Рішення № 57380907, 26.04.2016, Апеляційний суд Донецької області (м. Маріуполь)

22-ц/775/393/2016(м)

266/2743/14-ц

Головуючий в 1 інстанції Пантелєєв Д.Г.

Доповідач Пономарьова О.М.

Категорія 50

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 квітня 2016 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого судді Пономарьової О.М.,

суддів Зайцевої С.А., Лоленко А.В.,

секретар судового засідання Зливка І.І.,

за участю

позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі Донецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_4 на заочне рішення Приморського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 28 липня 2014 року

в с т а н о в и в:

07 липня 2014 року позивач звернулась до суду з вказаним позовом до відповідача і зазначала, що 11 листопада 1999 року вона уклала шлюб із ОСОБА_4 і від сумісного життя в цивільному шлюбі та під час перебування в зареєстрованому шлюбі мають неповнолітніх дітей - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, які фактично мешкають з позивачем. Шлюб між сторонами розірвано 23 лютого 2011 року. Відповідач проживає окремо, матеріальної допомоги на утримання неповнолітніх дітей добровільно не надає. Позивач просила стягнути з відповідача на її користь аліменти в розмірі ? частки від всіх видів заробітку щомісячно до досягнення дітьми повноліття.

Заочним рішення Приморського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 28 липня 2014 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів задоволений. Стягнуто з ОСОБА_4 аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі ? частини від всіх видів доходів щомісячно, починаючи з 07 липня 2014 року і до досягнення ОСОБА_5 повноліття ІНФОРМАЦІЯ_6 та до досягнення ОСОБА_7 повноліття ІНФОРМАЦІЯ_7. Стягнуто з ОСОБА_4 в дохід держави судовий збір в розмірі 243,60 грн.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального закону, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про стягнення з нього на користь позивача аліментів в твердій грошовій сумі в розмірі 5 000 грн. щомісячно. Відповідач зазначав, що має мінливий дохід, перебуваючи в рейсах по 3-4 місяці на рік. Суд не врахував, що він має кредитні зобов?язання і на утриманні у нього знаходиться матір-пенсіонерка, яка має захворювання.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник відповідача ОСОБА_3 підтримала доводи апеляційної скарги та просила її задовольнити, стягнути аліменти в твердій грошовій сумі по5 000 грн. щомісячно на кожну дитину.

Позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 заперечували проти доводів апеляційної скарги і просили відхилити апеляційну скаргу, залишивши рішення суду без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які з?явилися в судове засідання, перевіривши матеріали цивільної справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

При розгляді справи судом першої інстанції встановлено, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі з 11 листопада 1999 року та мають неповнолітніх дітей - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, які мешкають разом з матір'ю та на утримання яких батько не надає матеріальної допомоги.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1, яка в позовній заяві просила стягнути з відповідача аліменти на утримання дітей в розмірі ? частину з усіх видів заробітку щомісячно, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач є батьком ОСОБА_5 та ОСОБА_7, діти мешкають з позивачем та знаходяться на її утриманні, а тому відповідач зобов'язаний здійснювати матеріальну допомогу на утримання дітей та стягнув з відповідача на користь позивача аліменти у частці від заробітку (доходу) відповідача щомісячно, з дня пред'явлення позову.

Проте з такими висновками суду повністю погодитись не можна з огляду на наступне.

Відповідно до положень ст. 51 Конституції України, ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно зі ст. 181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Відповідно до ст. 184 СК України, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.

Статтею 182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу.

В судовому засіданні встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі і мають неповнолітніх дітей - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, які мешкають разом з матір'ю.

Шлюб між сторонами розірвано 23 лютого 2011 року.

29 серпня 2015 року позивач ОСОБА_1 уклала шлюб з ОСОБА_8 та змінила прізвище на ОСОБА_1.

Відповідач, який є батьком дітей - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, не надає належної матеріальної допомоги на утримання дітей і добровільно сторони не дійшли згоди про участь відповідача в утриманні дитини.

Стягуючи з відповідача на користь позивача аліменти на утримання дітей суд правильно виходив з вимог закону про те, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Проте, визначаючи розмір аліментів в ? частині від всіх видів доходу відповідача щомісячно, суд першої інстанції не взяв до уваги специфіку праці моряка, а саме те, що він тривалий час не працює й не одержує доходу.

Відповідно до довідки Товариства з обмеженою відповідальністю «Марлоу Навігейшн Україна» ОСОБА_4 неодноразово надавались посередницькі послуги з працевлаштування на судах іноземних судновласників і він перебував у рейсах на посаді електромеханіка з 24 січня по 12 травня 2015 року та з 04 вересня 2015 року по 08 січня 2016 року та планується для подальшого працевлаштування. Базова ставка електромеханіка згідно зі шкалою заробітних плат компанії складає 2 765 доларів США на місяць (а.с.46).

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що відповідач працює на судах іноземних фірм відповідно до контракту по найму і його загальна зарплата становить 2 765 доларів США (що за курсом НБУ на час розгляду справи складає 70 341,60 грн.). Його праця носить строковий характер, заробіток мінливий, між рейсами він не працює й дохід не одержує, перерви між рейсами становлять від 4 місяців.

Розглянувши справу у відсутність відповідача, без належного його повідомлення про час та місце розгляду справи, суд першої інстанції вищевказані обставини не взяв до уваги та неправильно застосував норми матеріального права, що відповідно до положень ст. 309 ч.1 п. 4 ЦПК України є підставою для скасування заочного рішення суду в частині стягнення аліментів на утримання дітей з ухваленням в цій частині нового рішення.

Відповідно до положень ст. 184 СК України з урахуванням специфіки праці відповідача, розміру його доходу, апеляційний суд вважає, що аліменти на утримання дітей з відповідача належить стягнути у твердій грошовій сумі в розмірі по 7 000 грн. щомісячно на кожну дитину до її повноліття.

Доводи відповідача щодо знаходження у нього на утриманні матері-пенсіонерки не доведені, на підтвердження цього факту відповідач не надав доказів, які б свідчили про непрацездатність його матері, розмір її пенсії, або її відсутності, стан її здоров?я.

Посилання відповідача на наявність у нього кредитних зобов?язань не може впливати на його обов'язок утримувати своїх дітей.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313, 316 ЦПК України, Апеляційний суд Донецької області

в и р і ш и в:

Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_4 задовольнити частково.

Заочне рішення Приморського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 28 липня 2014 року в частині розміру стягнутих аліментів скасувати та в цій частині ухвалити нове рішення.

Стягнути з ОСОБА_4 (ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженець міста Маріуполя Донецької області, ІПН НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженка міста Новочеркаськ Ростовської області, ІПН НОМЕР_2) аліменти на утримання дітей - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі по 7 000 (сім тисяч) гривень щомісячно на кожну дитину, починаючи з 07 липня 2014 року і до досягнення ОСОБА_5 повноліття ІНФОРМАЦІЯ_6, а потім 7 000 (сім тисяч) гривень щомісячно на утримання ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, до досягнення нею повноліття ІНФОРМАЦІЯ_7.

Заочне рішення Приморського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 28 липня 2014 року в частині розподілу судових витрат залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення.

Рішення може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: О.М. Пономарьова

Судді: С.А. Зайцева

А.В. Лоленко