Ухвала суду № 57382627, 20.04.2016, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

Єдиний унікальний №334/11890/14 Головуючий у 1 інстанції Лихосенко М.О.

Провадження № 22-ц/778/1830/16 Суддя-доповідач Дзярук М.П.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2016 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого Дзярука М.П.,

Суддів: Крилової О.В.,

Трофимової Д.А.,

за участі секретаря: Семенчук О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 03 лютого 2016 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя, що є спільною сумісною власністю та визнання права власності на 31/100 частину квартири, за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поділ майна подружжя, -

В С Т А Н О В И Л А:

У грудні 2014 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя, що є спільною сумісною власністю та визнання права власності на 31/100 частину квартири.

В позові зазначав, що з 25.09.2009р. він перебував у шлюбі з ОСОБА_3 Від шлюбу вони мають неповнолітнього сина - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1. ,

Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 30.05.2014р. шлюб між ними розірвано.

В період шлюбу, вони придбали квартиру АДРЕСА_1, на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Пянковською О.Г. Право власності на вказану квартиру було зареєстровано на ім'я ОСОБА_3

Спірна квартира була придбана частково за грошові кошти від продажу ОСОБА_3 квартири АДРЕСА_4, яка належала їй на праві особистої власності, у розмірі 100 000 грн., а решта суми в розмірі 160 658 грн. була сплачена ними за рахунок спільних коштів.

В позасудовому порядку щодо розподілу майна вони не дійшли згоди про поділ спільного майна подружжя.

Посилаючись на викладене, з урахування висновку судової будівельно-технічної експертизи від 29.09.2015р. та заяви про зменшення позовних вимог, просив суд поділити зазначену квартиру шляхом визнати за ним права власності на 31/100 частину квартири АДРЕСА_1 та стягнути з відповідачки судові витрати в сумі 2259 грн.

ОСОБА_3 звернулась в суду із зустрічним позовом до ОСОБА_4 про визнання за нею право особистої приватної власності на квартиру АДРЕСА_1

ОСОБА_3 звернулась в суду із зустрічним позовом до ОСОБА_4 про визнання за нею право особистої приватної власності на квартиру АДРЕСА_1 та про поділ автомобілю DAEWOO SENS, реєстраційний номер НОМЕР_1, який зареєстрована на ім'я ОСОБА_4, визнання за нею права власності на 1\2 його частину.

В зустрічному позові зазначала, що з вересня 2009р. по травень 2014р. вона перебувала у шлюбі з ОСОБА_4

В період шлюбу, 30.06.2011р. була продана належна їй на праві власності квартира АДРЕСА_4 за 100000 грн.

У цей же день нею була придбана спірна квартира АДРЕСА_1 вартістю 260 658 грн.

Вказані правочини були посвідчені приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Пянковською О.Г.

Решту грошових коштів в розмірі 20 000 доларів США, (160658 грн.) були запозичені нею у сестри ОСОБА_8 Вказані кошти були доплачені при купівлі спірної квартири.

Вказану позику повернуто нею ОСОБА_8 вже після розірвання шлюбу.

Вважає, що спірна квартира не може бути віднесена до спільної сумісної майна подружжя, а є її особистою приватною власністю.

Крім того, під час перебування у шлюбі з ОСОБА_4, в червні 2013р. ними, як подружжям був придбаний новий автомобіль DAEWOO SENS, реєстраційний номер НОМЕР_1, вартістю приблизно 65 000 грн., який зареєстровано на ім'я ОСОБА_4

В теперішній час автомобіль знаходиться у фактичному володіння та користуванні

ОСОБА_4 Їй належить 1/2 частина вказаного автомобілю.

Автомобіль є неподільною річчю і у зв'язку з тим, що відповідач по зустрічному позову не ставить питання про відшкодування їй грошової компенсації за належну їй частку автомобіля, та у неї відсутня фінансова можливість сплатити ОСОБА_4 вартість його частки, вона просить визнати за нею право власності на ? частину зазначеного автомобіля.

Крім того, при вирішення спору про поділ майна подружжя, просила суд взяти до уваги, що після розірвання шлюбу з нею залишився проживати неповнолітній син ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Просила суд визнати за нею, право особистої приватної власності на квартиру АДРЕСА_1.

В подальшому позивач уточнила свої позовні вимоги про поділ спільного майна

подружжя і з урахуванням того, що в неї перебуває на утриманні неповнолітня

дитина на утримання якій ОСОБА_4 не сплачує аліменти, просить відступити від

рівності часток на майно та виділити їй АДРЕСА_1, припинивши право спільної сумісної власності на неї, а відповідачу виділити із спільного майна автомобіль DAEWOO SENS, реєстраційний номер НОМЕР_1, вартістю приблизно 65000,грн., та стягнути з відповідача понесені нею судові витрати.

Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 03 лютого 2016 року позовні вимоги ОСОБА_4 про поділ спільного майна подружжя та визнання за ним права власності на 31/100 частину квартири задоволено, зустрічні позовні вимоги задоволено частково. Визнано за ОСОБА_4 право власності на 31/100 частину квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2.

Визнано за ОСОБА_3 право власності на ? частину автомобілю DAEWOO SENS, реєстраційний номер НОМЕР_1, 2013 року випуску.

В іншій частині позовних вимог та в частині позовних вимог ОСОБА_4 та ОСОБА_3 про стягнення судових витрат - відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням суду ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на необґрунтованість, незаконність, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення суду змінити в частині порядку поділу та визначення належності об'єктів спільної сумісної власності подружжя після такого поділу. Поділити спільне майно, шляхом припинення права спільної сумісної власності на квартиру за адресою АДРЕСА_1, автомобіль DAEWOO SENS, реєстраційний номер НОМЕР_1, 2013 року випуску та поділити вказане майно подружжя шляхом виділення їй у користування квартири за адресою АДРЕСА_2. Виділити відповідачу у користування автомобіль DAEWOO SENS, реєстраційний номер НОМЕР_1, 2013 року випуску. В іншій частині рішення залишити без змін.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю - доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 25.09.2009р. по 30.05.2014р. Від шлюбу мають дитину ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1

Під час шлюбу сторонами 30.07.2011р. була придбана квартира у АДРЕСА_1 за договором купівлі-продажу за 260 658,00 грн., з яких 100 000,00 грн. були отримані від продажу квартири з адресою: АДРЕСА_9, яка належала ОСОБА_3 на праві особистої власності. Квартира була оформлена на ОСОБА_3 Також, в червні 2013р. сторонами був придбаний автомобіль DAEWOO SENS, реєстраційний номер НОМЕР_1 за 65 000,00 грн., який був зареєстрований на ОСОБА_4

Згідно висновку №201-15 судової будівельно-технічної експертизи від 29.09.2015р., ринкова вартість спірної квартири складає 564 516,00 грн., частка у розмірі 100 000,00 грн., яка була сплачена ОСОБА_3 складає 19/50, а частка у розмірі 160 658,00 грн., яка була сплачена подружжям складає 31/50.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_4 і часткове задоволення зустрічних вимог ОСОБА_3, суд першої інстанції виходив із того, що спірний автомобіль є об'єктом права спільної сумісної власності сторін (подружжя), частки яких у спільному майні є рівними, а тому вважав, що за сторонами мають бути встановлені та визнане право власності на рівні частки - по ? частці за кожним на автомобіль DAEWOO SENS, реєстраційний номер НОМЕР_1, а також частка у розмірі 160 658,00 грн., яка була сплачена подружжям за спірну квартиру підлягає поділу у рівних частках по 31/100.

Такий висновок суду першої інстанції ґрунтується на встановлених обставинах і вимогах матеріального закону.

Відповідно до ст.60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Згідно з ч.1 ст.70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Спірний автомобіль DAEWOO SENS, реєстраційний номер НОМЕР_1 і спірна квартира у частці 31/50 придбані сторонами (подружжям) за спільні кошти під час шлюбу сторін.

Виходячи зі встановлених судом обставин, враховуючи рівність прав обох з подружжя при поділі майна, та обставин, які можуть бути підставою для відступлення від рівності часток (ст.70 СК України), колегія суддів дійшла висновку про те, що висновки суду першої інстанції ґрунтуються на вимогах закону, відповідають принципам справедливості та розумності.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що жодних доказів, з яких би вбачались підстави для відступлення від засад рівності часток подружжя до суду першої інстанції ОСОБА_3 не надано. Також не надано доказів отримання ОСОБА_3 у борг 20 000,00 дол. США для доплати при купівлі спірної квартири і віддача боргу з власних коштів.

Таким чином, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, не впливають на їх правильність, а тому підлягають відхиленню.

З огляду на викладене, передбачених ст.309 ЦПК України підстав для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції по даній справі немає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.303,308,313-315,317,319 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - відхилити.

Рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 03 лютого 2016 року у цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: