Рішення № 57379138, 22.03.2016, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 760/19069/15-ц

2/760/829/16

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

22 березня 2016 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Коробенка С.В.

при секретарі Семененко А.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Коновалова Есталіна Анатоліївна, про визнання недійсним договорів купівлі-продажу та визнання права власності в порядку спадкування,

В С Т А Н О В И В :

У жовтні 2015 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 з вимогами:

-визнати недійсною довіреність від 25.06.2014р. від імені ОСОБА_5 на ім'я ОСОБА_3, посвідчену приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Коноваловою Есталіною Анатоліївною, яка зареєстрована в реєстрі за № 3159;

-визнати недійсним договір купівлі-продажу житлового будинку з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1 укладений 16.01.2015 року між ОСОБА_5, від імені якого діяв ОСОБА_3, та ОСОБА_2, який зареєстрований в реєстрі за №32;

-визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 укладений 16.01.2015 року між ОСОБА_5, від імені якого діяв ОСОБА_3, та ОСОБА_2, який зареєстрований в реєстрі за №36;

-визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 0,0822 га та житловий будинок з надвірними будівлями житловою площею 70,70 кв.м, що розташовані за адресою: АДРЕСА_2

Свої вимоги Позивач обґрунтовує тим, що на підставі свідоцтв про право на спадщину на праві власності належали земельна ділянка та будинок за адресою: АДРЕСА_2

Позивач вказує, що в квітні 2015 року ОСОБА_5, маючи намір скласти заповіт на її ім'я на все належне йому майно, дізнався, що і будинок, і земельна ділянка без його відома були продані ОСОБА_2 за договорами купівлі-продажу від 16 жовтня 2015 року, посвідченими приватним нотаріусом КМНО Коноваловою Е.А.

Позивач зазначає, що згідно з вказаними договорами в якості представника Продавця ОСОБА_5 на підставі довіреності від 25.06.2015р. діяв ОСОБА_3, проте ОСОБА_5, як наполягає Позивач, ніколи не видавав довіреності на вчинення від його імені будь-яких правочинів щодо відчуження майна, та і взагалі не мав наміру продавати належне йому майно.

При цьому Позивач звертає увагу суду на те, що 13 червня 2014 року ОСОБА_5 виявив відсутність за місцем свого проживання паспорту, у зв'язку з чим Позивач зверталась до органів внутрішніх справ із відповідною заявою.

Після виявлення факту відчуження нерухомого майна ОСОБА_5 Позивач звернулась до правоохоронних органів, відповідні відомості були внесені до ЄРДР та розпочате досудове розслідування.

В межах зазначеного розслідування була проведена судово-почеркознавча та судово-технічна експертиза, згідно з висновками якої було встановлено, що підпис від імені ОСОБА_5 на довіреності, посвідченій приватним нотаріусом Коноваловою Е.А., виконано не ОСОБА_5, а іншою особою. Крім того, висновками експертизи встановлено також, що ОСОБА_3 приватному нотаріусу було надано підроблену довідку за формою №3, в якій підроблені печатка та підписи посадових осіб.

Позивач вказує, що приватний нотаріус під час посвідчення довіреності не переконалась, що її підписував саме ОСОБА_5, а при посвідченні договорів купівлі-продажу нерухомого майна не витребувала від особи, яка мала довіреність ОСОБА_5, оригінали правовстановлюючих документів, які до цього часу знаходяться у Позивача.

У зв'язку зі смертю ОСОБА_5, який за життя склав заповіт на все своє майно на користь ОСОБА_1, Позивач просить визнати недійсними довіреність та договори купівлі-продажу будинку та земельної ділянки, оскільки вони перешкоджають Позивачу у здійсненні права на спадкування. Окрім визнання недійсними довіреності та договорів Позивач просить визнати за нею в порядку спадкування право власності на майно, яке було без відома та волі ОСОБА_5 відчужене на користь ОСОБА_2

У судовому засіданні Позивач позов підтримала, просила суд його задовольнити. На уточнююче запитання суду визнала, що оригінали правовстановлюючих документів на спадкове майно ОСОБА_5 (свідоцтва про право на спадщину на будинок та земельну ділянку) перебувають у її володінні.

Відповідачі у судове засідання не з'явились, повідомлені про розгляд справи належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомили. Суд, за згоди Позивача, визнав за можливе розглядати справу у відсутність Відповідачів, оскільки їх неявка не перешкоджає вирішенню справи на підставі наявних матеріалів із постановленням заочного рішення.

Заслухавши пояснення Позивача, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Встановлено, що ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом №7-2318, виданого Дев'ятою київською державною нотаріальною конторою 06.11.2006 року, належала на праві власності земельна ділянка, площею 0,0822 га, що АДРЕСА_1

Крім того, ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом №7-2316, виданого Дев'ятою київською державною нотаріальною конторою 06.11.2006 року, належав на праві власності житловий будинок АДРЕСА_1

Встановлено також, що 25 червня 2014 року від імені ОСОБА_5 приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Коноваловою Е.А. була посвідчена довіреність на ім'я ОСОБА_3, якою останній був уповноважений серед іншого на розпорядження належним ОСОБА_5 майном. При цьому, як вбачається зі змісту довіреності, особа ОСОБА_5 була встановлена нотаріусом на підставі паспорта громадянина України НОМЕР_1, виданого Солом'янським РУГУ МВС України в м. Києві 10.08.2002р., про який ОСОБА_1 (невісткою ОСОБА_5) було подано заяву в правоохоронні органи щодо його зникнення з місця проживання ОСОБА_5 (а.с. 105-107)

Встановлено, що з використанням зазначеної вище довіреності 16 січня 2015 року приватним нотаріусом КМНО Коноваловою Е.А. були посвідчені два договори купівлі-продажу, згідно з якими ОСОБА_3, діючи начебто в інтересах ОСОБА_5, продав ОСОБА_2 житловий будинок та земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 13-16)

З матеріалів справи вбачається, що 01 травня 2015 року ОСОБА_1 звернулася до Солом'янського РУ ГУМВС України із заявою про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 190 КК України, відповідно до якої злочином є заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою (шахрайство).

02 травня 2015 року відомості про вчинене кримінальне правопорушення були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015100090004235.

В рамках зазначеного кримінального провадження Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз МЮ України було проведено судово-почеркознавчу та судово-технічну експертизу № 10510/15-32/12411/15-33. Згідно з висновками експертизи підпис на нотаріально посвідченій довіреності номер НАА 449154 від імені ОСОБА_5, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Коноваловою Е.А., виконано не ОСОБА_5, а іншою особою.

Крім того, висновком експертизи було встановлено, що ОСОБА_3 приватному нотаріусу було надано підроблену Форму № 3, у якій підроблено підписи та печатки посадових осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до ч. 3 ст. 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Відповідно до ст. 215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Згідно зі ст. 317 Цивільного кодексу України право розпорядження майном належить власнику.

Таким чином, довіреність та договори купівлі-продажу житлового будинку з надвірними будівлями та земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1, укладені 16.01.2015 року від імені ОСОБА_5, укладені з порушенням чинного законодавства за відсутності його волі на відчуження свого майна, а тому підлягають визнанню недійсними.

Враховуючи викладене, після смерті ОСОБА_5 будинок та земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 увійшли до спадкової маси і підлягають розподілу в порядку спадкування Враховуючи, що спадкоємцем за заповітом після померлого є ОСОБА_1, саме вона має право на оформлення права спадщини на зазначене майно.

Статтею 1216 Цивільного кодексу України встановлено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

У відповідності до п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року N 7 «Про судову практику у справах про спадкування» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають.

У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Враховуючи визнання недійсними оспорюваних договорів відчуження нерухомого майна, наявність у Позивача оригіналів правовстановлюючих документів на нього та відсутність відмови нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину, позовні вимоги про визнання права власності на будинок та земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 є передчасними і задоволенню не підлягають, оскільки Позивачем не використана загальна процедура оформлення спадкових прав.

Відповідно до ст.88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Тому суд вважає що підлягають стягненню з Відповідачів в рівних долях понесені Позивачем судові витрати на судового збору в розмірі 730,80.

Керуючись ст.ст. 203, 215, 317, 321, 387, 391, 1218 Цивільного кодексу України, ст.ст. 30, 37, 57-60, 88, 208, 209, 212-215, 218, 223 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Визнати недійсною довіреність від 25.06.2014р. від імені ОСОБА_5 на ім'я ОСОБА_3, посвідчену приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Коноваловою Есталіною Анатоліївною, яка зареєстрована в реєстрі за № 3159;

Визнати недійсним договір купівлі-продажу житлового будинку з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1 укладений 16.01.2015 року між ОСОБА_5, від імені якого діяв ОСОБА_3, та ОСОБА_2, який зареєстрований в реєстрі за №32;

Визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 укладений 16.01.2015 року між ОСОБА_5, від імені якого діяв ОСОБА_3, та ОСОБА_2, який зареєстрований в реєстрі за №36.

Втягнути в рівних долях з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 730,80 грн.

Рішення може бути переглянуте судом, який його постановив, за письмовою заявою відповідача, яка має бути подана протягом 10 днів з дня отримання ним його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: