Рішення № 57383384, 29.03.2016, Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа №442/315/15-ц

Провадження №2/442/83/2016

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 березня 2016 року

Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючої - судді Гарасимків Л.І.

при секретарі - Петрів В.М.

за участю представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дрогобичі цивільну справу за позовом Приватного підприємства «Західтранс» до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди,-

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_3 підприємство «Західтранс» звернулося до Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області із позовом до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди.

Свій позов обгрунтовує тим, що перебуваючи у трудових відносинах з Малим приватним підприємством «Західтранс» відповідач ОСОБА_2 недобросовісно виконував свої трудові обов»язки, чим завдав матеріальної шкоди підприємству. По перше, приїхавши з чергового рейсу 19 серпня 2014 року на територію підприємства МПП «Західтранс», залишив транспортний засіб на території, не доповів про технічно - несправний стан транспортного засобу ані механікам, ані адмінперсоналу та пішов геть. Прибувши на підприємство 25 серпня 2014 року, керівництво МПП «Захід транс» вимагало пояснення від водія, де він перебував з 19 серпня 2014 року по 25 серпня 2014 року, і чому не повідомив про несправність ТЗ, не доставив вантаж у місце призначення у відповідні терміни, за що зобовязався і засвідчив своїм підписом будучи матеріально - відповідальною особою. Отже, відповідач безпідставно, просидів удома, не маючи на це правової підстави, чим порушив трудову дисципліну згідно ст.139 України, працівник зобовязаний працювати чесно і сумлінно, вчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитись до майна власника з яким укладено трудовий договір (Договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність від 13.05.2014 року та ОСОБА_4 прийому-передачі матеріальних цінностей від 13.05.2014 року укладено між МПП «Західтранс» та фізичною особою ОСОБА_2. ОСОБА_2 нехтує своїми трудовими обовязками і не виконує їх, не маючи законного права на відпочинок. 26 серпня 2014 року, за заявою відповідача було звільнено з роботи за згодою сторін. Керуючись, листом Мінсоцполітики від 13.08.2014 року №87/0/15-14/06, працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству внаслідок порушення покладених на них трудових обовязків, адже згідно ст.134 КЗпП України несе повну матеріальну відповідальність при виконанні трудових обовязків: між працівником і підприємством укладено письмовий договір про взяття на себе працівником повної матеріальної відповідальності за забезпечення цілісності майна та інших цінностей, переданих йому для зберігання або для інших цілей; відповідно до законодавства на працівника покладено повну матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству при виконанні трудових обовязків; шкоди завдано недостачею, умисним знищенням або умисним зіпсуттям матеріалів, спеціального одягу та інших предметів, виданих підприємством працівникові у користування. Внаслідок неправомірних дій відповідача, підприємство змушене було приймати невідкладне рішення для зобов»язанння доставки вантажу, що вплинуло на порушення звичайного робочого режиму. По друге, внаслідок недотримання вимог, а саме : невчасної подачі транспортного засобу на загрузку. По третє, не перебуваючи в трудових відносинах з Малим приватним підприємством «Західтранс» відповідач зобовязаний анулювати службову візу в закордонному паспорті, оскільки не перебуває у трудових відносинах з підприємством, і підприємство зобовязане повідомити Польське консульство про анулювання візи. По четверте, враховуючи всі неправомірні дії відповідача, керівництву було завдано шкоди, адже затрачалось дуже багато часу на вирішення конфліктних ситуацій з експедиторами, які виставляли свої претензійні вимоги, до дій відповідача і до самого підприємства. А тому виникла необхідність звернутися до суду про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 11329,95грн. та зобов»язати відповідача анулювати службову візу.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 підтримав збільшенні заявлені позовні вимоги та суду пояснив аналогічне, викладеному позовній заяві, просить стягнути з відповідача ОСОБА_2 13552,75 грн. завданої матеріальної шкоди підприємству, 1474,10 грн.- інфляційних витрат, 232,00 грн. в виді 3-х відсотків річних, стягнути з відповідача понесені позивачем витрати по наданню правової допомоги, анулювати службову візу.

В судове засідання відповідач та представник відповідача не з»явилися, а тому суд розглянув справу у відсутності відповідача та представник відповідача на підставі наявних доказів по справі.

Свідки ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 в судовому засіданні суду пояснили, що вони перебувають у трудових відносинах з Малим приватним підприємством «Західстранс». Відповідача ОСОБА_2 вони знають, оскільки разом працювали. Їм відомий той факт, що відповідач ОСОБА_2, повернувшись з рейсу в серпні 2014р., залишив транспортний засіб на території підприємства, не доповівши про те, що він технічно несправний, хоча повинен був доповісти про це механіку чи адмінперсоналу, щоб вжити необхідних заходів для їх усунення, оскільки згідно чинного законодавства, останній є матеріально відповідальною особою, чим порушив розпорядження власника або уповноваженого органу.

Заслухавши думку представника позивача, свідків, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити з таких міркувань.

Як вбачається із копії ОСОБА_4 про технічний стан транспортного засобу від 19.08.2014р., комісією в складі директора ОСОБА_5, механіка ОСОБА_7, механіка ОСОБА_6, було оглянуто при залишенні водієм транспортного засобу Вольво ВС 2832СВ та н/причеп ВС0308ХТ та виявлено технічно - несправний ТЗ та н/причіп, що належить підприємству на підставі свідоцтва про державну реєстрацію, підписуючи акт, тим самим зазначено, що з вини водія було пошкоджено.

Як вбачається із розрахунку завданої матеріальної шкоди ОСОБА_2, остання становить 13552,75 грн.

Як вбачається із ОСОБА_4 прийому - передачі матеріальних цінностей від 13.05.2014р., комісія (механік ОСОБА_6, механік ОСОБА_7І.) перевірила наявність матеріальних цінностей в автомобілі Вольво ВС 2832СВ і н/причіп ВС0308ХТ і передала для виконання трудової діяльності водієві ОСОБА_2 Васильовичу ТЗ та такі матеріальні цінності : документи на машину, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу №САА 183853 (Сертифікат №UА-0801202, документи на причіп, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу №САО209897, сертифікат №UAКEGEL 3068, тощо.

Як вбачається із копії Договору про повну індивідуальну матеріальну відповідальність від 13.05.2014р., з метою збереження матеріальних цінностей, які належать МПП Західтранс, керівник підприємства ОСОБА_5 та ОСОБА_2 уклали Договір, на підставі якого ОСОБА_2 несе повну матеріальну відповідальність при виконанні трудових обовязків, зокрема взяв на себе повної матеріальну відповідальності за забезпечення цілісності майна та інших цінностей, переданих йому для зберігання або для інших цілей; відповідно до законодавства на нього покладено повну матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству при виконанні трудових обовязків; шкоди завдано недостачею, умисним знищенням або умисним зіпсуттям матеріалів, спеціального одягу та інших предметів, виданих підприємством працівникові у користування, тощо.

Матеріальна відповідальність - один з видів юридичної відповідальності, що має двосторонній, взаємний обов'язок працівника й власника або уповноваженого ним органу відшкодувати іншій стороні шкоду, заподіяну внаслідок винного, протиправного невиконання або неналежного виконання трудових обовязків у встановленому законом розмірі й порядку.

Умовами настання матеріальної відповідальності виступають: наявність прямої дійсної шкоди; протиправність дії або бездіяльність; причинний зв'язок між протиправним порушенням обовязку і майновою шкодою; вина працівника.

В судовому засіданні не оспорюється той факт, що між пpацівником і підпpиємством, установою, організацією було укладено письмовий договір пpо взяття на себе відповідачем ОСОБА_2 повної матеpіальної відповідальності за незабезпечення цілості майна та інших цінностей, пеpеданих йому для збеpігання або для інших цілей. Вищевказаний договір про повну матеріальну відповідальність був укладений на доповнення до трудового договору з метою конкретизації обов'язків власника або уповноваженого ним органу і працівника щодо забезпечення збереження матеріальних цінностей.

Розмір шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації визначається відповідно до ст.135-3 КЗпП України за фактичними втратами, на підставі даних бухгалтерського обліку, виходячи з балансової вартості (собівартості) матеріальних цінностей з урахуванням ступеня зносу. Вартість майна визначається на день виявлення шкоди, а в разі зміни цін застосовуються ціни, які діяли на день прийняття рішення про відшкодування, а тому позивачем ОСОБА_3 підприємством «Західтранс» було здійснено розрахунок завданої підприємству шкоди, що становить 13552,75 грн., 1474,10 грн. інфляційних витрат, 232,00 грн. в виді 3-х відсотків річних, а тому суд, визначаючи розмір відшкодування врахував форму вини і конкретні обставини, за яких було заподіяно шкоду та оскільки в судовому засіданні не можливо було визначити вартість завданих пошкоджень автомашини, пневноподушці та амортизаторам через розбіжність в показах, даних в процесі розгляду справи, а відтак ухвалою Дрогобицького міськрайонного суду від 11.08.2015р., було призначено автотоварознавчу експертизу.

Як вбачається із матеріалів справи, представником позивача ПП «Західтранс» необхідно було представити для проведення експертного обстеження автошини, пневмоподушки та амортизатори у стані, в якому вони перебували 19.08.2014р. та ряд документів, тощо, однак клопотання експертів виконано не було, що унеможливлює надання висновку судових автотоварознавчої та автотехнічної експертиз та встановити вартість завданих пошкоджень та наслідком яких дій водія ОСОБА_2 могли статися пошкодження, та оскільки під прямою дійсною шкодою (збитків), зокрема слід розуміти втрату, погіршення або зниження цінності майна, необхідність для підприємств, установи, організації провести затрати на відновлення, придбання майна чи інших цінностей або провести зайві, тобто викликані внаслідок порушення працівником трудових обов»язків, грошові виплати, що судом було не можливо встановити, а відтак в частині стягнення завданої матеріальної шкоди підприємству, слід відмовити.

Крім того, згідно ст.142 КЗпП України, трудовий розпорядок на підприємствах, в установах, організаціях визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку, які затверджуються трудовими колективами за поданням власника або уповноваженого ним органу і виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) на основі типових правил, а тому не перебуваючи в трудових відносинах з Малим приватним підприємством «Західтранс» відповідач зобов»язаний анулювати службову візу в закордонному паспорті, оскільки не перебуває у трудових відносинах з підприємством, і підприємство зобов»язане повідомити Польське консульство про анулювання візи, бо службова віза була відкрита в Польському консульстві на клопотання МПП «Західтранс» і витрати на її відкриття та страхування несло саме підприємство, взявши на себе зобов»язання щодо відповідальності за мету використання візи, а відтак в частині анулювання візи заявлені позовні вимоги слід відмовити, оскільки позивач повинен був звернутися із відповідним проханням до Польського посольства із вимогою аналювання візи працівнику, з яким було розірвано трудові відносини.

Що стосується вимог позивача за невчасно виконані транспортні перевезення вантажів у зв»язку із перевезеннями, зокрема на підставі заявки №524-И від 15.08.2014р. за маршрутом смт.Васищеве, с.Бабаї (Харківська область) місто Запоріжжя та заявки №1508-1cz від 15.08.2014р. за маршрутом с.Новопрокоповка (Запоріжська область)- Studenez ( CZ ), за невчасну доставку вантажу до місця його розвантаження за умовами Заявки з Перевізника підлягає стягненню штраф за кожну годину простою, оскільки пунктом 2 ст.918 ЦК України, завантаження (вивантаження) вантажу, що здійснюється (одержувачем) вантажу має проводитися у строки, встановлені договором.

Ст.923 ЦК України у разі прострочення доставки вантажу Перевізник зобов»язаний відшкодувати другій стороні збитки, завдані порушенням строку перевезення. За таких обставин порушення виконання зобов»язань у перевезенні вантажу до перевізника було застосовано штраф, та оскільки позивачу з вини відповідача було завдано збитки, відтак з відповідача підлягає сума збитків. Однак, аналізуючи викладене, суд прийшов до переконання, що в цій частині слід також відмовити, оскільки позивачем не було проведено службове розслідування по даному факту, не було відібрано усні чи письмові пояснення з приводу вище вказаних порушень у відповідача ОСОБА_2, а у разі прийняття рішення щодо проведення службового розслідування - складено ОСОБА_4, у якому зазначаються факти і суть звинувачень, які стали підставою для проведення службового розслідування, не долучено доказів щодо накладення на відповідача ОСОБА_2 виду дисциплінарного стягнення, тощо.

Крім того, відповідно до п.4 ч.3ст.79 ЦПК України, до витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, належать витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз.

Відповідно до ч.2ст. 86 ЦПК України, кошти на оплату судової експертизи вносяться стороною, яка заявила клопотання про проведення експертизи. Якщо клопотання про проведення експертизи заявлено обома сторонами, витрати на її оплату несуть сторони порівну.

Судом встановлено, що відповідачем ОСОБА_2 Васильовечм оплачено вартість призначеної судом автотоварознавчої експертизи в розмірі 3840 грн. 00 коп., а оскільки експертиза по справі не проведена, зазначені кошти підлягають поверненню.

Аналізуючи зібрані по справі докази і оцінюючи їх в сукупності, суд вважає безпідставними позовні вимоги Приватного підприємства «Західтранс» та такими, що не підлягають до задоволення.

Керуючись ст.ст.10, 60, 88, 209, 212, 213, 215 ЦПК України, ст.ст. 131, 132, 134, 139 КЗпП України, ст.ст.526, 631, 918, 923 ЦКУ, суд,-

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову Приватного підприємства «Західтранс» до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, відмовити повністю.

Зобов'язати Львівський науково-дослідний інститут судових експертиз (м.Львів, вул.Липинського,54) повернути ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) кошти за проведення автотоварознавчої експертизи в розмірі 3840 ( три тисячі вісімсот сорок) грн. 00 коп., сплачених згідно квитанції №105860087 від 20.10.2015р. та квитанції №105638806 від 13.10.2015р. на рахунок - Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Львівської області, отримувач: код 23272864 банк ГУ ДКСУ у Львівській області, код банку отримувача: 825014, р/р 31252201102902.

Кошти перерахувати через відділення м.Дрогобич Філії АТ «Укрексімбанк» у м.Львові (м.Дрогобич, вул.Бориславська).

Рішення може бути оскаржено в судову палату по цивільних справах Львівського апеляційного суду через Дрогобицький міськрайонний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення рішення суду.

Суддя ____ Л.І.Гарасимків