Ухвала суду № 57380916, 26.04.2016, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Єдиний унікальний номер 229/832/15-ц Номер провадження 22-ц/775/582/2016

Головуючий 1 інстанції Гонтар А.Л.

Категорія 20 Доповідач Кішкіна І.В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 квітня 2016 року Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Кішкіної І.В.,

суддів Мальованого Ю.М., Новосядлої В.М.,

за участю секретаря Ротар Я.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Бахмуті Донецької області справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дружківського міського суду Донецької області від 28 січня 2016 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа орган опіки та піклування Дружківської міської ради, приватний нотаріус Дружківського міського нотаріального округу Гнатенко Вікторія Леонідівна, про визнання договору купівлі-продажу квартири недійсним,

в с т а н о в и в :

Рішенням Дружківського міського суду Донецької області від 28 січня 2016 року позов ОСОБА_2, ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа орган опіки та піклування Дружківської міської ради, приватний нотаріус Дружківського міського нотаріального округу Гнатенко Вікторія Леонідівна, про визнання договору купівлі-продажу квартири недійсним задоволено.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, укладений 27 серпня 2014 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, який посвідчено приватним нотаріусом Дружківського нотаріального округу Гнатенко В.Л. та зареєстрованого за № 3966. Зобов'язано ОСОБА_3 повернути другій стороні, а саме ОСОБА_1 квартиру АДРЕСА_1, а ОСОБА_1 повернути ОСОБА_3 вартість квартири, вказану в договорі. Стягнуто з ОСОБА_3 судовий збір в сумі 551,20 грн.

З вказаним рішенням не погодила позивачка ОСОБА_1 та оскаржила його в апеляційному порядку, в апеляційній скарзі просить скасувати рішення суду, ухвалити нове рішення, яким зобов'язати відповідачку повернути їй квартиру, звільнивши її від повернення ОСОБА_3 вартості квартири.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що вона не може погодитись з встановленим судом першої інстанції фактом про те, що ОСОБА_2 отримав гроші в сумі 72731 грн. від відповідачки, оскільки, якщо б він їх отримав, то не виникало би питання про визнання договору купівлі-продажу квартири недійсним, та на час смерті ОСОБА_2 не було би в нього боргів по кредитах, крім того, з вересня 2014 року по березень 2015 року ніхто і ніколи не бачив у ОСОБА_2 таких грошей, цей факт також підтверджується актом судово-психіатричної експертизи, з якої вбачається, що в бесіді з експертом-психіатром ОСОБА_2 пояснює, що відносно договору купівлі-продажу квартири його обдурили і грошей він не отримував.

Позивачка ОСОБА_1 в судове засідання апеляційної інстанції не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, про що свідчать рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

Представник позивачки ОСОБА_5, який діє на підставі договору , в судове засідання апеляційного суду не з'явився, надав заяву, згідно якої просить справу розглянути за його відсутності, доводи апеляційної скарги підтримує.

Відповідачка ОСОБА_3 та її представник ОСОБА_6, яка діє на підставі довіреності, в судове засідання апеляційного суду не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

Представник третьої особи органу опіки та піклування Дружківської міської ради в судове засідання не з'явилась, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, надала клопотання, згідно якого просить справу розглянути за відсутності представника.

Третя особа приватний нотаріус Дружківського міського нотаріального округу Гнатенко В.Л. в судове засідання не з'явилась, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, про що свідчать рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

Відповідно до ч. 2 ст. 305 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача та його представника, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та як вбачається з матеріалів справи, що 27 серпня 2014 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було укладено договір купівлі-продажу квартири, відповідно до умов якого ОСОБА_2 продає, а ОСОБА_3 купує двохкімнатну квартиру за адресою АДРЕСА_1 за 72731 грн., про що приватним нотаріусом Дружківського міського нотаріального округу Гнатенко В.Л. було зроблено реєстраційний запис за № 3966 (а.с.2-3).

Пунктами 2.1,2.2 договору купівлі-продажу передбачено, що продаж квартири за домовленістю сторін вчиняється за 72731 грн., які отримані продавцем від покупця під час укладення цього договору. Сторони підтверджують факт повного розрахунку за продану квартиру (а.с.2 зворотний бік).

З висновку амбулаторної судово-психіатричної експертизи КЛПУ "Обласна психіатрична лікарня м.Слов'янськ" судово-психіатричне експертне відділення № 62 від 09 квітня 2015 року вбачається, що ОСОБА_2 на час укладення договору купівлі-продажу квартири 27 серпня 2014 року страждав органічним розладом особистості складного генезу (перитальная енцефалопатія і екзотична енцефалопатія внаслідок СНІД-інфекції 2 клінічної стадії), дана патологія призводить до зниження інтелектуально-мнестичних функцій, вираженої астенізації, емоційно волевої нестійкості. Ступень прояви інтелектуально-мнестичного зниження особистості, а також емоційно волевих та астенічних порушень позбавляли випробуваного здібності під час укладення договору купівлі-продажу квартири за вищевказаною адресою 27 серпня 2014 року розуміти значення своїх дій і керувати ними. В силу зазначеного вище основного захворювання у ОСОБА_2 відзначалась емоційна нестійкість, нестійкий настрій, зниження уваги, мислення. Прийом антивірусних препаратів з приводу СНІДА, а також різноманітних соматичних препаратів з приводу соматичної патології не чинили істотного впливу на свідомість ОСОБА_2 під час підписання договору купівлі-продажу квартири (а.с.61-68).

ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.77).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що в момент укладання договору купівлі-продажу спірної квартири 27 серпня 2014 року ОСОБА_2 не усвідомлював значення своїх дій та не міг ними керувати, що підтверджується висновком амбулаторної судово-психіатричної експертизи.

Такий висновок суду є законним та обґрунтованим, відповідним встановленим обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права, що регулюють правовідносини, що виникли між сторонами.

Згідно з ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частиною першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Згідно із ч. 1 ст. 225 ЦК України правочин, який дієздатна фізична особа вчинила у момент, коли вона не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними, може бути визнаний судом недійсним за позовом цієї особи, а в разі її смерті - за позовом інших осіб,чиї цивільні права або інтереси порушені.

Підставою для визнання правочину недійсним за ст. 225 ЦК України може бути лише абсолютна неспроможність особи в момент вчинення правочину розуміти значення своїх дій та (або) керувати ними.

Проведеною у справі судовою експертизою зроблено висновок про абсолютну неспроможність ОСОБА_2 в момент підписання договору купівлі-продажу квартири розуміти значення своїх дій та керувати ними, а тому вірним є висновок суду першої інстанції про наявність визначених законом підстав для визнання оспорюваного договору недійсним.

Відповідно до ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Згідно з ст.ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх позовних вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про те, що, оскільки ОСОБА_2 помер, а ОСОБА_1 є його спадкоємцем та залучена у справі як правонаступник, який користується усіма правами та обов'язками позивача, то відповідно до ст. 216 ЦК України ОСОБА_3 зобов'язана повернути ОСОБА_1 квартиру, а ОСОБА_1 зобов'язана повернути їй кошти, отримані за продаж квартири, та зазначені в п. 2.1,2.2 договору купівлі-продажу в сумі 72731 грн., які отримані продавцем від покупця під час укладення цього договору.

Таким чином, доводи апеляційної скарги позивачки ОСОБА_1 про те, що ОСОБА_2 не отримував кошти від продажу квартири, оскільки п. 2.1,2.2 договору купівлі-продажу передбачено, що продаж квартири за домовленістю сторін вчиняється за 72731 грн. та ці кошти отримані продавцем від покупця під час укладення договору і сторони підтверджують факт повного розрахунку, тому виходячи з норм статті 216 ЦК України, відповідно до якої у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину суд першої інстанції правильно повернув сторони договору купівлі-продажу в первісний стан.

Таким чином, доводи апеляційної скарги є необґрунтованими та не дають підстав вважати, що судом першої інстанції при розгляді даної справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені статтями 309, 310 ЦПК України, як підстави для скасування рішення суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Таким чином, з урахуванням викладеного, висновки суду першої інстанції зроблені у відповідності зазначених вище норм, правильно встановлено фактичні обставини справи, що мають значення для правильного вирішення справи, а тому апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду першої інстанції залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313 - 315 ЦПК України, апеляційний суд

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Дружківського міського суду Донецької області від 28 січня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з дня його проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.

Головуючий

Судді