Рішення № 57380306, 25.04.2016, Приморський районний суд м. Маріуполя

Справа № 266/211/16-ц

Провадженя№ 2/266/267/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

25.04.2016 м. Маріуполь

Приморський районний суд м. Маріуполя Донецької області у складі головуючого судді Курбановой Н.М. за участі секретаря Жирковой Н.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Маріуполі цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 яка також дії по довіреності в інтересах позивача ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, в якому зазначила, що вона, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 є співвласниками по 1/3 частки квартири АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності на житло. ОСОБА_4 який є співвласником 1/3 частики спірної квартир 09.10.2015 р. помер. Після його смерті позивач ОСОБА_2 звернулася до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини. В вищезазначеній квартирі зосталася зареєстрованою відповідач ОСОБА_3 мати позивача ОСОБА_1, яка була зареєстрована за згодою усіх співвласників з квітня 2014 р. З серпня 2014 року відповідач виїхала у звязку із складною ситуацією в м. Маріуполі, з того часу не проживає за місцем своєї реєстрації, не сплачує комунальні послуги, не веде з ними спільного побуту, в квартирі немає її особистих речей. Реєстрація відповідача порушує їх права як власників квартири. Добровільно відповідач знятися з реєстрації не бажає з причини відсутності по місту реєстрації. Просила суд усунути перешкоди в користуванні та розпорядженні майном у вигляді квартири АДРЕСА_2, шляхом визнання відповідача таким, що втратив право користування жилим приміщенням.

Позивач ОСОБА_1 яка також діє в інтересах позивача ОСОБА_2 на підставі довіреності в судовому засіданні надала пояснення аналогічні викладеним у позові, додатково зазначила, що мати є особою похилого віку тому в 2014 р. вона приїхала з РФ до неї, вони оформили вид на проживання та зареєстрували мати в спірній квартирі. З загостренням ситуації у місті, мати поїхала погостити до брата у Київську область та більше не повернулася. Мати мала намір виїхати до РФ за місцем своєї реєстрації, але вже від брата. Мати фактично проживає в м. Новохоперське РФ разом із племінницею, точна адреса їй не відома. Реєстрація матері вимушує її сплачувати кошти за комунальні послуги, що порушує її права як власника. Вподальшому до суду не зявилася, надавши заяву про розгляд справи за її відсутності, в якій просила позов задовольнити в повному обсязі. Позивач ОСОБА_2 до судового засідання не зявилася, але на адресу суду надіслала заяву по електронній пошті в якій просила справу розглянути без її участі, позовні вимоги задовольнити.

Відповідач ОСОБА_3 повідомлена про дату,час та місце розгляду справи належним чином у судове засідання не зявилася, про причини неявки суду не повідомила в результаті чого, відповідно зі ст. 224 ЦПК України суд ухвалив провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Свідок ОСОБА_5 суду показала, що є сусідкою позивачів, мешкає в квартирі АДРЕСА_3. Позивача ОСОБА_1 вона знає з моменту вселення в квартиру. Відповідач ОСОБА_3 є матірю ОСОБА_1, приїхала вона з РФ та мешкала разом із донькою приблизно пять років, отримала вид на проживання і вже мала намір отримати громадянства. Але в серпні 2014 р. бабуся поїхала до брата, і більше не повернулася. Бабусю забрала молода дівчина, приїхала на таксі та вони поїхали. ОСОБА_6 забрала свої речі і виїхала, бо бажала цього.

Свідок ОСОБА_7 суду показала, що є сусідкою позивачів, мешкає в квартирі АДРЕСА_4. Позивача ОСОБА_1 вона знає з моменту вселення в квартиру, приблизно 35 років. Останні роки разом із ОСОБА_1 проживав ОСОБА_4 який помер в 2015 р. ОСОБА_8 також проживала разом із нею. Бабуся похилого віку. Останній час вона не бачила бабусю, вона не виходила з квартири. Коли був похорон ОСОБА_4 вона заходила до квартири ОСОБА_1 та не бачила там бабусю.

Вислухавши сторони, свідків, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 17.07.1995 р. за №37047 ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_2 на праві загальної сумісної власності є власниками квартири АДРЕСА_5. Право власності зареєстровано в Маріупольському БТІ за реєстраційним №36357 ( а. с. 3).

Згідно копії свідоцтва про смерть серія І-НО №917272 виданого 10.10.2015 р. Приморським Відділом ДРАЦС реєстраційної служби ММУЮ у Донецькій області ОСОБА_4 помер 09.10.2015 р., актовий запис №878 ( а.с.5).

Після смерті ОСОБА_4 згідно витягу про реєстрації в Спадковому реєстрі зареєстрована спадкова справа у спадковому реєстрі за №58417392, у нотаріуса за №48-2015 ( а.с. 6).

Згідно копії свідоцтва про розірвання шлюбу серія ІІІ-НО № 439447 виданого відділом ЗАГС Приморського виконкому м. Жданова шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 був розірваний 26.01.1989 р., актовий запис №37 ( а.с. 9).

Як вбачається з особистого рахунку №5073 виданого 18.01.2016 р. у квартирі АДРЕСА_6 зареєстровані з 22.05.1980 р. по 27.10.2015 р. ОСОБА_4, з 13.08.1994 р. по даний час ОСОБА_1 та ОСОБА_2, та з 01.04.2014 р. ОСОБА_3

Факт не проживання відповідача за місцем реєстрації підтверджується дослідженою судом довідкою комітету самоорганізації населення «Черьомушки» від 23.12.2015 року, з якої вбачається, що відповідач ОСОБА_3 за адресою АДРЕСА_7 фактично з 14 серпня 2014 року не проживає, місце її проживання у м. Київ (а. с.7).

Проте як вбачається з відповіді на запит суду Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України від 17.03.2016 р. №0.64-4974/0/15-16 ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 яка є громадянкою РФ, що підтверджується копією паспорту №2003875690 виданого Елань-Коленовським відділенням міліції ОВД Новохоптерського району Вороніжської області РФ від 08.09.2003 р. ( а.с. 30-33) фактично виїхала 13.08.2014 р. через пункт пропуску Новоазовськ за межі України ( а.с. 54).

Відповідно до ст..156 ч.1 ЖК України члени сімї власника житлового будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.

За ч.2 ст. 405 ЦК України член сімї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності членів сімї без поважних причин понад рік, якщо не встановлено домовленістю між ним та власником житла або законом.

З огляду на наведене, виходячи з того, що ОСОБА_3 було зареєстровано у ІНФОРМАЦІЯ_2 як член сімї позивачів, та з серпня 2014 року не проживає у спірній квартирі без поважних причин тобто понад рік, домовленості про це з позивачами не має, тому суд вважає, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст..ст. 212, 213 215, 224 ЦПК України, ст..405 ч. 2 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням - задовольнити.

Визнати ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, такою, що втратила право користування жилим приміщенням квартирою №75, що розташовану у будинку № 35 по вул..Латишева в місті Маріуполі.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду Донецької області через Приморський районний суд м. Маріуполя шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя: Курбанова Н. М.