Рішення № 57380293, 20.04.2016, Приморський районний суд м. Маріуполя

Справа № 266/991/16-ц

Провадженя№ 2/266/462/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

20.04.2016 м. Маріуполь

Приморський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді Курбановой Н.М.

при секретарі - Жирковой М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Маріуполі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Азовзагальмаш" про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із позовом, в якому зазначив, що по 03.02.2016 року перебував у трудових правовідносинах із відповідачем. 03 лютого 2016 року він був звільнений з ПАТ "Азовзагальмаш" відповідно до п. 2 ст. 40 КЗпП України. Також зазначив, що на час звільнення роботодавець не сплачував йому заробітну плату, а після звільнення позивач не отримав усі належні йому виплати при звільненні. Просив суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість по заробітній платі в сумі 20917,18 грн. та компенсацію в сумі 3552,05 грн., а всього 24469,23 грн.

В судове засідання позивач надав заяву, якою підтримав позовні вимоги та просили розгляд справи здійснити без його участі.

Представник відповідача ПАТ "Азовзагальмаш" ОСОБА_2, яка діє на підставі довіреності, в судове засідання надала заперечення проти позову, в яких посилалась на те, що сума заборгованості по заробітній платі підприємства перед позивачем у розмірі 20917,18 гривень не виплачена. Також не була виплачена компенсація за затримку заробітної плати у розмірі 3552,60 гривень. Просив задовольнити позов частково в частині заборгованості по заробітній платі, компенсації, в задоволенні іншої частини позовних вимог просила відмовити.

Враховуючи відсутність заяви відповідача про розгляд справи за його відсутності та неповідомлення ним про причини неявки, суд, відповідно до ст.224 ЦПК України, за згодою позивача здійснив заочний розгляд справи.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 в період з 05 січня 2011 року по 03 лютого 2016 року працював в ПАТ "Азовзагальмаш". 03.02.2016 року позивача звільнено з підприємства відповідно до п. 2 ст. 40 КЗпП України, що підтверджується відповідними записами в трудовій книжці. (а.с.3-4).

З довідки №238/ро 562 від 11.04.2016 року та листа А14/2372 від 14.04.2016 р. встановлено, що заборгованість підприємства по заробітній платі перед ОСОБА_1 у розмірі 20917,18 гривень, а також компенсація за затримку заробітної плати у розмірі 3552,05 гривень, не виплачені(а.с.22,30). З цим розрахунком погодився позивач.

Відповідно до ст. 115 КЗпП України заробітна плата виплачується робітникам регулярно в робочі дні в строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погоджені з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Частиною 2 статті 233 КЗпП України передбачено, що в разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Судом встановлено та визнано представником відповідача в своїх запереченнях, що відповідачем при звільненні не була виплачена заборгованість по заробітній платі в розмірі 20917,18 гривень, як і не була виплачена на день розгляду справи(а.с.20).

Таким чином, суд приходить до висновку, що у відповідача утворилися трудові зобов'язання по виплаті заробітної плати за період часу з вересня 2014р. по березень 2016 р., тобто за 18 місяців, розмір якої складає 20917,18 грн.

Згідно ст. 33 Закону України Про оплату праці в період між переглядом розміру мінімальної заробітної плати індивідуальна заробітна плата підлягає індексації згідно з чинним законодавством.

За ст. 34 Закону України Про оплату праці компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку із порушенням строків її виплати провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.

Індексація заробітної плати здійснюється на підставі Закону України Про індексацію грошових доходів населення (в редакції від 1 січня 2003 року).

Відповідно до ст. 1 Закону України Про індексацію грошових доходів населення індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів й послуг. Індекс споживчих цін є показником, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання, а порогом індексації є величина індексу споживчих цін, яка надає підстави для проведення індексації грошових доходів населення.

Згідно ст. 3 Закону України Про індексацію грошових доходів населення індекс споживчих цін обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

За ст. 2 Закону України Про індексацію грошових доходів населення об'єктом індексації грошових доходів населення є оплата праці (грошове забезпечення) як грошовий дохід громадян, одержаний ними в гривнях на території України і який не має разового характеру.

Враховуючи наявність з боку Відповідача порушення строків виплати заробітної плати Позивачу розмір заборгованості з індексації заробітної плати відповідача перед Позивачем становить загальний розмір 3552,05 грн.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, то оскільки позивача звільнено від сплати судового збору, суд відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України стягує з відповідача на користь держави судовий збір в сумі 551,20 гривень.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 3, 10, 11, 58-60, 88, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Азовзагальмаш" про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Азовзагальмаш" (ЄДРПОУ 13504334) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН НОМЕР_1) заборгованість по заробітній платі в розмірі 20917,18; компенсацію щодо невиплати заробітної плати з урахуванням індексу інфляції у розмірі 3552,05 грн., а всього 24469,23 грн. (двадцять чотири тисячі чотириста шістдесят девять грн. 23 коп.).

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Азовзагальмаш" (ЄДРПОУ 13504334) на користь держави судовий збір в сумі 551,20 гривень (пятсот пятдесят одна грн. 20 коп.).

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення суми заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.

На заочне рішення відповідачем може бути подана заява про його перегляд до Приморського районного суду м. Маріуполя протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Донецької області шляхом подачі до Приморського районного суду міста Маріуполя Донецької області апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: Курбанова Н. М.