Рішення № 57380715, 21.04.2016, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

№ 243/11350/15-ц

№ 2/243/116/2016

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 квітня 2016 року Слов"янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого - судді Руденко Л.М.

при секретарях - Лінник О.Д., Кобець О.М., Шевченко В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №9 м. Словянськ цивільну справу за позовом комунального підприємства «ЖЕК №1» м. Слов»янська Донецької області до ОСОБА_1, ОСОБА_2 - про стягнення заборгованості за послуги по утриманню житлового будинку та прибудинкової території, -

В С Т А Н О В И В:

27.11.2015р. до Словянського міськрайонного суду Донецької області звернулося КП «ЖЕК №1» з позовною заявою про стягнення заборгованості за послуги по утриманню житлового будинку та прибудинкової території до ОСОБА_3 та ОСОБА_2, мотивуючи її тим, що згідно рішення виконкому Слов»янської міської ради №9-ІХ-24 від 17.04.2003р. КП «ЖЕК №1» створено для обслуговування та утримання житла і прибудинкової території. За рішенням виконкому Слов»янської міської ради №452 від 21.08.2004р. КП «ЖЕК №1» є балансоутримувачем будинку №19 по вул. Чубаря м. Слов»янська. В приватизованій квартирі №18 вище вказаного будинку проживають відповідачі - ОСОБА_3 та ОСОБА_2

Відповідно до ст.ст. 66, 68, 179 Житлового кодексу України, користування будинками (квартирами) державного і громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів, а також приватного житлового фонду та їх утримання здійснюється з обов»язковим додержанням вимог Правил користування приміщеннями жилих будинків і прибудинковими територіями №572 від 08.10.1992р., а також згідно діючих нормативних актів, володільці житлового приміщення та члени його сім»ї зобов»язані щомісячно перераховувати плату та плату за утримання будинку та прибудинкової території на розрахунковий рахунок КП «ЖЕК №1», яке є балансоутримувачем даного житлового будинку.

Відповідно до зворотної відомості КП «ЖЕК №1» станом на 01.11.2015р. при загальної площі квартири 59,6 кв.м., числиться за відповідачами заборгованість у розмірі 2719,13 грн.

Щомісячно боржнику направлялись квитанції про оплату по утриманню будинку та прибудинкової території с попередженням про необхідність погашення даної заборгованості, але до цього часу заборгованість не погашена і продовжує збільшуватись, відповідач до КП «ЖЕК №1» не з»являється.

Те, що між відповідачами і позивачем виникло зобов'язання підтверджують наступні норми законодавства. Так відповідно до ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов"язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 ЦК України. Згідно зазначеної статті, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що передбачені цими актами, але за аналогією продовжують цивільні права та обов'язки. Таким чином, між позивачем та відповідачами виникли відносини, що породжують цивільні права та обов'язки, оскільки позивач надає житлово-комунальні послуги, а. відповідачі ними користуються.

Відповідно до ст.525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, одностороння відмова не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Згідно рішення суду від 30.10.2010р. №2-5826-10 та рішення апеляційного суду від 01.03.2011р. були задоволені вимоги КП «ЖЕК №1» про стягнення заборгованості за період з липня 2007р. по листопад 2010р. у сумі 3191,14 грн. За рішенням апеляційного суду №22-ц/775/11231/13 від 23.12.2013р., були задоволені вимоги КП «ЖЕК №1» про стягнення заборгованості за період з грудня 2010р. по липень 2013р. в сумі 3215,53 грн. Всього на суму 6406,67 грн.

Згідно постанов про відкриття виконавчого провадження ВП №40105338 від 10.10.2013р. та ВП №41955960 від 08.02.2014р., стягнута з пенсії ОСОБА_3 Слов»янським пенсійним фондом та перерахована на розрахунковий рахунок КП «ЖЕК №1» за період з лютого 2014р. по березень 2015р. сума 6406,67 грн., після чого були постановлені постанови про закриття вищевказаних виконавчих проваджень.

КП «ЖЕК №1» було подано заяву про видачу судового наказу від 24.07.2015р.про стягнення заборгованості та судового збору.

10.09.2015р. по справі №23-н/243/1339/2015 було винесено постанову, якою суд скасував судовий наказ від 12.08.2015р.

Відповідачам було направлено лист попередження про погашення заборгованості, але до теперішнього часу заборгованість не погашена та продовжує збільшуватись, відповідачі до КП «ЖЕК №1» не являються.

Просило суд стягнути солідарно з ОСОБА_3, 1937р.н. та ОСОБА_2, 1966р.н. на користь КП «ЖЕК №1» заборгованість по утриманню житлового будинку та прибудинкової території в сумі 2719,13 грн. та судовий збір в розмірі 1218 грн.

23.02.2016р. КП «ЖЕК №1» м. Слов»янська звернулось з заявою про доповнення позовних вимог до ОСОБА_3 та ОСОБА_2, у якій вказало, що відповідно до норм ст. 31 ЦПК України, позивач має право протягом всього часу розгляду справи змінити підстави та предмет позову, збільшити або зменшити розмір вимог, відмовитись від позову. Скориставшись цим правом КП «ЖЕК №1»вважає необхідним доповнити та уточнити свої позовні вимоги.

Враховуючи той факт, що загальна площа квартири складає 59,6 кв.м., на підставі розрахунку суми заборгованості перед КП «ЖЕК №1» по квартирі №18 житлового будинку по вул. Чубаря, 19, просили стягнути заборгованість за період з серпня 2013р. по жовтень 2015р. в сумі 2792,88 грн.

Також повідомляють, що за період з серпня 2013р. по жовтень 2015р. з заявами з питань неналежного виконання зобов»язань по утриманню житлового будинку №19 по вул. Чубаря та прибудинкової території відповідачі в КП «ЖЕК №1» та інші вищі інстанції не звертались.

Згідно ст.ст.66-68 Житлового кодексу України. П.3,5 Закону «Про ЖКУ» власники жилого приміщення зобов»язані щомісячно проводити оплату по утриманню житлового будинку та прибудинкової території, згідно затвердженого тарифу рішенням міськвиконкому №230 від 2005р., №588 від 29.09.2006р. и №153 від 18.03.2009р., виходячи з чого і було розраховано тариф за 1 кв.м. упорядкованого житла, а також згідно п.3.1 Закону «Про ЖКУ» споживач повинен укласти договір про надання комунальних послуг.

Щомісячно відповідачам направлялись і направляються квитанції про оплату по утриманню житлового будинку та прибудинкової території з попередженням про необхідність погашення даної заборгованості, в яких є перелік наданих послуг по утриманню житлового будинку та прибудинкової території по №19 по вул. Чубаря.

Фактично, їх підприємством постійно забезпечується життєдіяльність житлового будинку №19 по вул. Чубаря: проводиться уборка придомової території, покіс карантійних трав, вивіз негабаритних відходів і опавшого листя , дератизація і дезінфекція, техобслуговування мереж водо-,тепло-, електропостачання, водовідведення, поточний ремонт конструктивних елементів, інженерних систем і технічних устрою будинку, елементів зовнішнього благоустрою, цілодобово працює аварійно-диспетчерська служба, сплачуються рахунки за електроенергію місць загального користування, проводяться протипожежні заходи, здійснюється підготовка до осіньо-зимового періоду, промивка мереж опалення, оплати податків.

Просила, солідарно, стягнути з відповідачів заборгованість, за період з серпня 2013р. по жовтень 2015р., у сумі 2792,88 грн. та судові витрати у розмірі 1218 грн.

Відповідач ОСОБА_3 до суду не з»явився, незважаючи на те, що про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_4 в судовому засіданні не визнала позовні вимоги КП «ЖЕК №1», посилаючись на наступне.

Для того, щоб встановити підстави вимог позивача та докази цих вимог досліджуємо позов:

-позов поданий 26.11.2015р. Попереднє рішення суду постановлено 30.10.2013р.;

-оскаржуємий період 30.10.2013р. 26.11.2015р. Відповідно до ст. 253 ЦКУ плив строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою повязане її початок. Початок пов'язаний з винесення рішенням суду 30.10.2013р. До цієї дати всі правовідносини були розглянуті судом. Наступна календарна дата 31.10.2013р, ця дата є початком позовної давності;

-в першому абзаці 1-го аркушу позову позивач вказує, що він є балансоутримувачем будинку № 19 по вул. Чубаря, на підставі рішення Словянської міської ради № 452 від 21.08.2004р. (а.с.11). ОСОБА_5 рішенням затверджувався ОСОБА_5 № 8 передачі будинку № 19 до комунальної власності (а.с.154), пунктом 2 цього рішення будинок № 19 переданий в управління КП ЖЕК № 1, згідно Додатку № 1, який знаходиться на зворотній стороні Рішення. В цьому Додатку № 1 передається житлова площа будинку № 19 в розмірі 2737,3 кв.м.;

-ОСОБА_2 оскаржив даний ОСОБА_5 № 8 та Рішення № 452 від 21.08.2004р., шляхом подачі адміністративного позову. Копію постанови Словянського міськрайонного суду вона додала до своїх пояснень від 28.03.2016р. (а.с.231). Актом № 8 передавалась до комунальної власності площа всіх квартир будинку, в тому числі ті, які знаходилися в приватної власності. Не передавався увесь будинок з підїздами, балконами, лоджиямі, дахом, підвалом, горищем, а передали тільки житлову площу квартир, 47 квартир з 50 квартир будинку знаходились в приватній власності. ОСОБА_5 № 8 та рішенням № 452 були порушені права власників квартир, так як їх власність передали в комунальну власність. Тобто ОСОБА_2 та жильців будинку позбавили цивільних прав, гарантованих ч.ч. 1,2,3 ст. 25; ст. 177; ст. 190 ЦКУ;

-по нормам ст. 27 ЦКУ угода, яка обмежує можливість фізичної особи мати не заборонені законом цивільні права та обовязки, є нікчемною. Однак, Словянський міськрайонний суд своєю постановою обґрунтував законність ОСОБА_5 № 8 тим, що він написаний на типовому бланку, а рішення № 452 є похідним від ОСОБА_5 № 8, тому теж законне. Донецький апеляційний адміністративний суд своє ухвалою (а.с.205,206) відмінив цю Постанову в повному обємі, тобто відмінив законність ОСОБА_5 № 8 та Рішення Словянської міської ради № 452 від 21.08.2004р. Висновок: рішення Словянської міської ради № 452 не є доказом права комунальної власності на будинок, права позивача бути балансоутримувачем будинку;

-позивач в своїх пояснення від 03.02.2016р.:

●(а.с.190) вказує, з посиланням на Правила утримання будинку та прибудинкової території № 76 від 17.05.2005р., балансоутримувач будинку це юридична особа, яка по Договору з Власником будинку утримує на балансі відповідне майно, здійснює розрахунки, необхідні для проведення капітального та поточного ремонту. Такого Договору з власником будинку або його частини позивач в доведеність своїх прав, як балансоутримувач будинку № 19 по вул. Чубаря, не надав;

●абз. 3 ст. 1 ЗУ Про житлово-комунальні послуги балансоутримувач будинку власник або юридична особа, яка за Договором утримує на балансі відповідне майно. Відповідно до ч. 2 ст. 59 ЦПК України обставини справи, які за законом повинні бути підтверджені, шляхом доказування, не можуть підтверджуватися іншим шляхом доказування. Висновок: позивач не довів свого права балансоутримувача будинку № 19 по вул. Чубаря Договором;

-також позивач в 1-му абзаці позову вказує, що квартира приватизована, тобто є обєктом приватної власності та відповідач, ОСОБА_2, є субєктом права приватної власності на квартиру АДРЕСА_1. Викладене в першому абзаці позову аналогічно за своїм змістом: вказує, що квартира приватизована, а в довідці про склад сімї (а.с.5), що відповідачі є наймачами житла. А це різні правовідносини та регулюються різними законодавчими актами;

-відповідно до ст. 143 Конституції України та ст. 327 ЦК України органи місцевого масо врядування мають право розпоряджатися та керувати тільки комунальною власністю;

-відповідно до ч. 1 ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення належить державній реєстрації. Згідно ч. 1 ст. 181 ЦК України до нерухомих речей (майну) відносяться земельні ділянки та обєкти, розташовані на земельній ділянці. До 01.01.2013р. державну реєстрацію здійснювало БТІ. Для здійснення реєстрації необхідно було оформити інвентарну справу та технічний паспорт будинку, в яких вказані власники будинку або його частини;

-відповідно до Інструкції Про порядок проведення технічної інвентаризації обєктів нерухомого майна, затвердженої приказом Державного Комітету будівництва, архітектури та житлової політики № 127 від 24.05.2001р. (далі - Інструкція), яка додана до пояснень (а.с.33):

●на сторінці 6 Інструкції вказано, що технічної інвентаризації підлягають всі обєкти нерухомого майна всіх видів власності;

●на сторінках 24,25 Інструкції в Додатку 1.1 вказані документи, які необхідні для складання Інвентаризаційної справи: 1/п.1 довідка про приналежність будинку; 2/п.3 план земельної ділянки;

●на цих же сторінках Інструкції в Додатку 1.2 вказаний зразок довідки про належність, в якій необхідно доказати: 1/ в якій реєстраційній книзі під № та під яким реєстраційним № зареєстрований документ на прав власності, 2/ хто власник (юридична або фізична особа), 3/ розмір частини власності.

Тільки інвентаризаційна справа на будинок № 19 по вул. Чубаря, в якій вказано, що будинок є обєктом комунальної власності, може доказати право комунальної власності та право позивача керувати вказаним будинком або його частиною.

Позивач надав суду ОСОБА_5 прийому-передачі (а.с.156) від 18.08.2004р., підписаний зам. Міського голови ОСОБА_6 та начальником КП ЖЕК № 1 Білоус. ОСОБА_7 доказує, що інвентаризаційна справа на будинок № 19 по вул. Чубаря не передавалась, так як її не було.

Згідно з Земельним Кодексом України (25.10.2001р.):

- ч. 4 ст. 42 розміри та конфігурації земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні житлові будинки, а також розташовані будови на прибудинкової території, визначаються на підставі Проектів розділу території кварталу, мікрорайону та відповідної землеустрійної документації;

-ч. 1 ст. 125 право власності та право користування на земельну ділянку виникає після отримання її власником або користувачем Документу, який свідчить про право власності або право користування земельною ділянкою. Позивач же надав суду план прибудинкової території (а.с.64), складений майстром КП ЖЕК № 1.

Вона надала до суду відповідь з БТІ, в якій вказано, що 47 квартир з 50-ти є обєктами приватної власності та є майном жителів будинку. Тільки 3 квартири не є обєктами якій-небудь власності, так як ніколи не оформлялися інвентарні справи. Також вказано, що немає відомостей про власника прибудинкової території. Позивач не надав до суду ні інвентарної справи на будинок, не надав до суду документів на прибудинкову територію, відповідно до ч. 4 ст. 42, ч. 1 ст. 125 Земельного Кодексу України, тим самим, відповідно до ч. 2 ст. 59 ЦПК України, не доказав, що будинок № 19 знаходиться в комунальній власності, не доказав, що є субєктом права або користувача на прибудинкову територію.

Відповідно до ЗУ Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку:

-п.4 ст.1 прибудинкова територія територія коло багатоквартирного будинку, визначена на підставі відповідної градобудівної та землеустрійної документації;

-п.6 ст.1 в склад спільного майна входить право на земельну дільницю, на якій розташований будинок.

В землеустрійній документації вказується власник або користувач прибудинкової території.

В судовій справі є копія Свідоцтва про право власності на квартиру відповідача з копією технічного паспорту, в якому є копія плану на квартиру (а.с.30-33). Право власності на квартиру оформлено в вересні 1999р., а з 2001р. ОСОБА_2 є єдиним власником квартири АДРЕСА_1. В останніх строках Свідоцтва вказано: Технічний паспорт на квартиру є складовою частиною Свідоцтва про право на власність. Все, що вказано в цих документах є власністю ОСОБА_2 На плані квартири вказані зовнішні стіни, міжквартирні перегородки, двері, вікна та інше. На підставі вказаних документів, ОСОБА_2 є власником частини будинку, вказаного в плані квартири в технічному паспорті, який є складовою

частиною Свідоцтва про право власності. Частина будинку, яка складається з 47 квартир, які є обєктами приватної власності, власники цих квартир є співвласниками будинку відповідно до п.5 ч.1 ЗУ Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку. Висновок: ОСОБА_2, наданими до суду документами та нормами раніше вказаних законів, доказав право приватної власності на квартиру та право співвласника будинку.

В другому абзаці позову позивач доказує їх зобовязання ст. ст. 66,68,179 ЖК України. Норми вказаних статей, передбачають зобовязання для наймачів житла, а відповідач ОСОБА_2 є власником квартири, тому норми цих статей не доказують зобовязання ОСОБА_2 В цьому ж абзаці доказує обовязки відповідачів ОСОБА_8 участі в організації та фінансуванні ремонту приватизованих житлових будинків їх попередніх власників № 572 від 08.10.1992р. (а.с.185). ОСОБА_7 порядок не визначає обовязки відповідачів перед КП ЖЕК № 1. В п.2 цього ОСОБА_8 вказано: якщо в будинку приватизовано декілька квартир, та їх власники не виявили бажання створювати обєднання власників квартир, то кожний власник квартири укладає з власником будинку (а не з балансоутримувачем) Договір про участь в витратах на ремонт та утримання будинку. Позивач не є власником будинку, тому з ним не може бути ніяких Договорів. Співвласниками будинку є власники 47 квартир, тому ОСОБА_8 № 572 від 08.10.1992р., ст.ст. 66,68,176 ЖК України немає ніякого відношення до предмету позову, не доказують зобовязання позивача.

В останньому абзаці на 1 сторінці позову позивач доказує виникнення обовязків між позивачем та ними, відповідачами ст. 509 ЦК України. Норми цієї статті дають тільки поняття зобовязань, а зобовязання виникають на підставі ст. 11 ЦК України. В своїх доказах позивач посилається на ч. 1 ст. 11 ЦК України, яка регулює порядок виникнення зобовязань на підставі аналогії. Ч.1 ст.8 ЦК України дає поняття аналогії та застосовується в випадку, коли цивільні права не врегульовані ЦК України, іншими актами цивільного законодавства. Норми вказаної статті не мають ніякого відношення до предмету позову, так як порядок надання комунальних послуг регулюється Житловим Кодексом України (1963 р.), ЗУ Про житлово-комунальні послуги (2004р.), на які позивач посилається в позові; багатьма нормативно-правовими актами, на які також посилається позивач в позовній заяві та доданих документах. Позовна заява аналогічна за змістом: вміняють зобовязання відповідача по аналогії, а посилаються на норми законів України та нормативно-правові акти, які встановлюють виникнення прав та зобовязань тільки на підставі Договору. Позивач сам оказав, що аналогія закону не має ніякого відношення до предмету позову.

Не доказав їх зобовязань, відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України, так як не надав до суду Договору на надання послуг в абз.2 на 2-му листі позову, посилається на ст. 525 ЦК України, в якій вказано, що одностороння відмова від зобовязань не допускається. Однак, позивач не доказав своїх прав та зобовязань відповідача відповідно до ч.2 ст.59 ЦПК України, а саме:

-не надав ні одного Договору, а права та зобовязання відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України виникають на підставі договору або угоди;

-ч.1 ст.19 ЗУ Про житлово-комунальні послуги: відносини між учасниками договірних відносин в сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних началах;

-не доказав зареєстроване право комунальної власності на будинок № 19 по вул. Чубаря та прибудинкової території відповідно до ч.1 ст.181, ч.1 ст.182 ЦК України;

-не доказав розмір та конфігурацію прибудинкової території, яка відповідно до ч.4 ст.42 Земельного Кодексу України (2001р.) визначаються на підставі Проекту розділу території кварталу, мікрорайону та відповідно землеустрійної документації;

-не доказав відповідно до ч.1 ст.125 Земельного Кодексу України право власника або право користувача прибудинкової території Документом, який би підтверджував право власності або право користування прибудинкової території.

Позивач самовільно відкрив особовий рахунок на ОСОБА_3, який не є власником житла. Відповідно до ч.2 ст.19 ЗУ Про житлово-комунальні послуги учасниками відносин в сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Власником квартири є ОСОБА_2 ОСОБА_3 не є власником квартири, не отримує пільг на оплату житла за ЗУ Діти війни, з 2013р. тільки прописаний в квартирі, але там не проживає за станом свого здоровя, він не може самостійно рухатися, вимагає постійного догляду. Вона також вимагає постійного догляду, ОСОБА_2 оформлений в УСЗН по догляду за ОСОБА_4, йому легше доглядати за ОСОБА_4 та ОСОБА_3, коли вони живуть разом.

Відповідачі ніколи не укладали Договору з КП ЖЕК № 1, маючи опит обслуговування будинку ЗАТ Мысль, збирали гроші, нічого не робили, пішли з накопиченими грошима за не надані послуги. Право не укладати Договір дають їм наступні норми ЦК України:

-ч.2 ст.4: Основним актом цивільного законодавства є ЦК України;

-ч.1 ст.12: особа здійснює свої цивільні права вільно, за своїм розсудом;

-ч.ч.1,2,3 ст.26: всі фізичні особи рівні в можливості мати цивільні права та обовязки, мати особисті майнові та немайнові права, встановлені Конституцією України та ЦК України;

-ч.1 ст.13, ч.1 ст.14: цивільні права та обовязки особа здійснює межах, встановлених їй Договором або актами цивільного законодавства;

-особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обовязковим для неї;

-ч.3 ст.203: волевиявлення учасника угоди повинно бути вільним та відповідати його внутрішній волі; Договір є різновидом угоди;

-ст.627: відповідно до ст.6ЦК України сторони вільні в укладанні Договору, виборі контрагенту, визначення умов договору.

Відповідно до норм Житлового Кодексу України:

-ст.18: керування житловим фондом здійснюється власником або уповноваженим їм органом в межах, визначених власником;

-ст.151: громадяни, які мають в приватній власності квартиру, зобовязані забезпечувати її збереженість, проводити за свій рахунок поточний та капітальний ремонт, утримувати в порядку прибудинкову територію.

В Законі вказано, що утримувати прибудинкову територію громадяни, та не вказано, що її повинно утримувати КП ЖЕК № 1. В Законі вказано, що квартиру утримує її власник, а не КП ЖЕК № 1, за свій рахунок робити капітальний та поточний ремонт.

Відповідно до Правил утримання житлових будинків та прибудинкової території № 76 від 17.05.2005р.:

-п.2.4.1 організація поточного ремонту повинна проводитися відповідно з нормативно-правовими та нормативно-технічними документами по організації та технології поточного ремонту житлового будинку;

-п.2.4.2 передбачає, що час поточного ремонту визначається по нормам на кожний вид ремонтних робіт, конструкцій та обладнання, та обговорюються в Договорі.

За 11 років, 2004-2016 роки, позивач ні разу не укладав Договору на поточний ремонт та його не робив. В судовій справі (а.с.73-75) надана позивачем інформація про виконані роботи в будинку № 19 з лютого 2013р., хоча останнє рішення суду за позовом до них було постановлено 30.10.2013р., та всі правовідносини до цієї дати були розглянуті судом. В цій інформації під № 1 вказаний наряд № 7 за лютий 2013р. на поточний ремонт 2-го підїзду, в якому розташована квартира відповідача. На а.с.77 наряд №7 за лютий 2013р. на малярні роботи 2-го підїзду по Договору з виконавцем. Були покрашені панелі, ці роботи відносяться до поточного ремонту. В наданих суду багатьох нарядах на виконання робіт по поточному ремонту вказані роботи, які не входять в перелік робіт по поточному ремонту. Капітального ремонту в будинку ніколи не було. В її пояснення від 14.04.2016р. вона дала розрахунок платежів жильців будинку на поточний ремонт будинку на підставі тарифу 0,4132 за кв.м. площі. Позивач в усній формі пояснила суду, що вони роблять поточний ремонт будинку один раз в пять років. В будинку 2737,6 кв.м. без балконів та лоджій, хоча вони також входять в сплачену площу. Сума за 5 років на поточний ремонт згідно тарифу на 2737,3 кв.м. склала 67863 грн. За всі роки з 2004р. по теперішній час поточний ремонт, хоча малярні роботи не є поточним ремонтом, але їх так називає позивач, були зроблені: вересень 2011р. підїзд № 1, № 4, лютий, березень 2013р. підїзд № 2, № 3. На ці роботи витрачено: 3827,32 грн. Різниця між оплатою по тарифу за поточний ремонт за 5 років та виконаними малярними роботами, названими позивачем поточним ремонтом, за 11 років: 67863 3827,32 = 64035 грн. Ця сума без урахування лоджій та балконів, та тільки за 5 років, а жителі будинку платять за неіснуючий поточний ремонт більше 11 років.

В сумі тарифу включена плата за підготовку до осінньо-зимового періоду складає 0,2128 грн. Підготовка до осінньо-зимового періоду проводиться один раз на рік та включає: зачинити вікна та двері в підвалі, стежити за станом ізоляції в підвалі на трубах системи опалення. За рік жильці будинку сплачують за підготовку до зими 6989,97 грн.

Відповідно до Договору № 19 (а.с. 186) в п.п.2.2.2 та 2.2.3 передбачена щорічна перевірка ізоляції на системі опалення в технічному підвалі з складання відповідних актів. Вона клопотала, щоб позивач надав до суду та їй дані акти, але позивач ці акти не надав. Вона надала до суду ОСОБА_7 від 2013р. та ОСОБА_9 міського виконкому по обстеженню технічного підвалу будинку № 19 від 02.02.2016р. В обох актах вказано, що на трубах системи опалення відсутня ізоляція, в підвалі +17 градусів, набагато тепліше, ніж в квартирі. Площа підвалу 796,6 кв.м., висота 2,82 м. (а.с.194), опалювальна площа квартир будинку 2265,03 кв.м. Площа підвалу складає більше треті опалювальної площі квартир. На будинок встановлений тепловий лічильник з січня 2001р. та він рахує тепло, споживане підвалом. В місяць за опалення відповідачі платять біля 1200 грн., ось третина цієї суми йде на опалення підвалу, всі 11 років, так як ізоляції на трубах ніколи не було. Вони по вині позивача несуть великі для них збитки, опалюючи підвал.

Відповідно до ЗУ Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку ЖЕКі ліквідовуються з 01.07.2016р., замість них будуть Комунальні керуючі компанії, з якими будуть нові правовідносини та нові Договори. Та всі сплачені суми по тарифам, але не використані зникнуть в невідомому напрямку, як у випадку з ЗАТ Мысль, а це великі гроші.

Позивач постійно умисно надає суду недостовірну інформацію, а саме:

-в позові вказує, що вони не зявляються в ЖЕК та не спілкуємося з ними. На а.с.34-35 копія заяви про відмову від послуг та з проханням закрити незаконно відкритий особовий рахунок на імя ОСОБА_3, так як він не укладав Договір з позивачем та не писав заяву про відкриття особового рахунку на його імя;

-до позову доданий розрахунок заборгованості (а.с.6), в якому вказана заборгованість на 01.08.2013р. до заяви про видачу судового наказу на цю дату вказана сума 7512,21 грн., тобто завищена на 1105,72 грн. На а.с.211 розрахунок суми заборгованості, сума боргу станом на 23.02.2016р. складає 2792,88 грн. В платіжній квитанції борг на цю дату 01.02.2016р. складає 2593,18 грн., різниця 200 грн. ОСОБА_7 борг з урахуванням боргу по субсидії, яка є не боргом відповідача, а боргом держави, так як воно взяло на себе зобовязання виплачувати субсидію;

-до позову додана Претензія (а.с.33), в якої сума боргу завищена приблизно на 1000 грн.;

-до її пояснень від 29.12.2015р. додані копії квитанцій, додана копія Претензії (а.с.33), в цих платіжних квитанціях та претензії вказані реквезіти двох різних банків. Одні та ті ж платежі йдуть в різні банки.

Позивач 14.04.2016р. додала до позову Правила благоустрою території Словянської міської ради. Ці правила не мають ніякого відношення до предмету позову. Позивач усно посилався на пункт 1.6 цих Правил, в якому дається визначення поняття прилежної території. Визначення поняття прибудинкової території в цих Правилах немає.

Позивач в судовому засіданні заявила, що вона працювала під час окупації сепаратистами м. Словянська. В судовій справі немає нарядів на виконання робіт з лютого по серпень 2014р. Словянськ був окупований з 12.04.2014р., але ЖЕК вже не працював з лютого місяця 2014р. Під час окупації не працювали державні установи, в тому числі і їх учредитель Словянський міський виконком та Словянська міська рада.

В заперечені на позов (а.с.25) було вказано, що позивач в порушення норм ч.2 ст.59 ЦПК України не доказав обставини справи, які за Законом повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Право комунальної власності не можна доказати Рішенням № 452 Словянської міської ради, ця обставина доказана відповідачами в суді. Не можна вміняти зобовязання по аналогії права, коли оскаржуємі правовідносини врегульовані Житловим Кодексом України, ЗУ Про житлово-комунальні послуги, Земельним Кодексом України, ЦК України. Багато документів, які були надані позивачем суду, багато з яких не мають ніякого відношення до позову, не доказали, що КП ЖЕК № 1 надавав особисто відповідачам які-небудь послуги та він коли-небудь звертався до аварійно-диспетчерської служби.

В тариф за послуги водопостачання та каналізації, газопостачання, теплопостачання, електропостачання входить і плата за транспортування. Відповідачі уклали індивідуальні договори на отримання вказаних послуг. Сторона по Договору, яка отримує послугу, відповідає тільки за обладнання, яке знаходиться в квартирі. ЖЕК уклав Договір з постачальником цих послуг, крім міськгазу. Зобовязання сторін обговорені в Договорах. В Договорах є розділ Ціна договору, в якому повинно бути розподілені кошти на транспортування, які входять в тариф, між сторонами Договору. Доказом вказаного є наступні обставини:

-КП ЖЕК № 1 не обслуговує внутрішньобудинкові газові мережі, так як у них немає Договору з міськгазом;

-КП ЖЕК №1 не вказує вартість чистки каналізації, що врегульовано Договором з міськводоканалом;

-КП ЖЕК № 1 уклав Договір №19 з Словянськтепломережою та взяв на себе добровільно утримання внутрішньобудинкових мереж, без визначення ціни цієї роботи.

Просить суд закрити провадження по справі та відмовити в вимогах позивача.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача ОСОБА_2, дослідивши додані сторонами документи, всебічно і повно з»ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких грунтуються позовні вимоги, об»єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду спору по суті, приходить до висновку, що позовні вимоги «ЖЕК №1» м. Слов»янськ підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Стаття 3 ЦПК України передбачає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Стаття 10 ЦПК України передбачає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Статтею 213 ЦПК України передбачено, що рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим, ухвалене на основі повно і всебічно з»ясованих обставин на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обгрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці данні встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, висновків експертів.

Стаття 58 ЦПК України передбачає, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обгрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Судом з достовірністю встановлені наступні факти та відповідні ним правовідносини:

- відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 06.09.1999р., ОСОБА_3 та членам його сім»ї ОСОБА_4, ОСОБА_2 належало право власності на квартиру АДРЕСА_2»янську в рівних долях. Право власності зареєстровано в Слов»янському бюро технічної інвентаризації 07.09.1999року. Однак 17 вересня 2001року ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на підставі договору дарування частини квартири серії АЕЕ №221934 подарували 2/3 частини даної квартири своєму синові ОСОБА_2. Право власності за ОСОБА_2 на квартиру зареєстровано 24.09.2001року Слова»янським бюро технічної інвентаризації, про що у реєстрову книгу під №13260/19 зроблено відповідний запис;

- згідно довідки КП «ЖЕК №1» про склад сім»ї (а.с.5), за адресою: м. Слов»янськ, АДРЕСА_3, дійсно зареєстровані та проживають відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_2;

- на підставі рішення виконавчого комітету Слов»янської міської ради №452 від 21.08.2004р. (а.с.11) та додатку №1 до нього (а.с.11зв.ст.) до комунального підприємства «ЖЕК №1», як до балансоутримувача, передано житловий фонд, який знаходився на балансі ВАТ «Содовий завод», у тому числі і будинок №19 по вулиці Чубаря м. Слов»янську, що відноситься до житлового фонду територіальної громади Словянської міської ради;

- відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи КП «ЖЕК №1» є юридичною особою, створено відповідно до рішення Слов»янської міської ради №9-ІХ-24 від 17.04.2003р. для обслуговування будинків та утримання прибудинкових територій;

- будинок №19 по вулиці Чубаря м. Слов»янську, був переданий у комунальну власність територіальної громади м. Слов»янська та на баланс КП «ЖЕК №1», яке надає житлово-комунальні послуги по обслуговуванню та утриманню цього будинку і прибудинкової території;

- рішенням виконкому Словянської міської ради № 153 від 18.03.2009р. затверджено тариф по утриманню житлового будинку №19 по вулиці Чубаря м. Слов»янську 1,7355 грн. за 1 м. кв. та визначено періодичність робіт з обслуговування будинків та прибудинкових територій (а.с.12);

- як вбачається з розрахунку заборгованості по особистому рахунку №8657 заборгованість за відповідачами рахується з серпня 2013року і на 01 листопада 2015р. складає 2719,13 грн. (а.с.6).

Стаття 527 ЦК України вказує, що боржник зобовязаний виконати свій обовязок, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 20 Закону України „Про житлово-комунальні послуги споживач зобовязаний оплачувати комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до статті 179 ЖК України, користування будинками (квартирами) державного і громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів, а також приватного житлового фонду та їх утримання здійснюється з обов'язковим додержанням вимог Правил користування приміщеннями жилих будинків і прибудинковими територіями, які затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Згідно до переліку (додаток №11 до рішення виконкому №153 від 18.03.2009року) надання послуг по утриманню будинків та прибудинкових територій, до послуг, які надаються КП «ЖЕК №1» входять: освітлення міст загального користування, прибирання прибудинкової території, підмітання території, прибирання газонів, покіс трави газонів дворів, вулиць, прибирання горищ, підвалів, обробка сміттєприймальників та контейнерів, витарювання сміттєприймальників, дератизація, дезратизація, утримання аварійно-диспетчерської служби, обслуговування внутрішньобудинкових сітей теплопостачання, водовідведення від зовнішньої стіни будинку до внутрішньої стіни квартири, ліквідація аварій на внутрішньоквартирних сітях, промивка сітей опалення, поточний ремонт конструктивних елементів, інженерних систем та технічних приладів будинків, елементів зовнішнього благоустрою та прибудинкової території, підготовка житлових будинків до осінньо-зимового періоду, обслуговування димовентиляційних каналів, протипожежні заходи, заміри опорів ізоляції, обслуговування номерних знаків, оплата податку на землю, комунального податку, знос сухих дерев, вивіз листя. Надання послуг по паспортному обліку, тощо.

В підтримання своїх позовних вимог КП «ЖЕК №1» надав суду документи (наряди завдання, акти, розрахунок прибиральної території, рахунки за електроенергію), які вказують на об»єм виконаних робіт позивачем по будинку №19 по вулиці Чубаря м. Слов»янськ за період з 01 серпня 2013р. по 01 листопада 2015р.(а.с.64, 65, 66, 68, 69, 70, 76, 77-140, 159, 160-161, 162-173), а також інформацію, з якої вбачається, що за період з 01.08.2013р. по 01.11.2015р. всього витрачено на матеріали 1927,12 грн. (а.с.73).

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що сторони по справі фактично перебувають у договірних відносинах, оскільки факт надання послуг доведений.

Постановою КМУ від 20 травня 2009р. №529 «Про затвердження Типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій» та типового переліку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій зазначені послуги по утриманню будинків, споруд та прибудинкових територій та затверджено типовий договір.

Наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства №76 від 17.05.2005р. затверджено Правила утримання житлових будинків та прибудинкових територій.

Відповідно до п. 2.4.1. цих Правил, організація поточного ремонту жилих будинків повинна проводитися відповідно до нормативно-правових та нормативно-технічних документів з організації і технології поточного ремонту житлових будинків. Поточний ремонт виконується виконавцем послуг власними силами або із залученням підрядних організацій.

Пункт 2.4.2. вказаних вище Правил передбачає, що тривалість поточного ремонту визначається за нормами на кожний вид ремонтних робіт конструкцій та обладнання і обумовлюється у договорі.

Пункт 2.4.3 даних Правил передбачає, що періодичність проведення поточного ремонту за кожним видом будинків, враховуючи їх технічний стан та місцеві умови, визначається власником житлового будинку.

Згідно положень ст. 509 ЦК України, зобов»язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов»язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов»язку. Зобов»язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України. Зобов»язання має грунтуватись на засадах добросовісності.

Відсутність договору між сторонами про надання послуг не є підставою для звільнення від взаємних прав та обов»язків, оскільки позивач надав фактично послуги по обслуговуванню будинку та прибудинкової території.

Згідно до ст. 1 Закону України « Про житлово-комунальні послуги» - утримання будинків і прибудинкових територій господарська діяльність, спрямована на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи щодо забезпечення експлуатації та/або ремонту житлових на нежитлових приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них (прибудинкової) території відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, згідно з законодавством. Житлово-комунальні послуги -0 сукупність нормативних характеристик житлово-комунальної послуги, що визначає її здатність задовольняти встановлені або передбачувані потреби споживача відповідно до законодавства.

Відповідно до ч. 3 ст. 10, ст. 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У суді представник позивача, уточняючи свої позовні вимоги, просив суд стягнути не раніше вказану суму заборгованості 2719,13 грн., а 2792,88 грн., посилаючись на те, що до вересня 2015р. КП «ЖЕК №1» проводило нараховування ОСОБА_2та ОСОБА_3 з розрахунку площі 57,9 кв.м., а як потім було з»ясовано, площа квартири АДРЕСА_4»янську складає 59,6 кв.м., тому при уточненні своїх позовних вимог, КП «ЖЕК №1» зробили перерахунок та нарахували плату по утриманню житлового будинку та прибудинкової території, виходячи саме із площі 59,6 кв.м.

Суд вважає, що такі вимоги позивача суперечать чинному законодавству, а саме, сам факт нарахування заборгованості на площу 57,9 кв. мав місце протягом всього часу, до вересня 2015року. Факт нарахування здійснено, нарахована сума увійшла до загальної суми заборгованості, а тому підстав для її зміни саме на даний час не має. Звертаючись до суду з заявою про видачу судового наказу, з даним позовом КП «ЖЕК №1» у своєму розрахунку суми заборгованості, вказувала площу квартири відповідачів 57,9 кв.м., така ж інформація була передана і для нарахування відповідачам субсидії.

Стаття 61 ч.1 та 2 ЦПК України передбачає, що обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню. Обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.

Загальновідомими є ті обставини, що на території м. Слов»янська з 12.04.2014р. по 06.07.2014р. перебували дії АТО, тому з цього періоду часу не було світла, води, а також не працювали підприємства, установи, а тому суд вважає що нараховані за цей час суми по утриманню житлового будинку та прибудинкової території є безпідставними, і вони не підлягають стягненню.

Таким чином, провівши розрахунок заборгованості на підставі наданих позивачем та відповідачем документів ( (100,49 грн. х 25 місяців) + 103,44 грн. за вересень 2015р. + 48,17 грн. за жовтень 2015р. = 2663,86 грн. (100,49 грн. х 3 місяці АТО) = 2362,39 грн., суд приходить до висновку, що сума заборгованості на 01 листопада 2015 року складає 2362,39 грн. і саме цю суму слід стягнути з відповідачів у солідарному порядку на користь позивача.

Те, що між відповідачами і позивачем виникло зобов'язання підтверджують наступні норми законодавства. Так відповідно до ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов"язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 ЦК України. Згідно зазначеної статті, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що передбачені цими актами, але за аналогією продовжують цивільні права та обов'язки.

Таким чином, між позивачем та відповідачами виникли відносини, що породжують цивільні права та обов'язки, оскільки позивач надає житлово-комунальні послуги, а. відповідачі ними користуються.

Відповідно до ст.525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, одностороння відмова не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Відповідно до ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Позивач при подачі позову до суду сплатив судовий збір у сумі 1218 грн. (а.с.1,2), а тому відповідно до вимог ч.1 ст. 88 ЦПК України, з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на користь КП «ЖЕК №1» слід стягнути судовий збір у розмірі 609 грн., з кожного.

Відповідно до ч.2,3 ст. 10 ЦПК України, сторони, які беруть участь у справі мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі ст. 11 ч. 1 ЦПК України, суд розглядає цивільну справу в межах заявлених фізичною особою вимог і на підставі доказів сторін. Суд не має права вийти за рамки заявлених позивачем вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. 179 ЖК України, ст.ст.8, 11, 509, 525 ЦК України, ст. ст.1, 20 Закону України „Про житлово-комунальні послуги , ст.ст.3,10,11, 60, 62,64, 88, 209 ч.3, 212-215 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги комунального підприємства «ЖЕК №1» м. Слов»янська Донецької області до ОСОБА_1, ОСОБА_2 - про стягнення заборгованості за послуги по утриманню житлового будинку та прибудинкової території задовольнити частково.

Стягнути, солідарно, з ОСОБА_1, 06.01.1937р.н., ОСОБА_2, 09.04.1966р.н., ІІН НОМЕР_1, на користь комунального підприємства «ЖЕК №1» м. Слов»янська Донецької області (р/р 26001013030368 ПАТ «Сбербанк», код 32599118, МФО 320627) заборгованість за послуги по утриманню житлового будинку та прибудинкової території у сумі 2362,39 грн. (ОСОБА_10 тисячі триста шістдесят дві 39 коп.)

Стягнути з ОСОБА_1, 06.01.1937р.н., на користь комунального підприємства «ЖЕК №1» м. Слов»янська Донецької області (р/р 26001013030368 ПАТ «Сбербанк», код 32599118, МФО 320627) судові витрати у сумі 609 грн. (Грн. Шістсот дев»ять).

Стягнути з ОСОБА_2, 09.04.1966р.н., ІІН НОМЕР_1, на користь комунального підприємства «ЖЕК №1» м. Слов»янська Донецької області (р/р 26001013030368 ПАТ «Сбербанк», код 32599118, МФО 320627) судові витрати у сумі 609 грн. (Грн. Шістсот дев»ять).

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: