Ухвала суду № 57382593, 20.04.2016, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

Єдиний унікальний №335/6840/15 Головуючий у 1 інстанції: Соболєва І.П.

Провадження № 22-ц/778/1628/16 Суддя-доповідач: Спас О.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2016 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого Спас О.В.,

суддів: Онищенка Е.А.,

Полякова О.З.,

при секретарі Бабенко Т.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3

на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 13 листопада 2015 року

у справі за заявою територіальної громади м. Запоріжжя в особі Запорізької міської ради, заінтересована особа Третя Запорізька державна нотаріальна контора про визнання спадщини відумерлою, -

В С Т А Н О В И Л А :

У липні 2015 року територіальна громада м. Запоріжжя в особі Запорізької міської ради звернулася до суду з заявою про визнання спадщини відумерлою, заінтересована особа Третя Запорізька державна нотаріальна контора.

В заяві зазначала, що після смерті ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року відкрилась спадщина у вигляді квартири за адресою: АДРЕСА_1. Залишену після смерті спадщину, у встановлений законодавством термін, ніхто не прийняв. У зв'язку з цим просила суд визнати відумерлою спадщиною квартиру АДРЕСА_1, що належала померлій ОСОБА_5, та передати квартиру, як відумерлу спадщину у власність територіальної громади в особі Запорізької міської ради.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 13 листопада 2015 року заяву задоволено. Визнано відумерлою спадщиною квартиру АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року. Передано квартиру АДРЕСА_1, як відумерлу спадщину у власність Територіальній громаді в особі Запорізької міської ради.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, ОСОБА_3 звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на незаконність, порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просять рішення суду скасувати та постановити нову ухвалу, якою позовну заяву залишити без розгляду. Зазначає, що на час ухвалення оскарженого рішення вказана квартира належала їй на праві власності за договором купівлі-продажу, укладеним між нею та ОСОБА_6 12.06.2015р. Вважає, що існує спір про право, а тому оскаржене рішення підлягає скасуванню із залишенням заяви без розгляду.

Територіальною громадою м. Запоріжжя в особі Запорізької міської ради подані заперечення на апеляційну скаргу, в яких зазначено, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив законне рішення, а тому просять апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника ОСОБА_3 ОСОБА_7, представника міської ради Окунєвої М.А., перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

Відповідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Судом першої інстанції встановлені такі обставини.

ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла ОСОБА_5, про що 23.01.2014 року в Книзі реєстрації актів про смерть у Міському відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Запорізького міського управління юстиції проведений відповідний запис з № 417, що підтверджується листом заступника начальника реєстраційної служби Головного управління юстиції у Запорізькій області - начальником відділу державної реєстрації акті цивільного стану ОСОБА_9 від 12.03.2015 року № 549/04/02/04-47.

Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина, у вигляді квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1.

Після смерті ОСОБА_5 10.10.2014 року від її імені на користь ОСОБА_6 був складений договір дарування квартири АДРЕСА_1, який посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Кукурудз Т.Ю.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м, Запоріжжя від 30.06.2015 року у справі № 335/4414/15-ц вказаний договір дарування визнаний недійсним.

Згідно відомостей Інформаційної довідки зі спадкового реєстру від 19.05.2015 рою №40341833, наданої Третьою Запорізькою державною нотаріальною конторою спадкова справа після смерті ОСОБА_4, не заводилася, спадкоємці за законом чи заповітом відсутні.

Під час апеляційного розгляду встановлено, що суд першої інстанції з дотриманням вимог ст. ст. 212 - 215 ЦПК України належно оцінив надані сторонами докази, виконав вимоги цивільного судочинства і вирішив справу згідно з законом, вирішивши питання наявності обставин, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, суті правовідносин, що випливають із встановлених обставин, правильно застосував правові норми до цих правовідносин і дійшов вірного висновку про задоволення заяви.

Особа, яка подала апеляційну скаргу участі у справі не брала, але вважає, що суд вирішив її права відносно вказаної квартири, оскільки вона придбала її за нотаріально посвідченим договором купівлі-продажу 12.06.2015р. і за нею зареєстровано право власності на дану квартиру.

У доводах апеляційної скарги зазначено, що суд безпідставно задовольнив заяву про визнання спадщини відумерлою, а мав встановити, що квартира належить їй і залишити заяву без розгляду, так як наявний спір про право.

Вказані доводи колегія суддів вважає такими, що не спростовують висновки рішення суду з таких підстав.

Згідно ч. 1 ст. 1277 ЦК України у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття суд визнає спадщину відумерлою за заявою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Згідно з ч.2 ст. 1277 ЦК України, заява про визнання спадщини відумерлою подається після спливу одного року з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 3 ст. 1277 ЦК України, спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини.

Згідно з п. 8 ч. 2 ст. 234 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання спадщини відумерлою.

Згідно ст. 278 ЦПК України, суд, встановивши, що спадкоємці за заповітом і за законом відсутні, або спадкоємці усунені від права на спадкування, або спадкоємці не прийняли спадщину чи відмовилися від її прийняття, ухвалює рішення про визнання спадщини відумерлою та про передачу її територіальній громаді за місцем відкриття спадщини.

Територіальна громада м. Запоріжжя в особі Запорізької міської ради звернулася до суду з заявою про визнання спадщини відумерлою після спливу одного року з часу відкриття спадщини, тобто у строки встановлені законом.

Згідно відомостей Інформаційної довідки зі спадкового реєстру від 19.05.2015 року №40341833, наданої Третьою Запорізькою державною нотаріальною конторою спадкова справа після смерті ОСОБА_5 не заводилася, спадкоємці за законом чи заповітом відсутні.

Саме ці обставини обґрунтовано покладені судом першої інстанції в основу висновку про задоволення заяви.

Вищенаведені доводи апеляційної скарги цих висновків не спростовують.

Посилання апелянта на набуття на вказану квартиру права власності не може братися до уваги, оскільки встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили (рішенням Орджонікідзевського районного суду м, Запоріжжя від 30.06.2015 року у справі № 335/4414/15-ц), що ОСОБА_5 за життя квартиру не відчужувала, а складений після її смерті договір дарування квартири на користь ОСОБА_6, у якої квартиру придбала ОСОБА_3, визнаний недійсним.

Згідно ч.1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Таким чином, при розгляді справи апеляційним судом встановлено, що рішення суду першої інстанції постановлено з додержанням вимог матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують його висновків.

Немає передбачених законом підстав для скасування рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 313 - 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 13 листопада 2015 року у цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня проголошення.

Головуючий:

Судді: