Ухвала суду № 57381460, 25.04.2016, Бердянський міськрайонний суд Запорізької області

Справа № 310/11216/15-ц

4-с/310/45/16

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2016 рокум. Бердянськ

Бердянський міськрайонний суд Запорізької області у складі судді Полянчука Б.І., при секретарі Вакал Н.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на рішення державного виконавця відділу державної виконавчої служби Бердянського міськрайонного управління юстиції Запорізької області ОСОБА_2,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 подав до суду скаргу на рішення державного виконавця відділу державної виконавчої служби Бердянського міськрайонного управління юстиції Запорізької області ОСОБА_2, вказуючи, що рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 30.12.2015 року на його користь з ОСОБА_3 стягнуто заборгованість за договором позики у розмірі 4000,00 грн., 487,20 грн. судового збору та 350,00 грн. витрат на правову допомогу. 01.03.2016 року він отримав виконавчий лист та предявив його до виконання до відділу ДВС Бердянського МРУЮ. Постановою від 09.03.2016 року державним виконавцем відділу ДВС Бердянського МРУЮ Запорізької області ОСОБА_2 винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження, оскільки виконавчий документ не відповідає вимогам ст.18 ЗУ «Про виконавче провадження» так як відсутній ідентифікаційний код або паспортні дані боржника. Посилаючись на п. 3 ч. 3 ст. 11 зазначеного закону вважає, що відсутність у виконавчому листі ідентифікаційного номера боржника не є підставою для відмови державним виконавцем у відкритті виконавчого провадження.

Просив визнати неправомірною та скасувати постанову державного виконавця відділу державної виконавчої служби Бердянського міськрайонного управління юстиції Запорізької області ОСОБА_2 від 09.03.2016 року.

ОСОБА_1 і його представник у судове засідання не зявилися, подали заяву про розгляд скарги за їх відсутності.

Державний виконавець Черепахіна М.С. у судове засідання не зявилась без поважних причин, про слухання справи повідомлена належним чином.

Зясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами суд приходить до наступного.

Відповідно до ст. 383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Рішенням Бердянського міськрайонного суду від 30.12.2015 року стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 4 000 грн. заборгованості за договором позики, 487,20 грн. судового збору, 350 грн. витрат на правову допомогу (а.с.30-31).

На виконання цього рішення 01.03.2016 року видано виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 4 000 грн. заборгованості за договором позики, 487,20 грн. судового збору, 350 грн. витрат на правову допомогу (а.с.39).

Постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Бердянського міськрайонного управління юстиції Запорізької області ОСОБА_2 від 09.03.2016 року відмовлено в прийнятті до провадження виконавчого документа та у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа №310/11216/15-ц виданого 01.03.2016 року, оскільки він не відповідає вимогам ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження», а саме відсутній ідентифікаційний код або паспортні дані боржника (а.с. 38).

Частиною 1 ст. 369 ЦПК України визначено, що виконавчий лист має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим ЗУ «Про виконавче провадження»

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження», у виконавчому документі зазначаються:

1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище та ініціали посадової особи, що його видали;

2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ;

3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника (для фізичних осіб - платників податків) або номер і серія паспорта стягувача та боржника для фізичних осіб - громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України, а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо;

4) резолютивна частина рішення;

5) дата набрання законної (юридичної) сили рішенням;

6) строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Виконавчий лист, який видано 01.03.2016 року в повній мірі відповідає вимогами ч. 1 ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження», оскільки дані про ідентифікаційний номер стягувача та боржника (для фізичних осіб - платників податків) зазначаються у виданому судом виконавчому документі за наявності їх у суду, а не в обовязковому порядку.

Виконавчий лист було видано на підставі судового рішення, яке ухвалено за викладеними у позовній заяві вимогами. Позовна заява за змістом і формою відповідала вимогам ст. 119 ЦПК України, яка не передбачає необхідність зазначення у позовній заяві ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача (для юридичних осіб).

Стаття 215 ЦПК України, якою врегульовано зміст судового рішення і на підставі якого складається виконавчий лист також не передбачає обовязку суду в своєму рішенні зазначати дані про ідентифікаційний номер стягувача та боржника (для фізичних осіб - платників податків).

Аналізуючи зазначені нормативні акти, суд вважає що виконавчий лист видано відповідно до вимог діючого законодавства.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 32 Конституції України та ч. 1 ст. 302 ЦК України не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом.

Статтею 11 ч. 3 п. 3 «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі конфіденційну.

За таких обставин, відсутність у виконавчому листі ідентифікаційного номера або паспортних даних боржника не є підставою для відмови державним виконавцем у відкритті виконавчого провадження.

Саме до аналогічних висновків дійшов Верховний Суд України в постановах від 25.06.2014 року у справі № 6-62цс14 та від 21.05.2014 року у справі № 6-45цс14.

Приймаючи до уваги зазначене, суд вважає, що постанова державного виконавця Черепахіної М.С. від 09.03.2016 року про відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа та у відкритті виконавчого провадження про стягнення є неправомірною та підлягає скасуванню,

Керуючись 209, 212-215, 383-387 ЦПК України, ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження», суд

УХВАЛИВ:

Скаргу задовольнити.

Визнати неправомірною та скасувати постанову державного виконавця відділу державної виконавчої служби Бердянського міськрайонного управління юстиції Запорізької області ОСОБА_2 від 09.03.2016 року про відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа та у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 310/11216/15-ц виданого 01.03.2016 року Бердянським міськрайонним судом Запорізької області про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 4 000 грн. заборгованості за договором позики, 487,20 грн. судового збору, 350 грн. витрат на правову допомогу.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом пяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване рішення.

Суддя