25.04.2016
БРОВАРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 361/2347/16-к
Провадження № 1-кп/361/178/16
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
«25» квітня 2016 року Броварський міськрайонний суд Київської області
у складі:
головуючого: судді - Пошкурлат О.М.,
при секретарі - Німчук О.В.,
за участю прокурора Ліллемяе А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бровари кримінальне провадження № 12016110130000681, по обвинуваченню:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився та мешкає в АДРЕСА_1, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_2, не працюючого, не одруженого, раніше засудженого, 27.11.2014 Броварським м/р судом Київської області за ч. 1 ст. 186 КК України до покарання у виді 3-х років позбавлення волі, зі звільненням від відбування покарання та встановленням іспитового строку в 2-а роки,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,
в с т а н о в и в:
ОСОБА_1, являючись засудженим та перебуваючи на іспитовому терміні, на шлях виправлення не став та повторно вчинив аналогічний злочин.
Так, 24.02.2016, близько 2о год. ОСОБА_1, перебував біля торговельного центру «Форум», що по вул.. Возз»єднання, 5, м. Бровари, Київської області, коли побачив ОСОБА_2, який знаходився на ділянці тротуару вказаної вулиці.
З метою відкритого викрадення чужого майна, цієї ж дати та часу, проходячи повз ОСОБА_2, штовхнув такого у спину правим плечем, внаслідок чого останній упав обличчям вперед на долоні рук.
Реалізуючи свій злочинний умисел, переслідуючи корисливий мотив ОСОБА_1 повторно, супереч волі ОСОБА_2, нехтуючи фізичним станом останнього, а саме тим, що той перебував у стані спяніння, витяг з лівої кишені куртки останнього портмоне «Ian Tonfonardi, вартістю 251,20 грн., а з рук ОСОБА_2 вихопив телефон мобільний марки «Philips», моделі «Xenium X333», вартістю 570,26 грн., заподіявши у такий спосіб потерпілому майнової шкоди на загальну суму в 821,46 грн.
Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, визнав, покаявся у вчиненому та суду показав, що 24.02.2016, близько 20 год. перебував біля магазину «Камелія», що в районі «порошинка», м. Бровари, Київської області, коли побачив потерпілого у кримінальному провадженні ОСОБА_2 Останній знаходився у стані алкогольного спяніння і вів себе зухвало, чіплявся до перехожих.
Цієї ж дати, через невеликий проміжок часу він побачив ОСОБА_2 на тротуарі біля ТЦ «Форум», що по вул.. Возз»єднання, м. Бровари, який справляв природні потреби у присутності громадян. Вказана обставина його розлютила, в звязку з чим він штовхнув потерпілого, від чого останній впав. Не знає для чого та з якою метою, дістав з кишені куртки потерпілого портмоне, а з рук останнього забрав мобільний телефон.
В подальшому викрадений телефон здав до ломбарду, а виручені від цього гроші використав для власних потреб.
У скоєному розкаюється та просить суд не суворого покарання.
На підставі ч. 3 ст. 349 Кримінального процесуального кодексу України, за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
За наведених обставин суд вважає, що обвинувачення, предявлене ОСОБА_1, знайшло своє підтвердження в судовому засіданні в повному обсязі, а його дії органами досудового розслідування за ч. 2 ст. 186 КК України, кваліфіковані правильно.
За таких обставин суд вважає, що ОСОБА_1 вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна, вчинене повторно,
Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому покарання, суд керується вимогами ст.ст. 65-67 КК України та розясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання», зі змінами та доповненнями, виходить з принципів законності, справедливості, обгрунтування та індивідуалізації покарання.
У відповідності до ст. 66 КК України, суд вважає за можливе визнати як обставину, що помякшує покарання за скоєне щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
Обтяжуючих вину обставин, а ні органом досудового розслідування, а ні судом не встановлено.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого, соціальне становище, відсутність даних про перебування його на профілактичному обліку у лікаря психіатра та нарколога, такого, що раніше засудженого та такого, що вчинив злочин, перебуваючи на іспитовому терміні, а також посередню характеристику за місцем проживання.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для виправлення та попередження нових злочинів, а згідно ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.
Суд, детально проаналізувавши поведінку обвинуваченого після вчиненого злочину, його щире каяття, наслідки суспільно небезпечного діяння, зважив на всі обставини кримінального провадження в їх сукупності, прийшов до переконання, що необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним правопорушень буде достатнім призначити покарання у виді позбавлення волі.
Долю речових доказів вирішити у відповідності до вимог ст. 100 КПК України.
Витрати, повязані з залученням експертів, підлягають до стягнення з винного в користь держави.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.
Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд, -
з а с у д и в:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.
У відповідності до ст. 71 КК України, до призначеного судом покарання частково приєднати не відбуту частину покарання за вироком Броварського міськрайонного суду Київської області від 27 листопада 2014 року, і остаточно визначити покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки 2 (два) місяці.
Строк відбуття покарання ОСОБА_1 рахувати з 27 лютого 2016 року, тобто з часу його затримання.
У відповідності до вимог ст. 72 КК України, зарахувати ОСОБА_1 строк попереднього увязнення з розрахунку один день попереднього увязнення за два дні позбавлення волі.
Запобіжний захід засудженому до набрання вироком законної сили залишити без змін тримання під вартою в Київському СІЗО №13 ДД ВП України.
Речові докази по кримінальному провадженню, що перебувають на зберіганні потерпілого ОСОБА_2 портмоне «Ian Tonfonardi, телефон мобільний марки «Philips», моделі «Xenium X333», залишити в його законному володінні, користуванні та розпорядженні.
Стягнути з ОСОБА_1 в користь держави в особі НДЕКЦ при ГУ НП України в Київській області (р/р 31111115700008; МФО 820019 УДКС у Подільському районі м. Києва, код 37975298) 527,76 грн., як витрати на залучення експертів при проведенні судової товарознавчої експертизи №8-04/132 від 18.04.2016.
Цивільний позов по кримінальному провадженню не заявлявся.
Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Київської області через Броварський міськрайонний суд протягом 30 днів з моменту його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати у суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити засудженому та прокурору.
Копію вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надіслати учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні під час проголошення вироку.
Головуючий: суддя О. М. Пошкурлат
Судове рішення № 57375225, Броварський міськрайонний суд Київської області було прийнято 25.04.2016. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 361/2347/16-к. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: