Ухвала суду № 57378681, 25.04.2016, Деснянський районний суд міста Києва

2/754/690/16

Справа № 754/8197/15-ц

У Х В А Л А

Іменем України

25 квітня 2016 року м. Київ

Суддя Деснянського районного суду міста Києва Петріщева І.В., розглянувши цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 - психіатра Київської міської психоневрологічної лікарні №2, ОСОБА_5 - завідувача диспансерним відділенням Київської міської психоневрологічної лікарні №2, ОСОБА_6 - дільничного інспектора Деснянського РУ ГУ МВС України в м. Києві, ОСОБА_7 - дільничного інспектора Деснянського РУ ГУ МВС України в м. Києві про відшкодування завданої моральної шкоди в межах кримінального провадження №12015100030004859 від 28.04.2015 року,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулась до Деснянського районного суду м. Києва з зазначеною позовною заявою, в якій, з урахуванням усунення недоліків, просить: 1) Стягнути з групи осіб, а саме: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, дільничного інспектора Деснянського РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_6, дільничного інспектора Деснянського РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_7 завдану їй та її родині моральну шкоду протиправними діями та діяннями в сумі 2000000,00 грн. солідарно; 2) Зобов'язати групу осіб - ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, дільничного інспектора Деснянського РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_6, дільничного інспектора Деснянського РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_7 принести вибачення привселюдно та через засоби масової інформації та спростувати перекручену і недостовірну інформацію про неї та її сім'ю, яку поширила зазначена група осіб, через подану заяву від 20 квітня 2015 року до Київської міської психоневрологічної лікарні №2, в якій міститься наступний текст: "З недавніх пір громадянка ОСОБА_1 поводиться вкрай неадекватно, а саме: кидається на мешканців будинку з кулаками, плюється, нецензурно висловлюється, показує інтимні місця піднімаючи спідницю та знімаючи спідню білизну. Коли наші діти виходять гуляти на вулицю, то ОСОБА_1 погрожує їх закопати. Жінок нашого будинку, котрі вагітні, доводить до істерики та до виклику лікарів своїми висками, криками та проклинає їх. Нещодавно покусала працівника ЖЕКУ (майстра будинку). На наші зауваження про залишення нас у спокої реакція не адекватна та викликає у нас страх за своє життя та життя наших дітей, також ми хвилюємося за її життя та життя її внучки, а внучці лише сім років. Ми зверталися 29.03.2015 року до депутата ОСОБА_8 з житловими питаннями та під час цієї зустрічі до кабінету увірвалася ОСОБА_1 та побила мешканку нашого будинку на що ми звернулися до міліції з проханням нас захистити. На наші звернення до органів міліції ніякої не було»; 3) Спростувати поширену недостовірну та принижуючу честь і гідність, її доньки ОСОБА_9, інформацію відповідачками по Справі № 1 та № 2, що вона нібито займається розпустою, є шльондра. А про її чоловіка відповідачки по Справі № 1 та № 2 поширюють недостовірну та принижуючу інформацію що він нібито є аферист та її співмешканець".

20.04.2016 року відповідно до Протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями цивільну справу за зазначеною позовною заявою розподілено судді Петріщевій І.В. у зв'язку з самовідводом судді Клочко І.В.

Перевіривши зазначену позовну заяву й додані до неї матеріали, суд приходить до висновку про залишення позовної заяви без руху, оскільки вона подана без додержання вимог ст. 119 ЦПК України, з таких підстав.

Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 02 вересня 2015 року ухвалу Деснянського районного суду міста Києва від 05 червня 2015 року було скасовано, а справу повернуто на новий розгляд.

При цьому Апеляційним судом міста Києва було зазначено, що згідно ч. 1 ст. 3 КПК України, кримінальне провадження - це досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв'язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність.

Судом було встановлено, що з тексту позовної заяви вбачається, що позивач звертається до суду з позовом про відшкодування моральної шкоди, завданої на її думку, внаслідок вчинення відповідачами кримінального правопорушення.

Крім того, судом було встановлено, що позивачем також заявлені позовні вимоги про зобов'язання відповідачів спростувати недостовірну, на думку позивача, інформацію.

Ухвала набрала законної сили 02 вересня 2015 року.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 14 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Відповідно до ч.ч. 2, 4 ст. 119 ЦПК України позовна заява повинна містити: найменування суду до якого подається заява; ім'я (найменування) позивача і відповідача, їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв'язку, якщо такі відомі; зміст позовних вимог; ціну позову щодо вимог майнового характеру; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування; перелік документів, що додаються до заяви.

Позовна заява має відповідати іншим вимогам, встановленим законом.

Проте, зміст позовних вимог повинен бути конкретизований.

Судом встановлено, що позовна заява не містить змісту позовних вимог в частинах: "протиправними діями та діяннями", "моїй родині", "спростувати поширену недостовірну та принижуючу честь і гідність моєї доньки ОСОБА_9 відповідачками по Справі № 1 та № 2, що вона нібито займається розпустою, є шльондра. А про мого чоловіка ці відповідачки № 1 та № 2 поширюють недостовірну та принижуючу інформацію, що він нібито є аферист та мій співмешканець", оскільки позовна заява не містить чіткого, однозначного та конкретного змісту позовних вимог в цих частинах.

Відповідно до п. 4) ч. 2 ст. 119 ЦПК України зазначення ціни позову щодо вимог майнового характеру є обов'язковою вимогою до змісту позовної заяви. Зазначаючи ціну позову, позивач повинен обґрунтувати у позовній заяві наведену ним оцінку, оскільки щодо цієї обставини застосовується загальне правило про те, що кожна особа повинна довести обставини, на які вона посилається.

Порядок визначення ціни позову визначається ст. 80 ЦПК України.

Судом встановлено, що позовна заява не містить ціни позову щодо вимог майнового характеру.

Відповідно до ч. 5 ст. 119 ЦПК України до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

Згідно ст. 1 Закону України "Про судовий збір" судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Згідно ст. 2 Закону України "Про судовий збір" платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Згідно ст. 3 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється: за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про судовий збір" судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Згідно ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою - 0,4 розміру мінімальної заробітної плати.

Згідно ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до суду позовної заяви про відшкодування моральної шкоди - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати.

Згідно ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Згідно ст. 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються:

1) позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі;

2) позивачі - у справах про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також смертю фізичної особи;

3) позивачі - у справах про стягнення аліментів;

4) позивачі - у справах щодо спорів, пов'язаних з виплатою компенсації, поверненням майна, або у справах щодо спорів, пов'язаних з відшкодуванням його вартості громадянам, реабілітованим відповідно до Закону України "Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні";

5) особи, які страждають на психічні розлади, та їх представники - у справах щодо спорів, пов'язаних з розглядом питань стосовно захисту прав і законних інтересів особи під час надання психіатричної допомоги;

6) позивачі - у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення;

7) громадяни, які у випадках, передбачених законодавством, звернулися із заявами до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб;

8) інваліди Великої Вітчизняної війни та сім'ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи;

9) інваліди I та II груп, законні представники дітей-інвалідів і недієздатних інвалідів;

10) позивачі - громадяни, віднесені до 1 та 2 категорій постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи;

11) виборці - у справах про уточнення списку виборців;

12) військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов'язаних з виконанням військового обов'язку, а також під час виконання службових обов'язків;

13) учасники бойових дій, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав;

14) позивачі - у справах у порядку, визначеному статтею 12 Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту";

15) фізичні особи (крім суб'єктів підприємницької діяльності) - кредитори, які звертаються з грошовими вимогами до боржника щодо виплати заборгованості із заробітної плати, зобов'язань внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю громадян, виплати авторської винагороди та аліментів, - після оголошення про порушення справи про банкрутство, а також після повідомлення про визнання боржника банкрутом;

16) позивачі - за подання позовів щодо спорів, пов'язаних з наданням статусу учасника бойових дій відповідно до пунктів 19, 20 частини першої статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту.

Інших підстав звільнення від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви, що має одночасно майновий, зокрема про відшкодування моральної шкоди, і немайновий характер, Законом не передбачені.

Судом встановлено, що допозовної заяви не додається документ, що підтверджує сплату судового збору у встановленому Законом розмірі за подання до суду позовної заяви, що має одночасно майновий, зокрема, про відшкодування моральної шкоди, і немайновий характер, відповідно за кожну вимогу.

Таким чином, судом встановлено, що провадження у справі було відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статті 119 цього Кодексу, та не було сплачено судовий збір.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ст. 4 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно ч. 3 ст. 27 ЦПК України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати свої процесуальні обов'язки.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Відповідно до п. 8) ч. 1 ст. 207 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо: провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, та не було сплачено судовий збір і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 121, 207 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 - психіатра Київської міської психоневрологічної лікарні №2, ОСОБА_5 - завідувача диспансерним відділенням Київської міської психоневрологічної лікарні №2, ОСОБА_6 - дільничного інспектора Деснянського РУ ГУ МВС України в м. Києві, ОСОБА_7 - дільничного інспектора Деснянського РУ ГУ МВС України в м. Києві про відшкодування завданої моральної шкоди в межах кримінального провадження №12015100030004859 від 28.04.2015 року залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків три дні з дня отримання копії цієї ухвали, та роз'яснити, що суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, та не було сплачено судовий збір і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Петріщева І.В.