Вирок № 57383526, 16.03.2016, Залізничний районний суд м. Львова

справа № 462/4738/15-к

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 березня 2016 року Залізничний районний суд м. Львова у складі:

головуючого - судді: Бориславського Ю.Л.,

при секретарі: Каралюс Т.Р.,

за участю прокурора: Зеніна Г.К.,

перекладачів: ОСОБА_1., ОСОБА_2.,

захисника : ОСОБА_3,

обвинуваченого: ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові обвинувальний акт у кримінальному провадженні №22015140000000112 про обвинувачення

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Кунейтра Сирійської Арабської Республіки, сирійця, громадянина України, із вищою освітою, одруженого, має на утриманні доньку ОСОБА_5, 1997 року народження, приватного підприємця, який зареєстрований та проживає на АДРЕСА_1, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, суд, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_4 протягом листопада 2014 року - січня 2015 року організував та здійснив незаконне переправлення через державний кордон України громадян Сирійської Арабської Республіки ОСОБА_6 та ОСОБА_7, керував діями зазначених двох громадян Сирійської Арабської Республіки, спрямованими на незаконне перетинання державного кордону України, а також сприяв їх вчиненню порадами, вказівками та наданням засобів.

Так, у зв'язку із скрутним матеріальним становищем громадяни Сирійської Арабської Республіки ОСОБА_7 та ОСОБА_6 вирішили виїхати на постійне місце проживання у країни Європейського Союзу, а саме до Королівства Нідерландів. Однак, не маючи на це жодних дозвільних документів, за порадою своїх знайомих, ОСОБА_7 звернувся до невідомого чоловіка на ім'я ОСОБА_19, який погодився йому посприяти у його незаконному переправленні в країни Європейського Союзу за грошову винагороду в розмірі десять тисяч доларів США. ОСОБА_7 погодився на умови вказаної особи та надав останньому частину обумовленої грошової винагороди в розмірі 9000 доларів США. В подальшому, за вказівками вищевказаної невстановленої слідством особи, 02 листопада 2014 року ОСОБА_7 літаком з м.Дамаск (Сирія) дістався до м.Москва (Російська Федерація). В подальшому, приблизно 04 листопада 2014 року, громадянина Сирійської Арабської Республіки ОСОБА_7 було незаконно, в обхід пунктів пропуску, переправлено на територію України, а саме у місто Київ.

В свою чергу, ОСОБА_6, не маючи жодних дозвільних документів для виїзду на постійне місце проживання у країни Європейського Союзу, звернувся до невідомого чоловіка по оголошенню в мережі Інтернет, який погодився йому посприяти у його незаконному переправленні в країни Європейського Союзу за грошову винагороду в розмірі десять тисяч доларів США. ОСОБА_6 погодився на умови вказаної особи. В подальшому, за вказівками вищевказаної невстановленої слідством особи, на початку грудня 2014 року громадянина Сирійської Арабської Республіки ОСОБА_6 було незаконно, в обхід пунктів пропуску через державний кордон України, переправлено на територію України, а саме у місто Львів.

Громадянин України ОСОБА_4, знаючи про наміри громадян Сирійської Арабської Республіки ОСОБА_7 та ОСОБА_6 нелегально потрапити в країни Західної Європи по підроблених паспортах, надав свою згоду допомогти їм в цьому та супроводити до місця тимчасового конспіративного нелегального проживання їх на території України та обраного ними місця незаконного перетину державного кордону України, а саме в міжнародному пункті пропуску через державний кордон України для повітряного сполучення «Львів» відділу прикордонної служби «Львів-аеропорт» Львівського прикордонного загону.

На виконання попередньої злочинної домовленості щодо незаконного переправлення до Королівства Нідерланди, ОСОБА_6 у м.Львові у грудні 2014 року передав грошові кошти в сумі 4500 доларів США особі на ім'я ОСОБА_4 та три свої фотокартки для виготовлення підробленого паспорта. В свою чергу, у листопаді 2014 року ОСОБА_7, перебуваючи у м.Києві за вказівкою ОСОБА_4, надав свої фотографії невстановленій слідством особі на ім'я ОСОБА_20 з метою виготовлення для нього підробленого паспортного документа та в подальшому, на виконання попередньої злочинної домовленості щодо незаконного переправлення до Королівства Нідерланди, ОСОБА_7 у грудні 2014 року, знаходячись у м. Львові передав ОСОБА_4 решту грошових коштів у сумі 1000 доларів США.

У відповідності до попередньо розробленого злочинного плану, громадянин Вірменії ОСОБА_8 здійснював пошук та винаймав приміщення для тимчасового конспіративного проживання ОСОБА_7 та Раджех ОСОБА_6 на території міста Львова, в яких останні проживали до моменту виготовлення підроблених паспортних документів та безпосередньої спроби незаконного перетину державного кордону України.

12 січня 2015 року ОСОБА_4 через громадянина Вірменії ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, передав ОСОБА_7 паспорт громадянина Республіки Латвії НОМЕР_1 виданий 19.03.2007 року на ім'я ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_3, та ОСОБА_6 відповідно передав паспорт громадянина Республіки Латвії НОМЕР_2, який виданий 30.10.2007 року на ім'я ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_4. Після передачі даних паспортних документів, ОСОБА_4 з метою уникнення виявлення факту підробки вказаних паспортів, в телефонному спілкуванні проінструктував та надав ОСОБА_6 та ОСОБА_7 чіткі вказівки на рахунок поведінки під час проходження паспортного контролю при перетині державного кордону України в аеропорту «Львів». В свою чергу, ОСОБА_6, на виконання вказівки ОСОБА_4 передав через ОСОБА_8. решту обумовленої грошової винагороди, обумовленої з ОСОБА_4 у сумі 1000 доларів США.

Того ж дня, ОСОБА_8 винайняв автомобіль таксі для ОСОБА_7 та ОСОБА_6, яким вони прибули до аеропорту «Львів», де близько 15 години 30 хвилин з метою незаконного перетину державного кордону України в міжнародному пункті пропуску через державний кордон України для повітряного сполучення «Львів» відділу прикордонної служби «Львів-аеропорт» Львівського прикордонного загону в напрямку на виїзд з України під час оформлення на авіарейс AUA382 «Львів - Відень» ОСОБА_7 на паспортний контроль пред'явив паспорт громадянина Республіки Латвії НОМЕР_1 виданий 19.03.2007 року на ім'я ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_3, а ОСОБА_6 відповідно на паспортний контроль пред'явив паспорт громадянина Республіки Латвії НОМЕР_2 виданий 30.10.2007 року на ім'я ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_4.

Однак, в ході проведення паспортного контролю військовослужбовцями Львівського прикордонного загону ЗхРУ ДПС України виявлено ознаки підроблення у зазначених вище паспортах громадянин Республіки Латвії НОМЕР_2 виданого 30.10.2007 року на ім'я ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_4 та НОМЕР_1, який виданий 19.03.2007 року на ім'я ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_3, що підтверджується висновками поглиблених перевірок документів від 12.01.2015 року, а також висновками експертиз №№1, 2 від 17 січня 2015 року, проведеними ЗЕС ІСТЕ СБУ в УСБУ у Львівській області, згідно яких в досліджуваних документах здійснювалась зміна первісного змісту, а саме інформаційного аркуша, шляхом розшивання бланку паспорта, повного механічного видалення первісної ламінованої сторінки №3 та заміна останньої новою сторінкою, попередньо виготовленою за допомогою знакосинтезуючого (друкуючого) пристрою, а саме принтера струменевого типу кольорового друку.

Крім цього, в період жовтня 2014 року - квітня 2015 року, громадянин України ОСОБА_4, будучи обізнаним про наміри трьох громадян Ліванської Республіки ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_13, потрапити до Федеративної Республіки Німеччини через Республіку Польща та знаючи про відсутність у них законних підстав для перетину державного кордону України з Республікою Польщею, яка є членом Європейського союзу, організував їх незаконне переправлення через державний кордон з України в Республіку Польща поза пунктами пропуску, шляхом подолання інженерно-технічних та контролюючих споруд ДПС України.

Так, у зв'язку із скрутним матеріальним становищем громадяни Ліванської Республіки ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_7 вирішили виїхати на постійне місце проживання у країни Європейського Союзу, а саме до Федеративної Республіки Німеччини. Однак, не маючи на це жодних дозвільних документів, вони звертались до невстановлених осіб, які погоджувалися посприяти їм у їх незаконному переправленні в країни Європейського Союзу за грошову винагороду в розмірі шість тисяч доларів США. Вказані громадяни Лівану погодились на умови вказаних осіб та передавали їм обумовлені суми грошової винагороди кожний. В подальшому, за вказівками невстановлених слідством осіб, ОСОБА_13 в жовтні 2014 року, а ОСОБА_11 та ОСОБА_12 у грудні 2014 року літаком з Ліванської Республіки дісталися до аеропорту в місті Бориспіль Київської області. В аеропорту Бориспіль їх зустрічали невідомі особи, які супроводили їх в місто Київ до громадянина України ОСОБА_4, якому ОСОБА_13, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 віддавали решту обумовленої грошової винагороди за організацію незаконного переправлення його в країни Європейського Союзу в розмірі 1500 доларів США. Після чого, ОСОБА_4, на автомобілі марки «Мазда», номерний знак НОМЕР_3, який перебуває в його користуванні, супроводжував їх до місця тимчасового конспіративного нелегального проживання на території України, а саме в місто Харків, де поселяв їх у квартирі поблизу станції метро «Студентська», а пізніше організував пересування їх до міста Житомир, де через свого знайомого ОСОБА_14 (ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_8) організував пошук та наймання квартири для тимчасового конспіративного нелегального проживання. В подальшому наприкінці грудня 2014 року ОСОБА_11 та ОСОБА_12 потрапили в квартиру, в якій на той час вже проживав ОСОБА_13, який раніше прибув на територію України.

У відповідності до попередньо розробленого злочинного плану, 17 квітня 2015 року громадянин Вірменії ОСОБА_8, на автомобілі марки «Ауді», номерний знак «НОМЕР_4», який перебуває в його користуванні, супроводив ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_13 з міста Житомира до міста Львова, де здійснював пошук та винаймав приміщення для тимчасового конспіративного проживання останніх на території міста Львова та міста Трускавець, в яких останні повинні були проживати до моменту безпосереднього їх незаконного переправлення через державний кордон з України в Республіку Польща поза пунктами пропуску, шляхом подолання інженерно-технічних та контролюючих споруд ДПС України.

Однак, 28 квітня 2015 року громадяни Ліванської Республіки ОСОБА_13, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 були виявлені співробітниками Львівського прикордонного загону ЗхРУ ДПС України в місті Трускавець Львівської області.

Крім цього, в період серпня 2014 року - квітня 2015 року, громадянин України ОСОБА_4, будучи обізнаним про наміри двох громадян Сирійської Арабської Республіки ОСОБА_15 та ОСОБА_16, потрапити до Федеративної Республіки Німеччини через Республіку Польща та знаючи про відсутність у них законних підстав для перетину державного кордону України з Республікою Польщею, членом Європейського союзу, організував їх незаконне переправлення через державний кордон з України в Республіку Польща поза пунктами пропуску, шляхом подолання інженерно-технічних та контролюючих споруд ДПС України.

Так, у зв'язку із загостренням політичної ситуації на території України, громадянин Сирійської Арабської Республіки ОСОБА_15, ІНФОРМАЦІЯ_9, вирішив виїхати на постійне місце проживання у країни Європейського Союзу, а саме до Федеративної Республіки Німеччини. Однак, не маючи на це жодних дозвільних документів, ОСОБА_15 в серпні 2014 року звернувся до громадянина України ОСОБА_4, який погодився йому посприяти у його незаконному переправленні в країни Європейського Союзу за грошову винагороду в розмірі 3500 доларів США. ОСОБА_15 погодився на умови ОСОБА_4 та надав останньому обумовлену грошову винагороду.

Разом з цим, у зв'язку із загостренням політичної ситуації на території України, громадянин Сирійської Арабської Республіки ОСОБА_16, ІНФОРМАЦІЯ_10, вирішив виїхати на постійне місце проживання у країни Європейського Союзу, а саме до Федеративної Республіки Німеччини. Однак, не маючи на це жодних дозвільних документів, ОСОБА_16 у вересні 2014 року звернувся до громадянина України ОСОБА_4, який погодився йому посприяти у його незаконному переправленні в країни Європейського Союзу за грошову винагороду в розмірі 5500 доларів США. ОСОБА_16 погодився на умови ОСОБА_4 та надав останньому частину обумовленої грошової винагороди в розмірі 1000 доларів США, а в січні 2015 року ще частину обумовленої грошової винагороди в розмірі 1000 доларів США.

В подальшому, за вказівками громадянина України ОСОБА_4, 19 квітня 2015 року ОСОБА_15 та ОСОБА_16 потягом сполученням «Харків-Львів» приїхали до міста Львова, де їх зустрів громадянин Вірменії ОСОБА_8, на автомобілі марки «Ауді», номерний знак «НОМЕР_4», що перебуває в його користуванні, який здійснював пошук та винаймав приміщення для тимчасового конспіративного проживання останніх на території міста Львова та міста Трускавець, де ОСОБА_15 та ОСОБА_16 повинні були проживати до моменту безпосереднього їх незаконного переправлення через державний кордон з України в Республіку Польща поза пунктами пропуску, шляхом подолання інженерно-технічних та контролюючих споруд ДПС України.

Однак, 28 квітня 2015 року громадяни Сирійської Арабської Республіки ОСОБА_15 та ОСОБА_16 були виявлені в місті Львові.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину в інкримінованому йому злочині, передбаченому ч.3 ст.332 КК України, визнав повністю, не заперечив фактичних обставин, викладених в обвинувальному акті, у вчиненому щиро розкаюється, просить суд його суворо не карати.

Враховуючи, що учасниками судового провадження не оспорювались фактичні обставини кримінального провадження, з'ясовано, що вони правильно розуміють зміст цих обставин і немає сумнівів у добровільності та істинності такої їх позиції, а також їм роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини провадження в апеляційному порядку, суд, відповідно до ч.3 ст.349 КПК України, провів судовий розгляд у порядку, передбаченому даною нормою.

Таким чином, аналізуючи наведене, суд вважає, що вина ОСОБА_4 в організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України, керівництві такими діями та сприяння їх вчиненню порадами, вказівками, наданням засобів та усуненням перешкод вчинених з корисливих мотивів доведена повністю і його дії органом досудового слідства правильно кваліфіковані за ч.3 ст.332 КК України.

Обираючи міру покарання ОСОБА_4, суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, який є тяжким злочином, вчиненим умисно, з корисливих мотивів; особу винного, який вперше притягається до кримінальної відповідальності /т.2 арк.144-145/, одружений, має на утриманні доньку ОСОБА_5, т.2 арк.167, 168/, працює фізичною особою-підприємцем, т.2 арк.169-170/, згідно характеристики даної Сирійським братством в Україні характеризується позитивно, просять взяти обвинуваченого на поруки, також те, що повністю визнав свою вину і розкаюється у вчиненому, позитивно характеризується за місцем проживання, активно сприяв розкриттю злочину, хворий цукровим діабетом ІІ ступеню, як пом'якшуючі обставини, а також відсутність обтяжуючих обставин.

Попри це, беручи до уваги дійсні обставини вчинення ОСОБА_4 злочину, та обставини, які пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, а також встановлені судом вищенаведені дані про його особу, стан його здоров'я, суд вважає можливим призначити ОСОБА_4 основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої законом за даний злочин, що передбачене в санкції частини ч.3 ст.332 КК України, тобто із застосуванням ст.69 КК України, оскільки, таке покарання буде необхідним та достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Між тим, суд, приймаючи до уваги наведене, відсутність обтяжуючих обставин, наявність обставин, що пом'якшують покарання, ставлення обвинуваченого до вчиненого, вважає за можливе застосувати до ОСОБА_4 ст.75 КК України і звільнити його від відбування покарання з випробуванням, оскільки його виправлення можливе без реального відбування покарання, встановивши іспитовий строк тривалістю три роки, який буде оптимальним, покаже стійкість такого виправлення і неможливість вчинення ним в подальшому інших злочинів. При цьому, суд вважає за необхідне покласти на обвинуваченого обов'язки, передбачені п.п.2, 3 ч.1 ст.76 КК України.

При цьому, з огляду на положення ст.77 КК України, у разі звільнення від відбування покарання з випробуванням, до особи не може бути призначене додаткове покарання у виді конфіскації, а від так, суд приходить до переконання що до ОСОБА_4 не підлягає застосуванню додаткове покарання у виді конфіскації майна.

В ході досудового розслідування обвинуваченому ОСОБА_4 слідчим суддею Галицького районного суду м. Львова 15.05.2015 року обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та визначено розмір застави 280140 грн. /матеріали кримінального провадження, т.2 арк.154-155/ 22.05.2015 року ОСОБА_4 звільнено з Львівської установи виконання покарань №19 у зв'язку із внесенням застави його захисником ОСОБА_3. /матеріали кримінального провадження, т.4 арк.23/.

Тому згідно з ч.4 ст.202 КПК України ОСОБА_4 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

З огляду на наведене, запобіжний захід у вигляді застави відносно ОСОБА_4 слід залишити без змін до вступу вироку в законну силу, а після припинення дії запобіжного заходу відносно ОСОБА_4, тобто після вступу вироку в законну силу, повернути заставодавцю ОСОБА_17. внесену на рахунок Територіального управління державної судової адміністрації у Львівській області заставу в розмірі 280140 грн.

Відповідно до ч.2 ст.124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта. З огляду на зазначене, із обвинуваченого ОСОБА_4 підлягають стягненню на користь держави витрати на проведення Українським науково-дослідним інститутом спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України судово-технічої експертизи №54 від 28.05.2015 року в розмірі 1150,95 грн., судово-технічної експертизи №55 від 28.05.2015 року в розмірі 1381,14 грн., технічної експертизи №40 від 25.05.2015 року в розмірі 614,20 грн., технічної експертизи №41 від 25.05.2015 року в розмірі 614,20 грн., технічної експертизи №1 від 17.01.2015 року в розмірі 196,80 грн., технічної експертизи №2 від 17.01.2015 року в розмірі 196,80 грн. /матеріали кримінального провадження, т.1 арк.88, 104, т.3 арк.20, 39, 55, 66/, а разом 4154,09 грн., оскільки проведення вказаних експертиз було зумовлено розслідуванням вчиненого обвинуваченим злочину.

На підставі ч.9 ст.100 КПК України питання про долю речових доказів вирішується судом при ухваленні судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили.

Відтак, питання про долю речових доказів слід вирішити у відповідності до ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст.368-371, 373-375 КПК України, суд, -

з а с у д и в:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, і призначити йому покарання, із застосуванням ст.69 КК України, у виді позбавлення волі строком на 5 /п'ять/ років з позбавленням права обіймати посади, пов'язані із організаційно - розпорядчими та адміністративно - господарськими функціями строком на 2 /два/ роки.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного основного покарання з випробуванням протягом іспитового строку тривалістю 3 /три/ роки.

Зобов'язати ОСОБА_4, відповідно до ст.76 КК України, не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції та повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання протягом іспитового строку.

Застосований щодо ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді застави залишити без змін до вступу вироку в законну силу.

Запобіжний захід ОСОБА_4 у виді застави в розмірі 280 140 /двісті вісімдесят тисяч сто сорок/ гривень скасувати після набранням вироком законної сили. Грошові кошти в сумі 280 140 /двісті вісімдесят тисяч сто сорок/ гривень внесені в якості застави 22.05.2015 року, що зараховані на рахунок Територіального управління державної судової адміністрації України в Львівській області №37313005000789 (ЄДРПОУ 26306742), відкритий в ГУДКСУ у Львівській області (МФО 825014) - повернути заставодавцю ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_11, (паспорт громадянина України НОМЕР_13) - після набранням вироком законної сили.

Речові докази: паспорт громадянина України НОМЕР_5 на ім'я ОСОБА_4; мобільний телефон марки «Sony Experia» IC ID №4170В-РМ0280, ІМЕІ НОМЕР_6; металевий ключ з двома пультами керування автомобільною сигналізацією; шість металевих ключів до замків різного типу; посвідчення водія на ім'я ОСОБА_4 НОМЕР_7; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу реєстраційний номер НОМЕР_8, НОМЕР_9; платіжна картка банку «ПриватБанк» НОМЕР_10; картка фізичної особи-платника податків НОМЕР_11; чек банку «ПриватБанк» №20042015150051; квитанція №193304485 банку ПАТ «ПТБ»; грошові кошти Угорщини (форинти) в загальній сумі 24000 (двадцять чотири тисячі форинтів); паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_12 виданий на ім'я ОСОБА_4 - які долучено до матеріалів кримінального провадження /матеріали кримінального провадження т.3 арк.87/ - повернути ОСОБА_4, як законному власнику;

- аудіозапис допиту під час досудового розслідування в судовому засіданні свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_6 та відеозапис допитів під час досудового розслідування в судовому засіданні свідків громадян Сирійської Арабської Республіки ОСОБА_18, ОСОБА_15 та ОСОБА_16 та громадян Ліванської Республіки ОСОБА_12 та ОСОБА_13, ОСОБА_11, які приєднано до матеріалів кримінального провадження /матеріали кримінального провадження т.3 арк.88/ - залишити в матеріалах кримінального провадження;

Стягнути із ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати на залучення експертів у розмірі 4154 /чотири тисячі сто п'ятдесят чотири/ гривні 09 копійок.

Вирок може бути оскаржений шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення учасниками процесу до апеляційного суду Львівської області через Залізничний районний суд м. Львова.

Вирок суду першої інстанції, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя: /підпис/

З оригіналом згідно.

Суддя: Бориславський Ю. Л.