Ухвала суду № 57372819, 19.04.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 квітня 2016 р.м.ОдесаСправа № 814/208/16

Категорія: 3.8.1 Головуючий в 1 інстанції: Біоносенко В. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Бойка А.В.,

суддів: Танасогло Т.М.,

Яковлєва О.В.,

за участю секретаря - Авраменко А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційні скарги заступника прокурора Миколаївської області та Жовтневої об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Миколаївській області на ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 17 березня 2016 року по справі за позовом заступника прокурора Миколаївської області в інтересах держави в особі Жовтневої об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Миколаївській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення штрафу, -

В С Т А Н О В И В:

09.02.2016 року заступник прокурора Миколаївської області звернувся до адміністративного суду з позовом в інтересах держави в особі Жовтневої об'єднаної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення штрафу.

Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 17.03.2016 року поданий позов залишено без розгляду.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, заступник прокурора Миколаївської області та Жовтнева об'єднана Державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Миколаївській області подали апеляційні скарги на вказану ухвалу суду.

Апелянти зазначають, що вказане рішення ухвалено з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заступник прокурора Миколаївської області посилався на те, що факт вчинення відповідачем господарського правопорушення, а саме, здійснення відповідачем як суб'єктом господарювання організації або проведення на території України азартних ігор було виявлено судом при постановленні 10.08.2015 року обвинувального вироку. Також апелянт зазначив, що Жовтневій об'єднаній Державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Миколаївській області стало відомо про факт порушення відповідачкою ст. 3 Закону України «Про заборону грального бізнесу в Україні» 10.11.2015 року за результатами розгляду листа прокуратури області від 04.11.2015 року.

З огляду на зазначене, апелянт вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для залишення поданого позову без розгляду, у зв'язку з чим просить скасувати ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 17.03.2016 року та прийняття нове рішення про задоволення позовних вимог.

Жовтнева об'єднана Державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Миколаївській області в своїй апеляційній скарзі також посилалась на те, що факт здійснення ОСОБА_2 підприємницької діяльності з проведення азартних ігор встановлено вироком Жовтневого районного суду Миколаївської області від 10.08.2015 року, у зв'язку з чим підстави для застосування штрафних санкцій, передбачених ст. 3 Закону України «Про заборону грального бізнесу в Україні» виникли з 10.08.2015 року, а тому даний адміністративний позов подано в межах строків передбачених ст. 250 ГК України.

На підставі викладеного в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування ухвали Миколаївського окружного адміністративного суду від 17.03.2016 року та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню з наступних підстав:

Миколаївський окружний адміністративний суд, залишаючи поданий позов без розгляду, посилався на те, що в даному випадку, звертаючись з позовом про стягнення з відповідачки штрафу, позивачем не було враховано, що в даному випадку минув строк застосування таких санкцій, передбачений нормами ст. 250 ГК України. На думку суду першої інстанції, оскільки правоохоронними органами припинено діяльність ОСОБА_2 по організації та проведенню азартних ігор 18.09.2014 року, то саме цю дату необхідно вважати останнім днем вчинення правопорушення. За таких обставин суд першої інстанції дійшов висновку, що адміністративно-господарські санкції могли бути накладені на відповідачку не пізніше 18.09.2015 року.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції не погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне:

Згідно ст. 2 Закону України «Про заборону грального бізнесу» в Україні забороняється гральний бізнес та участь в азартних іграх.

Ст. 3 вказаного Закону передбачена відповідальність за порушення цього Закону. Так, до суб'єктів господарювання, які організовують і проводять на території України азартні ігри, застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі вісім тисяч мінімальних заробітних плат з конфіскацією грального обладнання, а прибуток (дохід) від проведення такої азартної гри підлягає перерахуванню до Державного бюджету України.

При цьому, застосування фінансових санкцій, зазначених у частині першій цієї статті, здійснюється за рішенням суду, ухваленим за позовом органів міліції та/або органів доходів і зборів.

Ст. 99 КАС України встановлено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Однак, ч. 3 ст. 99 КАС України встановлено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що штрафні санкції, передбачені ст. 3 Закону України «Про заборону грального бізнесу» за свою правовою природою є адміністративно-господарськими санкціями, строк застосування яких передбачено Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 250 Господарського кодексу України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

При цьому, для того, щоб діяння суб'єкта господарювання було кваліфіковано як правопорушення, за яке передбачена відповідальність ст. 3 Закону України «Про заборону грального бізнесу», необхідно встановити, що діяльність такого суб'єкта полягає в організації та проведенні азартних ігор.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується з твердженням позивача про те, що в даному випадку факт вчинення відповідачкою господарського правопорушення, що полягає у здійсненні нею як суб'єктом господарювання організації або проведенні на території України азартних ігор, встановлено Жовтневим районним судом Миколаївської області у вироку від 10.08.2015 року.

Позивач вірно зазначив, що саме вказаним вироком суду виявлено та підтверджено склад правопорушення, у тому числі доведена вина (умисел), наявність якої є обов'язковою умовою для застосування до відповідача адміністративно-господарських санкцій, а тому підстави для застосування штрафних санкцій, передбачених ст. 3 Закону України «Про заборону грального бізнесу в Україні» виникли з 10.08.2015 року.

З відповідним позовом про застосування (стягнення) фінансових санкцій, заступник прокурора Миколаївської області звернувся до адміністративного суду в інтересах держави в особі Жовтневої об'єднаної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення штрафу звернувся 09.02.2016 року, тобто в межах строків передбачених ст. 250 ГК України.

З огляду на зазначене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для залишення поданого позову без розгляду.

В свою чергу, в поданій апеляційній скарзі заступник прокурора Миколаївської області просив скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нове рішення про задоволення позову.

В даному випадку Миколаївським окружним адміністративним судом позов по суті розглянутий не був, а тому суд апеляційної інстанції не може підміняти собою суд першої інстанції та здійснювати розгляд зазначеної справи по суті.

Колегія суддів зазначає, що повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду визначені ст. 199 КАС України. Так, суд апеляційної інстанції, за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції може: 1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін; 2) змінити ухвалу суду; 3) скасувати ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду; 4) скасувати ухвалу суду і залишити позовну заяву без розгляду або закрити провадження у справі; 5) визнати ухвалу суду нечинною і закрити провадження у справі; 6) скасувати ухвалу суду і постановити нову ухвалу.

Оскаржувана ухвала суду першої інстанції про залишення позову без розгляду перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Зважаючи на зазначене, та враховуючи те, що при постановленні оскаржуваної ухвали судом першої інстанції порушено норми процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що постановлена ухвала на підставі ст. 204 КАС України підлягає скасуванню, а справа направленню для продовження розгляду до суду першої інстанції

Керуючись ст. ст. 184, 185, 196, 198, 204, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції, -

У Х ВА Л И В :

Апеляційну скаргу заступника прокурора Миколаївської області задовольнити частково.

Апеляційну скаргу Жовтневої об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Миколаївській області задовольнити.

Ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 17 березня 2016 року - скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий: А.В. Бойко

Судді: Т.М. Танасогло

О.В. Яковлєв