Кагарлицький районний суд Київської області
Справа № 368/519/13-к
Провадження № 1 кп\368\1\16
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25.04.2016 рокум.Кагарлик Київської області
Кагарлицький районний суд Київської області у складі:
Головуючого судді: Закаблук О.В.
При секретарях: Вареник О.Л.
ОСОБА_1
ОСОБА_2
ОСОБА_3
ОСОБА_4
ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Кагарлицького районного суду Київської області в м. Кагарлик кримінальне провадження, за ч. 1 ст. 122 КК України, внесеному в єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12013100190000158 від 23.11.2012 року, яке надійшло 18.03.2013 року від ОСОБА_6 міжрайонної прокуратури Київської області відносно громадянина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, пенсіонера, ІНФОРМАЦІЯ_4, в силу ст.. 89 КК України раніше не судимого, який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, тобто, за скоєння ним умисних, протиправних дій, які виразилися в нанесенні умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження, тобто нанесення умисного ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у ст.. 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров»я,
з участю сторін кримінального провадження:
- сторона обвинувачення:
прокурори: Грібєнніков С.О.
ОСОБА_8
ОСОБА_9
ОСОБА_10
- сторона захисту:
обвинувачений: ОСОБА_7
захисник: ОСОБА_11
- потерпіла: ОСОБА_12
- інші учасники кримінального провадження:
цивільний позивач: ОСОБА_12
цивільний відповідач: ОСОБА_7
свідки: ОСОБА_13
ОСОБА_14
ОСОБА_15
ОСОБА_16
ОСОБА_17
експерти: ОСОБА_18
ОСОБА_19
ОСОБА_20
ОСОБА_21, -
В С Т А Н О В И В :
18.03.2013 року на адресу Кагарлицького районного суду Київської області від ОСОБА_6 міжрайонної прокуратури Київської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні за фактом умисного спричинення середньої тяжкості тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_12 ОСОБА_22 ОСОБА_23, внесений у Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12013100190000158 від 23.02.2013 року, з реєстром матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12013100190000158, ( ОСОБА_14. № 1, а.с., 1).
Формулювання обвинувачення, яке пред»явлене обвинуваченому ОСОБА_7 органом досудового слідства.
21.08.2010 року до чергової частини ОСОБА_6 ГУ МВС України в Київській області надійшла письмова заява ОСОБА_12 про умисне спричинення їй тілесних ушкоджень співмешканцем ОСОБА_7 в будинку господарства в с. В. Пріцьки Кагарлицького району по провулку Торговому, 8.
В ході досудового розслідування встановлено, що 27.07.2010 року близько 19 години ОСОБА_7, знаходячись в приміщенні літньої кухні власного домогосподарства, що в с. В. Пріцьки Кагарлицького району по провулку Торговому, 8, під час варки зі своєю співмешканкою ОСОБА_12, яка виникла на грунті раптово виниклих неприязних стосунків, умисно наніс останній декілька ударів руками в область обличчя та тулубу. Після чого, потерпіла, залишивши приміщення літньої кухні, пішла в будинок вказаного господарства, де в приміщенні спальної кімнати, ОСОБА_7, продовжуючи свої злочинні дії, направлені на спричинення будь яких тілесних ушкоджень, умисно знову наніс декілька ударів руками ОСОБА_12 в область голови та тулуба, спричинивши тілесні ушкодження у вигляді переломів 9 10 ребер справа по середній пахвовій лінії, 9 ребра зліва по пахвовій лінії, які згідно висновку судово медичної експертизи № 187\к від 24.01.2013 року відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, як такі, що не є небезпечними для життя, але спричинили тривалий розлад здоров»я на строк, більше за 21 день, так як для їх зрощення потрібен такий термін.
Таким чином, своїми протиправними діями, які виразилися в умисному середньої тяжкості тілесного ушкодженні, тобто умисному ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у ст. 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров»я, ОСОБА_7 вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 122 КК України.
Обставин, які пом»якшують покарання ОСОБА_7 в провадженні немає.
Обставин, які обтяжують покарання підозрюваного в провадженні немає.
Шкода кримінальним правопорушенням не завдана.
На проведення експертизи кошти не витрачалися.
У кримінальному провадженні потерпіла сторона ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженка с. Македони Миронівського айону Київської області, громадянка України, жителька с. Македони Миронівського району Київської області, вул.. Ворошилова, 47.
Вищевказаний обвинувальний акт складений 15 березня 2013 року ст. слідчим СВ ОСОБА_6 ГУ МВС України в Київській області майором міліції ОСОБА_24, у м. Кагарлик Київської області, та затверджений 18 березня 2013 року старшим прокурором Кагарлицької міжрайонної прокуратури, юристом 3 го класу ОСОБА_8
22.03.2013 року Кагарлицьким районним судом винесено ухвалу про призначення підготовчого судового засідання на 04.04.2013 року, (ОСОБА_14 № 1, а.с., 9 10).
04.04.2013 року Кагарлицьким районним судом винесено ухвалу про призначення кримінального провадження до судового розгляду, ( ОСОБА_14 № 1, а.с., 223 224), на 15.04.2013 року.
Відповідно, суд, ретельно перевіривши докази по кримінальному провадженні, оцінивши докази на підставі ст. 94 КПК України з точки зору їх об»єктивності, належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємозв»язку, приходить до висновку щодо ухвалення виправдувального вироку у відношенні ОСОБА_7, обґрунтовуючи своє рішення наступним.
Згідно ч. 1 ст. 373 КПК України виправдувальний вирок ухвалюється в разі, якщо не доведено, що:
1)вчинене кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа;
2)кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим;
3)в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.
Виправдувальний вирок також ухвалюється при встановленні судом підстав для закриття кримінального провадження, передбачених пунктами 1 та 2 частини першої статті 284 КПК України, а саме, - встановлено відсутність події кримінального правопорушення, встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.
Слід зазначити, що доведення вчинення кримінального правопорушення обвинуваченим покладається на сторону обвинувачення, так як ніхто не зобовязаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом (ст. 17 КПК).
Сторона обвинувачення зобовязана доводити винуватість особи поза розумним сумнівом у вчиненні злочину. Якщо сторона обвинувачення не доведе вчинення кримінального правопорушення обвинуваченим - судом беззаперечно ухвалюється виправдувальний вирок.
Відповідно, даний виправдувальний вирок у відношенні ОСОБА_7 постановляється за наявності такої підстави:
1). не доведено, що вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується ОСОБА_7;
Слід зазначити, що виправдання за будь-якою з підстав, які передбачено п.п. 1 3 ч. 1 ст. 373 КПК України, а не їх сукупності, означає повну реабілітацію обвинуваченого ОСОБА_7 та підтверджує його непричетність до кримінального правопорушення.
Підстави виправдання обвинуваченого ОСОБА_7 визначають долю цивільного позову.
Так, у разі виправдання обвинуваченого ОСОБА_7 за відсутності в його діях складу кримінального правопорушення або його непричетності до вчинення кримінального правопорушення, суд залишає позов ОСОБА_12 без розгляду на підставі положень ст. 129 КПК України.
При винесенні даного вироку судом було вирішено питання, які зазначені в ст. 368 КПК України.
Фактичні обставини справи, встановлені в судовому засіданні.
21.08.2010 року потерпіла ОСОБА_12 звернулася з письмовою заявою до Начальника ОСОБА_6 ГУ МВС України в Київській області, в якій вона просить суд прийняти міри до ОСОБА_7, який 27.07.2011 року у с. В. ОСОБА_25 наніс їй тілесні ушкодження, ( ОСОБА_14 № 1, а.с., 40).
30.08.2010 року по даній заяві ДІМ ОСОБА_6 ГУ МВС України в Київській області винесено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи, ( ОСОБА_14 № 1, а.с., 39), якою в порушенні кримінальної справи за ознаками злочину, передбаченого ст. 296 КК України стосовно ОСОБА_7, - відмовлено.
Основною підставою для відмови в порушенні кримінальної справи згідно мотивувальної частини постанови послугувало наступне:
- «на даний час встановити ступінь тяжкості нанесених тілесних ушкоджень громадянці ОСОБА_12 не представляється можливим, так як технічна документація, яка засвідчує наявність тілесних ушкоджень, направляється ОСОБА_6 відділенням СМЕ на консультацію до Київського обласного бюро СМЕ».
17.11.2010 року по даній заяві ДІМ ОСОБА_6 ГУ МВС України в Київській області винесено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи, ( ОСОБА_14 № 1, а.с., 38), якою в порушенні кримінальної справи за ознаками злочину, передбаченого ст. 296 КК України стосовно ОСОБА_7, - відмовлено.
Основною підставою для відмови в порушенні кримінальної справи згідно мотивувальної частини постанови послугувало наступне:
«Згідно акту СМД № 81 від 08.11.2010 року ступінь тяжкості тілесних ушкоджень у гр.. ОСОБА_12 до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, так як не становили небезпеки для життя потерпілої і не призвели до тривалого розладу здоров»я понад 21 день. При додатковій перевірці по вищевказаних матеріалах не було з»ясовано та доведено вину гр.. ОСОБА_7 і акт судово медичного дослідження № 81 від 08.11.2010 року додатково направлено до ОСОБА_6 ВСМЕ для об»єктивного з»ясування причини виникнення тілесних ушкоджень в гр.. ОСОБА_26 та можливості їх нанесення громадянином ОСОБА_7П.»
14.02.2011 року в.о. заступника ОСОБА_6 міжрайонного прокурора Київської області Антонюком Д.О. винесено постанову, ( ОСОБА_14 № 1, а.с., 37), якою:
- постанову про відмову в порушенні кримінальної справи від 17.11.2010 року, винесену ДІМ ОСОБА_6 ГУ МВС України в Київській області ОСОБА_27, - скасовано;
- матеріали перевірки № 870 направлено начальнику ОСОБА_6 ГУ МВС України в Київській області для організації додаткової перевірки.
15.02.2011 року ст. слідчим СВ ОСОБА_6 ГУ МВС України в Київській області майором міліції ОСОБА_24 винесено постанову про порушення кримінальної справи та прийняття її до свого провадження, ( ОСОБА_14 № 1, а.с., 34), якою:
- порушено кримінальну справу за фактом отримання середнього ступеню тяжкості тілесних ушкоджень ОСОБА_12,за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України;
- постанову оголосити ОСОБА_12
23.02.2013 року відомості про вчинене кримінальне правопорушення були внесені до ЄРДР, про що свідчить витяг з кримінального провадження № 12013100190000158, (ОСОБА_14 № 1, а.с. 30), в якому зазначено наступне:
Дата надходження заяви, повідомлення або виявлення з іншого джерела: 21.08.2010.
Заявник або потерпілий: ОСОБА_12.
Дата внесення до ЄРДР: 23.02.2013.
Правова кваліфікація: (КК України 2001) ст. 122 ч. 1
Фабула:
27.07.2010 року близько 19 години ОСОБА_7, перебуваючи у власному будинку в с. В. Пріцьки Кагарлицького району, провулок Торговий, 8, під час сварки, на грунті раптово виниклих неприязних стосунків спричинив своїй співмешканці ОСОБА_12 тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості.
Особа, яку повідомлено про підозру: ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Докази, які були зібрані органами досудового розслідуванняпід час досудового слідства, які містяться в матеріалах кримінального провадження, та які були досліджені судом в судовому засіданні:
- протокол огляду місця події від 30.08.2010 року, ( ОСОБА_14 № 1, а.с., 41 42), в якому зазначено, що:
- місцем огляду являється домогосподарство, що розташоване в с. В. Пріцьки по вул.. Торговий провулок, 8, та належить ОСОБА_7.
Домогосподарство парканом огороджено. Вхід до подвір»я домогосподарства здійснюється вільно зі сторони проїжджої частини вищевказаної вулиці.
При вході до подвір»я з правої сторони розташована одноповерхова цегляна будівля з шиферною крівлею, яка має 3 суміжніх входи. На момент огляду вхідні двері зачинені на запірні пристрої, - навісні замки.
За описаною будівлею розташований одноповерховий цегляний будинок з шиферною покрівлею. Між описаними будівлями мається прохід, відстань між будівлями становить 4 м.
При вході до проходу на відстані 6 м. розташований металевий паркан, біля якого знаходяться дерев»яні пеньки, зверху на яких знаходиться дерев»яний лист, зверху на якому знаходиться засохша луска риби.
Біля пеньків на землі знаходиться жерстяне відро з вмістом луски та нутрощів риби.
При ОМП фотографування не застосовувалося.
- акт судово медичного дослідження (обстеження) № 81, (ОСОБА_14 № 1, а.с., 44), яке почато 26.08.2010 року, закінчено, - 08.11.2010 року.
Дане дослідження проведено завідувачем ОСОБА_6 районного відділення судово медичної експертизи ОСОБА_20
Зміст акту СМЕ:
«ЗАПИТАННЯ:
Який характер і ступінь тяжкості тілесних ушкоджень?
ОБСТАВИНИ СПРАВИ :
Заявила, що 27.07.2010р., близько 18 год, в с. В. Пріцьках Кагарлицького р-ну, її побив ОСОБА_7, наносив удари кулаками по обличчю, чимось (не може вказати) ззаду в ділянку попереку справа кулаками та алюмінієвою мискою по спині, мухобійкою ("ляпавкою) по всьому тілу. Скаржиться на біль у шиї і попереку справа.
ПРИ ОГЛЯДІ :
Будь-яких видимих тілесних ушкоджень, або слідів ушкоджень, при огляді не було виявлено. Відзначає біль на дотик у шиї і попереку справа.
В наданій амбулаторній карті № 057 з Миронівської ЦРЛ є записи: 20.08.2010 Терапевт: Скарги на біль в ділянці хребта. Об'єктивно: В легенях хрипів нема, тони серця звучні. АТ 120/(?). Пульс 80\хв. Живіт м'який, безболісний. Біль по ходу хребта. Діагноз: Забій в ділянці хребта". 20.08 Гінеколог: Діагноз: Кольпіт". 20.08. Невропатолог: Діагноз: "Вертеброгенна люмбалгія". Дані рекомендації. Будь-яких інших записів в амбулаторній карті нема.
У вересні 2010 р. потерпілою наданий консультативний висновок доцента кафедри ортопедії і травматології № 1 КМАПО ім. П.Л.Шулика (прізвище нерозбірливе) від 1.09.2010р. У ньому вказано: ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_6 Діагноз: "Забій шийного відділу хребта, забої грудної клітки, міжреберна післятратравматична невралгія».
Дані медикаментозні рекомендації, нагляд невропатолога за місцем проживання.
Надано рентгенограму правої половини грудної клітки (пряма проекція) №16 від 17.08.2010 р. Висновок консультанта-рентгенолога Київського обласного бюро СМЕ від 14.09.2010р. №582/1: "Перелом 10 ребра справа. Для визначення терміну виникнення ушкоджень показано контрольну р/графію зони зацікавленості. Повторна консультація".
У жовтні 2010р. потерпілою надана довідка про результати рентгенологічного дослідження ребер з обох боків від 1.10.2010р. з Київської МКЛ №8, в якій вказано: "Визначаються консолідуючі переломи IX; X ребер справа (по середньо-пахвовій лінії) і IX зліва. Консолідовані переломи VIII, IX ребер зліва по задній пахвовій лінії. Легені розправлені. Серце - норма, синуси вільні".
Надано дві рентгенограми грудної кітки (прямі проекції) від 1.10.2010р. Висновок консультанта Київського обласного бюро СМЕ від 20.10.2010р. № 683/3 (повторна консультація): Перелом 10,11 ребра справа, перелом 9 ребра зліва. По терміну відповідає даті травми".
ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА:
У ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_6, за даними наданих рентгенограм та висновків консультанта-рентгенолога Київського обласного бюро СМЕ, були виявлені тілесні ушкодження у вигляді переломів 10 - го і 11- го ребер справа та 9 - го ребра зліва в ділянках пахвових ліній. Ушкодження виникли в результаті дії тупих предметів, індивідуальні особливості травмуючих поверхонь яких в ушкодженнях не відобразились, можливо у строк та за обставин, вказаних потерпілою і відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, так як не становили небезпеки для життя потерпілої і призвели до тривалого розладу здоров'я на строк понад 21 день.»
- акт судово медичного дослідження (обстеження) № 85, (ОСОБА_14 № 1, а.с., 51), яке почато 17.11.2010 року, закінчено, - 19.11.2010 року.
Дане дослідження проведено завідувачем ОСОБА_6 районного відділення судово медичної експертизи ОСОБА_20
Зміст акту СМЕ:
ЗАПИТАННЯ:
1. Чи могли виявлені на тілі ОСОБА_12 тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості утворитися від ударів руками?
2. Чи могли виявлені на тілі ОСОБА_12 тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості утворитися від ударів мискою (нижньою плоскою поверхнею) по спині?
3. Чи могли виявлені на тілі ОСОБА_12і. тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості утворитися під час падіння з власного росту на виступаючі поверхні?
СТАВИНИ СПРАВИ:
У відношенні вказано, що 27.07.2010 року, близько 19 год. в с. Великі Пріцьки, пров. Торговий, 8, під час сварки ОСОБА_7 наніс удари руками та алюмінієвою мискою по обличчю та тілу ОСОБА_12.
Судово-медичне обстеження ОСОБА_12 проводилось у ОСОБА_6 ВСМЕ. В "Акті судово-медичного обстеження № 81 від 8.11.2010р. вказано: Обставини справи: Заявила, що 27.07.2010р, близько 18 год, в с. В. ОСОБА_25 ОСОБА_6 р ну, її побив ОСОБА_7. Наносив удари кулаками по обличчю, чимось (не може вказати) ззаду в ділянку попереку справа, кулаками та алюмінієвою мискою по спині, мухобійкою («ляпавкою») по всьому тілу. Скаржиться на біль у шиї і попереку справа. При огляді: Будь-яких видимих тілесних ушкоджень, або слідів ушкоджень, при огляді не було виявлено. Відзначає біль на дотик у шиї і попереку справа. В наданій амбулаторній карті № 057 з Миронівської ЦРЛ є записи: 20.08.2010 Терапевт: Скарги на біль в ділянці хребта. Об'єктивно: В легенях хрипів нема, тони серця звучні. АТ 120/(?). Пульс 80/хв. Живіт мякий, безболісний. Біль по ходу хребта. Діагноз: "Забій в ділянці хребта" 20.08 Гінеколог Діагноз: «Кольпіт" 20.08.2010 Невропатолог Діагноз: "Вертеброгенна люмбалгія". Дані рекомендації. Будь-яких інших записів в амбулаторній карті нема. У вересні 2010р. потерпілою наданий консультативний висновок доцента кафедри ортопедії і травматології №1 КМАПО ім. П.Л. Шулика (прізвище нерозбірливе) від 1.09.2010р. У ньому вказано: "ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_6 Діагноз: "Забій шийного відділу хребта, забої грудної клітки, міжреберна післятравматична невралгія". Дані медикаментозні рекомендації, нагляд невропатолога за місцем проживання. Надано рентгенограму правої половини грудної клітки (пряма проекція) № 16 від 17.08.2010р. Висновок консультанта-рентгенолога Київського обласного бюро СМЕ від 14.09.2010р. № 582/1 "Перелом 10 ребра справа. Для визначення терміну виникнення ушкоджень показано контрольну р/графію зони зацікавленості. Повторна консультація". У жовтні 2010р. потерпілою надана довідка про результати рентгенологічного дослідження ребер з обох боків від 1.10.2010р з Київської МКЛ №8, в якій вказано: "Визначаються консолідуючі переломи ІХ;Х ребер справа (по середньо-пахвовій лінії) і IX зліва. Консолідовані переломи VIII, IX ребер зліва по задній пахвовій лінії. Легені розправлені. Серце - норма, синуси вільні". Надано дві рентгенограми грудної кітки (прямі проекції) від 1.10.2010р. Висновок консультанта-рентгенолога Київського обласного бюро СМЕ від 20.10.2010 № 683/3 (повторна консультація): Перелом 10, 11 ребра справа, перелом 9 ребра зліва. По терміну відповідають даті травми".
ЗАКЛЮЧА ЧАСТИНА:
1. Наявні у ОСОБА_12 переломи ребер могли утворитися в результаті нанесення потерпілій стороні особою ударів руками.
2. Наявні у ОСОБА_12 переломи ребер не могли утворитися в результаті нанесення потерпілій сторонньою особою ударів пласкою донною частиною миски по спині.
3. В цілому наявні у ОСОБА_12 переломи ребер могли утворитися в результаті падіння потерпілої з положення стоячи з ударом об виступаючий тупий предмет з обмеженою травмуючою поверхнею. Однак, з огляду на те, що у потерпілої були виявлені тілесні ушкодження у вигляді переломів 10-го і 11- го ребер справа та 9-го ребра зліва в ділянках пахвових ліній, слід зробити висновок, що в результаті одноразового падіння наявні ушкодження утворитися не могли. Виникнення наявних ушкоджень можливе лише за умови не менше ніж двох падінь з положення стоячи, з ударами обома боковими поверхнями грудної клітки (в ділянках пахвових ліній) об виступаючі тупі предмети з обмеженими травмуючими поверхнями.
- висновок експерта № 21\10 , (ОСОБА_14 № 1, а.с., 61 62), експертиза почата 18.03.2011 року, експертиза закінчена, - 28.03.2011 року.
Дана експертиза проведена завідувачем ОСОБА_6 районного відділення судово медичної експертизи ОСОБА_20
Згідно експертизи:
ЗАПИТАННЯ :
1. Який характер і особливості тілесних ушкоджень, спричинених ОСОБА_12, їх локалізація та механізм утворення?
2.Яка кількість місць прикладення сили на тілі ОСОБА_12 та їх розташування?
3. Чи могли тілесні ушкодження, спричинені ОСОБА_12, утворитися в строк та за обставин, вказаних в постанові самою потерпілою?
4. Чи могли тілесні ушкодження, виявлені на тілі ОСОБА_12, утворитися при падінні з положення стоячи на пласку поверхню?
5. В якому положенні перебувала ОСОБА_12 в момент заподіяння тілесних ушкоджень стояла, сиділа чи інше?
6.Яка ступінь тяжкості тілесних ушкоджень, спричинених ОСОБА_12?
ОБСТАВИНИ СПРАВИ :
У постанові вказано: «15 лютого 2011 року в. о. начальника СВ ОСОБА_6, порушено кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, по факту отримання ОСОБА_12 тілесних ушкоджень середньої тяжкості, про те, що 27.07.2010 року, близько 19 години в будинку, що розташований в с. В. Пріцьки Кагарлицького району по пров. Торговому, 8, між його власником ОСОБА_7 та ОСОБА_12 на ґрунті особистих неприязних стосунків, під час сварки та бійки, ОСОБА_12 отримала тілесні ушкодження у вигляді переломів 10 та 11 ребер справа і 9 ребра зліва в ділянках пахвових ліній, що згідно акту судово-медичного дослідження № 85 від 19.11.2010 року відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості. В ході досудового слідства встановлено, як пояснила ОСОБА_12, що ОСОБА_7 наносив їй удари в обличчя та тулуб руками після чого алюмінієвою мискою бив її по спині та ляпою для биття мух бив її в областях правого та лівого плеча та нижніх частинах кінцівок. Як пояснив ОСОБА_7, що він ніяких тілесних ушкоджень ОСОБА_12 не спричиняв».
Судово-медичне обстеження за фактом заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_12 проводилось у ОСОБА_6 ВСМЕ. В "Акті судово-медичного дослідження (обстеження) №85" від 19.11.2010р. вказано: "Обставини справи: У відношенні вказано, що 27.07.2010 року, близько 19 год., в с. Великі Пріцьки, пров. Торговий, 8, під час сварки ОСОБА_7 наніс удари руками та алюмінієвою мискою по обличчю та тілу ОСОБА_12. Судово-медичне обстеження ОСОБА_12 проводилось у ОСОБА_6 ВСМЕ. В "Акті судово-медичного обстеження №81" від 8.11.2010р. вказано: "Обставини справи: Заявила, що 27.07.2010р., близько 18 год., в с. В. Пріцьках Кагарлицького р-ну, її побив ОСОБА_7. Наносив удари кулаками по обличчю, чимось (не може вказати) ззаду в ділянку попереку справа, кулаками та алюмінієвою мискою по спині, мухобійкою ("ляпавкою") по всьому тілу. Скаржиться на біль у шиї і попереку справа. При огляді: Будь-яких видимих тілесних ушкоджень, або слідів ушкоджень, при огляді не було виявлено. Відзначає біль на дотик у шиї і попереку справа. В наданій амбулаторній карті №057 з Миронівської ЦРЛ є записи: 20.08.2010 Терапевт: Скарги на біль в ділянці хребта. Обєктивно: В легенях хрипів нема, тони серця звучні. АТ120/(?). Пульс 80/хв. Живіт мякий, безболісний. Біль по ходу хребта. Діагноз: "Забій в ділянці хребта". 20.08 Гінеколог: Діагноз: "Кольпіт". 20.08.2010 Невропатолог: Діагноз: "Вертеброгенна люмбалгія". Дані рекомендації. Будь-яких інших записів в амбулаторній карті нема. У вересні 2010р. потерпілою наданий консультативний висновок доцента кафедри ортопедії і травматології №1 КМАПО ім. П.Л.Шупика (прізвище нерозбірливе) від 1.09.2010р. У ньому вказано: "ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_6 Діагноз: "Забій шийного відділу хребта, забої грудної клітки, міжреберна післятравматична невралгія". Дані медикаментозні рекомендації, нагляд невропатолога за місцем проживання. Надано рентгенограму правої половини грудної клітки (пряма проекція) №16 від 17.08.2010р. Висновок консультанта-рентгенолога Київського обласного бюро СМЕ від 14.09.2010р. № 582/1: "Перелом 10 ребра справа. Для визначення терміну виникнення ушкоджень показано контрольну р/графію зони зацікавленості. Повторна консультація". У жовтні 2010р. потерпілою надана довідка про результати рентгенологічного дослідження ребер з обох боків від 1.10.2010р. з Київської МКЛ №8, в якій вказано: "Визначаються консолідуючі переломи ІХ; Х ребер справа (по середньо-пахвовій лінії) і ІХ зліва. Консолідовані переломи VІІІ, ІХ ребер зліва по задній пахвовій лінії. Легені розправлені. Серце норма, синуси вільні". Надано дві рентгенограми грудної кітки (прямі проекції) від 1.10.2010р. Висновок консультанта-рентгенолога Київського обласного бюро СМЕ від 20.10.2010р. №683/3 (повторна консультація): "Перелом 10, 11 ребра справа, перелом 9 ребра зліва. По терміну відповідає даті травми".
ПІДСУМКИ :
1(1). За даними наданої медичної документації та рентгенограм, висновку консультанта-рентгенолога Київського обласного бюро СМЕ, у ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_6, мали місце тілесні ушкодження у вигляді переломів 10-го і 11-го ребер справа та 9-го ребра зліва в ділянках пахвових ліній. Ушкодження виникли в результаті дії тупих предметів, індивідуальні особливості трамуючих поверхонь яких в ушкодженнях не відобразились.
2(2). За характером і розташуванням наявних тілесних ушкоджень можна визначити кількість місць прикладення травмуючої сили тупими предметами на тілі потерпілої як не меншу, ніж два ділянки обох бокових поверхонь грудної клітки в проекціях 10-11-го ребер справа та 9-го ребра зліва.
3(3). У «Протоколі допиту потерпілого» від 16.02.2011р., наданому для судово-медичної експертизи, ОСОБА_12, зокрема, повідомила: «27.07.2010 року … близько 19 години … ОСОБА_7 … вдарив мене в обличчя рукою та в область правого боку і в мене з носа пішла кров. Потім ОСОБА_7 вдарив мене кулаком по спині і я відчула сильний біль в області спини, в той час, коли він мене бив я перебувала в положенні сидячи на стільці. Потім … ОСОБА_7 знову почав наносити мені удари руками в області правого та лівого боків, спини і голови, яка саме кількість ударів була, я не пам'ятаю. Коли він мене бив я перебувала в положенні стоячи та періодично присідала, але не падала. … ОСОБА_7 … вихватив в мене з рук алюмінієву миску та почав бити нею в область спини, і я знову відчула сильний біль … Потім ОСОБА_7 взяв ляпку для биття мух та бив мене нею по лівому та правому плечах та в нижніх частинах кінцівок …». З урахуванням характеру і розташування виявлених тілесних ушкоджень та зазначених показів потерпілої можна прийти дло висновку, що тілесні ушкодження, виявлені у ОСОБА_12, могли утворитися в строк та за обставин, вказаних у постанові (зі слів потерпілої) а саме в результаті нанесення ОСОБА_12 ударів руками (кулаками) по бокових поверхнях тулуба (грудної клітки) 27.07.2010 року.
4(4). Тілесні ушкодження, виявлені у ОСОБА_12, не могли утворитися в результаті падіння потерпілої з положення стоячи на площині (на пласку поверхню).
5(5). Для достовірного визначення положення, в якому перебувала ОСОБА_12 під час заподіяння їй тілесних ушкоджень, обєктивних судово-медичних даних немає. В цей час вона могла перебувати у будь-якому положенні.
6(6). Для достовірного визначення взаємного розташування потерпілої та сторонньої особи, яка наносила їй удари, в період заподіяння тілесних ушкоджень, достатніх обєктивних судово-медичних даних немає. Враховуючи розташування наявних переломів ребер в ділянках бокових поверхонь грудної клітки з обох боків, можна лише припустити, що травмуючі сили могли діяти в ділянку тулуба (грудної клітки) потерплої переважно справа і зліва.
7(7). Наявні у ОСОБА_12 переломи трьох ребер відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, так як не становили небезпеки для життя потерпілої і призвели до тривалого розладу здоровя на строк понад 21 день.
- протокол очної ставки від 11 квітня 2010 року, (ОСОБА_14 № 1, а.с., 65 67), який був проведений між потерпілою ОСОБА_12 та ОСОБА_7, в ході якої було слідчим поставлені запитання вищевказаним учасникам процесу та встановлено наступне:
- Загальне запитання:
Чи знаєте ви один одного, якщо так то як давно і в яких стосунках перебуваєте?
Відповідь ОСОБА_28:
Присутнього тут ОСОБА_7 я знаю з 25 листопада 2009 року, з яким познайомилися на похоронах в м. Ржищів, де я перебувала на похоронах чоловіка своєї двоюрідної сестри. 14 грудня 2009 року до мене додому в с. Македони приїхав власним автомобілем ОСОБА_7 та забрав до себе додому в с. В. ОСОБА_25 де я постійно проживала з ним до 11 серпня 2010 року.
Відповідь ОСОБА_7:
З відповіддю ОСОБА_12 повністю згідний.
- Загальне запитання:
Чи маєте причини говорити неправду стосовно іншого учасника очної ставки?
Відповідь ОСОБА_12:
Причин говорити неправду стосовно ОСОБА_7 я не маю.
Відповідь ОСОБА_7:
Причин говорити неправду стосовно ОСОБА_12 я не маю.
- Запитання до ОСОБА_12:
Розкажіть, при яких обставинах ви отримали тілесні ушкодження у вигляді переломів 10 та 11 ребер справа і 9 ребра зліва в ділянках пахвових ліній?
Відповідь ОСОБА_12:
27.07.2010 року ОСОБА_7 прийшов з роботи близько 13 години, та після того пішов на рибалку, та повернувся близько 18 години, тверезий. Перед цим днем я його попередила що не хочу з ним проживати, і його покину.
Перебуваючи в будинку, ОСОБА_7 випив пляшку літрову пива, яку я придбала раніше, та повечеряли. Під час вечері спиртні напої не вживали, та я пива не пила.
Близько 19 години я почала чистити рибу в приміщенні літньої кухні, в цей час, до мен прийшов ОСОБА_7. Ми з ним розмовляти та він сказав, щоб я дала рибину коту, я сказала, що я не знаю яку саме та, щоб він сам взяв. Григорій заходив до кухні двічі, а коли зайшов втретє та знову повторив дати рибу і вдарив мене в обличчя рукою та в область правого боку і мене з носа пішла кров. Потім ОСОБА_7 вдарив мене кулаком по спині і я відчула сильний біль в області спини, в той час коли він мене бив я перебувала в положенні сидячи на стільці. Григорій сказав мені, щоб я пішла до будинку та змила з обличчя кров, що я й зробила, а потім повернулася в літню кухню та дочищала рибу. Потім я повернулася в будинок, щоб взяти рушник і в одній із кімнат будинку ОСОБА_7 знову почав наносити мені удари руками в область правого та лівого боків, спини і голови, яка саме кількість ударів була я не памятаю. Коли він мене бив я перебувала в положенні стоячи та періодично присідала, але не падала. Я запитувала ОСОБА_7 за що він мене бє та просила заспокоїтися. Він заспокоївся та пішов до іншої кімнати, я в цей час взяла миску з водою та милася, а коли я вийшла до кухні з мискою, щоб вилити воду ОСОБА_7 знаходився в кухні та вихватив в мене з рук алюмінієву миску та почав бити нею в області спини, я знову відчула сильний біль та попросила ОСОБА_7 припинити та заспокоїтися.
Потім ОСОБА_7 взяв ляпку для биття мух та бив мене нею по лівому та правому плечах та нижніх частинах кінцівок і я присіла біля столу він запитав мене чи зможу я сама встати я сказала, що спробую та встала. Після цього він мене не бив та ми пішли по різних кімнатах. На наступний день ми з ОСОБА_7 прокинулися, він поснідав та пішов до магазину, а я залишилася вдома. Він сказав мені нікуди не телефонувати та ні до кого не йти.
Я просила ОСОБА_7 відвезти мене до лікарні, а він сказав, що коли зійдуть синці тоді відвезе.
- Запитання до ОСОБА_7:
Ви згідні з показами ОСОБА_12? Яка причина конфлікту між вами та ОСОБА_12. та чи була у ОСОБА_20 необхідність спричиняти їй тілесні ушкодження.
Відповідь ОСОБА_7:
Ні, з показами ОСОБА_12, я не погоджуюся, так як я їй ніяких тілесних ушкоджень не спричиняв та 27 липня 2010 року між нами ніякого конфлікту не було і я ОСОБА_12 не бив. На те, що вона повідомила мене, що йде від мене, то я й так знав, оскільки ми домовлялися тільки перезимувати разом.
- Загальне запитання:
Ви настоюєте на своїх показах?
Відповідь ОСОБА_12:
Настоюю, що так все і відбувалося.
Відповідь ОСОБА_7:
Так, я на своїх показах настоюю.
На запитання, чи будуть у допитуваних запитання одне до одного ОСОБА_12 задала запитання:
- ОСОБА_29 ти брешеш, що возив мене до лікарні?
Відповідь ОСОБА_7:
Я не брешу я возив тебе до лікарні не один раз в червні місяці, а в період з 27 липня я не возив її до лікарні, оскільки не було такої необхідності та ти не скаржилася на стан здоровя.
Відповідь ОСОБА_12:
Запитань до ОСОБА_7 я не маю.
У відповідь ОСОБА_7задав запитання:
- ОСОБА_29 ти ОСОБА_12 звернулася до міліції з заявою аж 21 серпня 2010, а не раніше?
Відповідь ОСОБА_12:
Тому, що раніше я проживала в ОСОБА_7 та він не дозволяв мені звертатися до лікарні та телефонувати до міліції і я його боялася, а коли 11 серпня 2010 року я втекла то 12 серпня 2010 року я звернулася до лікарні в м. Київ та мені в прийомі відмовили та сказали, що потрібна довідка про зняття побоїв. 17.08.2010 року я знову звернулася до лікарні в м. Київ та зробила рентген, та дізналася, що в нене зламані ребра. 19 серпня 2010 року я разом з дільничним інспектором забрала свої речі в ОСОБА_7. 20 серпня 2010 року я звернулася в Миронівську ЦРЛ так як в мене було погане самопочуття. 21 серпня 2010 року я звернулася з заявою до ОСОБА_6
- висновок експерта № 49\21 , (ОСОБА_14 № 1, а.с., 85 86), експертиза почата 22.06.2011 року, експертиза закінчена, - 08.09.2011 року.
Дана експертиза проведена завідувачем ОСОБА_6 районного відділення судово медичної експертизи ОСОБА_20
Згідно експертизи:
ЗАПИТАННЯ :
1. Чи є на тілі ОСОБА_12 сліди, які вказували б на наявність переломів 10, 11 ребер справа та 9 ребра зліва в ділянках пахвових ліній?
2.Якщо так, то чи можуть вони відповідати даті їх отримання 27.07.2010 року?
ОБСТАВИНИ СПРАВИ :
У постанові вказано: "27.07.2010 року близько 19 години в будинку, що розташований в с. В.Пріцьки Кагарлицького району по провулку Торговому, 8, між його власником ОСОБА_7 та ОСОБА_12 на ґрунті особистих неприязних стосунків, під час сварки та бійки, ОСОБА_12 отримала тілесні ушкодження у вигляді переломів 10 та 11 ребер справа і 9 ребра зліва в ділянках пахвових ліній, що згідно висновку судово-медичної експертизи № 21/10 від 28.03.2011 року відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, так як не становили небезпеки для життя потерпілої і призвели до тривалого розладу здоровя на строк понад 21 день. В ході досудового слідства в кримінальній справі потерпіла ОСОБА_12 вказала, що виявлені переломи отримала від ударів ладонями та кулаками по бокових частинах спини. 21.06.2011 року було проведено додаткові рентгензнімки спини ОСОБА_12І.".
Судово-медична експертиза за фактом заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_12 проводилась у ОСОБА_6 ВСМЕ. У "Висновку експерта № 21/10" від 28.03.2011р. вказано: "У постанові вказано: «15 лютого 2011 року в. о. начальника СВ ОСОБА_6, порушено кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, по факту отримання ОСОБА_12 тілесних ушкоджень середньої тяжкості, про те, що 27.07.2010 року, близько 19 години в будинку, що розташований в с. В. Пріцьки Кагарлицького району по пров. Торговому, 8, між його власником ОСОБА_7 та ОСОБА_12 на ґрунті особистих неприязних стосунків, під час сварки та бійки, ОСОБА_12 отримала тілесні ушкодження у вигляді переломів 10 та 11 ребер справа і 9 ребра зліва в ділянках пахвових ліній, що згідно акту судово-медичного дослідження № 85 від 19.11.2010 року відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості. В ході досудового слідства встановлено, як пояснила ОСОБА_12, що ОСОБА_7 наносив їй удари в обличчя та тулуб руками після чого алюмінієвою мискою бив її по спині та ляпою для биття мух бив її в областях правого та лівого плеча та нижніх частинах кінцівок. Як пояснив ОСОБА_7, що він ніяких тілесних ушкоджень ОСОБА_12 не спричиняв». Судово-медичне обстеження за фактом заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_12 проводилось у ОСОБА_6 ВСМЕ. В "Акті судово-медичного дослідження (обстеження) № 85 від 19.11.2010р. вказано: "Обставини справи: У відношенні вказано, що 27.07.2010 року, близько 19 год., в с. Великі Пріцьки, пров. Торговий, 8, під час сварки ОСОБА_7 наніс удари руками та алюмінієвою мискою по обличчю та тілу ОСОБА_12. Судово-медичне обстеження ОСОБА_12 проводилось у ОСОБА_6 ВСМЕ. В "Акті судово-медичного обстеження № 81 від 8.11.2010р. вказано: "Обставини справи: Заявила, що 27.07.2010р., близько 18 год., в с.В.Пріцьках Кагарлицького р-ну, її побив ОСОБА_7. Наносив удари кулаками по обличчю, чимось (не може вказати) ззаду в ділянку попереку справа, кулаками та алюмінієвою мискою по спині, мухобійкою ("ляпавкою") по всьому тілу. Скаржиться на біль у шиї і попереку справа. При огляді: Будь-яких видимих тілесних ушкоджень, або слідів ушкоджень, при огляді не було виявлено. Відзначає біль на дотик у шиї і попереку справа. В наданій амбулаторній карті № 057 з Миронівської ЦРЛ є записи: 20.08.2010 Терапевт: Скарги на біль в ділянці хребта. Обєктивно: В легенях хрипів нема, тони серця звучні. АТ120/(?). Пульс 80/хв. Живіт мякий, безболісний. Біль по ходу хребта. Діагноз: "Забій в ділянці хребта". 20.08 Гінеколог: Діагноз: "Кольпіт". 20.08.2010 Невропатолог: Діагноз: "Вертеброгенна люмбалгія". Дані рекомендації. Будь-яких інших записів в амбулаторній карті нема. У вересні 2010р. потерпілою наданий консультативний висновок доцента кафедри ортопедії і травматології №1 КМАПО ім. П.Л.Шупика (прізвище нерозбірливе) від 1.09.2010р. У ньому вказано: "ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_6 Діагноз: "Забій шийного відділу хребта, забої грудної клітки, міжреберна післятравматична невралгія". Дані медикаментозні рекомендації, нагляд невропатолога за місцем проживання. Надано рентгенограму правої половини грудної клітки (пряма проекція) №16 від 17.08.2010р. Висновок консультанта-рентгенолога Київського обласного бюро СМЕ від 14.09.2010р. №582/1: "Перелом 10 ребра справа. Для визначення терміну виникнення ушкоджень показано контрольну р/графію зони зацікавленості. Повторна консультація". У жовтні 2010р. потерпілою надана довідка про результати рентгенологічного дослідження ребер з обох боків від 1.10.2010р. з Київської МКЛ №8, в якій вказано: "Визначаються консолідуючі переломи ІХ; Х ребер справа (по середньо-пахвовій лінії) і ІХ зліва. Консолідовані переломи VІІІ, ІХ ребер зліва по задній пахвовій лінії. Легені розправлені. Серце норма, синуси вільні". Надано дві рентгенограми грудної клітки (прямі проекції) від 1.10.2010р. Висновок консультанта-рентгенолога Київського обласного бюро СМЕ від 20.10.2010р. № 683/3 (повторна консультація): "Перелом 10, 11 ребра справа, перелом 9 ребра зліва. По терміну відповідає даті травми".
ОСОБА_30 ДОКУМЕНТАЦІЇ :
Для додаткової судово медичної експертизи надані дві рентгенограми від 21.06.2011 р. за № 4837 правої і лівої половин грудної клітки (у прямих проекціях) ОСОБА_12
Висновок консультанта рентгенолога Київського обласного бюро СМЕ від 11.07.2011 року № 396\2 (отриманий 05.09.2011 р.): «Консолідовані переломи 9 10 ребер зліва».
ПІДСУМКИ:
1(1). При повторному консультуванні в Київському обласному бюро СМЕ наданих для додаткової судово-медичної експертизи двох рентгенограм грудної клітки ОСОБА_12 були виявлені ознаки консолідованих (повністю зрощених) переломів 9-го і 10-го ребер зліва.
2(2). Повна консолідація наявних переломів на час рентгенографічного обстеження 21.06.2011р. свідчить про значну давність даних переломів та не виключає можливості їх отримання 27.07.2010 року.
- довідка характеристика № 8, видана 17.01.2012 року Македонською сільською радою Миронівського району Київської області, (том № 1, а.с., 99), в якій зазначено наступне:
Громадянка ОСОБА_12 зареєстрована та проживає в ІНФОРМАЦІЯ_7. За час проживання в селі в громадських місцях грубих випадів собі не дозволяла. Систематично звертається до правоохоронних органів та органів місцевого самоврядування з приводу дрібних порушень громадського спокою. Спиртними напоями не зловживає. Ніде не працює.
- Довідка № 8741, видана 27.12.2011 року Миронівською районною лікарнею, (ОСОБА_14 № 1, а.с., 100), в якій зазначено, що ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_5, с. Македони Миронівського району на диспансерному обліку в кабінеті психіатра не перебувала і не перебуває, за медичною допомогою не зверталася.
- Довідка № 8741, видана 27.12.2011 року Миронівською районною лікарнею, (ОСОБА_14 № 1, а.с., 101), в якій зазначено, що ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_5, с. Македони, Миронівського району, вул.. Ворошилова, 47 на диспансерному обліку в кабінеті нарколога не перебувала і не перебуває, за медичною допомогою не зверталася.
- протокол відтворення обстановки та обставин події від 10.05.2012 року, та фото таблицею до нього, (ОСОБА_14 № 1, а.с., 136 151), в якому зазначено наступне:
Відтворення обстановки та обставин події проводилося з потерпілою ОСОБА_12
В період з 16 год. 00 хв до 17 год. 30 хв. проведено слідчу дію на подвір»ї та в будинку ОСОБА_7 в с. В. Пріцьки, вул.. Провулок Торговий, 8.
Слідча дія проводиться в ясну погоду при денному освітленні, з метою дотримання вимог ст.ст. 194, 195 КПК України з метою перевірки і уточнення показів потерпілої, з»ясування обставин, порядку та механізму спричинення їй тілесних ушкоджень провів відтворення обстановки та обставин події.
Під час відтворення обстановки та обставин події застосовується фотозйомка на цифровий фотоапарат «кенон».
Відтворення обстановки та обставин події встановлено:
ОСОБА_12 в ОСОБА_6 було запропоновано показати на місці та розповісти як саме її колишній співмешканець ОСОБА_7 спричинив їй тілесні ушкодження 27.07.2010 року за місцем свого проживання в ІНФОРМАЦІЯ_8, на що потерпіла ОСОБА_12 погодилася і запропонувала проїхати до будинку ОСОБА_7, де вона покаже, як останній і де саме спричинив їй тілесні ушкодження.
По приїзду до вищевказаної адреси з дозволу власника домогосподарства ОСОБА_7 було проведено дану слідчу дію.
В присутності всіх учасників потерпіла ОСОБА_12, знаходячись на подвір»ї № 8 в провулку Торговому в с. В. Пріцьки, показала на двоповерховий будинок та літню кухню на повір»ї, пояснивши, що саме в них 27.07.2010 року ОСОБА_7 спричинив їй тілесні ушкодження.
Після цього ОСОБА_12 показала на літню кухню, що навпроти житлового будинку і показала, що 27.07.10 року після 18 год. вона чистила рибу, яку перед цим приніс її співмешканець ОСОБА_7
ОСОБА_12 показала місце в літній кухні, де вона сиділа та чистила рибу, а також показала положення, в якому перебувала.
Після цього ОСОБА_12 пояснила, що під час конфлікту ОСОБА_7 підійшов до неї з заді та став з правої сторони, після чого правою рукою наніс один удар в праву частину тулуба в районі вище живота. Після цього, ОСОБА_7, стоячи в тому ж самому положенні, тією ж рукою наніс один удар в обличчя, розбивши носа.
Після цього ОСОБА_12 показала на вихід з літньої кухні і пояснила, що після того, як ОСОБА_7 розбив їй носа, вона пішла в житловий будинок, а саме, в кухню, де вмивалася біля вмивальника, після чого пішла в літню кухню, де чистила рибу та зайшла в спальню кімнату, що розташована праворуч від кухні, де хотіла вмитися та почала спати. В цей час, коли вона вмивалася, в кімнату зайшов ОСОБА_7 і коли вона знаходилася зігнутою над ліжком в даній кімнаті, він підійшов до неї з правої сторони і почав наносити удари в праву частину тулуба в область грудей, по спині та з заді по голові. Під час цих тілесних ушкоджень ОСОБА_12 показала на місце, де стояв ОСОБА_7 в момент нанесення тілесних ушкоджень, а саме, - праворуч біля неї, позаду та ліворуч.
Скільки саме разів і як саме ОСОБА_7 наніс їй тілесних ушкоджень, вона показати не може, так як під час ударів закривала обличчя та й детально не пам»ятає цього.
Далі ОСОБА_12 показала на двері в цій кімнаті, які ведуть в кухню та пояснила, що після цих тілесних ушкоджень із мискою, в якій милася, пішла в кухню, де в умивальнику вилила воду і коли йшла в сторону тієї ж кімнати, в кухню з сторони коридору будинку зайшов ОСОБА_7, взяв у неї з руки алюмінієву миску, в якій вона милася, і нею наніс їй 2 удари по спині в області поперекового відділу. Тут само мухобійкою з дерев»яною ручкою він наносив їй удари по шиї та голові.
Після цього більше їй ОСОБА_7 тілесні ушкодження не причиняв.
Також ОСОБА_12 під час слідчої дії пояснила, що зараз в будинку немає тієї миски, та мухобойки, якою ОСОБА_7 наносив їй тілесні ушкодження.
- висновок експерта № 45\35 , (ОСОБА_14 № 1, а.с., 162 163), експертиза почата 22.05.2012 року, експертиза закінчена, - 25.07.2012 року.
Дана експертиза проведена завідувачем ОСОБА_6 районного відділення судово медичної експертизи ОСОБА_20
Згідно експертизи:
ЗАПИТАННЯ :
1. Чи могли тілесні ушкодження виявлені на тілі ОСОБА_12 утворитися в строк та за умов вказаних нею під час проведення відтворення обстановки та обставин події 10.05.12?
2. Чи могла ОСОБА_12 після отриманих тілесних ушкоджень проводити активні дії - ходити, працювати по господарству, говорити та інше?
ОБСТАВИНИ СПРАВИ :
У постанові вказано: «27.07.10 після 18.00 год. в домогосподарстві №8 в провулку Торговому в с. В. Пріцьки Кагарлицького району Київської області між власником домогосподарства ОСОБА_7 та його співмешканкою ОСОБА_12 на грунті особистих неприязних відносин виникла сварка, під час якої ОСОБА_7 руками наніс ОСОБА_12 тілесні ушкодження у вигляді переломів 10 та 11 ребер з права і 9 ребра зліва в ділянках пахових ліній, які відповідно до судово-медичної експертизи № 21/10 від 28.03.11 відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості так як не становили небезпеки для життя потерпілої і призвели до до тривалого розладу здоров'я на строк понад 21 день. 10.05.12 за участю потерпілої ОСОБА_12 проведено відтворення обстановки та обставин події під час якої вона показала механізм причинення їй тілесних ушкоджень її співмешканцем ОСОБА_7П.»
За попередній період часу в ОСОБА_6 ВСМЕ ОСОБА_12 неодноразово проводилися повторні судово-медичні обстеження (двічі) та судово-медичні експертизи (двічі), в тому числі з використанням медичної документації та рентгенограм, проведенням повторних консультацій у Київському обласному бюро СМЕ.
Судово-медичне обстеження ОСОБА_12 проводилось у ОСОБА_6 ВСМЕ. В «Акті судово-медичного обстеження №81» від 8.11.2010р. вказано: "Обставини справи: Заявила, що 27.07.2010р., близько 18 год., в с.В. ОСОБА_25 Кагарлицького р-ну, її побив ОСОБА_7. Наносив удари кулаками по обличчю, чимось (не може вказати) ззаду в ділянку попереку справа, кулаками та алюмінієвою мискою по спині, мухобійкою ("ляпавкою") по всьому тілу. Скаржиться на біль у шиї і попереку справа. При огляді: Будь-яких видимих тілесних ушкоджень, або слідів ушкоджень, при огляді не було виявлено. Відзначає біль на дотик у шиї і попереку справа. В наданій амбулаторній карті № 057 з Миронівської ЦРЛ є записи: 20.08.2010 Терапевт: Скарги на біль в ділянці хребта. Обєктивно: В легенях хрипів нема, тони серця звучні. АТ120/(?). Пульс 80/хв. Живіт мякий, безболісний. Біль по ходу хребта. Діагноз: "Забій в ділянці хребта". 20.08 Гінеколог: Діагноз: "Кольпіт". 20.08.2010 Невропатолог: Діагноз: "Вертеброгенна люмбалгія". Дані рекомендації. Будь-яких інших записів в амбулаторній карті нема. У вересні 2010р. потерпілою наданий консультативний висновок доцента кафедри ортопедії і травматології №1 КМАПО ім. П.Л.Шупика (прізвище нерозбірливе) від 1.09.2010р. У ньому вказано: "ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_6 Діагноз: "Забій шийного відділу хребта, забої грудної клітки, міжреберна післятравматична невралгія". Дані медикаментозні рекомендації, нагляд невропатолога за місцем проживання. Надано рентгенограму правої половини грудної клітки (пряма проекція) № 16 від 17.08.2010р. Висновок консультанта-рентгенолога Київського обласного бюро СМЕ від 14.09.2010р. № 582/1: "Перелом 10 ребра справа. Для визначення терміну виникнення ушкоджень показано контрольну р/графію зони зацікавленості. Повторна консультація". У жовтні 2010р. потерпілою надана довідка про результати рентгенологічного дослідження ребер з обох боків від 1.10.2010р. з Київської МКЛ № 8, в якій вказано: "Визначаються консолідуючі переломи ІХ; Х ребер справа (по середньо-пахвовій лінії) і ІХ зліва. Консолідовані переломи VІІІ, ІХ ребер зліва по задній пахвовій лінії. Легені розправлені. Серце норма, синуси вільні". Надано дві рентгенограми грудної кітки (прямі проекції) від 1.10.2010р. Висновок консультанта-рентгенолога Київського обласного бюро СМЕ від 20.10.2010р. № 683/3 (повторна консультація): "Перелом 10, 11 ребра справа, перелом 9 ребра зліва. По терміну відповідає даті травми".
Судово-медичне обстеження за фактом заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_12 проводилось у ОСОБА_6 ВСМЕ. В «Акті судово-медичного дослідження (обстеження) №85» від 19.11.2010р. вказані обставини справи: «У відношенні вказано, що 27.07.2010 року, близько 19 год., в с. Великі Пріцьки, пров. Торговий, 8, під час сварки ОСОБА_7 наніс удари руками та алюмінієвою мискою по обличчю та тілу ОСОБА_12». Інші наведені в «Акті» обєктивні судово-медичні дані ідентичні вищевказаним.
Судово-медична експертиза за фактом заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_12 проводилась у ОСОБА_6 ВСМЕ. У «Висновку експерта № 21/10» від 28.03.2011р. вказані обставини справи: «15 лютого 2011 року в. о. начальника СВ ОСОБА_6, порушено кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, по факту отримання ОСОБА_12 тілесних ушкоджень середньої тяжкості, про те, що 27.07.2010 року, близько 19 години в будинку, що розташований в с. В. Пріцьки Кагарлицького району по пров. Торговому, 8, між його власником ОСОБА_7 та ОСОБА_12 на ґрунті особистих неприязних стосунків, під час сварки та бійки, ОСОБА_12 отримала тілесні ушкодження у вигляді переломів 10 та 11 ребер справа і 9 ребра зліва в ділянках пахвових ліній, що згідно акту судово-медичного дослідження № 85 від 19.11.2010 року відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості. В ході досудового слідства встановлено, як пояснила ОСОБА_12, що ОСОБА_7 наносив їй удари в обличчя та тулуб руками після чого алюмінієвою мискою бив її по спині та ляпою для биття мух бив її в областях правого та лівого плеча та нижніх частинах кінцівок. Як пояснив ОСОБА_7, що він ніяких тілесних ушкоджень ОСОБА_12 не спричиняв». Інші наведені у «Висновку» обєктивні судово-медичні дані ідентичні вищевказаним.
Додаткова судово-медична експертиза за фактом заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_12 проводилась у ОСОБА_6 ВСМЕ. У «Висновку експерта № 49/21» від 8.09.2011р. вказані обставини справи: «27.07.2010 року близько 19 години в будинку, що розташований в с. В. Пріцьки Кагарлицького району по провулку Торговому, 8, між його власником ОСОБА_7 та ОСОБА_12 на ґрунті особистих неприязних стосунків, під час сварки та бійки, ОСОБА_12 отримала тілесні ушкодження у вигляді переломів 10 та 11 ребер справа і 9 ребра зліва в ділянках пахвових ліній, що згідно висновку судово-медичної експертизи № 21/10 від 28.03.2011року відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, так як не становили небезпеки для життя потерпілої і призвели до тривалого розладу здоровя на строк понад 21 день. В ході досудового слідства в кримінальній справі потерпіла ОСОБА_12 вказала, що виявлені переми отримала від ударів ладонями та кулаками по бокових частинах спини. 21.06.2011 року було проведено додаткові рентгензнімки спини ОСОБА_12І.». Дані медичної документації: Для додаткової судово-медичної експертизи надані дві рентгенограми від 21.06.2011р. за № 4837 правої і лівої половини грудної клітки (у прямих проекціях) ОСОБА_12 Висновок консультанта-рентгенолога Київського обласного бюро СМЕ від 11.07.2011р. № 396/2 (отриманий 5.09.2011р.): "Консолідовані переломи 9-10 ребер зліва". (Інші наведені у «Висновку» обєктивні судово-медичні дані ідентичні всім вищевказаним).
У наданому для проведення даної судово-медичної експертизи «Протоколі допиту потерпілого» від 27.04.2012р. ОСОБА_12, зокрема, повідомила: «27.07.10 року я знаходилася вдома, десь ввечері, мабуть після 18.00 год., … коли я сиділа на стільці … та чистила рибу, то ОСОБА_7 підійшов до мене з-заді та вдарив руками мене в праву частину тулуба з-заді і в голову. Після цього, я умила обличчя, оскільки він розбив мені носа, та зайшла в будинок … ОСОБА_7 безпричинно почав мене бити, а саме руками бив мене по голові та тулубу, скільки він наніс ударів я не пам'ятаю, як саме, кулаками бив, чи лодонями рук я теж не пам'ятаю. Після цього … ОСОБА_7 взяв у мене з рук алюмінієву миску … і цією мискою почав бити по спині та ногах потім він взяв мухобійку і бив нею мене теж по спині та ногах. Як саме і куди точно він мене бив я не пам'ятаю. Після цього … він мене більше не бив».
У наданому для проведення даної судово-медичної експертизи «Протоколі відтворення обстановки і обставин події» від 10.05.2012р. за участю ОСОБА_12 зокрема, вказано: «… ОСОБА_12 … показала, що 27.07.10 після 18.00 год. … вона сиділа та чистила рибу, а також показала положення в якому перебувала. … ОСОБА_12 пояснила, що … (ОСОБА_7П.) підійшов до неї з-заді та став з правої сторони, після чого правою рукою наніс один удар в праву частину тулуба в районі вище живота. Після цього … стоячи в тому ж самому положенні тією ж рукою наніс один удар в обличчя розбивши носа. Після цього ОСОБА_12 показала … (що) коли вона знаходилася зігнутою над ліжком в … кімнаті, (ОСОБА_7П.) підійшов до неї з правої сторони і почав наносити удари в праву частину тулуба в область грудей, по спині та з-заді по голові. … ОСОБА_12 показала на місце, де стояв ОСОБА_7 в момент нанесення тілесних ушкоджень, а саме праворуч біля неї, позаду та ліворуч. Скільки саме разів і як саме ОСОБА_7 наніс їй тілесні ушкодження вона показати не може … ОСОБА_31 ОСОБА_12 показала … (що) ОСОБА_7 взяв у неї з рук алюмінієву миску … і нею наніс їй 2 удари по спині в області поперекового відділу. Так само мухобойкою з деревяною ручкою він наносив їй удари по шиї та голові.»
ПІДСУМКИ :
1(1). Виявлені у ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_6, за даними наданої медичної документації та рентгенограм, висновками консультанта-рентгенолога Київського обласного бюро СМЕ, тілесні ушкодження утворилися в результаті дії тупих предметів, індивідуальні особливості трамуючих поверхонь яких в ушкодженнях не відобразились. З урахуванням характеру і розташування виявлених тілесних ушкоджень та зазначених показів потерпілої можна прийти до висновку, що тілесні ушкодження, виявлені у ОСОБА_12, могли утворитися в строк та за обставин, вказаних нею під час проведення відтворення обстановки та обставин події 10.05.2012р. а саме в результаті нанесення ОСОБА_12 сторонньою особою ударів руками (кулаками) по бокових поверхнях тулуба (грудної клітки) 27.07.2010 року. Наявні у потерпілої ушкодження не могли утворитися в результаті нанесення їй ударів деревяною мухобійкою. Чи могли виявлені ушкодження утворитися в результаті нанесення ударів алюмінієвою мискою, за наявними даними оцінити неможливо, так як потерпіла під час відтворення обстановки і обставин події не вказала, якою саме частиною миски були нанесені удари.
2(2). Після виникнення виявлених у ОСОБА_12 тілесних ушкоджень потерпіла могла здійснювати активні цілеспрямовані дії (зокрема, ходити, працювати по господарству, говорити та інше) на протязі необмеженого проміжку часу. За наявності тілесних ушкоджень такого характеру, які мали місце у ОСОБА_12, може спостерігатися зменшення обєму та інтенсивності рухової активності потерпілої особи (за рахунок відчуття фізичного болю в ділянках переломів ребер).
- висновок експерта № 187\к , (ОСОБА_14 № 1, а.с., 166 172), експертиза почата 27.12.2012 року, експертиза закінчена, - 24.01.2013 року.
Дана експертиза проведена:
- головою комісії, - ОСОБА_32, начальником Київського обласного бюро судово медичної експертизи, лікарем судово медичного експерта вищої кваліфікаційної категорії;
Члени комісії:
- ОСОБА_18, - лікар рентгенолог вищої кваліфікаційної категорії;
- ОСОБА_19, - завідуючий відділом комісійних судово медичних експертиз, лікар судово медичний експерт вищої кваліфікаційної категорії.
Питання, що поставленні на вирішення:
1. Чи маються у громадянки ОСОБА_12 тілесні ушкодження, якщо так, то які саме, який їх характер, локалізація, механізм утворення та час виникнення?
2.Який ступінь тяжкості тілесних ушкоджень, спричинених ОСОБА_12?
3. Чи могли тілесні ушкодження, виявлені на тілі ОСОБА_12, утворитися від падіння або ударів сторонньою особою, зокрема ударів руками?
4. Чи могла ОСОБА_12 після отриманих тілесних ушкоджень проводити активні дії, якщо так, то які саме?
5. Чи могли тілесні ушкодження, виявлені на тілі ОСОБА_12, утворитися в строк та за умов, вказаних нею під час проведення допитів в якості потерпілої та під час проведення відтворення обстановки та обставин події за участю потерпілої ОСОБА_12?
Обставини справи:
З постанови відомо, що: «...21.08.2010 до ОСОБА_6 ГУМВС України в Київській області звернулась громадянка ОСОБА_12, 08.01.1962 року зародження, з приводу отримання тілесних ушкоджень 27.07.2010.
За фактом отримання тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості ОСОБА_12 15.02.2011 порушено кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України».
Дослідна частина:
Надана кримінальна справа № 12-6511 на 248 аркушах, яка містить такі дані:
A.c. 11. Акт № 81 від 26.08-08.11.2010р судово-медичного дослідження гр. ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_6 (лікар судово-медичний експерт ОСОБА_20В.):
«...Заявила, що 27.07.2010р., близько 18 год., в с. В. Пріцьках Кагарлицького р-ну, її побив ОСОБА_7. Наносив удари кулаками по обличчю, чимось (не може сказати) ззаду в ділянку попереку справа, кулаками та алюмінієвою мискою по спині, мухобійкою («ляпавкою») по всьому тілу. Скаржиться на біль у шиї і попереку справа.
При огляді: Будь-яких видимих тілесних ушкоджень, або слідів ушкоджень, при огляді не було виявлено. Відзначає біль на дотик у шиї і попереку справа.
В наданій амбулаторній карті № 057 з Миронівської ЦРЛ є записи: 20.08.2010 Терапевт: Скарги на біль в ділянці хребта. Обєктивно: В легенях хрипів нема, тони серця гучні. А/Т120/(?). Пульс 80/хв. Живіт мякий, безболісний. Біль по ходу хребта. Діагноз: «Забій в ділянці хребта». 20.08 Гінеколог: Діагноз: «Кольпіт». 20.08.2010 Невропатолог: Діагноз: «Вертеброгенна люмбалгия». Дані рекомендації. Будь-яких інших записів в амбулаторній карті нема.
У вересні 2010р. потерпілою наданий консультативний висновок доцента кафедри ортопедії і травматології № 1 КМАПО ім. П.Л.Шупика (прізвище нерозбірливе) від 1.09.2010р. У ньому вказано: «ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_6 Діагноз: «Забій шийного відділу хребта, забої грудної клітки, міжреберна післятравматична невралгія». Дані медикаментозні рекомендації, нагляд невропатолога за місцем проживання.
Надано рентгенограму правої половини грудної клітки (пряма проекція) № 16 від 17.08.2010р. Висновок консультанта-рентгенолога Київського обласного бюро СМЕ від 14.09.2010р. № 582/1: «Перелом 10 ребра справа. Для визначення терміну виникнення пошкоджень показано контрольну р/графію зони зацікавленості. Повторна консультація».
У жовтні 2010р. потерпілою надана довідка про результати рентгенологічного дослідження ребер з обох боків від 1.10.2010р. з Київської MKJI № 8, в якій вказано: визначаються консолідуючі переломи IX; X ребер справа (по середньо-пахвовій лінії) і IX зліва. Консолідовані переломи VIII, IX ребер зліва по задній пахвовій лінії. Легені виправлені. Серце - норма, синуси вільні».
Надано дві рентгенограми грудної кітки (прямі проекції) від 1.10.2010р. Висновок консультанта-рентгенолога Київського обласного бюро СМЕ від 20.10.2010р. № 683/3 (повторна консультація): «Перелом 10, 11 ребра справа, перелом 9 ребра зліва. По терміну відповідає даті травми».
Заключна частина:
У ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_6, за даними наданих рентгенограм та висновків консультанта-рентгенолога Київського обласного бюро СМЕ, були виявлені тілесні ушкодження у вигляді переломів 10-го і 11 -го ребер справа та 9-го ребра зліва в ділянках пахвових ліній. Ушкодження виникли в результаті дії тупих предметів, індивідуальні особливості трамуючих поверхонь яких в ушкодженнях не відобразились, можливо у строк та за обставин, вказаних потерпілою і відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, так як не становили небезпеки для життя потерпілої і призвели до тривалого розладу здоровя на строк понад 21 день».
- а.с. 19. Акт № 85 від 17-19.11.2010р судово-медичного дослідження гр. ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_6 (лікар судово-медичний експерт ОСОБА_20В.), у якому викладені дані акту № 81, та має місце така заключна частина:
«1. Наявні у ОСОБА_12 переломи ребер могли утворитися в результаті нанесення потерпілій сторонньою особою ударів руками.
2. Наявні у ОСОБА_12 переломи ребер не могли утворитися в результаті нанесення потерпілій сторонньою особою ударів пласкою донною частиною миски по спині.
3. В цілому наявні у ОСОБА_12 переломи ребер могли утворитися в результаті падіння потерпілої з положення стоячи з ударом об виступаючий тупий предмет з обмеженою травмуючою поверхнею. Однак, з огляду на те, що у потерпілої були виявлені тілесні ушкодження у вигляді переломів 10-го і 11 -го ребер справа та 9-го ребра зліва в ділянках пахвових ліній, слід зробити висновок, що в результаті одноразового падіння наявні ушкодження утворитися не могли.
Виникнення наявних ушкоджень можливе лише за умови не менше ніж двох падінь з положення стоячи, з ударами обома боковими поверхнями грудної клітки (в ділянках пахвових ліній) об виступаючі тупі предмети з обмеженими травмуючими поверхнями».
- а.с. 33-34. «Висновок експерта» № 21/10 від 18-28.03.2011р - судово-медична експертиза за фактом заподіяння тілесних ушкоджень гр. ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_6 (лікар судово-медичний експерт ОСОБА_20В.), у якому викладені дані акту № 85, та мають місце такі підсумки:
«1(1). За даними наданої медичної документації та рентгенограм, висновку консультанта-рентгенолога Київського обласного бюро СМЕ, у ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_6, мали місце тілесні ушкодження у вигляді переломів 10-го і 11 -го ребер справа та 9-го ребра зліва в ділянках пахвових ліній. Ушкодження виникли в результаті дії тупих предметів, індивідуальні особливості травмуючих поверхонь яких в ушкодженнях не відобразились.
2(2). За характером і розташуванням наявних тілесних ушкоджень можна визначити кількість місць прикладення травмуючої сили тупими предметами на тілі потерпілої як не меншу, ніж два - ділянки обох бокових поверхонь грудної клітки в проекціях 10-11-го ребер справа та 9-го ребра зліва.
3(3). У «Протоколі допиту потерпілого» від 16.02.2011р., наданому для судово- медичної експертизи, ОСОБА_12, зокрема, повідомила: «27.07.2010 року ... близько 19 години ... ОСОБА_7 ... вдарив мене в обличчя рукою та в область правого боку і в мене з носа пішла кров. Потім ОСОБА_7 вдарив мене кулаком по спині і я відчула сильний біль в області спини, в той час, коли він мене бив я перебувала в положенні сидячи на стільці. Потім ... ОСОБА_7 знову почав наносити мені удари руками в області правого та лівого боків, спини і голови, яка саме кількість ударів була, я не пам'ятаю. Коли мене бив я перебувала в положенні стоячи та періодично присідала, але не падала. ...ОСОБА_7 ... вихватив в мене з рук алюмінієву миску та почав бити нею в область спини, і я знову відчула сильний біль ... Потім ОСОБА_7 взяв ляпку для биття мух та бив мене нею по лівому та правому плечах та в нижніх частинах кінцівок ...». З урахуванням характеру і розташування виявлених тілесних ушкоджень та зазначених показів потерпілої можна прийти до висновку, що тілесні ушкодження, виявлені у ОСОБА_12, могли утворитися в строк та за обставин, вказаних у постанові (зі слів потерпілої) - а саме в результаті нанесення ОСОБА_12 ударів руками (кулаками) по бокових поверхнях тулуба (грудної клітки) 27.07.2010 року.
4(4). Тілесні ушкодження, виявлені у ОСОБА_12, не могли утворитися в результаті падіння потерпілої з положення стоячи на площині (на пласку поверхню).
5(5). Для достовірного визначення положення, в якому перебувала ОСОБА_12 під час заподіяння їй тілесних ушкоджень, обєктивних судово-медичних даних немає. В цей час вона могла перебувати у будь-якому положенні.
6(6). Для достовірного визначення взаємного розташування потерпілої та сторонньої особи, яка наносила їй удари, в період заподіяння тілесних ушкоджень, достатніх обєктивних судово-медичних даних немає. Враховуючи розташування наявних переломів ребер в ділянках бокових поверхонь грудної клітки з обох боків, можна лише припустити, що травмуючі сили могли діяти в ділянку тулуба (грудної клітки) потерпілої переважно справа і зліва.
7(7). Наявні у ОСОБА_12 переломи трьох ребер відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, так як не становили небезпеки для життя потерпілої і призвели до тривалого розладу здоровя на строк понад 21 день».
- а.c. 70-71. «Висновок експерта» № 49/21 від 22.06-08.09.2011р - додаткова судово- медична експертиза за фактом заподіяння тілесних ушкоджень гр. ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_6 (лікар судово-медичний експерт ОСОБА_20В.), у якому викладені дані «Висновку експерта» № 21/10, та мають місце такі записи:
«...Для додаткової судово-медичної експертизи надані дві рентгенограми від 21.06.2011р. за № 4837 правої і лівої половин грудної клітки (у прямих проекціях) ОСОБА_12
Висновок консультанта-рентгенолога Київського обласного бюро СМЕ від 11.07.2011р. № 396/2 (отриманий 5.09.2011р.): «Консолідовані переломи 9-10 ребер зліва».
Підсумки:
1(1). При повторному консультуванні в Київському обласному бюро СМЕ наданих для додаткової судово-медичної експертизи двох рентгенограм грудної клітки ОСОБА_12 були виявлені ознаки консолідованих (повністю зрощених) переломів 9-го і 10-го ребер зліва.
2(2). Повна консолідація наявних переломів на час рентгенографічного обстеження 11.06.2011р. свідчить про значну давність даних переломів та не виключає можливості їх отримання 27.07.2010 року».
- а.c. 221-222. «Висновок експерта» № 45/35 від 22.05-25.07.2012р - судово-медична експертиза за фактом заподіяння тілесних ушкоджень гр. ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_6 (лікар судово-медичний експерт ОСОБА_20В.), у якому викладені дані актів № 81 та 85, «Висновків експерта» № 21/10 та 49/21, протоколу допиту потерпілої від 27.04.12р, протоколу відтворення обстановки та обставин події від 10.05.12р, та мають місце такі підсумки:
«1(1). Виявлені у ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_6, за даними наданої медичної документації та рентгенограм, висновками консультанта-рентгенолога Київського обласного бюро СМЕ, тілесні ушкодження утворилися в результаті дії тупих предметів, індивідуальні особливості травмуючих поверхонь яких в ушкодженнях не відобразились. З урахуванням характеру і розташування виявлених тілесних ушкоджень та зазначених показів потерпілої можна прийти до висновку, що тілесні ушкодження, виявлені у ОСОБА_12, могли утворитися в строк та за обставин, вказаних нею під час проведення відтворення обстановки та обставин події 10.05.2012р. - а саме в результаті нанесення ОСОБА_12 сторонньою особою ударів руками (кулаками) по бокових поверхнях тулуба (грудної клітки) 27.07.2010 року. Наявні у потерпілої ушкодження не могли утворитися в результаті нанесення їй ударів деревяною мухобійкою. Чи могли виявлені ушкодження утворитися в результаті нанесення ударів алюмінієвою мискою, за наявними даними оцінити неможливо, так як потерпіла під час відтворення обстановки і обставин події не вказала, якою саме частиною миски були нанесені удари.
2(2). Після виникнення виявлених у ОСОБА_12 тілесних ушкоджень потерпіла могла здійснювати активні цілеспрямовані дії (зокрема, ходити, працювати по господарству, говорити та інше) на протязі необмеженого проміжку часу. За наявності тілесних ушкоджень такого характеру, які мали місце у ОСОБА_12, може спостерігатися зменшення обєму та інтенсивності рухової активності потерпілої особи (за рахунок відчуття фізичного болю в ділянках переломів ребер)».
- а.c. 29-30. Протокол від 16.03.2011 року допиту потерпілої ОСОБА_12:
«...27.07.2010 року ОСОБА_7 прийшов з роботи близько 13 години, та після того пішов на рибалку, та повернувся близько 18 години, тверезий. Перед цим днем я його попередила, що не хочу з ним проживати, і його покину.
Перебуваючи в будинку, ОСОБА_7 випив пляшку літрову пива, яку я придбала раніше, та повечеряли. Під час вечері спиртні напої не вживали, та я пива не пила.
Близько 19 години я почала чистити рибу в приміщенні літньої кухні, в цей час, до мене прийшов ОСОБА_7. Ми з ним розмовляти та він сказав, щоб я дала рибину коту, а я сказала, що я не знаю яку саме та, щоб він сам взяв. Григорій заходив до кухні двічі, а коли зайшов втретє та знову повторив дати рибу і вдарив мене в обличчя рукою та в область правого боку і в мене з носа пішла кров. Потім ОСОБА_7 вдарив мене кулаком по спині і я відчула сильний біль в області спини, в той час коли він мене бив я перебувала в положенні сидячи на стільці. Григорій сказав мені, щоб я пішла до будинку та змила з обличчя кров, що я й зробила, а потім повернулася в літню кухню та дочищала рибу. Потім я повернулася в будинок, щоб взяти рушник і в одній з кімнат будинку ОСОБА_7 знову почав наносити мені удари руками в області правого та лівого боків, спини і голови, яка саме кількість ударів була я не пам'ятаю. Коли він мене бив я перебувала в положенні стоячи та періодично присідала, але не падала. Я запитувала ОСОБА_7, за що він мене б'є та просила заспокоїтися. Він заспокоївся та пішов до іншої кімнати, я в цей час взяла миску з водою та милася, а коли я вийшла до кухні з мискою, щоб вилити воду ОСОБА_7 знаходився з кухні та вихватив в мене з рук алюмінієву миску та почав бити нею в області спини, і я знову відчула сильний біль та попросила ОСОБА_7 припинити та заспокоїтися.
Потім ОСОБА_7 взяв ляпку для биття мух та бив мене нею по лівому та правому плечах та в нижніх частинах кінцівок і я присіла біля столу він запитав мене чи зможу я сама встати я сказала, що спробую та встала. Після цього він мене не бив та ми пішли по різних кімнатах. На наступний день ми з ОСОБА_7 прокинулися, він поснідав та пішов до магазину, а я залишилася вдома. Він сказав мені нікуди не телефонувати та ні до кого не йти.
Я просила ОСОБА_7 відвезти мене до лікарні, а він сказав, що коли зійдуть синці тоді відвезе...».
- а.c. 150-153. Протокол від 27.04.2012 року допиту потерпілої ОСОБА_12:
«...27.07.10 року я знаходилася вдома, десь ввечері, мабуть після 8:00 год., ОСОБА_7 прийшов додому з рибалки, дав мені рибу яку наловив і я чистила рибу. Перед цим він сказав мені, щоб я дала коту одну рибину, але я сказала щоб він сам давав йому рибу, оскільки не знала яку давати, він декілька разів сказав мені зробити це, але я говорила, щоб він сам дав коту рибу. Після чого, коли я сиділа на стільці в літній кухні на подвір'ї та чистила рибу, то ОСОБА_7 підійшов до мене ззаду та вдарив руками мені в праву частину тулуба з-заді і в голову.
Після цього, я умила обличчя, оскільки він розбив мені носа, та зайшла в будинок, коли я зайшла в будинок, а саме в маленьку спальню то ОСОБА_7 безпричинно почав мене бити, а саме руками бив мене по голові та тулубу, скільки він наніс ударів я не пам'ятаю, як саме, кулаками бив, чи долонями рук я теж не пам'ятаю. Після цього я сказала щоб він перестав мене бити після цього, пішла в кухню, що в будинку, де помилася і коли вийшла, то ОСОБА_7 взяв у мене з рук алюмінієву миску з якою я вилила воду і цією мискою почав бити по спині та ногах потім він взяв мухобійку і бив нею мене теж по спині та ногах.
Як саме і куди точно він мене бив я не пам'ятаю. Після цього я пішла в іншу кімнату і лягла спати в іншу кімнату, окремо від ОСОБА_7 і вирішила піти від нього. Цього вечора він мене більше не бив.
Наступного дня я попросила ОСОБА_7 відвезти мене в лікарню, оскільки мене боліли груди, але він відмовив мені і сказав, щоб я по допомогу нікуди не зверталася, оскільки він знову мене поб'є...».
- а.c. 164-179. Протокол від 10.05.2012 року відтворення обстановки та обставин події за участю потерпілої ОСОБА_12 та фото-таблиця до нього.
Протокол містить такі дані: «...ОСОБА_12 показала місце в літній кухні, де вона сиділа та чистила рибу, а також показала положення, в якому перебувала. Після цього ОСОБА_12 пояснила, що під час конфлікту з ОСОБА_7 він підійшов до неї ззаду та встав з правої сторони, після чого правою рукою наніс один удар в праву частину тулубу в районі вище живота. Після цього ОСОБА_7, стоячи в тому ж самому положенні, тією ж рукою наніс один удар в обличчя, розбивши носа ... коли вона знаходилась зігнутою над ліжком ... він підійшов до неї з правої сторони і почав наносити удари в праву частину тулуба в область грудей, по спині та ззаду по голові. Під час цих тілесних ушкоджень ОСОБА_12 показала на місце, де стояв ОСОБА_7 в момент нанесення тілесних ушкоджень, а саме праворуч біля неї, позаду та ліворуч. Скільки саме разів і як саме ОСОБА_7 наніс їй тілесних ушкоджень, вона показати не може, так як під час ударів закривала обличчя та детально не памятає цього ... ОСОБА_7 взяв у неї з руки алюмінієву миску ... і нею наніс їй 2 удари по спині в області поперекового відділу. Тут саме мухобійкою з деревяною ручкою він наносив їй удари по шиї та голові. Після цього більше їй ОСОБА_7 тілесні ушкодження не причиняв....
Фото-таблиця до вищевказаного протоколу вивчена, її ксерокопія зберігається з архівним екземпляром даного «Висновку експерта».
- 22.01.2013 року ОСОБА_12 (НОМЕР_1) в рентгенівському кабінеті КОБ СМЕ виконане контрольне рентген-обстеження грудної клітки.
- 24.01.2013 року надані рентгенівські знімки грудної клітки від 17.08.10р (одна R- плівка), 01.10.10р (дві R-плівки), 21.06.11р (дві R-плівки) на імя ОСОБА_12, виконані їй контрольні рентгенівські знімки від 22.01.13р (чотири R-плівки), проконсультовані членами експертної комісії, професором ОСОБА_18 та к.м.н. ОСОБА_33: «Консолидированный перелом 9-10 рёбер справа по средней подмышечной линии, консолидированный перелом 9 ребра слева по подмышечной линии. Переломы могут соответствовать сроку травмы 27.07.10г с учетом данных анамнеза и клиники».
ПІДСУМКИ:
1,2,3,5. При вивченні наданої медичної документації на ім»я ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_6, з урахуванням проведеного їй 22.01.2013 року контрольного рентген обстеження грудної клітки, встановлено, що у неї мали місце такі тілесні ушкодження: переломи 9-10 ребер справа по середній пахвовій лінії, 9 ребра зліва по пахвовій лінії.
Зазначені ушкодження спричинені тупим /-ми/ предметом /ами/ з обмеженою поверхнею контакту, визначити індивідуальні особливості якого /яких/ не представляється можливим (що не виключає ймовірність їх виникнення внаслідок ударів руками, ногами або іншими предметами).
Приймаючи до уваги морфологічні особливості вищевказаних переломів ребер та дані матеріалів кримінальної справи № 12-6511, не виключається ймовірність виникнення вказаних ушкоджень в строк та при обставинах, зазначених ОСОБА_12 у протоколах її допитів та під час проведення із нею слідчої дії відтворення обстановки та обставин події, тобто 27.07.2010 року внаслідок ударів кулаками по боковим поверхням грудної клітки.
Виникнення вищевказаних ушкоджень внаслідок падіння із положення стоячи на плоску поверхню - виключається; можливо їх виникнення внаслідок не менше ніж 2-х падінь з ударами боковими поверхнями грудної клітки об тупі виступаючі предмети.
Вищевказані переломи ребер за критерієм тривалості розладу здоровя відносяться до тілесних ушкоджень СЕРЕДНЬОГО ступеню тяжкості, як такі, що не є небезпечними для життя, але спричинили тривалий розлад здоровя на строк, більший за 21 день, так як для їх зрощення потрібен такий термін.
4. Після отримання вищевказаних переломів ребер ОСОБА_12 могла здійснювати будь-які активні дії. Вказані ушкодження за рахунок больового синдрому могли тільки призвести до деякого зменшення обєму та інтенсивності рухової активності потерпілої.
- паспорт громадянина України серії СК 944304, виданий 11 листопада 1999 року ОСОБА_6 ГУ МВС України в Київській області, (ОСОБА_14 № 1, а.с., 187), в якому зазначено, що ОСОБА_7 народився 25 червня 1953 року в село В. Пріцьки Кагарлицького району Київської області, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_9, с. В. ріцьки, вул.. Торговий провулок, буд. № 8.
- вимога щодо судимості на ОСОБА_7, (ОСОБА_14 № 1, а.с., 188 189), ІНФОРМАЦІЯ_10, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_11, в якій вказано, що ОСОБА_7 притягався до кримінальної відповідальності:
- 11.03.1971 року був засуджений Кагарлицьким районним судом Київської області за ч. 1 ст. 101 КК України до 2 років позбавлення волі, звільнився 09.02.1973 року по відбуттю строку;
- 16.05.1984 року був засуджений Кагарлицьким районним судом Київської області за ч. 3 ст. 101 КК України до 7 років позбавлення волі, додаткова міра покарання, - ст. 14, - лікування від алкоголізму, звільнився 27.02.1991 року по відбуттю строку покарання;
- 02.11.1992 року був засуджений Кагарлицьким районним судом Київської області за ч. 1 ст. 117, ч. 1 ст. 140, ст. 42 КК України до 5 років позбавлення волі;
- 01.11.1995 року Білоцерківським міським судом за ч. 2 ст. 183 3, ст.ст. 43, 26 КК України до 6 років позбавлення волі.
По ухвалі Київського обласного суду від 20.12.1995 року вирок змінено, рахувати до відбуття покарання 4 роки позбавлення волі, звільнився 01.11.1999 року;
- 14.03.2006 року був засуджений Кагарлицьким районним судом Київської області за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки.
- вирок Народного суду Кагарлицького району Київської області від 11 березня 1971 року, ( ОСОБА_14 № 1, а.с., 191), згідно з яким було засуджено ОСОБА_7 по ст. 101 КК УРСР до позбавлення волі терміном 2 (два) роки в виховно трудових колоніях загального режиму, рахуючи термін відбуття міри покарання з 9 лютого 1971 року;
- вирок Народного суду Кагарлицького району Київської області від 11 квітня 1983 року, ( ОСОБА_14 № 1, а.с., 192 - 193), згідно з яким було засуджено ОСОБА_7 за ч. 1 ст. 206 КК УРСР до 1 /одного/ року позбавлення волі, ст. 25 1 КК УРСР, міру покарання вважати умовною з обов»язковим залученням до праці в місцях, що визначаються органами МВС, штраф в розмірі 50 крб.
- вирок Народного суду Кагарлицького району Київської області від 16 травня 1984 року, ( ОСОБА_14 № 1, а.с., 194 - 197), згідно з яким було засуджено ОСОБА_7 по ст. 101 ч. 3 КК УРСР до позбавлення волі строк на 7 (сім) років у виховно трудовій колонії суворого режиму з застосуванням на підставі ст. 14 КК УРСР примусового лікування від алкоголізму;
- вирок Народного суду Кагарлицького району Київської області від 02 листопада 1992 року, ( ОСОБА_14 № 1, а.с., 198), згідно з яким було засуджено ОСОБА_7 за ст. 117 ч. 1, 140 ч. 1 КК України та призначено йому покарання за ст. 117 ч. 1 КК України 5 років позбавлення волі; за ст. 140 ч. 1 КК України один рік позбавлення волі.
На підставі ст. 42 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_7 покарання у вигляді 5 років позбавлення волі у виправно трудовій колонії суворого режиму;
- вирок Кагарлицького районного суду Київської області від 14 березня 2006 року, (ОСОБА_14 № 1, а.с., 199 200), згідно з яким ОСОБА_7 визнано винним за ст. 185 ч. 3 КК України та призначено йому покарання у вигляді 3 років позбавлення волі.
- характеристика № 16, видана 18.01.2013 року виконавчим комітетом Великопріцьківської сільської ради Кагарлицького району Київської області, ( ОСОБА_14 № 1, а.с., 204), в якій зазначено наступне:
ОСОБА_7 проживає в ІНФОРМАЦІЯ_12 в будинку матері. За час проживання в селі ОСОБА_25 зарекомендував себе з позитивної сторони, спиртними напоями не зловживає, громадського порядку в селі не порушує.
Компроментуючих даних на ОСОБА_7 у виконкомі сільської ради немає.
- довідка № 87, видана 03.03.2013 року поліклінічним відділенням ОСОБА_6 ЦРЛ, ( ОСОБА_14 № 1, а.с. 206), в якій зазначено, що ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_13, проживає в ІНФОРМАЦІЯ_14, за психіатричною допомогою не звертався і на «Д» обліку в психіатричному кабінеті ОСОБА_6 ЦРЛ не перебуває.
- довідка № 43, видана 03.03.2013 року поліклінічним відділенням ОСОБА_6 ЦРЛ, (ОСОБА_14 № 1, а.с., 207), в якій зазначено, що ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_13, проживає в ІНФОРМАЦІЯ_14, за наркологічною допомогою не звертався і на обліку в наркологічному кабінеті ОСОБА_6 ЦРЛ не перебуває
До вищевказаних доказів, які були здобуті органом досудового слідства слід застосувати п. 8 Розділу ХІ Перехідні положення діючого КПК України, де,зокрема, зазначено, що допустимість доказів, отриманих до набрання чинності цим Кодексом, визначається в порядку, що діяв до набрання чинності цим Кодексом.
Докази, які були зібрані судом під час судового слідства:
- допитаний в якості обвинуваченого ОСОБА_7 в судовому засіданні показав наступне, ( журнал судового засідання від 15.04.2013 року, аудіозапис від 15.04.2013 року, час, - з 10 год. 39 хв по 11 год. 09 хв., ОСОБА_14 №1, а.с., 246 247):
Вину не визнає в повному обсязі, відповідно, цивільний позов не визнає.
З ОСОБА_12 познайомився восени, проте, в якому році, не пам»ятає. Познайомився на похоронах свого рідного дядька в м. Ржищів Київської області. З його дядьком проживала двоюрідна сестра ОСОБА_12
Під час панахиди сиділи поруч в кафе, розговорилися, помінялися телефонами, після чого телефонували один одному.
Через деякий час, через скільки, сказати не може, вирішили проживати разом в нього вдома в с. В. Пріцьки Кагарлицького району.
Вона приїхала до нього без грошей, фактично без речей, за зиму розтратила близько 2000 грн. його коштів. Хоча сама ніде не працювала, в той час, коли в нього жила, ходила по селу і поширювала про нього погані чутки.
Майже відразу в них почалися сварки, проте, до бійок не доходило. Він зимою декілька раз робив спроби завезти її на власному автомобілі до її місця проживання, - в с. Македони Миронівського району, проте, по дорозі ОСОБА_12 плакала, та просилася спробувати пожити ще, на що він погоджувався, та вони поверталися до нього до хати.
Весною він приїхав до хати, та побачив, що вона посадила картоплю на городі, тоді він сказав, що раз така справа, вона буде жити в нього до осені, - поки не викопають картоплю.
Зазначив, що проживали не дружно, мучився з нею, вважає, що йому необхідно виплачувати моральну шкоду за проживання з нею. Вважає, що вона «гуляла», про що знають сусіди, так як він вказував їм на дані факти.
На початку літа він приїхав до хати, пішов покосити на городі.
Він захотів попити, тому попросив ОСОБА_12 піти в магазин та купити йому пива, та сказав, щоб ОСОБА_12 взяла гроші в гаманці, де у нього було близько 2000 грн.
ОСОБА_12 погодилася, та пішла в напрямку магазину, після чого зникла з його домогосподарства.
Він телефонував їй, вона не брала трубки, тому він перезвонив в с. Македони, до її рідної сестри, пояснив ситуацію та запитав, навіщо ОСОБА_12 взяла в нього гроші, на що сестра відповіла, що ОСОБА_12 взяла гроші для того, щоб доїхати до хати, на що він відповів, що сума коштів, яку ОСОБА_12 взяла, значно більше від тієї суми, яка була необхідна для проїзду.
Він не писав заяви до міліції про крадіжку грошей, так як пізніше він дозвонився до ОСОБА_12, вона спочатку говорила, що поверне кошти, проте, потім сказала що не віддасть, а далі взагалі сказала, що він ще їй буде платити.
Окрім того, вона йому розповідала, що вона вже неодноразово сходилася з одинокими чоловіками, жила з ними певний період, а потім покидала їх та забирала їхні гроші.
Під час спільного проживання він ніколи не бив ОСОБА_12, так як він є фізично здоровий, колись займався спортом, тому розуміє, що якщо вдарить її, то заподіє їй дуже значних тілесних ушкоджень.
Вважає, що ОСОБА_12 втікла, бо вкрала в нього гроші, після чого в той вечір ховалася в сусідів.
На той час, коли вона втікла, в них існували неприязні відносини.
Він спиртними напоями не зловживав, а на даний час взагалі не вживає алкоголь.
Зазначив, що як би на тілі ОСОБА_28 були синяки, він би не послав би її в магазин, бо при наявності синяків, їх би побачили мешканці села.
Відповідно, стверджує, що 27.07.2010 року бійки не було. Сварки були, але в останній час спільного проживання він намагався уникати спілкування з ОСОБА_12, коли вона була в хаті, він намагався бути на дворі, або йти в майстерню.
З моменту останньої судимості він до адміністративної чи кримінальної відповідальності не притягувався.
Що стосується тієї обставини, що, як стверджує ОСОБА_12, що він її нікуди не відпускав, то дана обставина не відповідає дійсності, так як на той час він займався приватним бізнесом, їздив на автомобілі, було багато роботи, в зв»язку з чим виїжджав з хати близько 5 годин ранку, приїздив близько 10 годин вечера, тому вважає, що як би ОСОБА_12 хотіла втекти, то в неї для цього було багато можливостей кожен день.
ОСОБА_12 під час спільного проживання з ним вживала алкоголь, але в межах норми, вона мала ключі як від будинку, так і від підсобних приміщень, мала 3 мобільні телефони, в будинку стоїть стаціонарний телефон, тому вважає, що як би ОСОБА_12 хотіла комусь повідомити про те, що її побили, вона мала для цього всі можливості.
- допитана в якості потерпілої ОСОБА_12 в судовому засіданні показала наступне, ( журнал судового засідання від 15.04.2013 року, аудіозапис від 15.04.2013 року, час, - з 11 год. 09 хв по 12 год. 29 хв., ОСОБА_14 № 1, а.с., 247 248):
Зареєстрована в ІНФОРМАЦІЯ_15, ніде не працює, не пенсіонерка.
Познайомилася з ОСОБА_7 25 листопада 2009 року в м. Ржищів Київської області на похоронах його дядька. Її двоюрідна сестра спільно проживала з покійним дядьком ОСОБА_7
Познайомилися на панахиді в кафе.
Почали звонити один одному, ОСОБА_7 запропонував їй спільно жити в нього вдома, вона спочатку не погоджувалася, але потім погодилася, тому 14 грудня 2009 року вона почала жити в ОСОБА_7 вдома в с. В. ОСОБА_25.
Жили не досить добре.
18 лютого 2010 року він вперше її вдарив чоботом по нозі. Вона сама не знає, чому вона проживала з ОСОБА_7, мабуть у неї така доля.
27 липня 2010 року ОСОБА_7 прийшов до хати ввечері, тверезий, взагалі ОСОБА_7 майже не пив, а якщо вживав, то в міру.
На той час він часто їздив на роботу на власному автомобілі.
27.07.2010 року ОСОБА_7 зателефонував їй на мобільний, попросив, щоб вона пішла в магазин та купила йому пива, що вона і зробила.
ОСОБА_7 приїхав та привіз свіжої риби, та сказав, щоб вона почистила рибу.
Вона почала чистити рибу в літній кухні, зайшов ОСОБА_7, сказав, щоб вона дала рибу коту, вона сказала, що не знає яку саме, після чого ОСОБА_7 пішов. Через деякий час ОСОБА_7 знову зайшов в кухню та спросив, чому вона не дала рибу коту, після чого вдарив її в праву сторону в голову, внаслідок чого в неї пішла кров з носа, вона пішла в хату, вмилася, коли виходила з хати, ОСОБА_7 знову почав її бити, вона просила його припинити її бити, що він і зробив, вона пішла на кухню та взяла металеву миску, коли йшла з нею, ОСОБА_7 вирвав в неї з рук миску, та почав її бити по спині, потім ще бив ляпачкою для мух по всьому тілу.
Коли він її бив, вона присіла біля тумбочки на кухні, ОСОБА_7 наказав їй, щоб вона встала, та почав погрожувати, якщо вона не встане, то він її вб»є сокирою.
Вона встала, та пішла в кімнату, де лягла спати, він її до ранку вже не бив.
Зранку вона встала, на тілі були синяки. Її побитою бачив сусід, - звати його ОСОБА_33, вона йому показувала синяки в дворі, піднімала кофту.
Мобільні телефони в неї були, але зателефонувати з них не можна було, так як на рахунку не було грошей, а стаціонарний телефон не працював, вийти нікуди не могла, бо ОСОБА_7 наказав сидіти вдома, в разі, якщо вона вийде з двору, ОСОБА_7 погрожував їй вбивством.
Він її побив у вівторок, через чотири дні в неї пішла кровотеча, вона просила ОСОБА_7, щоб він завіз її в лікарню, але він відмовився, сказав, що в лікарні з синяками не приймають.
Вона вагалася, але втекла, відразу ж побігла до сусідки, яку звати ОСОБА_4, розповіла їй, що ОСОБА_7 її побив.
Відразу ж після бійки вона та ОСОБА_7 примирилися, та почали знову жити, вона почала вести домашнє господарство.
Що стосується побиття, то зазначила, що в літній кухні ОСОБА_7 бив її руками, в хаті бив алюмінієвою мискою та ляпачкою.
Після побиття в неї був забитий грудний хребет, спинний хребет, поломано 5 ребер, про що у неї є довідка, тому вона не згідна з експертизами, в яких вказано, що поломані лише 3 ребра.
13.08.2010 року вона звернулася до ОСОБА_6 міліції, а 17.08.2010 року вона звернулася до ОСОБА_6 експерта, - ОСОБА_20. Весь час у неї боліла спина.
До того, як вона почала проживати з ОСОБА_7, вона проживала в с. Македони в своїй хаті, яка дісталася їй в спадок від матері, але хата зареєстрована на неї.
В даній хаті ще проживає її сестра, та чоловік сестри.
11.08.2010 року втікла від ОСОБА_7 до ОСОБА_15, показувала їй тілесні ушкодження, під очима на той час в неї були синяки, по всьому тілу також були синяки.
Втікла вона близько 7 години вечора, вже було темно.
ОСОБА_7 не замикав її в будинку, телефони не забирав. Її забрали знайомі від сусідки.
Назвати прізвища знайомих та їх адресу в судовому засіданні категорично відмовилася.
Побив близько 6 годин вечора. Бив обома руками по тулубу.
Спочатку 2 3 рази в правий бік рукою, вона сиділа на маленькому стільчику, він стояв.
Не пам»ятає, чим бив її ОСОБА_7, чи кулаками, чи ладонями. Бив також в обличчя, скільки раз, не пам»ятає, - близько 30 ударів. Просила, щоб не бив.
Після побиття прожила у ОСОБА_7 ще дві неділі, поки не втекла. Раніше не втікала, так як думала, що коли ОСОБА_7 її знайде, то вб»є. Коли зверталася до лікарів, то вони питали, чому вона так пізно звернулася, так як вона звернулася до лікарів перший раз 17.08.2010 року.
Тілесні ушкодження також бачив брат ОСОБА_7
11.08.2010 року вона приїхала з друзями в с. Македони Миронівського району, побула в селі близько 3 годин, та поїхала в м. Київ, де на даний час і проживає.
З моменту її побиття ОСОБА_7 і до моменту звернення до лікаря вона ніде не падала, ніхто її не бив.
12.08.2010 року звернулася до приватного лікаря в м. Києві, проте, назвати його не може, бо не пам»ятає.
Паспорт від ОСОБА_7 забрала 19.08.2010 року
Перші рентгенівські знімки отримала 17.08.2010 року.
Їздила також в м. Миронівку, намагалася здати заяву на ОСОБА_7 в міліцію, черговому, проте, в міліції їй сказали, що їй необхідно їхати в м. Кагарлик, та там писати заяву, бо побили її в ОСОБА_6 районі.
13.08.2010 року друзі привезли її в м. Кагарлик, проте, в міліції їй сказали, що немає сенсу писати заяву, так як це було близько 17 години, вона не пішла скаржитися ні до начальника міліції, ні до прокурора. Пам»ятає прізвище працівника міліції, який проводив з нею бесіду, - це був міліціонер на прізвище ОСОБА_28.
ОСОБА_7 в цей час до неї не телефонував, вона брала в нього гроші, але це була сума в розмірі 60 грн. Коли вона приїхала жити до ОСОБА_7, вона з собою брала близько 2000 грн..
Перший рентген робила в м. Києві, рентген знімки не дасть, бо не довіряє нікому.
Жила в ОСОБА_7 за його рахунок, так як він по закону повинен був її утримувати, так як сам покликав її жити з нею.
Товаришувала з сусідкою ОСОБА_4. ОСОБА_7 не обмежував її в спілкуванні.
В неї було три мобільні телефони, два, - подарували друзі, один, - подарував ОСОБА_7, але, на її думку, міг і подарувати кращий, зважаючи на його матеріальне становище.
Ніколи раніше в неї переломів не було, ніхто її не бив, синяків не було.
Амбулаторна картка знаходиться в м. Києві.
Рентгензнімків в неї немає, так як вона їх в квітні 2013 року викинула.
- допитана в якості свідка ОСОБА_16 в судовому засіданні показала наступне, ( журнал судового засідання від 15.04.2013 року, аудіозапис від 15.04.2013 року, час, - з 12 год. 42 хв. по 12 год. 52 хв., ОСОБА_14 № 1, а.с., 248 249):
На даний час обіймає посаду голови села Великі Пріцьки Кагарлицького району Київської області, обіймає дану посаду з 2010 року. Взагалі працює в сільській раді з 14.08.1992 року, тому знає фактично всих жителів села.
ОСОБА_7 знає з позитивної сторони, він приймає активну участь в житті села, зокрема, по благоустрою території села, надає свій грузовий автомобіль для потреб села. Спиртними напоями не зловживає, скарг від жителів села не надходило.
Що стосується потерпілої ОСОБА_34, то її вона бачила лише раз в житті, не пам»ятає дату, вона бачила, як ОСОБА_7 та ОСОБА_28 йшли в магазин.
По факту побиття нічого сказати не може, лише пам»ятає, що ніби то дільничий інспектор казав їй, що ОСОБА_7 побив ОСОБА_12
Ще люди по селу казали, що ОСОБА_12 втекла від ОСОБА_7, бо він її побив, проте, хто їй таке казав, згадати не може.
ОСОБА_12 проживала в селі без реєстрації, про факт її проживання вона знає від своєї тітки, яка також родом з села Македони Миронівського району.
ОСОБА_12 в сільську раду не приходила, на скаржилася на ОСОБА_7
Взагалі, вона не розуміє, чому вона є свідком по даній кримінальній справі, так як по суті справи їй нічого не відомо.
- допитана в якості свідка ОСОБА_14 в судовому засіданні показала наступне, ( журнал судового засідання від 15.04.2013 року, аудіозапис від 15.04.2013 року, час, - з 12 год. 53 хв. по 13 год. 00 хв., ОСОБА_14 № 1, а.с., 249):
Проживає постійно в с. Великі Пріцьки Кагарлицького району Київської області, тому ОСОБА_7 знає. ОСОБА_12 перший раз побачила в суді 15.04.2013 року.
Вона взагалі не розуміє, чому вона є свідком по даній справі. Пам»ятає, що приїжджали працівники міліції, розпитували про ОСОБА_7
Вона пам»ятає, що були балачки по селу, що ОСОБА_7 побився з жінкою, з якою проживав, проте, хто це казав їй, вона не знає.
Протокол допиту в якості свідка вона не читала, вона його лише підписала, працівники міліції, мабуть там написали, що хотіли, вона не підтверджує той факт, що ОСОБА_7 негативно характеризується по селу.
- допитаний в якості свідка ОСОБА_13 в судовому засіданні показав наступне, ( журнал судового засідання від 15.04.2013 року, аудіозапис від 15.04.2013 року, час, - з 13 год. 00 хв. по 13 год. 14 хв., ОСОБА_14 № 1, а.с., 249):
Постійно проживає в ІНФОРМАЦІЯ_2, тому ОСОБА_7 знає давно. ОСОБА_12 знає лише із за того, що вона проживала спільно з ОСОБА_7
Чув по селу, що ОСОБА_7 набив ОСОБА_12, але йому про це нічого не було відомо, окрім того, що по селу були чутки, що ОСОБА_12 впала в погребі.
Приходив в липні 2010 року в гості до ОСОБА_7, вони з ним вечеряли. ОСОБА_7 Гпопросив ОСОБА_12 накрити на стіл, що вона і зробила.
На тілі ОСОБА_12 ніяких тілесних ушкоджень не бачив, на шиї був маленький синяк, наче від поцілунка.
Коли він приходив в гості до ОСОБА_7, ОСОБА_12 вела себе нормально, як господарка, відносини з ОСОБА_7 були нормальні, не напружені.
- допитаний в якості експерта ОСОБА_20 в судовому засіданні показав наступне, ( журнал судового засідання від 04.07.2013 року, аудіо запис від 04.07.2013 року, час, - з 11 год. 00 хв. по 11 год. 37 хв., ОСОБА_14 № 2, а.с., 64):
Обіймає посаду завідувача ОСОБА_6 районного відділення судово медичної експертизи.
Що стосується потерпілої ОСОБА_12, то, дійсно, він складав акти судово медичних досліджень, проводив експертизи у відношенні потерпілої з приводу отримання нею тілесних ушкоджень.
Перше обстеження він проводив в 2010 році. Потерпіла зверталася до нього особисто, надала на проведення обстеження довідки, рентгенограми.
Він оглянув потерпілу ОСОБА_12, проте, при обстеженні ніяких видимих тілесних ушкоджень в неї не було виявлено, тому акт СМЕ в основному ґрунтується на медичній документації, яку надала потерпіла ОСОБА_12
Перший акт обстеження ОСОБА_12 йому не надала. Також надала амбулаторну карточку № 057 з Миронівської ЦРЛ, рентгенограму правої половини грудної клітки в прямій проекції від 17.08.2010 року.
Хто направляв потерпілу ОСОБА_12 на проведення рентгенограм, не знає, також немає дат проведення первинних рентгенограм, немає даних, звідки вони походять, та дату проведення.
Рентгенограма повинна бути належним чином завірена, на ній ставиться П.І.Б. особи, якій вона проводиться, дата, час, проведення, та порядковий номер рентгенограми.
Отже, перша рентгенограма була проведена 17.08.2010 року з ініціативи потерпілої ОСОБА_12, в зв»язку з тим, що по даному рентген знімку не можливо було встановити орієнтовну дату отримання переломів, було призначено проведення повторного рентген обстеження.
На його думку, більш меньш встановити давність перелому можливо в строк до одного місяця після виникнення перелому, в більші строки, - встановити давність перелому практично не можливо.
Дійсно, після перелому в процесі загоєння утворюється кістковий мозоль, проте, його утворення є в кожної людини індивідуальним, тому по кістковому мозолю встановити дату отримання перелому не є можливим.
Ним було констатовано перелом 10 11 ребер справа, та 9 го ребра зліва по паховій лінії.
Йому на проведення експертизи потерпілою ОСОБА_12 надано було декілька комплектів рентгенограм та висновків експертизи:
- 1 ша рентгенограма від 17.08.2010 року, правої половини грудної клітки, де було констатовано перелом 10 го ребра справа;
- дві рентгенограми від 01.10.2010 року, які були ним направлені для консультації в Київське обласне бюро СМЕ, по результатам чого було констатовано перелом 10 11 ребер справа, перелом 9 го ребра зліва;
- судово медична експертиза, проведена в 2011 році, до якої було додано ще дві рентгенограми, правої та лівої половини грудної клітки, де було констатовано переломи 9 та 10 ребер зліва, більше переломів не було констатовано.
Всього ним було досліджено 5 рентгенограм.
Всі переломи, які були виявлені під час рентгенологічних досліджень, були консолідовані, тобто такі, які вже зрослися.
Що стосується висновку від 25.07.2012 року, то може зазначити наступне:
Не виключається отримання потерпілою ОСОБА_28 переломів 27.07.2010 року, дані тілесні ушкодження могли, на його думку, як експерта, утворитися внаслідок ударів кулаками, що ж стосується, чи могли утворитися дані переломи від ударів ляпачкою для мух, - то переломи не могли утворитися, що стосується отримання переломів від ударів мискою, то дане питання вирішити не можливо, так як відсутній сам предмет, - миска, тому травмуючу поверхню оцінити не можливо.
Після отриманих тілесних ушкоджень потерпіла ОСОБА_12 могла пересуватися, виконувати певні активні дії, в об»ємі, дещо меньшому від звичайного.
Згідно висновку експерта № 43 2014\о, (ОСОБА_14 № 117 128), яка почата 17.06.2014 року та закінчена 11.07.2014 року, та яка проведена в складі: ОСОБА_35, - голови комісії, та членів комісії, - ОСОБА_31, ОСОБА_21:
Питання, які поставлені на вирішення експертизи:
1. Чи мале місце у потерпілої ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_5 тілесні ушкодження у вигляді переломів ребер? Якщо мали місце, то яких саме, та вказати їх точну локалізацію?
2. Якщо тілесні ушкодження у вигляді переломів ребер мали місце, то яка їх орієнтовна давність?
3. При відповіді на друге запитання вказати інтервал часу, в межах якого могли утворитися тілесні ушкодження у вигляді переломів ребер.
4. Який механізм утворення тілесних ушкоджень, прямого чи не прямого характеру травмуюча дія мала місце в даному випадку?
5. Якщо тілесні ушкодження у вигляді переломів ребер мають місце, то вказати, чи могли вони утворитися в період часу та за умов, обставин, які вказує потерпіла ОСОБА_12?
6.Який ступінь тяжкості тілесних ушкоджень, спричинених ОСОБА_12?
7. Чи могли тілесні ушкодження, виявлені на тілі ОСОБА_12 утворитися від падіння або ударів сторонньою особою, зокрема ударів руками?
8. Чи могла ОСОБА_12 після отриманих тілесних ушкоджень проводити активні дії, якщо так, то які саме?
9. Чи могли тілесні ушкодження, виявлені на тілі ОСОБА_12, утворитися в строк та за умов, вказаних нею під час проведення допитів в якості потерпілої та під час проведення відтворення обстановки та обставин події за участю потерпілої ОСОБА_12?
10. Переломи яких ребер та якої точної локалізації мали місце у ОСОБА_12 за даними рентгенограмного дослідження від 28.01.2014 року?
11. Чи відповідає локалізація переломів ребер, виявлених при рентгенограмних дослідженнях від 28.01.2014 року локалізації переломів ребер у ОСОБА_12, виявлених при раніше проведених рентгенограмних дослідженнях?
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
В Ухвалі вказано: «...Під час судового розгляду даного провадження встановлено, в показах потерпілої...від 15.04.2013 року містяться істотні протиріччя з висновком судово-медичної експертизи № 187/к від 24.01.2013 року щодо кількості переломів ребер. Так, згідно висновку експерта у потерпілої виявлено 3 переломи ребер. Відповідно до показів самої потерпілої в суді встановлено, що їй обвинуваченим нанесено ряд тілесних входжень, в результаті яких їй спричинено тілесні ушкодження у вигляді 5-ти переломів ребер...». Листом від 12.03.2014 року за № 368/519/13-к суд просить «...провести експертизу на підставі наявних у справі пятьох рентгенівських знімків на ім'я ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_6, які були зроблені в 2014 році...Проти отримання опису рентгенівських знімків від лікаря рентгенолога позаштатного спеціаліста...бюро...не заперечує».
ДОСЛІДНИЦЬКА ЧАСТИНА:
На дослідження надані:
«Кримінальне провадження» № 12013100190000158 (№ 368/519/13-к. 1- кп 368/2/14) в двох томах, в якому містяться:
- в першому томі на аркуші 44 - «Акт судово-медичного дослідження (обстеження)» № 81 (ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_6 та медичної документації на її імя) від 26.08.-08.11.2010 року: «...ОБСТАВИНИ СПРАВИ: Заявила, що 27.07.2010 р„ близько 18 год., в с. В.Пріцьках Кагарлицького р-ну, її побив ОСОБА_7. Наносив удари кулаками по обличчю, чимось (не може вказати) ззаду в ділянку попереку справа, кулаками та алюмінієвою мискою по спині, мухобійкою («ляпавкою») по всьому тілу. Скаржиться на біль у шиї і попереку справа. ПРИ ОГЛЯДІ: Будь-яких видимих тілесних ушкоджень, або слідів ушкоджень, при огляді не було виявлено. Відзначає біль на дотик у шиї і попереку справа...У вересні 2010 р. потерпілою наданий консультативний висновок доцента кафедри ортопедії і травматології № 1 КМАПО ім. П.Л.Шупика (прізвище нерозбірливе) від 1.09.2010 р. У ньому вказано: «ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_6 Діагноз: «Забій шийного відділу хребта, забої грудної клітки, міжреберна післятравматична невралгія »...Надано рентгенограму правої половини грудної клітки (пряма проекція) № 16 від 17.08.2010 р. Висновок консультанта- рентгенолога Київського обласного бюро СМЕ від 14.09.2010 р. № 582/1: «Перелом 10 ребра справа. Для визначення терміну виникнення ушкоджень показано контрольну р/графію зони зацікавленості. Повторна консультація»...Надано дві рентгенограми грудної клітки (прямі проекції) від 1.10.2010 р. Висновок консультанта-рентгенолога Київського обласного бюро СМЕ від 20.10.2010 р. № 683/3 (повторна консультація): «Перелом 10, 11 ребра справа, перелом 9 ребра зліва. По терміну відповідає даті травми». ОСОБА_36 ВСМЕ (підпис, печатка ОСОБА_36 районного відділення Київського обласного бюро судово-медичної експертизи) ОСОБА_20 ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА: У ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_6 за даними наданих рентгенограм та висновків консультанта-рентгенолога Київського обласного бюро СМЕ, були виявлені тілесні ушкодження у вигляді переломів 10-го і 11 -го ребер справа та 9-го ребра зліва в ділянках пахвових ліній. Ушкодження виникли в результаті дії тупих предметів, індивідуальні особливості травмуючих поверхонь яких в ушкодженнях не відобразились, можливо у строк та за обставин, вказаних потерпілою і відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, так як не становили небезпеки для життя потерпілої і призвели до тривалого розладу здоровя на строк понад 21 день. ОСОБА_36 ВСМЕ (підпис, печатка ОСОБА_36 районного відділення Київського обласного бюро судово-медичної експертизи) ОСОБА_20В.»;
- в першому томі на аркуші 51 - «Акт судово-медичного дослідження (обстеження)» № 85 від 17-19.11.2010 року: «...ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА:
1. Наявні у ОСОБА_12 переломи ребер могли утворитися в результаті нанесення потерпілій сторонньою особою ударів руками.
2. Наявні у ОСОБА_12 переломи ребер не могли утворитися в результаті нанесення потерпілій сторонньою особою ударів пласкою донною частиною миски по спині.
3. В цілому наявні у ОСОБА_12 переломи ребер могли утворитися в результаті падіння потерпілої з положення стоячи з ударом об виступаючий тупий предмет з обмеженою травмуючою поверхнею. Однак, з огляду на те, що у потерпілої були виявлені тілесні ушкодження у вигляді переломів 10-го і 11-го ребер справа та 9-го ребра зліва в ділянках пахвових ліній, слід зробити висновок, що в результаті одноразового падіння наявні ушкодження утворитися не могли. Виникнення наявних ушкоджень можливе лише за умов не менше ніж двох падінь з положення стоячи, з ударами обома боковими поверхнями грудної клітки (в ділянках пахвових ліній) об виступаючі тупі предмети з обмеженими травмуючи ми поверхнями. ОСОБА_36 ВСМЕ (підпис, печатка ОСОБА_36 районного відділення Київського обласного бюро судово-медичної експертизи) ОСОБА_20В.»;
- в першому томі на аркушах 61, 62 - «Висновок експерта» № 21/10 (судово- медична експертиза) від 18-28.03.2011 року: «...ПІДСУМКИ:
1 (1). За даними наданої медичної документації та рентгенограм, висновку консультанта-рентгенолога Київського обласного бюро СМЕ, у ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_6, мали місце тілесні ушкодження у вигляді переломів 10-го і 11-го ребер справа та 9-го ребра зліва в ділянках пахвових ліній. Ушкодження виникли в результаті дії тупих предметів, індивідуальні особливості травмуючих поверхонь яких в ушкодженнях не відобразились.
2 (2). За характером і розташуванням наявних тілесних ушкоджень можна визначити кількість місць прикладання травмуючої сили тупими предметами на тілі потерпілої як не меншу, ніж два - ділянки обох бокових поверхонь грудної клітки в проекції 10-11 ребер справа та 9-го ребра зліва.
3 (3). У «Протоколі допиту потерпілого» від 16.02.2011 р., наданому для судово-медичної експертизи, ОСОБА_12, зокрема, повідомила: «27.07.2010 року...близько 19 години...ОСОБА_7...вдарив мене в обличчя рукою та в область правого боку і в мене з носа пішла кров. Потім ОСОБА_7 вдарив мене кулаком по спині і я відчула сильний біль в області спини, в той час, коли він мене бив я перебувала в положенні сидячи на стільці. Потім...ОСОБА_7 знову почав наносити мені удари руками в області правого та лівого боків, спини і голови, яке саме кількість ударів була, я не памятаю. Коли він мене бив я перебувала в положенні стоячи та періодично присідала, але не падала...ОСОБА_7...вихватив в мене з рук алюмінієву миску та почав бити нею в область спини, і я знову відчула сильний біль...Потім ОСОБА_7 взяв ляпку для биття мух та бив мене нею по лівому та правому плечах та в нижніх частинах кінцівок...». З урахуванням характеру і розташування виявлених тілесних ушкоджень та зазначених показів потерпілої можна прийти до висновку, що тілесні ушкодження, виявлені у ОСОБА_12, могли утворитися в строк та за обставин, вказаних у постанові (зі слів потерпілої) - а саме в результаті нанесення ОСОБА_12 ударів руками (кулаками) по бокових поверхнях тулуба (грудної клітки) 27.07.2010 року.
4 (4). Тілесні ушкодження, виявлені у ОСОБА_12, не могли утворитися в результаті падіння потерпілої з положення стоячи на площині (на пласку поверхню).
5 (5). Для достовірного визначення положення, в якому перебувала ОСОБА_12 під час заподіяння їй тілесних ушкоджень, обєктивних судово-медичних даних немає. В цей час вона перебувала у будь-якому положенні.
6 (6). Для достовірного визначення взаємного розташування потерпілої та сторонньої особи, яка наносила їй удари, в період заподіяння тілесних ушкоджень, достатніх обєктивних судово-медичних даних немає. Враховуючи розташування наявних переломів ребер в ділянках бокових поверхонь грудної клітки з обох боків, можна лише припустити, що травмуючі сили могли діяти в ділянку тулуба (грудної клітки) потерпілої переважно справа і зліва.
7 (7). Наявні у ОСОБА_12 переломи трьох ребер відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, так як не становили небезпеки для життя потерпілої і призвели до тривалого розладу здоровя на строк понад 21 день. ОСОБА_36 ВСМЕ (підпис, печатка ОСОБА_36 районного відділення Київського обласного бюро судово-медичної експертизи) ОСОБА_20В.»;
- в першому томі на аркушах 85, 86 - «Висновок експерта» № 49/21 (додаткова судово-медична експертиза) від 22.06.-08.09.2011 року: «...ОСОБА_30 ДОКУМЕНТАЦІЇ:
Для додаткової судово-медичної експертизи надані дві рентгенограми від 21.06.2011 р. за № 4837 правої і лівої половин грудної клітки (у прямих проекціях) ОСОБА_12 Висновок консультанта-рентгенолога Київського обласного бюро СМЕ від 11.07.2011 р. № 396/2 (отриманий 5.09.2011 р.): «Консолідовані переломи 9-10 ребер піва». ОСОБА_36 ВСМЕ (підпис, печатка ОСОБА_36 районного відділення Київського обласного бюро судово-медичної експертизи) ОСОБА_20 ПІДСУМКИ:
1 (1). При повторному консультуванні в Київському обласному бюро СМЕ наданих для додаткової судово-медичної експертизи двох рентгенограм грудної клітки ОСОБА_12 були виявлені ознаки консолідованих (повністю зрощених) переломів 9-го і 10 - го ребер зліва.
2 (2). Повна консолідація наявних переломів на час рентгенографічного обстеження 21.06.2011 р. свідчить про значну давність даних переломів та не виключає можливості їх отримання 27.07.2010 року. ОСОБА_36 ВСМЕ (підпис, печатка ОСОБА_36 районного відділення Київського обласного бюро судово-медичної експертизи) ОСОБА_20В.»;
- в першому томі на аркушах 162, 163 - «Висновок експерта» № 45/35 (судово- медична експертиза) від 22.05.-25.07.2012 року: «...ОБСТАВИНИ СПРАВИ:...У наданому для проведення даної судово-медичної експертизи «Протоколі допиту потерпілого» від 27.04.2012 р. ОСОБА_12, зокрема, повідомила: «...27.07.10 року я знаходилася вдома, десь ввечері, мабуть після 18.00 год.,...коли я сиділа на стільці...та чистила рибу, то ОСОБА_7 підійшов до мене з-заді та вдарив руками мені в праву частину тулуба з-заді і в голову. Після цього, я умила обличчя, оскільки він розбив мені носа, та зайшла в будинок...ОСОБА_7 безпричинно почав мене бити, а саме руками бив мене по голові та тулубу, скільки він наніс ударів я не памятаю, як саме, кулаками бив, чи лодонями рук я теж не памятаю. Після цього...ОСОБА_7 взяв у мене з рук алюмінієву миску...і цією мискою почав бити по спині та ногах потім він взяв мухобійку і бив нею мене теж по спині та ногах. Як саме і куди точно він мене бив я не памятаю. Після цього...він мене більше не бив». У наданому для проведення даної судово-медичної експертизи «Протоколі відтворення обстановки і обставин події» від 10.05.2012 р. за участю ОСОБА_12 зокрема, вказано: «...ОСОБА_12... показала, що 27.07.10 після 18.00 год....вона сиділа та чистила рибу, а також показала положення в якому перебувала...ОСОБА_12 пояснила, шо...(ОСОБА_7П.) підійшов до неї з-заді та встав з правої сторони, після чого правою рукою наніс один удар в праву частину тулубу в районі - вище живота. Після цього...стоячи в тому ж самому положенні, тією ж рукою наніс один удар в обличчя, розбивши носа. Після цього ОСОБА_12 показала...(що) коли вона знаходилася зігнутою над ліжком в...кімнаті, (ОСОБА_7) підійшов до неї з правої сторони і почав наносити удари в праву частину тулуба в область грудей, по спині та з-заді по голові...ОСОБА_12 показала на місце, де стояв ОСОБА_7 в момент нанесення тілесних ушкоджень, а саме праворуч біля неї, позаду та ліворуч. Скільки саме разів і як саме ОСОБА_7 наніс їй тілесні ушкодження вона показати не може...ОСОБА_31 ОСОБА_12 показал а... (що) ОСОБА_7 взяв у неї з руки алюмінієву миску...і нею наніс їй 2 удари по спині в області поперекового відділу. Так само мухобійкою з деревяною ручкою він наносив їй удари по шиї та голові». ОСОБА_36 ВСМЕ (підпис, печатка ОСОБА_36 районного відділення Київського обласного бюро судово-медичної експертизи) ОСОБА_20 ПІДСУМКИ:
1 (1). Виявлені у ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_6, за даними наданої медичної документації та рентгенограм, висновками консультанта-рентгенолога Київського обласного бюро СМЕ, тілесні ушкодження утворилися в результаті дії тупих предметів, індивідуальні особливості травмуючих поверхонь яких в ушкодженнях не відобразились. З урахуванням характеру і розташування виявлених тілесних ушкоджень та зазначених показів потерпілої можна прийти до висновку, що тілесні ушкодження, виявлені у ОСОБА_12, могли утворитися в строк та за обставин, вказаних нею під час проведення відтворення обстановки та обставин події 10.05.2012 р. - а саме в результаті нанесення ОСОБА_12 сторонньою особою ударів руками (кулаками) по бокових поверхнях тулуба (грудної клітки) 27.07.2010 року. Наявні у потерпілої ушкодження не могли утворитися в результаті нанесення їй ударів деревяною мухобійкою. Чи могли виявлені ушкодження утворитися в результаті нанесення ударів алюмінієвою мискою, за наявними даними оцінити неможливо, так як потерпіла під час відтворення обстановки і обставин події не вказала, якою саме частиною миски були нанесені удари.
2 (2). Після виникнення виявлених у ОСОБА_12 тілесних ушкоджень потерпіла могла здійснювати активні цілеспрямовані дії (зокрема, ходити, працювати по господарству, говорити та інше) на протязі необмеженого проміжку часу. За наявності тілесних ушкоджень такого характеру, які мали місце у ОСОБА_12, може спостерігатися зменшення обєму та інтенсивності рухової активності потерпілої особи (за рахунок відчуття фізичного болю в ділянках переломів ребер). ОСОБА_36 ВСМЕ (підпис, печатка ОСОБА_36 районного відділення Київського обласного бюро судово-медичної експертизи) ОСОБА_20В.»;
- в першому томі на аркушах 166-172 - «Висновок експерта» № 187/К (судово- медична експертиза) від 27.12.2012 року-24.01.2013 року: «...Дослідна частина: - Надана кримінальна справа № 12-6511 на 248 аркушах, яка містить такі дані: - A.c. 11. Акт № 81 від 26.08-08.11.2010 р. судово-медичного дослідження гр. ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_6 (лікар судово-медичний експерт ОСОБА_20В.)...- A.c. 19. Акт № 85 від 17-19.11.2010 р. судово-медичного дослідження гр. ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_6 (лікар судово-медичний експерт ОСОБА_20В.), у якому викладені дані акту № 81, та має місце така заключна частина:...- A.c. 33-34. «Висновок експерта» № 21/10 від 18-28.03.2011 р. - судово- медична експертиза за фактом заподіяння тілесних ушкоджень гр. ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_6 (лікар судово-медичний експерт ОСОБА_20В.), у якому викладені дані акту № 85, та мають місце такі підсумки:...- A.c. 70-71. «Висновок експерта» № 49/21 від 22.06- 08.09.2011 р. - додаткова судово-медична експертиза за фактом заподіяння тілесних ушкоджень гр. ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_6 (лікар судово-медичний експерт ОСОБА_20В.), у якому викладені дані «Висновку експерта» № 21/10, та мають місце такі записи:...- A.c. 221-222. «Висновок експерта» № 45/35 від 22.05-25.07.2012 р. - судово-медична експертиза за фактом заподіяння тілесних ушкоджень гр. ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_6 (лікар судово-медичний експерт ОСОБА_20В.), у якому викладені дані актів № 81 та 85, «Висновків експерта» № 21/10 та 49/21, протоколу допиту потерпілої від 27.04.12 р., протоколу відтворення обстановки та обставин події від 10.05.12 р., та мають місце такі підсумки:...- A.c. 29-30. Протокол від 16.03.2011 року допиту потерпілої ОСОБА_12:...- A.c. 150-153. Протокол від 27.04.2012 року допиту потерпілої ОСОБА_12:...- A.c. 164-179. Протокол від 10.05.2012 року відтворення обстановки та обставин події за участю потерпілої ОСОБА_12 та фото-таблиця до нього. Протокол містить такі дані:...Фото-таблиця до вищевказаного протоколу вивчена, її ксерокопія зберігається з архівним екземпляром даного «Висновку експерта». - 22.01.2013 року ОСОБА_12 (НОМЕР_1) в рентгенівському кабінеті КОБ СМЕ виконане контрольне рентген-обстеження грудної клітки. - 24.01.2013 року надані рентгенівські знімки грудної клітки від 17.08.10 р. (одна R-плівка), 01.10.10 р. (дві R-плівки), 21.06.11 р. дві (R-плівки) на імя ОСОБА_12, виконані їй контрольні рентгенівські знімки від 22.01.13 р. (чотири R-плівки), проконсультовані членами експертної комісії, професором ОСОБА_18 та к.м.н. ОСОБА_33: «Консолидированный перелом 9-10 рёбер справа по средней подмышечной линии, консолидированный перелом 9 ребра слева по подмышечной линии. Переломы могут соответствовать сроку травмы 27.07.10 г. с учетом данных анамнеза и клиники». Голова комісії Члени комісії (підписи, печатка відділу комісійних судово-медичних експертиз Київського обласного бюро судово-медичної експертизи) В.Г. ОСОБА_37 ОСОБА_38 ОСОБА_39 ОСОБА_19 ПІДСУМКИ: 1, 2. 3, 5.
При вивчені наданої медичної документації на імя ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_6, з урахуванням проведеного їй 22.01.2013 року контрольного рентген-обстеження грудної клітки, встановлено, що у неї мали місце такі тілесні ушкодження: переломи 9-10 ребер; права по середній пахвовій лінії, 9 ребра зліва по пахвовій лінії. Зазначені ушкодження спричинені тупим /-ми/ предметом /-ами/ з обмеженою поверхнею контакту, визначити індивідуальні особливості якого /яких/ не представляється можливим (що не виключає ймовірність їх виникнення внаслідок ударів руками, ногами або іншими предметами). Приймаючи до уваги морфологічні особливості вищевказаних переломів ребер та дані матеріалів кримінальної справи № 12-6511, не виключається ймовірність виникнення вказаних ушкоджень в строк та при обставинах, зазначених ОСОБА_12 у протоколах допитів та під час проведення із нею слідчої дії - відтворення обстановки та обставин події, тобто 27.07.2010 року внаслідок ударів кулаками по боковим поверхням грудної клітки.
Виникнення вищевказаних ушкоджень внаслідок падіння із положення стоячи на плоску поверхню - виключається; можливо їх виникнення внаслідок не менше ніж 2-х падінь з ударами боковими поверхнями грудної клітки об тупі виступаючі предмети. Вищевказані переломи ребер за критерієм тривалості розладу здоровя відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, як такі, що не є небезпечними для життя, але спричинили тривалий розлад здоровя на строк, більший за 21 день, так як для їх зрощення потрібен такий термін. 4. Після отримання вищевказаних переломів ребер ОСОБА_12 могла здійснювати будь-які активні дії. Вказані ушкодження за рахунок больового синдрому могли тільки призвести до деякого зменшення обєму та інтенсивності рухової активності потерпілої. Голова комісії, Члени комісії (підписи, печатка відділу комісійних судово-медичних експертиз Київського обласного бюро судово- медичної експертизи) В.Г.ОСОБА_37ОСОБА_38ОСОБА_39ОСОБА_19»;
- в першому томі на аркушах: 44 - «Акт судово-медичного дослідження (обстеження)» № 81 від 26.08.-08.11.2010 року; 45 - «Пояснення» (ОСОБА_12) від 21.08.2010 року; 57, 58 - «Протокол допиту потерпілого» (ОСОБА_12) від 16.03.2011 року; 127-130 - «Протокол допиту потерпілого» (ОСОБА_12) від 27.04.2012 року; 136-151 - «Протокол відтворення обстановки та обставин події» (за участю потерпілої ОСОБА_12) від 10.05.2012 року з фототаблицею із 22 фото, дані яких систематизовані в наступній таблиці:
ДАТА«Покази» ОСОБА_12..КудиЧимКількість21.08.2010 р.ОбличчяРукою1СпинаКулак1ТілоКулакДекількаСпинаАлюмінієва мискаДекілька26.08.2010 р.ОбличчяКулакБільш 1Спина - поперек справаНе може сказатиБільш 1СпинаКулакБільш 1СпинаАлюмінієва мискаБільш 1Все тілоМухобійкаБільш 116.03.2011 р.ОбличчяРукою1Правий бікРукою1СпинаКулак1Правий бік Лівий бік Спина Г оловаРукамиДекількаСпинаАлюмінієва мискаБільш 1Ліве плече Праве плече Нижні частини кінцівокМухобійкаБільш 127.04.2012 р.Права частина тулубаРукою1ГоловаРукою1Тулуб,головаРуками (кулак, долонь)Декілька Спина, ногиАлюмінієва мискаБільш 1 Спина, ногиМухобійкаБільш 1 10.05.2012 р.Права частина тулуба вище животаПравою рукою1 ОбличчяПравою рукою1 Права частина тулуба ділянка грудей Спина Г олова?Декілька Спина - поперекАлюмінієва миска2 Шия, головаМухобійкаБільш 1
- пять рентген-знімків (грудної клітки від 14.10.2014 року за № 138) на імя ОСОБА_12, які згідно «Книги обліку рентгенологічного відділення» (Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи) - зроблені 14.01.2014 року, були вивчені разом з позаштатним співробітником бюро (лікарем рентгенологом):
- переконливих травматичних/після травматичних змін правих 9,10 ребер, в т.ч. по пахвовим лініям не відмічається;
- відмічається деформація 11 го правого ребра по заднє пахвовій лінії у вигляді потовщення на протязі до 15 мм ознаки консолідованого перелому давністю більше 3 місяців;
- визначається деформація 9 го лівого ребра між заднє пахвовою та середнє пахвовими лініями у вигляді локального потовщення лише по зовнішній поверхні ознаки консолідованого перелому давністю більш 3 місяців.
ПІДСУМКИ:
1 11. Перед тим, як надати відповіді на питання Ухвали, вважаємо за необхідне звернути увагу судового слідства, що наявні дані свідчать про те, що після «подій від 27.07.2010 року»:
- «перший» об»єкт дослідження (рентгенограма правої половини грудної клітки в прямій проекції) датується 17.08.2010 року на 21 добу «після події» (коли лікар рентгенолог в межах судово медичного дослідження не зміг визначитися в терміні утворення перелому);
- «перший» огляд ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_6, лікарем взагалі, а зокрема, лікарем судово медичним експертом, був проведений 26.08.2010 року на 30 добу «після події» (термін, коли наявність таких ушкоджень, як синці та садна, або їх наслідків, вже не визначається), при цьому на момент такого огляду з боку ОСОБА_12 будь яких скарг на локальну біль в ділянці ребер, не було;
- «другий» обєкт дослідження (рентгенограми лівої та правої половин грудної клітки в прямій проекції) датується 01.10.2010 роком - на 66 добу «після події»;
- «третій» обєкт дослідження (рентгенограми лівої та правої половин грудної клітки в прямій проекції) датується 21.06.2011 роком - майже 11 місяць «після події»;
- «четвертий» обєкт дослідження (рентгенограми лівої та правої половин грудної клітки в прямій проекції) датується 22.01.2013 роком - майже через 2,5 роки «після події»;
- «пятий» обєкт дослідження (рентгенограми лівої та правої половин грудної клітки в прямій проекції) датується 14.01.2014 роком - майже через 3,5 роки «після події».
Приймаючи до увагу існуючу морфо-рентгенологічну картину загоєння переломів ребер з початку травмування взагалі, а саме:
- приблизно станом на 7 добу;
- приблизно станом на 16-22 добу;
- приблизно станом на 3 місяця,
все це, враховуючі вище наведені датування обєктів дослідження, не дозволяє в стверджувальній формі висловитись про спричинення ОСОБА_12 переломів ребер саме 27.07.2010 року.
Отримані дані під час проведення цієї експертизи, а саме дані дослідження рентгенологічних знімків грудної клітки від 14.01.2014 року, дозволяють стверджувати про те, що ОСОБА_12 в минулому (більш ніж за 3 місяця до 14.01.2014 року) були спричинені:
- перелом 11-ого правого ребра по заднє-пахвовій лінії;
- перелом 9-ого лівого ребра між заднє-пахвовою та середнє-пахвовою лініями.
Приймаючи до уваги локалізацію переломів (заднє-пахвова лінія, між заднє- пахвовою та середнє-пахвовою лініями), характер перелому 9-ого лівого ребра (лише по зовнішній поверхні) та відсутність переломів зазначених ребер по поруч розташованим лініям, все це дозволяє стверджувати про те, що дані переломи:
- не могли утворитися внаслідок прямої дії (удару) тупим предметом з обмеженою поверхнею контакту на кшталт кисті, що зібрана в кулак;
- не могли утворитися внаслідок падіння на площину, в т.ч. при ударі об виступаючий тупий предмет з обмеженою поверхнею контакту;
- утворились внаслідок не прямої дії тупого предмету - при здавленні грудної клітки в переднє-задньому напрямку;
- не могли утворитися при обставинах, на які посилається ОСОБА_12, під час проведення з нею певних дій (під час пояснень 21.08.2010 року, під час проведення гудово-медичного обстеження 26.08.2010 року, під час допиту 16.03.2011 року, під час допиту 27.04.2012 року, під час відтворення обстановки та обставин події 10.05.2012 року).
Перед тим, як дати відповідь на питання Ухвали щодо ступеню тяжкості вищезазначених тілесних ушкоджень, експертна комісія вважає за доцільне зазначити судовому слідству про те, що:
- тілесні ушкодження, які отримала ОСОБА_12 (повний перелом 11-ого правого ребра по заднє-пахвовій лінії, не повний перелом 9-ого лівого ребра між заднє-пахвовою та середнє-пахвовою лініями), не мають ознак небезпеки для життя, і можуть бути оцінені лише за критерієм «тривалість розладу здоров'я»;
- «тривалість розладу здоровя», як критерій судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, - це строк порушення анатомічної цілості тканин і органів та їх функцій, який обумовлений саме власне ушкодженням та який загально прийнятий для певного ушкодження;
- термін перебування людини на лікуванні (стаціонарному чи амбулаторному) не є та ніколи не був критерієм судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень!!!
- «тривалість розладу здоровя», як критерій судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, з терміном перебування людини на лікуванні (стаціонарному чи амбулаторному) не знаходиться ні в якому кореляційному звязку!!!
- «загоєння» ушкодження та «тривалість розладу здоровя» - це дві різні речі, які при визначенні ступеню тяжкості тілесних ушкоджень взагалі не можна ототожнювати!!!
В даному випадку:
- визначення строку відновлення анатомічної цілості ребра/ребер, враховуючи їх локалізацію, доцільно зкорелювати із загальним строком іммобілізації (постійної та знімальної) у разі наявності таких переломів, тобто з тривалістю періоду, який є необхідним для досягнення мети - загоєння такого ушкодження з відновленням загальної функції грудної клітки;
- за умов одночасного спричинення ОСОБА_12 переломів 11-ого правого ребра та 9-ого лівого ребра, середній строк загальної іммобілізації в такому випадку складає 5-6 тижнів, що дозволяє віднести дані ушкодження до тілесного ушкодження СЕРЕДНЬОЇ тяжкості (за критерієм тривалості розладу здоровя);
- за умов не одночасного (з різницею не менш ніж в три тижня) спричинення ОСОБА_12 переломів 11 -ого правого ребра та 9-ого лівого ребра, середній строк загальної іммобілізації в такому випадку складає 3 тижня, що дозволяє віднести окремо кожний з переломів до легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я (за критерієм тривалості розладу здоровя).
- допитаний в якості експерта ОСОБА_21 в судовому засіданні показав наступне, ( журнал судового засідання від 07.10.2014 року, аудіозапис від 07.10.2014 року, час, - з 14 год. 30 хв. по 14 год. 52 хв., ОСОБА_14 № 2, а.с., 168 - 169):
Займає посаду завідувача відділом комісійної судово медичної експертизи Київського міського бюро судово медичних експертиз.
Він був експертом - доповідачем по вищевказаній експертизі.
Об»єктом було дане кримінальне провадження, а саме:
- акт судово медичного дослідження № 81 за серпень листопад 2010 року, де визано переломи 9, 10, 11 го ребер;
- висновок експерта № 21\10 Київського обласного бюро СМЕ, в якому констатовано переломи 9, 10 та 11 го ребер;
- висновок 187/к за грудень 2012 січень 2013 року, де констатовано переломи 9, 10 та 9 го ребер.
Під час проведення експертизи було проведено знімки нижніх ребер з метою достовірного встановлення переломів.
Під час проведення експертизи достеменно встановлено наступні тілесні ушкодження:
-перелом 11 го правого ребра по задній паховій лінії;
-перелом 9 го лівого ребра між заднє паховою та середньо паховою лініями.
Тілесні ушкодження, виявлені в ОСОБА_34, могли утворитися внаслідок здавлення грудної клітки в напрямку, внаслідок же удару виникнення таких переломів виключається взагалі.
Чи одночасно спричинені тілесні ушкодження, - встановити достеменно не можливо.
Отримання вищевказаних тілесних ушкоджень при обставинах, які викладені потерпілою в протоколі допиту в якості потерпілої, під час відтворення обстановки та обставин події, в судових засіданнях, не можливо, так як внаслідок удару, в тому числі кулаком, переломи ребер по даних лініях не виникають, відповідно, вважає, що покази потерпілої про механізм заподіяння таких переломів не відповідають дійсності.
По рентгенограмі давність переломів ребер можна встановити станом на 7, 16, 22 день, максимум станом на 3 місяці.
Якщо рентгенограма зроблена через 3 місяці, встановити давність отриманого тілесного ушкодження не можливо, окрім того, по рентгенограмі взагалі не можливо встановити точну дату перелому.
Отже, перший рентген знімок з»явився на 21 добу, проте, лікар, який досліджував дану рентгенограму, призначив повторну рентгенограму з метою отримання контрольного знімку, що дало б змогу встановити орієнтовний час виникнення перелому, проте, контрольний знімок зроблено на 66 добу, що робить факт його проведення не доцільним з практичної точки зору.
Будь який перелом у зрілої людини рентген обслідування покаже.
Якщо зробити комп»ютерну томографію, то дана процедура покаже всі переломи взагалі за життя людини.
В судовому засіданні він висловлює думку всіх експертів, висновок експертизи є колегіальним. Він готував експертний висновок, як би була окрема думка будь кого із експертів, то була б в наявності окрема думка експерта, яка приєднується до матеріалів експертизи.
По медичній практиці перелом, якому до 3 місяців вважається таким, який загоюється, (такий, який консолідується), перелом же , якому більше 3 місяців,вважається загоєним, (тобто таким, який є консолідованим).
Стверджує, що в даному конкретному випадку було здавлення грудної клітки, а саме, нижньої її частини.
- допитаний в якості експерта ОСОБА_19 в судовому засіданні показав наступне, ( журнал судового засідання від 17.10.2014 року, аудіозапис від 17.10.2014 року, час, - з 11 год. 57 хв. по 12 год. 16 хв., ОСОБА_14 № 2, а.с., 184 - 185):
Обіймає посаду начальника Київського обласного бюро СМЕ по експертній роботі, на час проведення експертизи був завідуючим відділом комісійних судово медичних експертиз.
Був експертом доповідачем по постанові слідчого від 19.11.2012 року про проведення судово медичної експертизи.
Під час експертизи було проведено отримання контрольного ренгтезнімка, а саме, - 22.01.2013 року.
По результатам отримання контрольних рентген знімків було констатовано перелом 9 10 ребер справа по середній паховій лінії, перелом 9 го ребра зліва по паховій лінії.
В зв»язку з тим, що потерпіла ОСОБА_12 дуже пізно звернулася до медичної установи, встановити час спричинення тілесних ушкоджень не можливо, так як давність спричинення тілесних ушкоджень можливо лише визначити по вивченню рентген знімків.
Визначити механізм утворення тілесних ушкоджень, в даному випадку переломів, ( а саме, пряма, чи не пряма дія), встановити не можливо.
Після таких переломів особа може здійснювати будь які активні дії.
Отримання таких переломів, не виключається при обставинах та при умові, на які вказує потерпіла ОСОБА_12, але стверджувати однозначно про таку обставину, не можливо.
У випадку розбіжності міє висновками експертиз та позиціями експертів слід призначати комісійну експертизу в Головному бюро судово медичних експертиз, ( при міністерстві охорони здоров»я України), для усунення розбіжностей.
Всі рентген знімки після проведення експертизи віддали слідчому, у провадженні якого перебувала справа.
- допитаний в якості експерта ОСОБА_18 в судовому засіданні показав наступне, ( журнал судового засідання від 17.10.2014 року, аудіозапис від 17.10.2014 року, час, - з 12 год. 17 хв. по 12 год. 30 хв., ОСОБА_14 № 2, а.с., 185 - 186):
Є професором кафедри променевої діагностики Національної ОСОБА_30 академії післядипломної освіти.
Що стосується механізму отримання потерпілою ОСОБА_12 тілесних ушкоджень у виді переломів, то такі тілесні ушкодження могли утворитися внаслідок ударів, при падіннях, при стисканні, то що, тому достеменно сказати, що дані переломи були утворені внаслідок лише ударів, не можливо.
Достеменно давність переломів можна встановити лише до вох місяців.
Під час проведення експертизи комісією було призначено повторну рентгенограму з метою отримання контрольних знімків, щоб мати можливість оглянути кістковий мозоль.
Проте, після отримання контрольного рентгензнімка встановити давність та механізм спричинення тілесних ушкоджень у вигляді переломів ребер у ОСОБА_12 встановити не можливо.
Відповідно, враховуючи думку експерта ОСОБА_19, покази якого наведено вище, прокурором в судовому засіданні було заявлено клопотання про призначення по справі комісійної судово медичної експертизи, ( ОСОБА_14 № 2, а.с., 212 215).
09.12.2014 року Кагарлицьким районним судом винесено ухвалу про призначення по справі комісійної судово медичної експертизи, (ОСОБА_14 № 2, а.с., 220 224), на вирішення кої було поставлено запитання:
- Чи мале місце у потерпілої ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_5 тілесні ушкодження у вигляді переломів ребер? Якщо мали місце, то яких саме, та вказати їх точну локалізацію;
- Якщо тілесні ушкодження у вигляді переломів ребер мали місце, то яка орієнтовна їх давність?
- При відповіді на друге запитання вказати інтервал часу, в межах якого могли утворитися тілесні ушкодження у вигляді переломів ребер;
- Який механізм утворення тілесних ушкоджень, прямого чи не прямого характеру травмуюча дія мала місце в даному випадку?
- Якщо тілесні ушкодження у вигляді переломів ребер мають місце, то вказати, чи могли вони утворитися в період часу та за умов, обставин, на які вказує потерпіла ОСОБА_12?
- який ступінь тяжкості тілесних ушкоджень, спричинених ОСОБА_12?
- чи могли тілесні ушкодження, виявлені на тілі ОСОБА_12 утворитися від падіння або ударів сторонньою особою, зокрема, ударів руками?
- чи могла ОСОБА_12 після отриманих тілесних ушкоджень проводити активні дії, якщо так, то які саме?
- чи могли тілесні ушкодження, виявлені на тілі ОСОБА_40 утворитися в строк та за умов, вказаних нею під час проведення допитів в якості потерпілої та під час проведення відтворення обстановки та обставин події за участю потерпілої ОСОБА_12?
- переломи яких ребер та якої точної локалізації мали місце у ОСОБА_12 за даними рентгенограмного дослідження від 28.01.2014 року?
- чи відповідає локалізація переломів ребер, виявлених при рентгенограмних дослідженнях від 28.01.2014 року локалізації переломів ребер у ОСОБА_12, виявлених при раніше проведених рентгенограмних дослідженнях?
- чи могли виявлені у ОСОБА_12 тілесні ушкодження утворитися при здавленні грудної клітки, якщо так, то в якому напрямку?
Проведення експертизи доручено експертам ДУ «Головне бюро судово медичної експертизи МОЗ України», м. Київ, вул. Оранжерейна, 9, попередивши їх про кримінальну відповідальність за ст.ст. 383, 384 КК України.
Для проведення експертизи надано кримінальне провадження, справа № 368\519\13 к, провадження № 1 - кп\368\2\14.
22.06.2015 року на адресу Кагарлицького районного суду надійшло письмове відношення з Головного бюро судово медичної експертизи Міністерства охорони здоров»я України, (ОСОБА_14 № 2, а.с., 236), в якій дана утанова просила суд надати на адресу експертної установи додаткові матеріали у вигляді рентгенограм грудної клітки ОСОБА_12, а саме:
- від 17.08.2010 року, - одна;
- від 01.10.2010 р., - дві;
- від 21.06.2011 р., - дві;
- від 22.01.2013 року чотири.
06.07.2015 року на адресу Кагарлицького районного суду повторно надійшло письмове відношення з Головного бюро судово медичної експертизи Міністерства охорони здоров»я України, (ОСОБА_14 № 2, а.с., 239), в якій дана утанова просила суд надати на адресу експертної установи додаткові матеріали у вигляді рентгенограм, які вказано вище, грудної клітки ОСОБА_12І, просили вилучити дані рентгенограми у потерпілої, чи в лікувальних установ.
14.07.2015 року Кагарлицький районний суд надіслав на адресу експертної установи офіційний лист, в якому вказав, що вищевказані знімки знаходяться у потерпілої ОСОБА_12, проте, вона їх відмовляється надавати на проведення експертизи, ( ОСОБА_14 № 2, а.с., 241).
18.12.2015 року кримінальна справа була повернута до Кагарлицького районного суду без проведення експертизи, ( ОСОБА_14 № 2, а.с., 248), в зв»язку з відсутністю контрольних рентгенограм, які потерпіла ОСОБА_12 відмовилася надати суду для їх спрямування до експертної установи для проведення експертизи.
В даному випадку суд окремо звертає увагу на поведінку потерпілої ОСОБА_12 під час проведення судового слідства, яка, на думку суду, перешкоджала встановленню істини по справі, та, відповідно, перешкоджала винесенню по даному кримінальному провадженні вмотивованого, законного рішення, а саме:
Так, під час судового засідання, яке відбулося 15.04.2013 року, (журнал судового засідання від 15.04.2013 року, допит потерпілої ОСОБА_12 о 12 год. 09 хв, ОСОБА_14 № 1, а.с., 248), потерпіла ОСОБА_12 зазначила, що первинні рентгенівські знімки, які були зроблені під час досудового слідства знаходяться в неї вдома, в с. Македони Миронівського району Київської області, та погодилася надати їх суду для призначення судово медичної експертизи.
Потім в цьому ж засіданні зазначила, що знімки знаходяться в м. Києві в друзів, проте, вона їх надасть під розписку на слідуючому судовому засіданні.
Проте, в судовому засіданні, яке відбулося 25.06.2013 року, (Журнал судового засідання від 25.06.2013 року, допит потерпілої ОСОБА_12 о 11 год. 14 хв., ОСОБА_14 № 2, а.с., 49), потерпіла ОСОБА_12 зазначила, що первинних знімків в неї немає, бо вона чи то їх викинула, чи то віддала якомусь приватному лікарю, ім»я якого назвати відмовляється.
04.07.2013 року Кагарлицьким районним судом винесено ухвалу про проведення по справі судово медичної експертизи, проведення якої було доручено експертам Київського міського бюро судово медичних експертиз, ( ОСОБА_14 № 2, а.с., 68 71).
Проте, в зв»язку з тим, що потерпіла ОСОБА_12 відмовлялася від прибуття до експертної установи для проведення експертизи, наполягала на продовженні слухання справи без проведення експертизи, судом було відкликано кримінальну справу з експертної установи без проведення експертизи для продовження слухання справи по суті, ( ОСОБА_14 № 2, а.с., 76).
10.12.2013 року Кагарлицьким районним судом винесено ухвалу, якою було доручено органу досудового розслідування ОСОБА_6 ГУ МВС України в Київській області провести повторну рентгенограму ребер потерпілої ОСОБА_12 в міському клінічному бюро судово медичних експертиз, (ОСОБА_14 № 2, а.с., 90 93).
Проведення повторної контрольної рентгенограми ребер потерпілої ОСОБА_12 зумовлене тим, що, як вказувалося вище, потерпіла ОСОБА_12 відмовлялася надати первинні рентгенограми.
По результатах проведення експертизи, судом було отримано висновок експерта № 43 2014\о, ( ОСОБА_14 № 2, а.с., 117 128).
В зв»язку з тим, що висновки, вказані в даній експертизі суттєво різняться з висновками, які містяться в попередніх експертизах, ( в частині кількості переломів ребер, механізму їх спричинення, взагалі, можливості отримати такі переломи за умов та обставин, на які вказує потерпіла ОСОБА_12І.), судом по даній кримінальній справі було призначено комісійну судово медичну експертизу в ДУ «Головне бюро судово медичної експертизи МОЗ України».
Проте, для її проведення, необхідно було надати рентген знімки від 17.08.2010 року, - один, від 01.10.2010 р., - два, від 21.06.2011 р., - два, від 22.01.2013 року чотири, які знаходяться в потерпілої ОСОБА_12, проте, потерпіла категорично відмовилася їх надати, в зв»язку з чим кримінальна справа була повернута з експертної установи без проведення комісійної судово медичноїекспертизи.
Підсумовуючи вищевказані факти, що стосуються поведінки потерпілої ОСОБА_12, суд приходить до висновку, що своєю поведінкою, (яка підтверджена вище судом належними фактами), яка була спрямована на ухилення від проведення експертизи, ухилення від проведення повторних рентгензнімків, не надання первинних рентгензнімків, потерпіла значною мірою чинила процесуальні перепони щодо винесення судом вироку, так як своїми умисними діями не давала змогу суду об»єктивно, в повній мірі дослідити об»єктивні обставини події, які потерпіла називає не інакше як злочин, який, на її думку, був спрямований проти її здоров»я.
Обсяг доказів, які були враховані при винесенні вироку, та їх перелік:
Докази, здобуті органами досудового слідства під час досудового розслідування кримінального провадження, (ОСОБА_14 № 1, а.с., 27 119), та на які посилалася сторона обвинувачення при обвинуваченні ОСОБА_7 у вчиненні ним злочину, який передбачено ч. 1 ст. 122 КК України:
- заява потерпілої ОСОБА_12 про вчинений щодо неї злочин, (ОСОБА_14 № 1, а.с., 40);
- протокол огляду місця події від 30.08.2010 року, (ОСОБА_14 № 1, а.с., 41 42);
- акт судово медичного дослідження (обстеження) № 81 від 08.11.2010 року, (ОСОБА_14 № 1, а.с., 44);
- акт судово медичного дослідження (обстеження) № 85 від 19.11.2010 року, (ОСОБА_14 № 1, а.с., 51);
- висновок експерта № 21\10 від 28.03.2011 року, (ОСОБА_14 № 1, а.с., 61 62);
- протокол очної ставки від 11 квітня 2010 року, (ОСОБА_14 № 1, а.с., 65 67);
- висновок експерта № 49\21 від 08.09.2011 року, (ОСОБА_14 № 1, а.с., 85 86);
- характеристика потерпілої ОСОБА_12 по місцю проживання, (ОСОБА_14 № 1, а.с., 99);
- довідки, видані Миронівською районною лікарнею Київської області у відношенні потерпілої ОСОБА_12, ( ОСОБА_14 № 1, а.с., 100 101);
- протокол відтворення обстановки та обставин події від 10.05.2012 року з фото таблицею до нього, (ОСОБА_14 № 1, а.с., 136 151);
- висновок експерта № 45\35 від 25.07.2012 року, (ОСОБА_14 № 1, а.с., 162 163);
- висновок експерта № 187\к від 24.01.2013 року, (ОСОБА_14 № 1?а.с., 166 172);
- паспорт обвинуваченого ОСОБА_7, (ОСОБА_14 № 1, а.с., 187);
- Довідка про судимість у відношенні ОСОБА_7, (ОСОБА_14 №1, а.с., 188 189);
- вироки у відношенні обвинуваченого ОСОБА_7, (ОСОБА_14 № 1, а.с., - 191 200);
- характеристика по місцю проживання ОСОБА_7, (том № 1, а.с., 204);
- довідки, видані поліклінікою ОСОБА_6 ЦРЛ у відношенні ОСОБА_7, (ОСОБА_14 №1, а.с., 206 207);
Докази, здобуті судом під час судового слухання справи:
- показання обвинуваченого ОСОБА_7, ( журнал судового засідання від 15.04.2013 року, аудіозапис від 15.04.2013 року, час, - 10 год. 39 хв., - 10 год. 08 хв, ОСОБА_14 № 1, а.с., 245 246);
- показання потерпілої ОСОБА_12, ( журнал судового засідання від 15.04.2013 року, аудіозапис від 15.04.2013 року, час, - 11 год. 09 хв., - 12 год. 29 хв, ОСОБА_14 № 1, а.с., 247 248);
- показання свідка ОСОБА_16, (журнал судового засідання від 15.04.2013 року, аудіо запис від 15.04.2013 року, час, - 12 год. 43 хв., - 12 год. 50 хв, ОСОБА_14 № 1, а.с., 248 249);
- показання свідка ОСОБА_14, (журнал судового засідання від 15.04.2013 року, аудіо запис від 15.04.2013 року, час, - 12 год. 53 хв., - 13 год. 00 хв, ОСОБА_14 № 1, а.с., 249);
- показання свідка ОСОБА_13, (журнал судового засідання від 15.04.2013 року, аудіо запис від 15.04.2013 року, час, - 13 год. 00 хв., - 13 год. 10 хв, ОСОБА_14 № 1, а.с., 249);
- показання експерта ОСОБА_20, (журнал судового засідання від 04.07.2013 року, аудіо запис від 04.07.2013 року, час, - 11 год. 00 хв., - 13 год. 37 хв., ОСОБА_14 № 2, а.с., 64);
- висновок експерта № 43 2014\о від 11.07.2014 року, (ОСОБА_14 № 2, а.с., 117 128);
- показання експерта ОСОБА_19, (журнал судового засідання від 17.10.2014 року, аудіозапис судового засідання від 17.10.2014 року, ОСОБА_14 № 2, а.с., 184 185);
- показання експерта ОСОБА_18, (журнал судового засідання від 17.10.2014 року, аудіо запис судового засідання від 17.10.2014 року, ОСОБА_14 № 2, а.с., 185 186);
- показання свідка ОСОБА_17, (журнал судового засідання від 21.03.2016 року, аудіо запис судового засідання від 21.03.2016 року, ОСОБА_14 № 3, а.с., 34);
- показання свідка ОСОБА_15, (журнал судового засідання від 21.03.2016 року, аудіо запис судового засідання від 21.03.2016 року, ОСОБА_14 № 3, а.с., 34, - зворотня сторона);
Отже, докази, які були досліджені судом в судовому засіданні, в подальшому, (нижче), будуть оцінені з точки зору Глави 5 КПК України 1960 року редакції, та Глави 4 КПК України діючого КПК України.
Посилання в даному випадку на норми КПК України 1960 року редакції в розрізі доказів та доказування обумовлено наступним.
Отже, як вбачається з даного кримінального провадження досить значна частина доказів, а саме, - заява потерпілої ОСОБА_12 про вчинений щодо неї злочин, (ОСОБА_14 № 1, а.с., 40);
- протокол огляду місця події від 30.08.2010 року, (ОСОБА_14 № 1, а.с., 41 42);
- акт судово медичного дослідження (обстеження) № 81 від 08.11.2010 року, (ОСОБА_14 № 1, а.с., 44);
- акт судово медичного дослідження (обстеження) № 85 від 19.11.2010 року, (ОСОБА_14 № 1, а.с., 51);
- висновок експерта № 21\10 від 28.03.2011 року, (ОСОБА_14 № 1, а.с., 61 62);
- протокол очної ставки від 11 квітня 2010 року, (ОСОБА_14 № 1, а.с., 65 67);
- висновок експерта № 49\21 від 08.09.2011 року, (ОСОБА_14 № 1, а.с., 85 86);
- характеристика потерпілої ОСОБА_12 по місцю проживання, (ОСОБА_14 № 1, а.с., 99);
- довідки, видані Миронівською районною лікарнею Київської області у відношенні потерпілої ОСОБА_12, ( ОСОБА_14 № 1, а.с., 100 101);
- протокол відтворення обстановки та обставин події від 10.05.2012 року з фото таблицею до нього, (ОСОБА_14 № 1, а.с., 136 151);
- висновок експерта № 45\35 від 25.07.2012 року, (ОСОБА_14 № 1, а.с., 162 163);
- висновок експерта № 187\к від 24.01.2013 року, (ОСОБА_14 № 1?а.с., 166 172);
- паспорт обвинуваченого ОСОБА_7, (ОСОБА_14 № 1, а.с., 187);
- Довідка про судимість у відношенні ОСОБА_7, (ОСОБА_14 №1, а.с., 188 189);
- вироки у відношенні обвинуваченого ОСОБА_7, (ОСОБА_14 № 1, а.с., - 191 200);
- характеристика по місцю проживання ОСОБА_7, (том № 1, а.с., 204);
- довідки, видані поліклінікою ОСОБА_6 ЦРЛ у відношенні ОСОБА_7, (ОСОБА_14 №1, а.с., 206 207), - були здобуті під час дії КПК України в редакції 1960 року.
Згідно положення п. 8 Розділу ХІ, - Перехідні положення, чинного КПК України, допустимість доказів, отриманих до набрання чинності цим Кодексом, визначається в порядку, що діяв до набрання ним чинності.
Отже, згідно ст. 64 КПК України, (в редакції 1960 року):
При провадженні досудового слідства, дізнання і розгляді кримінальної справи в суді підлягають доказуванню:
1) подія злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину);
2)винність обвинуваченого у вчиненні злочину і мотиви злочину;
3) обставини, що впливають на ступінь тяжкості злочину, а також обставини, що характеризують особу обвинуваченого, помякшують та обтяжують покарання;
4) характер і розмір шкоди, завданої злочином, а також розмір витрат закладу охорони здоровя на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння.
Поняття предмета доказування в розумінні КПК України 1960 року редакціїтлумачиться як система (сукупність) фактів і обставин обєктивної дійсності, які мають матеріально-правове (кримінально- та цивільно-правове) і процесуальне (кримінально- та цивільно-процесуальне) значення і є необхідними і достатніми фактичними підставами для вирішення кримінальних справ остаточно і по суті.
Згідно ст. 65 КПК України в редакції 1960 року:
Доказами в кримінальній справі є всякі фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган дізнання, слідчий і суд встановлюють наявність або відсутність суспільно небезпечного діяння, винність особи, яка вчинила це діяння, та інші обставини, іцо мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються: показаннями свідка, показаннями потерпілого, показаннями підозрюваного, показаннями обвинуваченого, висновком експерта, речовими доказами, протоколами слідчих і судових дій, протоколами з відповідними додатками, складеними уповноваженими органами за результатами оперативно-розшукових заходів, та іншими документами.
Отже, поняття доказу, - це органічна єдність фактичних даних та їх процесуальних джерел, що має для усіх субєктів кримінального процесу єдине правове значення для встановлення обставин предмета доказування.
У ч.2 ст.65 наводиться перелік процесуальних джерел, який не може бути зміненим.
Крім цього, докази поділяють на прямі та непрямі (побічні); обвинувальні і виправдувальні; первинні та похідні; особисті і речові.
Підставою для поділу доказів на прямі та непрямі (побічні) є характер їх відношення до обставини, яка підлягає доказуванню. Прямим є доказ, який прямо і безпосередньо встановлює наявність чи відсутність обставини, що доказується.
Непрямим (побічним) є доказ, який спочатку обґрунтовує наявність чи відсутність проміжного (доказового) факту, а через нього наявність чи відсутність обставини предмета доказування.
Критерієм поділу доказів на обвинувальні та виправдувальні є відношення змісту доказу до підозри та обвинувачення.
Обвинувальними визнаються докази, що встановлюють наявність суспільно небезпечного діяння, вчинення його певною особою, вину даної особи, а також обставини, які обтяжують покарання.
Виправдувальні докази, навпаки, складають основу рішення щодо відсутності суспільно небезпечного діяння, невинуватості особи, або наявності обставин, що помякшують покарання.
Підставою поділу доказів на особисті та речові є різні види фактичних даних, механізму їх формування та використання. Особисті докази виходять від людини (показання, різні документи, у тому числі процесуальні, висновок експерта). Речові докази, - це предмети матеріального світу, фрагменти речової обстановки (знаряддя злочину, предмети зі слідами злочину тощо).
Допустимість означає отримання фактичних даних:
- належним суб»єктом, який правомочний проводити процесуальні дії для отримання доказів;
- з установленого кримінально процесуальним законом джерела;
- встановленим законним способом та порядком збирання доказів.
Згідно ст. 66 КПК України в редакції 1960 року:
Особа, яка провадить дізнання, слідчий, прокурор і суд в справах, які перебувають в їх провадженні, вправі викликати в порядку, встановленому цим Кодексом, будь- яких осіб як свідків і як потерпілих для допиту або як експертів для дачі висновків; вимагати від підприємств, установ, організацій, посадових осіб і громадян предявлення предметів і документів, які можуть встановити необхідні в справі фактичні дані; вимагати проведення ревізій; вимагати від банків інформацію, яка містить банківську таємницю, іцодо юридичних та фізичних осіб у порядку та обсязі, встановлених Законом України Про банки і банківську діяльність. Виконання цих вимог є обовязковим для всіх громадян, підприємств, установ і організацій.
Докази можуть бути подані підозрюваним, обвинуваченим, його захисником, обвинувачем, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем і їх представниками, а також будь-якими громадянами, підприємствами, установами і організаціями.
У передбачених законом випадках особа, яка проводить дізнання, слідчий, прокурор і суд в справах, які перебувають в їх провадженні, вправі доручити підрозділам, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, провести оперативно-розшукові заходи чи використати засоби для отримання фактичних даних, які можуть бути доказами у кримінальній справі.
Отже, кримінально-процесуальне доказування в розумінні КПК України 1960 року редакції розглядалася як практична діяльність уповноважених законом субєктів, яка відбувається в особливій процесуальній формі, шляхом збирання, перевірки та оцінки доказів.
Отже, що стосується доказів у виді:
- заяви потерпілої ОСОБА_12 про вчинений щодо неї злочин, (ОСОБА_14 № 1, а.с., 40), то, проаналізувавши даний доказ, суд не знаходить підстав для того, щоб вважати його таким, який є належним, допустимим, достовірним доказом вчинення ОСОБА_7 злочину, який передбачено ч. 1 ст. 122 КК України, так як на думку суду дана заява потерпілої лише засвідчує факт її звернення до правоохоронних органів.
Відповідно, сама заява потерпілої ОСОБА_12 не може свідчити достеменно не тільки про ту обставину, що саме ОСОБА_7 наніс їй тілесні ушкодження, а також не може свідчити про той факт, що тілесні ушкодження, які зафіксовані на контрольній рентгенограмі, яка була проведена судом за ухвалою, та які описані в експертизі, (оцінка яким судом буде наведена нижче), отримані були потерпілою ОСОБА_12 саме 27.07.2010 року.
- протоколу огляду місця події від 30.08.2010 року, (ОСОБА_14 № 1, а.с., 41 42), то, проаналізувавши даний доказ, суд не знаходить підстав для того, щоб вважати його таким, який є належним, допустимим, достовірним доказом вчинення ОСОБА_7 злочину, який передбачено ч. 1 ст. 122 КК України, так як, зглядаючись на зміст даного процесуального документу, (доказу), в ньому лише описано домоволодіння ОСОБА_7
Суд свою думку обґрунтовує тим, що під час даного огляду місця події не виявлено ознак, які б свідчили, що саме в цьому місці та у вказаний потерпілою ОСОБА_12 час було вчинено злочин, який інкримінують ОСОБА_7
Такими ознаками, на думку суду, могли б свідчити сліди бійки, (перевернуті речі, сліди крові на речах, які знаходяться в домоволодінні ОСОБА_7, поломані чи пошкоджені речі матеріального світу, зокрема, предмети повсякденного вжитку, тобто, речі, які містять на собі ознаки того факту, що в даному місці було вчинено злочин, тощо).
Під час проведення даного огляду місця події нічого не вилучалося, що ставить під розумний сумнів ту обставину, що саме в даному домоволодінні потерпілій ОСОБА_12 були нанесені тілесні ушкодження, зокрема, обвинуваченим ОСОБА_7
Так, на думку суду, доказами вчинення ОСОБА_7 злочину, який передбачено ч. 1 ст. 122 КК України, які б гіпотетично могли б бути виявлені та вилучені під час огляду місця події у разі вчинення злочину могли б бути:
- мухобійка, якою, згідно з слів потерпілої ОСОБА_12, обвинувачений ОСОБА_22 наносив їй удари по тулубу. На даній мухобійці могла б бути виявлена кров потерпілої ОСОБА_12, так як остання під час допиту в судовому засіданні вказувала, що ОСОБА_7 наносив їй удари даним предметом по всьому тілу, зокрема, по обличчю, після того, як в неї пішла з носа кров після попереднього побиття, що логічно передбачає ту обставину, що на даному предметі могла залишитися кров потерпілої;
- металева миска, (орієнтовно з алюмінієвого сплаву, як вказує потерпіла), якою обвинувачений ОСОБА_7, зі слів потерпілої ОСОБА_12 наносив їй удари по тулубу.
Дана миска могла мати сліди деформації, які б виникли після застосування фізичної сили до матеріалу, з якої виготовлена миска, шляхом удару чи ударів, могла залишитися також кров потерпілої.
Окрім того, наявність даної миски та особливості її поверхні, могли б дати можливість експерту дати відповідь, чи могли утворитися тілесні ушкодження, виявлені у потерпілої, внаслідок ударів мискою;
- рушник зі слідами речовини бурого кольору, (крові), так як потерпіла ОСОБА_12 під час давання показань, вказувала, що після побиття в неї пішла кров з носа, та, після того, як вона вмилася, вона витиралася рушником, що логічно передбачає наявність слідів крові на рушнику;
- постільна білизна з ліжка потерпілої ОСОБА_12, зі слідами речовини бурого кольору, (крові), так як потерпіла ОСОБА_12 в судовому засіданні показала, що через чотири дні в неї в той час, коли вона перебувала в ліжку, пішла сильна кровотеча, що логічно передбачає залишення слідів крові на постільній білизні потерпілої ОСОБА_12
Окремо суд зазначає, що вважає даний протокол огляду місця події таким, який складений поверхнево, без належного прагнення слідчого до повного з»ясування обставин справи, адже під час огляду місця події слідчий мав повне право поставити запитання власнику домоволодіння, а саме, - ОСОБА_7, щодо наявності речей у виді мухобійки, металевої миски, рушника, постільної білизни, які знаходилися в домоволодінні під час проживання в ньому потерпілої ОСОБА_12, що слідчим зроблено не було, що фактично звело на нівець доцільність проведення такої основоположної слідчої дії, як огляд місця події, так як на думку суду, правильне, грамотне, об»єктивне складання протоколу огляду місця події є основоположним, вирішальним чинником для подальшого розслідування кримінального провадження, (на той час кримінальної справи).
Окрім того, суд звертає увагу на ту обставину, що слідча дія у вигляді огляду місця події, як правило, проводиться, по можливості, негайно після вчинення злочину з основною метою, - первинна фіксація обстановки та обставин події, які в подальшому будуть мати значення як вихідні дані при проведенні експертиз, виявлення та вилучення речей матеріального світу, які в подальшому будуть визнані речовими доказами, проте, дана слідча дія була проведена через значний, на думку суду проміжок часу, - через більше, ніж місяць після дати, на яку вказує потерпіла, (дата нанесення тілесних ушкоджень), що ставить під великий сумнів ефективність проведення даної слідчої дії.
Проте, слід зазначити, що вина у такому зволіканні у проведенні першочергової слідчої дії фактично лежить на самій потерпілій ОСОБА_12, так як вона звернулася до ОСОБА_6 ГУ МВС України в Київській області через більше, ніж 20 днів, з дати, на яку вона вказує, як на дату нанесення їй тілесних ушкоджень ОСОБА_7
- акту судово медичного дослідження (обстеження) № 81 від 08.11.2010 року, (ОСОБА_14 № 1, а.с., 44), то, проаналізувавши даний доказ, суд не знаходить підстав для того, щоб вважати його таким, який є належним, допустимим, достовірним доказом вчинення ОСОБА_7 злочину, який передбачено ч. 1 ст. 122 КК України, так як, зглядаючись на зміст даного процесуального документу, (доказу), з вищевказаного доказу не можливо достеменно встановити не тільки час отримання потерпілою ОСОБА_12 тілесних ушкоджень, а й встановити той факт, що нанесення потерпілій тілесних ушкоджень відбулося за обставин, на які вказує потерпіла.
Щодо даного доказу слід зазначити, що на тілі потерпілої ОСОБА_12 під час її обстеження судово медичним експертом будь яких тілесних ушкоджень виявлено не було, скаржилася лише на біль у шиї та попереку справа, скарг на біль в ребрах не висловлювала.
Надала особисто рентгенограму № 16 від 17.08.2010 року, та висновок до неї, в якому вказувалося, що виявлено перелом 10 ребра справа.
У жовтні 2010 року надала довідку про результати рентгенологічного дослідження ребер з обох боків, в якому вказано, що містяться консолідуючі переломи ІХ, Х ребер справа, ( по середньо паховій лінії, і ІХ зліва. Консолідовані переломи VІІІ, ІХ ребер зліва по задній паховій лінії.
Висновок консультанта рентгенолога: Перелом 10,11 ребер справа, перелом 9 ребра зліва. По терміну відповідає даті травми.
Згідно заключної частини: ушкодження, виявлені потерпілою, могли виникнути в строк та за обставин, на які вказує потерпіла.
Щодо даного доказу слід зазначити, що згідно даного акту судово медичного дослідження, достеменного доказу, що ОСОБА_12 отримала тілесні ушкодження у вигляді переломів ребер, а саме, - 27.07.2010 року, - немає.
Окрім того, суд звертає увагу на ту обставину, що даний акт судово медичного обстеження був проведений на підставі рентгензнімків, походження яких не відоме, ( як сам зазначив судово медичний експерт ОСОБА_20, який проводив обстеження), та які потерпілою ОСОБА_12 в судове засідання, не зважаючи на вимогу суду, не надані, що дає підстави суду з сумнівом віднестися до даного доказу, не тільки як доказу вини ОСОБА_7, а йдо самого факту вчинення злочину.
- акту судово медичного дослідження (обстеження) № 85 від 19.11.2010 року, (ОСОБА_14 № 1, а.с., 51), то, проаналізувавши даний доказ, суд не знаходить підстав для того, щоб вважати його таким, який є належним, допустимим, достовірним доказом вчинення ОСОБА_7 злочину, який передбачено ч. 1 ст. 122 КК України, так як, зглядаючись на зміст даного процесуального документу, (доказу), з вищевказаного доказу не можливо достеменно встановити не тільки час отримання потерпілою ОСОБА_12 тілесних ушкоджень, а й встановити той факт, що нанесення потерпілій тілесних ушкоджень відбулося за обставин, на які вказує потерпіла.
Щодо даного доказу слід зазначити, що в заключній частині даного обстеження вказано, що наявні у ОСОБА_12 переломи ребер могли утворитися в результаті падіння потерпілої з положення стоячи з ударом об виступаючий тупий предмет з обмеженою травмуючою поверхнею, проте, не менше, ніж двох падінь.
Вищевказаний висновок експерта свідчить про той факт, що тілесні ушкодження, виявлені у потерпілої у вигляді переломів ребер могли виникнути не тільки від ударів, а й від іншого чинника, - падіння з положення стоячи.
Окрім того, суд звертає увагу на ту обставину, що даний акт судово медичного обстеження був проведений на підставі рентгензнімків, походження яких не відоме, ( як сам зазначив судово медичний експерт ОСОБА_20, який проводив обстеження), та які потерпілою ОСОБА_12 в судове засідання, не зважаючи на вимогу суду, не надані, що дає підстави суду з сумнівом віднестися до даного доказу, не тільки як доказу вини ОСОБА_7, а йдо самого факту вчинення злочину.
- висновку експерта № 21\10 від 28.03.2011 року, (ОСОБА_14 № 1, а.с., 61 62), то, проаналізувавши даний доказ, суд не знаходить підстав для того, щоб вважати його таким, який є належним, допустимим, достовірним доказом вчинення ОСОБА_7 злочину, який передбачено ч. 1 ст. 122 КК України, так як, зглядаючись на зміст даного процесуального документу, (доказу), з вищевказаного доказу не можливо достеменно встановити не тільки час отримання потерпілою ОСОБА_12 тілесних ушкоджень, а й встановити той факт, що нанесення потерпілій тілесних ушкоджень відбулося за обставин, на які вказує потерпіла.
Щодо даного доказу слід зазначити, що в заключній частині даного обстеження вказано, що для достовірного визначення положення, в якому перебувала ОСОБА_12, під час заподіяння їй тілесних ушкоджень, об»єктивних судово медичних даних немає. В цей час вона могла перебувати в будь якому положенні.
Для достовірного визначення взаємного розташування потерпілої та сторонньої особи, яка наносила їй удари, в період заподіяння тілесних ушкоджень, достатніх об»єктивних судово медичних даних немає.
Окрім того, суд звертає увагу на ту обставину, що даний висновок експерта був проведений на підставі рентгензнімків, походження яких не відоме, ( як сам зазначив судово медичний експерт ОСОБА_20, який проводив експертизу), та які потерпілою ОСОБА_12 в судове засідання, не зважаючи на вимогу суду, не надані, що дає підстави суду з сумнівом віднестися до даного доказу, не тільки як доказу вини ОСОБА_7, а й до самого факту вчинення злочину.
- протоколу очної ставки від 11 квітня 2010 року, (ОСОБА_14 № 1, а.с., 65 67), факт проведення якої, на думку суду, ніякої доказової бази як для доведення факту вчинення злочину, а й доказу вини обвинуваченого ОСОБА_7 не має, так як внаслідок вчинення даної процесуальної дії розбіжності між показами потерпілої ОСОБА_12 та обвинуваченого ОСОБА_7 не усунуті, не здобуто інших фактів доказів, які б могли бути покладені в основу при винесенні обвинувального вироку у відношенні ОСОБА_7 в їх сукупності.
- висновку експерта № 49\21 від 08.09.2011 року, (ОСОБА_14 № 1, а.с., 85 86), то, проаналізувавши даний доказ, суд не знаходить підстав для того, щоб вважати його таким, який є належним, допустимим, достовірним доказом вчинення ОСОБА_7 злочину, який передбачено ч. 1 ст. 122 КК України, так як, зглядаючись на зміст даного процесуального документу, (доказу), з вищевказаного доказу не можливо достеменно встановити не тільки час отримання потерпілою ОСОБА_12 тілесних ушкоджень, а й встановити той факт, що нанесення потерпілій тілесних ушкоджень відбулося за обставин, на які вказує потерпіла.
Щодо даного доказу слід зазначити, що в заключній частині даної експертизи вказано, що при повторному консультуванні в Київському обласному бюро СМЕ наданих для додаткової судово медичної експертизи двох рентгенограм грудної клітки ОСОБА_12 були виявлені ознаки консолідованих (повністю зрощених) переломів 9 го і 10 ребер зліва.
Повна консолідація наявних переломів на час рентгенологічного обстеження 21.06.2011 року свідчить про значну давність даних переломів та не виключає можливості їх отримання 27.07.2010 року.
Слід зазначити, що вираз «не виключає можливості їх отримання», як зазначив сам експерт ОСОБА_20, покази якого наведено вище, та їх аналіз буде судом зроблено нижче, не вказує на той факт, що дані тілесні ушкодження могли утворитися саме 27.07.2010 року, так як зазначив сам же експерт, могли утворитися навіть за багато років до 27.07.2010 року.
Окрім того, суд звертає увагу на ту обставину, що дана експертиза була проведена на підставі рентгензнімків, походження яких не відоме, ( як сам зазначив судово медичний експерт ОСОБА_20, який проводив обстеження), та які потерпілою ОСОБА_12 в судове засідання, не зважаючи на вимогу суду, не надані, що дає підстави суду з сумнівом віднестися до даного доказу, не тільки як доказу вини ОСОБА_7, а йдо самого факту вчинення злочину.
- характеристики потерпілої ОСОБА_12 по місцю проживання, (ОСОБА_14 № 1, а.с., 99), довідок, виданих Миронівською районною лікарнею Київської області у відношенні потерпілої ОСОБА_12, ( ОСОБА_14 № 1, а.с., 100 101), то, на думку суду, дані докази лише характеризують особу потерпілої ОСОБА_12, причому, не в повній мірі позитивно, а тому не можуть слугувати доказами на підтвердження як вчинення злочину, (події), а й доказами на підтвердження вини ОСОБА_7 у вчиненні злочину, окрім того, дані покази на думку суду не мають ніякого доказово значення для даного кримінального провадження.
- протоколу відтворення обстановки та обставин події від 10.05.2012 року з фототаблицею до нього, (ОСОБА_14 № 1, а.с., 136 151), то, проаналізувавши даний доказ, суд не знаходить підстав для того, щоб вважати його таким, який є належним, допустимим, достовірним доказом вчинення ОСОБА_7 злочину, який передбачено ч. 1 ст. 122 КК України, так як, зглядаючись на зміст даного процесуального документу, (доказу), з вищевказаного доказу не можливо достеменно встановити не тільки час отримання потерпілою ОСОБА_12 тілесних ушкоджень, а й встановити той факт, що нанесення потерпілій тілесних ушкоджень відбулося за обставин, на які вказує потерпіла.
В даному доказі потерпіла ОСОБА_12, як вважає суд, суб»єктивно описує події, які, на її думку, сталися 27.07.2010 року, та які, на думку суду, доказами, які викладені судом вище, та будуть досліджені судом нижче, зокрема, висновком експертизи, в якій зазначено, що отримання тілесних ушкоджень при обставинах, вказаних потерпілою під час відтворення обстановки та обставин події, не підтверджуються.
- висновку експерта № 45\35 від 25.07.2012 року, (ОСОБА_14 № 1, а.с., 162 163), то, проаналізувавши даний доказ, суд не знаходить підстав для того, щоб вважати його таким, який є належним, допустимим, достовірним доказом вчинення ОСОБА_7 злочину, який передбачено ч. 1 ст. 122 КК України, так як, зглядаючись на зміст даного процесуального документу, (доказу), з вищевказаного доказу не можливо достеменно встановити не тільки час отримання потерпілою ОСОБА_12 тілесних ушкоджень, а й встановити той факт, що нанесення потерпілій тілесних ушкоджень відбулося за обставин, на які вказує потерпіла.
Окрім того, суд звертає увагу на ту обставину, що дана експертиза була проведена на підставі рентгензнімків, походження яких не відоме, ( як сам зазначив судово медичний експерт ОСОБА_20, який проводив обстеження), та які потерпілою ОСОБА_12 в судове засідання, не зважаючи на вимогу суду, не надані, що дає підстави суду з сумнівом віднестися до даного доказу, не тільки як доказу вини ОСОБА_7, а йдо самого факту вчинення злочину.
Причому, слід зазначити, дані сумніви суду повністю підтвердилися, зглядаючись на висновки судово медичної експертизи, які були судом проведені під час судового слідства, та які судом будуть наведені нижче.
- висновку експерта № 187\к від 24.01.2013 року, (ОСОБА_14 № 1?а.с., 166 172), то, проаналізувавши даний доказ, суд не знаходить підстав для того, щоб вважати його таким, який є належним, допустимим, достовірним доказом вчинення ОСОБА_7 злочину, який передбачено ч. 1 ст. 122 КК України, так як, зглядаючись на зміст даного процесуального документу, (доказу), з вищевказаного доказу не можливо достеменно встановити не тільки час отримання потерпілою ОСОБА_12 тілесних ушкоджень, а й встановити той факт, що нанесення потерпілій тілесних ушкоджень відбулося за обставин, на які вказує потерпіла.
Окрім того, суд звертає увагу на ту обставину, що дана експертиза була проведена на підставі рентгензнімків, походження яких не відоме, та які потерпілою ОСОБА_12 в судове засідання, не зважаючи на вимогу суду, не надані, що дає підстави суду з сумнівом віднестися до даного доказу, не тільки як доказу вини ОСОБА_7, а йдо самого факту вчинення злочину.
Причому, слід зазначити, дані сумніви суду повністю підтвердилися, зглядаючись на висновки судово медичної експертизи, які були судом проведені під час судового слідства, та які судом будуть наведені нижче.
- паспорту обвинуваченого ОСОБА_7, (ОСОБА_14 № 1, а.с., 187), довідки про судимість у відношенні ОСОБА_7, (ОСОБА_14 №1, а.с., 188 189), вироків у відношенні обвинуваченого ОСОБА_7, (ОСОБА_14 № 1, а.с., - 191 200), характеристика по місцю проживання ОСОБА_7, (том № 1, а.с., 204), довідок, виданих поліклінікою ОСОБА_6 ЦРЛ у відношенні ОСОБА_7, (ОСОБА_14 №1, а.с., 206 207), то, проаналізувавши даний доказ, суд не знаходить підстав для того, щоб вважати його таким, який є належним, допустимим, достовірним доказом вчинення ОСОБА_7 злочину, який передбачено чс. 1 ст. 122 КК України, так як, зглядаючись на зміст даного процесуального документу, (доказу), з вищевказаного доказу не можливо достеменно встановити не тільки час отримання потерпілою ОСОБА_12 тілесних ушкоджень, а й встановити той факт, що нанесення потерпілій тілесних ушкоджень відбулося за обставин, на які вказує потерпіла.
Так, зглядаючись про довідку про судимість та останній вирок, обвинувачений ОСОБА_7 на підставі ст. 89 КК України є не судимим, тому попередні судимості, які погашені в установлені законом порядку, не можуть розглядатися судом як належний доказ не тільки вини обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні ним злочину, який передбачено ч. 1 ст. 122 КПК України, а й доказом вчинення злочину взагалі. Окрім того, суд вважає, що дані про погашену в установленому порядку судимість не мають някого відношення в якості доказової бази по даному кримінальному провадженню.
Що ж стосується доказів у виді показань обвинуваченого ОСОБА_7, показань потерпілої ОСОБА_12, та свідків ОСОБА_16, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_20, ОСОБА_43, ОСОБА_14, ОСОБА_16, ОСОБА_13, які були здобуті під час досудового слідства ще в період дії КПК України в редакції 1960 року, тобто, які були дані слідчому, то такі докази, здобуті під час досудового слідства, та які містяться в матеріалах справи, судом до уваги не беруться, та не можуть бути доказами в розумінні діючого КПК України з огляду на положення ч. 4 ст. 95 КПК України, а тому не вказані та не досліджені в мотивувальній частині даного вироку.
Окрім того свідок ОСОБА_43 не допитувалася під час судового слухання справи, так як є рідною сестрою потерпілої ОСОБА_12, та скориставшись правами, які передбачені ст. 63 Конституції України, відмовилася давати показання в даному кримінальному провадженні.
Згідно ч. 4 ст. 95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих в порядку, передбаченому ст. 225 КПК України. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показання, наданими слідчому прокурору, або посилатися на них.
Що ж стосується доказів, які були здобуті під час судового слухання даного кримінального провадження, то суд оцінював їх на підставі Глави 4 Докази і доказування діючого КПК України.
Згідно ст. 84 КПК України
Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому ним Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
Згідно ст. 95 КПК України:
Показання це відомості, які надаються в усній або письмовій формі під час допиту підозрюваним, обвинуваченим, свідком, потерпілим, експертом щодо відомих їм обставин у кримінальному провадженні, що мають значення для цього кримінального провадження.
Підозрюваний, обвинувачений, потерпілий мають право давати показання під час досудового розслідування та судового розгляду.
Свідок, експерт зобов'язані давати показання слідчому, прокурору, слідчому судді та суду в установленому цим Кодексом порядку.
Суд може обгрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.
Особа дає показання лише щодо фактів, які вона сприймала особисто, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Отже, що стосується:
- показань обвинуваченого ОСОБА_7, які він надав в судовому засіданні, ( журнал судового засідання від 15.04.2013 року, аудіозапис від 15.04.2013 року, час, - 10 год. 39 хв., - 10 год. 08 хв, ОСОБА_43 № 1, а.с., 245 246), які наведені судом в повному обсязі вище, то суд вважає його покази логічними, послідовними, які не суперечать показам потерпілих ОСОБА_16, ОСОБА_14, ОСОБА_13, показанням експертів.
Показання обвинуваченого ОСОБА_7, якому в судовому засіданні було роз»яснено його права, які передбачено ст. 63 Конституції України, та ст. 18 КПК України, та які надані ним добровільно, дають підстави суду визначитися щодо тієї обставини, що події злочину, в якому його обвинувачують, а саме, - побиття потерпілої ОСОБА_12 27.07.2010 року не було, відповідно, виключається його вина у вчиненні злочину, та, відповідно, виключається винесення обвинувального вироку.
Слід зазначити, що в показаннях обвинуваченого ОСОБА_7 взагалі відсутні ознаки застосування буль якого способу свого захисту, тому, на думку суду, показання обвинуваченого ОСОБА_7 свідчать про висвітлення ним об»єктивних обставин події, які відбувалися 27.07.2010 року.
Суд позитивно сприймає показання обвинуваченого ОСОБА_7, що він ніколи не застосовував фізичне насильство до потерпілої ОСОБА_12, не наносив їй тілесні ушкодження 27.07.2010 року, не чинив їй перепон у пересуванні по населеному пункті, у спілкуванні з іншими особами.
Так, судом встановлено, що на час проживання потерпілої ОСОБА_12 в помешканні ОСОБА_7, вона мала при собі три мобільні телефони, також був стаціонарний телефон у будинку ОСОБА_7, що, в разі нанесення потерпілій ОСОБА_12 тілесних ушкоджень, давало б змогу потерпілій повідомити про даний факт правоохоронні органи, повідомити про свій стан здоров»я заклад медицини, повідомити про факт побиття свою рідну сестру, та інших родичів, викликати таксі з метою полишення помешкання ОСОБА_7, тобто, вчинити будь які дії щодо повідомлення про вчинений злочин, отримання медичної допомоги, уникнення спілкування з обвинуваченим шляхом полишення помешкання, тощо.
- показань потерпілої ОСОБА_12, ( журнал судового засідання від 15.04.2013 року, аудіо запис від 15.04.2013 року, час, - 11 год. 09 хв., - 12 год. 29 хв, ОСОБА_14 № 1, а.с., 247 248), то суд вважає їх не логічними, не послідовними, та такими, що не відповідають дійсності, такими, що суперечать матеріалам кримінального провадження з огляду на наступне.
Перш за все суд сприймає показання потерпілої ОСОБА_28 як показання, які спрямовані на захист власного інтересу в кримінальному провадженні, зокрема, доведення факту вчинення злочину та вини обвинуваченого ОСОБА_7 з метою отримання коштів від обвинуваченого ОСОБА_7 шляхом задоволення її цивільного позову щодо відшкодування моральної та матеріальної шкоди.
Покази потерпілої ОСОБА_12 містять елементи не об»єктивності, зокрема, в частині дати, обставин події, яка відбулася 27.07.2010 року, та подальшого розвитку подій.
Зокрема, покази потерпілої ОСОБА_12 щодо часу, механізму спричинення їй тілесних ушкоджень повністю спростовуються висновком судово медичної експертизи № 43 2014\0, ( а.с., 117 128), оцінка якої судом наведена в мотивувальній частині даного вироку.
Окрім того, потерпіла ОСОБА_12 надавала не логічні, не об»єктивні покази, які містять суперечності.
Так, під час первинного допиту в 2013 році на запитання суду потерпіла ОСОБА_12 відповіла, що в неї ніколи не було переломів, в той же час в судовому засіданні, яке відбулося 07.10.2014 року, потерпіла ОСОБА_12 зазначила, що в неї мали місце переломи 8 та 9 го ребер.
ОСОБА_12 зазначила, що не повідомляла будь кого про факт її побиття обвинуваченим ОСОБА_7 в зв»язку з тим, що не мала змоги це зробити.
До даного факту суд також відноситься критично, так як в судовому засіданні достеменно встановлено той факт, що станом на 27.07.2010 року потерпіла ОСОБА_12 мала у користуванні 3 мобільних телефони, (один з яких подарував їй обвинувачений ОСОБА_7П.), в будинку ОСОБА_7 є стаціонарний телефон.
Наявність такої кількості телефонів давало змогу потерпілій повідомити про факт нанесення їй тілесних ушкоджень ОСОБА_7 правоохоронних органів, повідомити про свій стан здоров»я заклад медицини, повідомити про факт побиття свою рідну сестру, та інших родичів, викликати таксі з метою полишення помешкання ОСОБА_7, тобто, вчинити будь які дії щодо повідомлення про вчинений злочин, отримання медичної допомоги, уникнення спілкування з обвинуваченим шляхом полишення помешкання, тощо.
Окрім того, суд ще раз звертає увагу на ту обставину, що потерпіла ОСОБА_12 в судовому засіданні в 2013 році зазначила, що первинні рентгенограми знаходяться у неї вдома, проте, в подальшому зазначала, що вона їх викинула, потім зазначала, що вони знаходяться в с. Македони Миронівського району Київської області, по місцю її реєстрації, потім зазначала, що рентгенограми знаходяться в її друзів в м. Києві, проте, відмовлялася категорично називати їх прізвища та адреси.
Вищевказані обставини, що стосуються місцезнаходження рентгензнімків, та відмова в їх наданні потерпілою ОСОБА_12, ( по яких, до речі проводилися первинні експертизи), дають підстави суду піддавати сумніву відповідності первинних рентген знімків об»єктивним обставинам справи.
Враховуючи вищевикладене, суд взагалі критично відноситься до показань потерпілої ОСОБА_12 щодо дати, місця, способу, механізму вчинення злочину, окрім того покази потерпілої ОСОБА_12 суперечать показам свідків, які були допитані як з сторони обвинувачення, так і з сторони захисту, причому, такі суперечки взагалі ставлять під сумнів сам факт, подію злочину, окрім того, покази потерпілої суперечать висновкам судово медичної експертизи, яка була проведена під час судового слухання кримінального провадження.
- показань свідка ОСОБА_16, (журнал судового засідання від 15.04.2013 року, аудіо запис від 15.04.2013 року, час, - 12 год. 43 хв., - 12 год. 50 хв, ОСОБА_14 № 1, а.с., 248 249), то суд вважає їх логічними, послідовними, та такими, які свідчать про об»єктивність показів свідка.
Проте, слід зазначити, що дані показання свідка не можуть входити до обсягу доказів, які б свідчили про факт вчинення злочину, (події), 27.07.2010 року, з огляду на наступне.
Так, як вбачається з показань даного свідка, свідок потерпілу ОСОБА_12 фактично не знає, бачила всього один раз, ОСОБА_7 знає давно, проте, характеризує його лише з позитивної сторони.
Про факт того, що між обвинуваченим Г.П. та потерпілою ОСОБА_12 відбулася сварка чи бійка, внаслідок чого ОСОБА_28 покинула проживати в селі, знає лише зі слів односельчан.
Не розуміє, чому вона є свідком по даній справі.
Дані показання суд не сприймає як доказ, (навіть як не прямий), так як в даному випадку є показання з чужих слів, що врегульовано ст. 97 КПК України.
Проте, суд вважає, що показання з чужих слів можливо б було визнати не прямим доказом лише у тому випадку, коли б даний свідок назвала П.І.Б. тієї особи, від кого вона отримала інформацію, проте, свідок даного факту не пам»ятає.
- показання свідка ОСОБА_14, (журнал судового засідання від 15.04.2013 року, аудіо запис від 15.04.2013 року, час, - 12 год. 53 хв., - 13 год. 00 хв, ОСОБА_14 № 1, а.с., 249), то суд вважає їх логічними, послідовними, та такими, які свідчать про об»єктивність показів свідка.
Проте, слід зазначити, що дані показання свідка не можуть входити до обсягу доказів, (прямих чи не прямих), які б свідчили про факт вчинення злочину, (події), 27.07.2010 року, з огляду на наступне.
ОСОБА_7 знає давно, так як є односельчанка. Потерпілу ОСОБА_12 побачила перший раз в судовому засіданні, а саме, 15.04.2013 року.
Про факт того, що між обвинуваченим Г.П. та потерпілою ОСОБА_12 відбулася сварка чи бійка, внаслідок чого ОСОБА_12 покинула проживати в селі, знає лише зі слів односельчан, це вона почула в магазині, проте, хто це говорив, вона не знає.
Не розуміє, чому вона є свідком по даній справі.
Що написано в протоколі допиту її в якості свідка, не знає, так як не читала його, працівники міліції вже принесли готовий протокол, вона просто підписалася.
Дані показання суд не сприймає як доказ, (навіть як не прямий), так як в даному випадку є показання з чужих слів, що врегульовано ст. 97 КПК України.
Проте, суд вважає, що показання з чужих слів можливо б було визнати не прямим доказом лише у тому випадку, коли б даний свідок назвала П.І.Б. тієї особи, від кого вона отримала інформацію, проте, свідок даного факту не пам»ятає.
- показання свідка ОСОБА_13, (журнал судового засідання від 15.04.2013 року, аудіо запис від 15.04.2013 року, час, - 13 год. 00 хв., - 13 год. 10 хв, ОСОБА_14 № 1, а.с., 249), то суд вважає їх логічними, послідовними, та такими, які свідчать про об»єктивність показів свідка.
Проте, слід зазначити, що дані показання свідка не можуть входити до обсягу доказів, (прямих чи не прямих), які б свідчили про факт вчинення злочину, (події), 27.07.2010 року, з огляду на наступне.
ОСОБА_7 знає давно, потерпілу ОСОБА_12 знав лише тому, що вона проживала з ОСОБА_7
Через декілька днів після того дня, як вказує потерпіла ОСОБА_12, приходив до ОСОБА_7 повечеряти, відносини між обвинуваченим та потерпілою були нормальні, як в сім»ї, потерпіла накривала стіл.
На тілі потерпілої побачив маленький синець, неначе б то від поцілунка.
Чув по селу, що потерпіла покинула ОСОБА_7 із за того, що вони посварилися, від інших людей чув, що потерпіла впала в погрібі.
Проте, суд вважає, що показання з чужих слів можливо б було визнати не прямим доказом лише у тому випадку, коли б даний свідок назвала П.І.Б. тієї особи, від кого вона отримала інформацію, проте, свідок даного факту не пам»ятає.
- показання експерта ОСОБА_20, (журнал судового засідання від 04.07.2013 року, аудіо запис від 04.07.2013 року, час, - 11 год. 00 хв., - 13 год. 37 хв., ОСОБА_14 № 2, а.с., 64), то суд вважає їх логічними, послідовними, та такими, які свідчать про об»єктивність показань експерта.
Проте, слід зазначити, що дані показання експерта не можуть входити до обсягу доказів, (прямих чи не прямих), які б свідчили про факт вчинення злочину, (події), 27.07.2010 року, з огляду на наступне.
Під час звернення до нього потерпілої ОСОБА_28 ніяких тілесних ушкоджень на тілі потерпілої не було. Первинні рентгенограми надані потерпілою, проте, їх походження не відоме.
Були деякі розбіжності з кількістю та розташуванням переломів. Встановити дату утворення переломів не можливо, не виключається дата 27.07.2010 року, проте, можива дата і раніше за декілька років. Можливе утворення даних переломів внаслідок падіння.
- висновок експерта № 43 2014\о від 11.07.2014 року, (ОСОБА_14 № 2, а.с., 117 128), то, проаналізувавши даний доказ, суд не знаходить підстав для того, щоб вважати його таким, який є належним, допустимим, достовірним доказом вчинення ОСОБА_7 злочину, який передбачено ч. 1 ст. 122 КК України, так як, зглядаючись на зміст даного процесуального документу, (доказу), так як даний доказ є однією з підстав для винесення виправдального вироку.
Згідно даного висновку експерта:
Приймаючи до уваги локалізацію переломів (заднє-пахвова лінія, між заднє- пахвовою та середнє-пахвовою лініями), характер перелому 9-ого лівого ребра (лише по зовнішній поверхні) та відсутність переломів зазначених ребер по поруч розташованим лініям, все це дозволяє стверджувати про те, що дані переломи:
- не могли утворитися внаслідок прямої дії (удару) тупим предметом з обмеженою поверхнею контакту на кшталт кисті, що зібрана в кулак;
- не могли утворитися внаслідок падіння на площину, в т.ч. при ударі об виступаючий тупий предмет з обмеженою поверхнею контакту;
- утворились внаслідок не прямої дії тупого предмету - при здавленні грудної клітки в переднє-задньому напрямку;
- не могли утворитися при обставинах, на які посилається ОСОБА_12, під час проведення з нею певних дій (під час пояснень 21.08.2010 року, під час проведення судово-медичного обстеження 26.08.2010 року, під час допиту 16.03.2011 року, під час допиту 27.04.2012 року, під час відтворення обстановки та обставин події 10.05.2012 року).
Відповідно, даним висновком експерта спростовуються покази потерпілої ОСОБА_44 та повністю підтверджуються покази обвинуваченого ОСОБА_7, інших свідків по кримінальному провадженню.
- показання експерта ОСОБА_19, (журнал судового засідання від 17.10.2014 року, аудіо запис судового засідання від 17.10.2014 року, ОСОБА_14 № 2, а.с., 184 185), то суд вважає їх логічними, послідовними, та такими, які свідчать про об»єктивність показань експерта.
Проте, слід зазначити, що дані показання експерта не можуть входити до обсягу доказів, (прямих чи не прямих), які б свідчили про факт вчинення злочину, (події), 27.07.2010 року, з огляду на наступне.
Так, експерт показав, що встановити дату утворення переломів не можливо, не виключається дата 27.07.2010 року, проте, можива дата і раніше за декілька років. Можливе утворення даних переломів внаслідок падіння. Взагалі, визначити механізм утворення переломів, (пряма дія, чи не пряма), встановити не можливо.
Складнощі по даній експертизі виникли в зв»язку з пізнім медичним зверненням потерпілої до медичних установ.
- показання експерта ОСОБА_18, (журнал судового засідання від 17.10.2014 року, аудіо запис судового засідання від 17.10.2014 року, ОСОБА_14 № 2, а.с., 185 186), то суд вважає їх логічними, послідовними, та такими, які свідчать про об»єктивність показань експерта.
Проте, слід зазначити, що дані показання експерта не можуть входити до обсягу доказів, (прямих чи не прямих), які б свідчили про факт вчинення злочину, (події), 27.07.2010 року, з огляду на наступне.
Давність та механізм утворення переломів встановити не можливо, дані переломи могли утворитися при ударах, падінні, стисканні.
Утворення даних переломів 27.07.2010 року не виключається, проте, однозначно стверджувати не можна.
- показання свідка ОСОБА_17, (журнал судового засідання від 21.03.2016 року, аудіо запис судового засідання від 21.03.2016 року, ОСОБА_14 № 3, а.с., 34), то суд вважає їх логічними, послідовними, та такими, які свідчать про об»єктивність показів свідка.
Проте, слід зазначити, що дані показання свідка не можуть входити до обсягу доказів, (прямих чи не прямих), які б свідчили про факт вчинення злочину, (події), 27.07.2010 року, з огляду на наступне.
Є рідним братом ОСОБА_7 Перший раз побачив ОСОБА_12 багато років назад в помешканні свого брата в с. В. Пріцьки Кагарлицького району. ОСОБА_7 представив її як свою співмешканку.
Всього він її бачив близько 10 раз, як приїздив в гості до брата.
Ніколи він не чув ні від брата, ні від ОСОБА_12, що між ними були сварки чи бійки, взагалі між ними були теплі відносини.
08 серпня 2010 року їздив з ОСОБА_12 на базар в м. Ржищів. ОСОБА_45 скупилася, сама носила тяжкі сумки, не скаржилася на стан здоров»я.
Ніколи тілесних ушкоджень на тілі ОСОБА_12, поки вона жила в ОСОБА_7, не бачив.
- показання свідка ОСОБА_15, (журнал судового засідання від 21.03.2016 року, аудіо запис судового засідання від 21.03.2016 року, ОСОБА_14 № 3, а.с., 34, - зворотня сторона), то суд вважає їх логічними, послідовними, та такими, які свідчать про об»єктивність показів свідка.
Проте, слід зазначити, що дані показання свідка не можуть входити до обсягу доказів, (прямих чи не прямих), які б свідчили про факт вчинення злочину, (події), 27.07.2010 року, з огляду на наступне.
Живе в с. В. Пріцьки Кагарлицького району. З ОСОБА_28 познайомилася в магазині, де на той час працювала продавцем, точної дати на пам»ятає.
ОСОБА_12 приходила в магазин як сама, так і з ОСОБА_7, він їй купував все, що вона хотіла. ОСОБА_12 ніколи не скаржилася на ОСОБА_7, не казала, що в них були сварки чи бійки.
Не пам»ятає року та числа, пам»ятає, що це був вечір, близько 7 години, до неї до хати прийшла ОСОБА_12, сказала, що ОСОБА_7 повідбивав їй почки, просилася переночувати в неї. Вона відмовила, після чого ОСОБА_12 зателефонувала комусь, через деякий час приїхали невідомі люди, вона сіла в автомобіль та поїхала, після цього вона ОСОБА_12 не бачила.
Отже, докази - це єдність фактичних даних (даних про факти) та їх процесуальних джерел.
Таке поняття доказів ґрунтується на теорії відбиття, згідно із якою подія кримінального правопорушення для органів досудового провадження, прокурора, захисника та суду є минулою.
Кримінальне правопорушення являє собою певну сукупність відповідних явищ, предметів, процесів, що відбуваються в оточуючому середовищі. Вступаючи в контакт з багатьма іншими явищами обєктивної дійсності, він залишає відбиття на матеріальних обєктах у формі матеріальних слідів (станів предметів, динамічних і статичних процесів тощо), а також у формі ідеальних слідів - у свідомості людей.
В даному випадку суд вважає, що стороною обвинувачення в повному обсязі не наведено як в матеріалах справи, так і в судовому засіданні сукупність явищ, предметів, процесів, що відбувалися в оточуючому середовищі стосовно вчинення обвинуваченим ОСОБА_7 злочину, який передбачено ч. 1 ст. 122 КК України.
Так, стороною обвинувачення не надано належних, допустимих (прямих чи не прямих), як суб»єктивних доказів, (показання свідків, експертів), так і об»єктивних доказів, ( матеріальний вираз злочину, - речові докази), вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України.
Відповідно ,факти і обставини, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню, поділяються на дві групи:
1) перераховані у ст. 91 КПК («Обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні»):
- в даному випадку не доведено факт вчинення, (подію), кримінального правопорушення, а саме, не доведено достеменно час, місце, спосіб вчинення правопорушення.
2) побічні факти, які не входять до кола цих питань. Останні виникають у момент вчинення кримінального правопорушення, до і після нього.
Не надано:
1) фактів, що належать до матеріальних наслідків вчинення кримінального правопорушення (обстановка місця вчинення злочину, знаряддя вчинення злочину, одяг потерпілої, речі особистого вжитку, - полотенце, постільна білизна, тощо);
2) обєктів, що зберегли на собі сліди кримінального правопорушення;
Отже, побічні факти встановлюються обставинами, які підлягають доказуванню в необхідних і випадкових, просторово-часових, причинно-наслідкових, безпосередніх і опосередкованих звязках. Пізнання обставин, які підлягають доказуванню, і побічних доказів здійснюється опосередковано і безпосередньо (логічне доказування).
Отже, між доказами, які надані стороною обвинувачення в обґрунтування факту вчинення злочину та причетності до нього обвинуваченого ОСОБА_7 взагалі відсутні необхідні просторово-часові, причинно-наслідкові, безпосередні і опосередковані звязки.
Стаття 84 КПК проводить розмежування між фактами та обставинами.
Факти - це подія, явище, що відбулося в дійсності, - події (подія), з приводу яких ведеться процес.
Обставини - це явище, яке супроводжує що-небудь, ту чи іншу сторону справи, - те, що повязане із цими фактами, що їх характеризує.
Так, стороною обвинувачення не доведено головний факт, - не доведено подію кримінального правопорушення і вчинення його обвинуваченим ОСОБА_7
Крім того, не доведено головну обставину вчинення злочину, - час вчинення злочину, що судом обґрунтовано вище.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 84 КПК докази повинні бути отримані у передбаченому порядку.
Згідно ст. 85 КПК України:
Належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.
Отже, належність доказів - це їх властивість бути засобами пізнання вчиненого у минулому кримінатьного правопорушення, що зумовлюється тими обєктивними звязками, які існують між ними і обставинами минулої події кримінального правопорушення. Відсутність такої взаємозалежності свідчить про відсутність доказів.
Доказ не буде належним, якщо він не здатний встановлювати факт, що має значення для кримінального провадження. Зміст фактичних даних визначається індивідуальними ознаками кримінального правопорушення.
Відповідно, суд вважає, що стороною обвинувачення не наведено в судовому засіданні допустимих доказів вчинення злочину, та причетності до нього обвинуваченого ОСОБА_7
Так, у ст. 91 КПК сформульовані обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні. Це критерії, які вказують на істотні обставини, знання яких дозволяє досягти завдань кримінального провадження (ст. 2 КПК).
Належність доказів також визначається тим, що вони прямо чи побічно підтверджують існування чи відсутність обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження.
Прямий доказ - такий, що прямо і безпосередньо (одноступенево) вказує на ті факти і обставини, що підлягають доказуванню. Це така доказова процедура, коли знання про факти і обставини грунтуються на повідомленні осіб, які безпосередньо спостерігали даний факт у дійсності. Прямі докази містять фактичні дані про ті факти і обставини, що підлягають доказуванню, у них теза і аргументи збігаються. Виходячи із обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні (ст. 91 КПК), прямим слід вважати такий доказ, який прямо встановлює обставини, що підлягають доказуванню, або один із його елементів, указаних у законі.
Отже, зглядаючись на обставини кримінального провадження, які вище досліджені судом, та застосування норм права, суд вважає, що єдиним прямим доказом, який міг би бути покладений в основу обвинувального вироку у відношенні обвинуваченого ОСОБА_7 могли б бути показання самої Потерпілої ОСОБА_28, проте, з причин, наведених судом вище, суд критично відноситься до даного доказу, та не може сприймати його як доказ взагалі.
Інших прямих доказів вчинення злочину, (покази свідків, які були безпосередньо на місці вчинення злочину, матеріальний вираз злочину), та, відповідно, вини обвинуваченого ОСОБА_7 стороною обвинувачення не надано.
Непрямі докази обґрунтовують обставини, які підлягають доказуванню не прямо, а опосередковано через проміжні факти шляхом послідовних висновків.
Проте, суд зазначає, що стороною обвинувачення також не надано і не прямих доказів, - не приведено показань свідків, які б бачили тілесні ушкодження на тілі потерпілої ОСОБА_12 безпосередньо після вчинення злочину, на протязі деякого часу після вчинення злочину, (на протязі часу існування фізіологічних проявів тілесного ушкодження, - синців, подряпин та тілі потерпілої, тощо), свідків, які б могли підтвердити факт побиття зі слів самої ж потерпілої.
Також стороною обвинувачення були намагання надати в якості не прямого доказу показання з чужих слів, проте, такі докази не відповідають вимогам ст. 97 КПК України, а тому не можуть оцінюватися судом як докази.
Непрямими доказами могли б бути докази:
1) до злочинної, злочинної та післязлочинної діяльності обвинуваченого ОСОБА_7, (за хронологічними звязками), так стороною захисту не наведено фактів іншого застосування фізичної сили ОСОБА_7 до потерпілої до вчинення злочину, який йому інкримінують, не доведено фактів погроз обвинуваченим ОСОБА_7 потерпілій ОСОБА_12 безпосередньо та на протязі деякого часу після вчинення злочину, тощо.
2) які встановлюють наявність або відсутність суспільно небезпечного діяння, винність особи, яка вчинила це діяння, та інші обставини, що мають значення для вирішення кримінального провадження (за функціональними звязками).
Отже, належність доказів - це їх здатність своїм змістом встановлювати факти і обставини, що мають значення для кримінального провадження.
Відповідно, суд вважає, що стороною обвинувачення не надано як прямих так і не прямих доказів на підтвердження вчинення злочину, та, відповідно, на підтвердження вини обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні даного злочину, що є безумовною підставою для винесення виправдувального вироку.
При винесенні вироку судом було враховано також положення ст. 2 КК України.
Так, згідно ст. 2 КК України:
Підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом.
Особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Ніхто не може бути притягнений до кримінальної відповідальності за той самий злочин більше одного разу.
Отже, кримінальне законодавство виконує свої завдання притаманним йому способом, (ч. 2 ст. 1), а саме, - визначає коло та види суспільно небезпечних діянь, називає їх злочинами і встановлює за їх вчинення відповідне покарання. Це означає, що кримінальну відповідальність і покарання тягне за собою тільки така суспільно небезпечна дія або бездіяльність, яка повністю підпадає під ознаки складу злочину, що визначені в законі.
Слід зазначити, що в ст. 2 закріплені основні принципи кримінального права - принцип законності і принцип відповідальності особи за вчинене діяння при наявності її вини.
Характерними ознаками кримінальної відповідальності є:
- її звязок лише із спеціальним видом правопорушення - злочином;
- обовязок особи відповідати перед державою за свої злочинні діяння і бути покараною (зазнати обмежень, втрат);
- міра відповідальності (покарання) особи за вчинений нею злочин визначається лише судом відповідно до закону.
Відповідно, згідно з ст. 2 КК України загальною підставою кримінальної відповідальності є склад злочину, тобто наявність у дії або бездіяльності особи усіх юридичних ознак злочину, визначеного КК. Думки, бажання, переконання, хоч би і висловлені у тій чи іншій формі, самі по собі, якщо вони не були втілені у конкретному протиправному діянні, не породжують кримінальну відповідальність.
Кримінальна відповідальність настає за протиправні діяння людини, які були нею вчинені умисно або з необережності.
Підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого КК, тобто при наявності об'єктивних (обєкт, діяння, наслідки, причиновий звязок, а іноді, крім того, час, спосіб, місце, обстановка вчинення злочину) і субєктивних (субєкт, вина, крім того, у ряді випадків, мотив, мета) ознак, які характеризують певне суспільно небезпечне діяння як злочин, що створює таке юридичне поняття, як склад злочину.
Отже, вчинення особою злочину, - це з правової точки зору підстава виникнення кримінальної відповідальності, пов»язаною з появою у особи, яка вчинила злочин, обов»язку перетерпіти певні зміни свого правового становища.
Зглядаючись на положення ст. 2 КК України, суд приходить до висновку, що стороною обвинувачення під час розгляду кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_7 не наведено належних, допустимих, прямих чи не прямих доказів, які б свідчили про ту обставину, що в діях ОСОБА_7 містяться ознаки, які б слугували б підставою для кримінальної відповідальності гр.. ОСОБА_7
Зокрема, в даному випадку суд вважає, що була відсутня сама подія злочину, тобто, відсутнє діяння, (об»єктивна сторона складу злочину), обвинуваченого ОСОБА_7 17.07.2010 року, спрямоване на заподіяння потерпілій ОСОБА_12 тілесного ушкодження, а також відсутня така складова складу злочину, як наслідки, причиновий зв»язок, (об»єктивна сторона складу злочину).
Також при винесенні вироку судом було враховано положення ст. 62 Коснтитуції України.
Так, згідно ст. 62 Конституці України:
Особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Ніхто не зобовязаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У разі скасування вироку суду як неправосудного держава відшкодовує матеріальну і моральну шкоду, завдану безпідставним засудженням.
Зглядаючись на вищевказану норму основного Закону України, слід зазначити, що вона закріпила в собі п.1 ст. 11 Загальної декларації прав людини, п. 2 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод, у п. 2 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, принципі 36 Звід принципів захисту всіх осіб, що піддаються затриманню або увязненню в будь-який формі, презумпцію невинуватості.
Презумпція невинуватості обєктивне правоположення. Це вимога закону, звернена до всіх громадян, посадових осіб, державних і громадських організацій, до суспільної думки в цілому. Такої позиції дотримується і Європейський Суд з прав людини, що у своєму рішенні від 10 лютого 1995 р. по справі «Аллене де Рібермон проти Франції» підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обовязковий не лише для кримі- нального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.
Отже, правило презумпції невинуватості означає, що обвинувачений може бути визнаний винним у вчиненні злочину і покараний лише за умови, що його вина буде доведена в передбаченому законом порядку і встановлена обвинувальним вироком суду.
Принцип презумпції невинуватості охоплює такі демократичні ідеї правосуддя, які як правові положення одержали закріплення в Конституції України, а також глибоко і всебічно конкретизовані в різних нормах кримінально- процесуального законодавства:
- ніхто не зобовязаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину, (ч. 2 ст. 62 Конституції України).
Відповідно до положень діючого КПК України вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного й обєктивного дослідження обставин справи зобовязані прокурор, слідчий, на яких покладається обовязок виявити обставини, які як викривають, так і виправдовують обвинуваченого, а також обставини, що помякшують чи обтяжують його покарання.
Отже, як зазначалося судом вище, при проведенні досудового слідства стороною обвинувачення не було забезпечено повного та об»єктивного дослідження обставин справи, що потягло за собою практично повну відсутність доказової бази для обвинувачення ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України в даному кримінальному провадженні.
- обвинувачення не може грунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Відповідно до закону доказами в кримінальній справі є всякі фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку суд встановлює наявність чи відсутність суспільно небезпечного діяння, винуватість особи, яка вчинила це діяння, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, докази повинні бути отримані тільки уповноваженими на те органами чи посадовими особами, законним способом, з точно і вичерпно передбачених законом джерел, а форма їх фіксації має бути передбачена законом.
Слід зазначити, що, оцінивши всі докази, надані стороною обвинувачення по даному кримінальному провадженні, суд приходить до висновку щодо того, що обвинувачення ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України ґрунтується лише на припущеннях, так:
- подія злочину, можливо, відбулася 27.07.2010 року, ( що видно з актів СМЕ гр. ки ОСОБА_28, висновків експерта, які були проведені під час досудового слідства);
- тілесні ушкодження, виявлені в потерпілої ОСОБА_28, можливо, нанесені обвинуваченим ОСОБА_7, ( підтверджується показаннями потерпілої, які суд визнав неприйнятним доказом, показами свідків з чужих слів, які суд визнав як не допустимий доказ).
Проте, вищевказані припущення повністю нівельовані висновком судово медичної експертизи, яка була проведена під час судового слідства, та результат якої судом наведено вище.
Отже, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (ч. 3 ст. 62 Конституції України).
Проте, мова йде не про будь-який сумнів, що виникає при розслідуванні чи судовому розгляді кримінальної справи, а лише про той, який не можна усунути.
Так, у суду викликають сумніви в первинних експертизах з огляду на те, що вони суперечать висновку експертизи, яка була проведена під час судового слідства.
Сумнів обґрунтовано тим, що первинні експертизи були проведені на підставі первинних рентгенограм, які в матеріалах кримінального провадження відсутні, та які потерпіла ОСОБА_12 відмовлялася під час судового слідства надати суду для їх оцінки експертами, що, звісно викликає сумнів у належності та достовірності первинних рентгенограм.
Напроти, судово медична експертиза, яка була проведена під час судового слухання справи, була проведена на підставі контрольних рентгенограм, які були проведені на підставі ухвали суду, тобто, суд вважає контрольні рентгенограми, які були проведені під час судового слухання належними та допустимими доказами, а рентгенограми, які були надані потерпілою ОСОБА_12, - ні.
Окрім того, сумніви у суду виникають щодо дати та механізму спричинення тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_12, так як потерпіла ОСОБА_12 зробила перший знімок майже через місяць після дату, на яку вона вказує, та експерти, які були опитані в судовому засіданні, одностайно стверджують про те, що достеменно встановити давність отримання тілесних ушкоджень встановити не можливо, та стверджують про те, що дані тілесні ушкодження могли утворитися як внаслідок удару, так і падінні, стисканні.
Такі сумніви під час судового слідства вже усунути не можливо, так як пояснили експерти, встановити давність отримання тілесних ушкоджень у вигляді переломів ребер, ( що в даному випадку є елементом об»єктивної сторони складу злочину), можливо встановити максимум через два місяці після отримання тілесних ушкоджень у вигляді переломів, а, як вбачається зх. матеріалів справи, з моменту отримання тілесних ушкоджень, як на те вказує потерпіла ОСОБА_12, до моменту надходження справи до суду минуло фактично три роки, що, на думку суду, визначально викликає сумнів в можливості доведення стороною обвинувачення точної дати спричинення потерпілій ОСОБА_12 тілесних ушкоджень.
Одже, суд визначає вищевказані сумніви, як непереборні.
Непереборними сумніви визнаються в тих випадках, коли зібрані в справі докази не дозволяють зробити однозначний висновок про винуватість чи невинуватість підозрюваного, обвинуваченого, а передбачені законом засоби і способи збирання додаткових доказів вичерпані.
Відповідно, суд зазначає, що передбачені законом засоби і способи збирання доказів по даному кримінальному провадженні практично вичерпані, практично, це тому, що можна було б провести ще одну експертизу, яку, до речі було призначено за ухвалою суду від 09.12.2014 року в ДУ «Головне бюро судово - медичної експертизи МОЗ України», проте, як судом було вказано неодноразово вище, дана експертиза не була проведена з суб»єктивної причини, яка не залежала від волі як суду, так і не залежала від волі сторони обвинувачення, - відмова потерпілої ОСОБА_12 надати суду для подальшого спрямування на проведення експертизи первинні рентгензнімки.
Відповідно, в суду під час слухання кримінального провадження виникли сумніви як щодо обвинувачення в цілому, так і відносно окремих обставин, які входять до складу обвинувачення.
Так, у суду виникли сумніви щодо тієї обставини, чому потерпіла ОСОБА_12 звернулася до медичних органів майже через місяць після її побиття, (з її слів), виникли непереборні сумніви в належності первинних рентген знімків, ( де вони були зроблені, хто давав направлення, на якій підставі вони були проведені, належність їх потерпілій ОСОБА_12, їх належне оформлення згідно нормативів МОЗ України, тощо).
Отже, враховуючи те, що стороною обвинувачення не надано суду належних та допустимих, прямих чи не прямих доказів щодо винності обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні злочину, який передбачено ч. 1 ст. 122 КК України, відповідно, обвинувачення ґрунтується лише на припущеннях, які нічим не підтверджені, суд має обґрунтовані непереборні сумніви взагалі в наявності події злочину, то суд зобов»язаний винести виправдувальний вирок, так як надані стороною обвинувачення та зібрані судом під час судового слухання кримінального провадження докази не підтверджують обвинувачення, пред»явлене ОСОБА_7
Цивільний позов.
В матеріалах кримінального провадження міститься цивільний позов потерпілої ОСОБА_28І, до обвинуваченого ОСОБА_7 про відшкодування матеріальної та моральної кшоди внаслідок вчинення злочину, ( ОСОБА_14 №1, а.с., 23 24).
Згідно ч. 2 ст. 129 КПК України у разі встановлення відсутності події кримінального правопорушення суд відмовляє в позові.
Як вбачається з матеріалів справи, стороною обвинувачення та потерпілою ОСОБА_12 не наведено належних та допустимих, прямих чи не прямих доказів на підтвердження події кримінального правопорушення, а саме, - нанесення тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_12 27.07.2010 року, що є безумовною підставою для відмови в задоволення позову, поданого потерпілою ОСОБА_12
Речові докази.
Згідно п. 7 ч. 9 ст. 100 КПК України документи, що є речовими доказами, залишаються у матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.
На підставі вищевказаної норми КПК України суд приходить до висновку, що:
- рентген знімки: КМКТВСМЕ 1962, 138, ОСОБА_12, 14.10.2014 року, в кількості 5 (п»яти) штук, які знаходяться при матеріалах кримінального провадження, - залишити при матеріалах кримінального провадження.
Заходи забезпечення кримінального провадження.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, заходи забезпечення кримінального провадження, які передбачені ст. 131 КПК України ні під час досудового слідства, ні під час судового слідства не застосовувалися.
Процесуальні витрати.
Згідно ч. 1 ст. 126 КПК України суд вирішує питання щодо процесуальних витрат у вироку або ухвалою.
Зглядаючись на ту обставину, що судом виноситься виправдувальний вирок, суд приходить до висновку щодо не можливості стягнення будь яких процесуальних витрат з ОСОБА_7, так як для цього відсутні правові підстави.
Враховуючи вищевикладене, Керуючись ст. 62 Конституції України, ст. 2, 11, ч. 1 ст. 122 КК України, ст.ст. 7 10, 17, 22, 23, 84 86, 89, 91 94, 368, ч. 1 ст. 369, 370, 371, ч. 1 ст. 373, 374, 376 КПК України, суд, -
У Х В А Л И В :
ОСОБА_7 визнати не винуватим у вчиненні злочину, який передбачено ч. 1 ст. 122 КК України та виправдати його.
Цивільний позов.
В задоволенні позову ОСОБА_12 до ОСОБА_7 про відшкодування майнової та моральної шкоди, заподіяної злочином, (в порядку ст. 28 КПК України), - відмовити.
Речові докази.
- рентген знімки: КМКТВСМЕ 1962, 138, ОСОБА_12, 14.10.2014 року, в кількості 5 (п»яти) штук, які знаходяться при матеріалах кримінального провадження, - залишити при матеріалах кримінального провадження.
Заходи забезпечення кримінального провадження.
Заходи кримінального провадження не застосовувалися.
Процесуальні витрати.
Процесуальні витрати віднести на рахунок держави.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Київської області протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Кагарлицький районний суд.
Обвинуваченому та прокурору копію вироку на підставі ч. 6 ст. 376 КПК України вручити негайно після його проголошення.
Учасники судового провадження мають право на підставі ч. 6 ст. 366 КПК України отримати в суді копію вироку.
Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутній в судовому засіданні.
Суддя ОСОБА_46
Судове рішення № 57375486, Кагарлицький районний суд Київської області було прийнято 25.04.2016. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 368/519/13-к. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: