідає принципам розумності та справедливої сатисфакції, закріплених у ст.41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також сталій практиці Європейського Суду з прав людини.

Вимог щодо відшкодування процесуальних витрат у кримінальному провадженні не заявлено.

Керуючись ст.ст.368, 370, 373-374 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, призначивши йому покарання у вигляді штрафу на користь держави, у розмірі двохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, а саме, 3 400 (три тисячі чотириста) грн., без позбавлення прав управління транспортними засобами.

В рамках зазначеного кримінального провадження заходи забезпечення, не обиралися.

Стягнути із засудженого ОСОБА_3 на користь потерпілої ОСОБА_1 у відшкодування збитків, завданих злочином:

- витрат на проїзд до лікарні 285 (двісті вісімдесят пять) грн. 34 коп.;

- витрат на правову допомогу 4 500 (чотири тисячі пятсот) грн.;

- моральної шкоди 10 000 (десять тисяч) грн.

Вирок суду може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області через районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення, а засудженим у той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Суддя Бондарєва О.І.