УКРАЇНА
Апеляційний суд Житомирської області
Справа №295/15731/14-ц Головуючий у 1-й інст. Полонець С. М.
Категорія 54 Доповідач Кочетов Л. Г.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 квітня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого-судді: Кочетова Л.Г.,
суддів: Гансецької І.А., Товянської О.В.,
при секретарі: Кравчук Л.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Житомирі справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Житомирський військовий лісгосп», первинної профспілкової організації Державного підприємства «Житомирський військовий лісгосп» про скасування наказів та поновлення на роботі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Богунського районного суду м. Житомира від 14 березня 2016 року,
в с т а н о в и л а:
У жовтні 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом та в обгрунтування вимог зазначив, що 15.09.2014 року ДП «Житомирський військовий лісгосп» винесено наказ № 79-к, згідно якого він був звільнений із займаної посади відповідно п. 3 ст. 40 КЗпП України за систематичне невиконання обов»язків, покладених на нього трудовим договором. 17.09.2014 року наказом № 81-к внесено зміни до наказу № 79-к від 15.09.2014 року щодо дати звільнення у зв»язку з неможливістю ознайомлеення з наказом та вручення трудової книжки 15.09.2014 року. Зазначені накази вважає незаконними, оскільки він сумлінно виконував покладені на нього обов»язки та не порушував трудову дисципліну. Крім того, просить скасувати рішення профкому ДП «Житомирський військовий лісгосп» від 12.09.2014 року, так як воно винесено з порушенням вимог ст. 43 КЗпП України, оскільки розгляд справи про його звільнення проведено у його відсутність. З урахуванням уточнених позовних вимог, просив скасувати накази, рішення профкому та поновити його на роботі.
Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 14 березня 2016 року в задоволені позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати та постановити нове - про задоволення позову в повному обсязі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи. Зазначає, що рішення профкому про надання дозволу на його звільнення надано без його участі в засіданні, невиконання встановлених планів робіт допущено через те, що адміністрація підприємства не забезпечила його горючо-змащувальними матеріалами.
Розглянувши справу в межах, визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що скарга підлягає відхиленню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 працював на посаді лісничого Корбутівського військового лісництва ДП Житомирський військовий лісгосп з 10.08.2010 року (а.с. 4).
Наказами ДП «Житомирський військовий лісгосп» № 64-к від 22.07.2014 року та № 72-к від 14.08.2014 року, ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани за безвідповідальне відношення до своїх посадових обов»язків.
Вказані накази є чинними та не скасовані у встановленому законом порядку, прийняті за погодженням з профспілковою організацією (а.с. 37-38, 39-, 40-44, 45-48).
Наказом № 79-к ДП «Житомирський військовий лісгосп» від 15.09.2014 року позивача звільнено із займаної посади з 15.09.2014 року відповідно п. 3 ст. 40 КЗпП України за систематичне невиконання обов»язків, покладених на нього трудовим договором, а саме: не виконання роботи відводу і таксації лісосік, безконтрольність за роботами по рубках головного і проміжного користування, вирощуванню посадкового матеріалу, не проведення перевірок рубок лісу на лісосічних ділянках, не виконання розпоряджень та вказівок директора, не усунення недоліків по дисциплінарним стягненням від 22.07.2014 року та від 14.08.2014 року (а.с. 2).
Наказом № 81-к від 17.09.2014 року внесено зміни до наказу № 79-к від 15.09.2014 року щодо дати звільнення у зв»язку з неможливістю ознайомлеення з наказом та вручення трудової книжки 15.09.2014 року (а.с. 3).
З матеріалів справи та пояснень сторін вбачається, що виконання не усіх посадових обов"язків, з якими відповідач пов"язує звільнення позивача, потребує використання горючо-змащувальних матеріалів.
За таких обставин, та з урахуванням того, що до 08.09.2014 року ОСОБА_1 до адміністрації підприємства з вимогами про забезпечення його ГСМ не звертався, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вказані порушення посадових обов"язків, допущені з вини позивача, а посилання його на неналежне виконання обов"язків роботодавцем - є надуманим.
Згідно з витягом з протоколу засідання первинної профспілкової організації ДП «Житомирський військовий лісгосп» від 12.09.2014 року, за результатами розгляду звернення від адміністрації, рапорту головного лісничого ОСОБА_2 від 09.09.2014 року та протоколу зборів трудового колективу Корбутівського військового лісництва від 02.09.2014 року, вирішено надати згоду адміністрації ДП «Житомирський військовий лісгосп» про застосування до відповідача ОСОБА_1 заходу стягнення у вигляді звільнення відповідно до п.3 ст. 40 КЗпП України (а.с. 65).
При цьому профкомом було встановлено, що ОСОБА_1 на засідання профспілкового комітету не з»явився, під час засідання комітету знаходився на робочому місці в конторі Корбутівського військового лісництва, підписував документи на відпуск лісопродукції.
Вказані обставини підтвердив в судовому засіданні свідок ОСОБА_2 та вони визнані і самим позивачем.
Посиланя апелянта на те, що він не муг бути присутній за станом здоров»я при розгляді справи не можуть бути взяті судом до уваги, поскільки, згідно з довідкою фельдшера ДП «Житомирський військовий лісгосп», позивач зі скаргами на стан здоров»я не звертався (а.с. 66). Будь-які інші докази вказаної обставини суду не надані.
За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що згода профспілкового органу на звільнення позивача з роботи надана з додержанням вимог закону.
Згідно з вимогами п. 3 ст. 40 КЗпП України, трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку систематичного невиконання працівником без поважних причин обов»язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.
Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» № 9 від 06.11.1992 року, за передбаченими п. 3 ст. 40 КЗпП України підставами працівник може бути звільнений лише за проступок на роботі, вчинений після застосування до нього дисциплінарного або громадського стягнення за невиконання без поважних причин обов»язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку. У таких випадках враховуються ті заходи дисциплінарного стягнення, які встановлені чинним законодавством і не втратили юридичної сили за давністю або не зняті достроково (ст.151 КЗпП), і ті громадські стягнення, які застосовані до працівника за порушення трудової дисципліни відповідно до положення або статуту, що визначає діяльність громадської організації, і з дня накладення яких до видання наказу про звільнення минуло не більше одного року.
Посадовою інструкцією лісничого ДП «Житомирський військовий лісгосп» передбачено, що лісничий, зокрема організовує роботу лісництва підприємства по веденню лісового господарства, охороні лісу і майна на території лісництва та виконання всіх видів робіт по лісництву. До його посадових обов»язків, зокрема належить керівництво діяльністю лісництва, побічному користуванню лісу, лісонасіневій справі, вирощуванню посадкового матеріалу, лісовідновленні і захисному лісорозведенню, охороні лісів від самовільних рубок та інших видів лісопорушень, а також захисту лісів від пожеж, шкідників і хвороб. Лісничий веде технічну документацію в лісництві та виконує розпорядження і вказівки директора.
Оскільки підставою для звільнення позивача з роботи було порушення трудового законодавства та систематичне невиконання ОСОБА_1 посадових обов»язків, а саме: не виконання роботи відводу і таксацій лісосік, безконтрольність за роботами по рубках головного і проміжного користування, вирощуванню посадкового матеріалу, не проведення перевірок рубок лісу на лісосічних ділянках, не виконання розпоряджень та вказівок директора та не усунення недоліків по дисциплінарним стягненням від 22.07.2014 року та від 14.08.2014 року, колегія суддів вважає, що звільнення останнього проведено у відповідності до вимог п. 3 ст. 40 КЗпП України.
Наведені в апеляційній скарзі доводи, висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому колегія суддів приходить до висновку, що підстави для скасування рішення відсутні.
Керуючись ст.ст. 209, 218, 303, 304, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Богунського районного суду м. Житомира від 14 березня 2016 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий Судді
Судове рішення № 57374375, Апеляційний суд Житомирської області було прийнято 26.04.2016. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 295/15731/14-ц. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: