Рішення № 57384395, 14.04.2016, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 442/5908/15 Головуючий у 1 інстанції: Коваль Р.Г.

Провадження № 22-ц/783/1056/16 Доповідач в 2-й інстанції: Федоришин А. В.

Категорія:27

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2016 року м. Львів

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Львівської області у складі:

головуючого - Федоришина А.В.

суддів: Павлишина О.Ф., Тропак О.

секретаря - Іванової О.О.

з участю: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 у інтересах ОСОБА_3 на рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 8 вересня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики,-

в с т а н о в и л а :

оскаржуваним рішенням позов ОСОБА_4 задоволено. Стягнуто з ОСОБА_3. на користь ОСОБА_4 50000 доларів США, що в гривневому еквіваленті по курсу НБУ становить 1175000 грн..

Вирішено питання судових витрат.

Рішення оскаржила ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3, просить його скасувати і ухвалити нове рішення про відмову в позові. Зазначає, що відповідачка не підписувала договору позики, підпис на розписці виконаний не відповідачкою, є відмінним від її власного підпису, який міститься у паспорті. Крім того зазначає, що суд першої інстанції не витребував у позивача оригінал договору позики для огляду в судовому засіданні. Також посилається на те, що відповідачка не уповноважувала ОСОБА_5 на представництво її інтересів, визнання нею позову суперечить закону, так як ОСОБА_5 визнала безпідставний позов, у зв'язку цим порушені права відповідачки.

Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_2 на підтримання скарги, перевіривши матеріали справи, межі і доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення.

Судом встановлено, що 18.05.2015 р. між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 був укладений договір позики, згідно якого остання отримала кошти в сумі 50000 доларів США з кінцевим поверненням суми позики 18.07.2015 р. (а.с. 3).

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що оскільки між сторонами виникли зобов»язальні відносини, і відповідач не виконала свої зобов'язання, то є усі підстави для стягнення боргу за договором позики.

Однак цей висновок суперечить матеріалам справи.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

За змістом ч. 2 ст. 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

На підтвердження укладення договору ОСОБА_4 надав суду копію договору позики в сумі 50000 доларів США.

Як випливає із матеріалів справи, суд першої інстанції під час розгляду справи не витребував у позивача оригіналу договору позики і такий не оглядав в судовому засіданні.

В суді апеляційної інстанції на вимогу колегії суддів позивач не надав для огляду оригінал договору позики і заявив про його відсутність.

Наявність в матеріалах справи копії договору позики не може вважатись належним доказом, оскільки оригінал договору позивачем не наданий.

Крім того, як убачається з матеріалів справи, під час розгляду справи представник ОСОБА_3 - ОСОБА_5 визнала позов ОСОБА_4 повністю.

Відповідно до ч.ч. 2, 4 ст. 174 ЦПК України до ухвалення судового рішення у зв'язку з визнанням позову відповідачем суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник сторони, який висловив намір вчинити ці дії, у повноваженнях на їх вчинення. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Отже, якщо визнання відповідачем позовусуперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суперечить інтересам відповідача (якщо визнання позову вчинено представником) суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Разом із тим, ОСОБА_5 хоч і представляла інтереси ОСОБА_3 на підставі довіреності, проте ця довіреність не є належним чином посвідчена, відомостей про належне роз'яснення ОСОБА_3 наслідків визнання позову немає, а тому вважати її волевиявлення на визнання боргу, що тягне за собою повернення коштів, немає підстав.

До того ж в апеляційній скарзі ОСОБА_3 заперечує повноваження ОСОБА_5 на представлення її інтересів в суді першої інстанції і не визнає борг, а за відсутності у позивача оригіналу договору позики свідчить про відсутність підстав для задоволення позову.

Крім того, на час розгляду справи, як в суді першої інстанції так і в суді апеляційної інстанції, ОСОБА_3 перебуває у місцях позбавлення волі, однак дані обставини суд не з»ясував і не повідомив відповідачку належним чином про розгляд справи за місцем її перебування, ухваливши рішення про стягнення заборгованості за договором позики.

Ураховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до переконання, що рішення ухвалене з порушенням норм процесуального права, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення - скасуванню і ухвалення нового рішення про відмову в позові.

Керуючись п. 2 ч. 1 ст. 307, п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 309, ст. 317 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а:

апеляційну скаргу ОСОБА_2 у інтересах ОСОБА_3 задовольнити.

Рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 8 вересня 2015 року скасувати і ухвалити нове рішення.

В задоволенні позову ОСОБА_4 про стягнення на його користь з ОСОБА_3 50000 доларів США відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий:

Судді: