Ухвала суду № 57372810, 20.04.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2016 року Справа № 876/7557/14

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді Судової-Хомюк Н.М.,

суддів Гуляка В.В.,Коваля Р.Й.

за участі секретаря судового засідання Гнідець Р.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Львові Міжрегіонального Головного управління Міндоходів на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 15.07.2014 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова мережа «Барвінок» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Львові Міжрегіонального Головного управління Міндоходів про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

11.06.2014 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом та просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000293900/5285 від 09.04.2014 року.

В обґрунтування позовних вимог товариство зазначає, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення прийнято протиправно, оскільки правомірно включив до суми податкового кредиту за січень 2014 року податкову накладну №28 від 22.01.2014 року. Також вказує, що при включенні до податкового кредиту за звітний період (січень 2014 року) виконав усі передбачені законодавством дії, які дають право правомірно зменшити розмір податкового кредиту з ПДВ при порушенні продавцем послуг порядку реєстрації накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме: позивач при поданні Декларації з ПДВ за звітний період (січень 2014 року) подав заяву про відмову постачальника надати податкову накладну, де зазначив, що постачальник ТзОВ «Родина Тарашевських» не зареєструвало в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №28 від 22.01.2014 року.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 15.07.2014 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Львові Міжрегіонального Головного управління Міндоходів №0000293900/5285 від 09.04.2014 року.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій зазначає, що оскаржуване рішення не відповідає нормам матеріального й процесуального права, висновки суду, викладені у рішенні не відповідають обставинам справи. Просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог.

Зокрема звертає увагу на те, що у разі неправильного заповнення платником податку додатка 8 до декларації та/або неподання копій товарних чеків, інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати ПДВ у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг, або неподання копій первинних документів, що підтверджують факт їх отримання, платник податку втрачає право формувати податковий кредит за сплаченими сумами податку. А тому при виявленні органом Міндоходів цього факту зазначені суми ПДВ підлягають виключенню зі складу податкового кредиту.

Вважає, що факт подачі позивачем до податкового органу разом із податковою декларацією Додатку 7 за січень 2014 року не звільняє йото від обов'язку вірно заповнювати Додаток 8, а саме, заяви про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних). А в такій заяві необхідно вказувати всю суму обсягів поставки, без віднімання частки використання сплаченого (нарахованого) податку за придбаними (ввезеними) товарами/послугами, необоротними активами між оподатковуваними та неоподатковуваними операціями.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін та перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення. При цьому колегія суддів зазначає наступне.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, СДПІ з ОВП у м. Львові МГУ Міндоходів проведено камеральну електронну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ «ТМ «Барвінок» за січень 2014 року, за наслідками якої складено акт №1/28-06-39/35621418 від 19.03.2014 року, яким встановлено, що формування податкового кредиту з податку на додану вартість за січень 2014 року здійснювалось на підставі податкової накладної, виписаної ТзОВ «Родина Тарашевських», яка не була зареєстрована у Єдиному реєстрі податкових накладних продавцем товарів/послуг у січні 2014 року.

Крім цього, згідно з податковою накладною від 22.01.2014 року №28, обсяг постачання без урахування податку на додану вартість, що підлягають оподаткуванню за ставками становить 84999,54 грн., податок на додану вартість - 16999,91 грн., а у заяві платник зазначив обсяг поставки (без податку на додану вартість) - 84710,54 грн., сума податку на додану вартість - 16942,11 грн. Відтак, заява про відмову постачальника надати податкову накладну заповнена з помилками, а тому у позивача немає підстав на включення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту.

Податковий орган дійшов висновку про порушення ТзОВ «ТМ «Барвінок» пункту 201.10 статті 201 ПК України, внаслідок чого позивачем занижено суми податкових зобов'язань на суму 16999,91 грн., заявлених у податковій декларації по ПДВ за січень 2014 р. .

На підставі Акта перевірки Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Львові Міжрегіонального Головного управління Міндоходів прийнято податкове повідомлення-рішення №0000293900/5285 від 09.04.2014 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем 16942,11 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями 8471,06 грн., всього на суму 25413,17 грн..

Задовольняючи позовні вимоги позивача, суд першої інстанції виходив з того, що право покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту Податковий кодекс України надає не тільки за умови наявності належним чином оформленої податкової накладної, а й при наявності її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, що є обов'язком продавця.

Одночасно, Податковий кодекс України надає право покупцю, у випадку відсутності реєстрації податкової накладної продавцем в Єдиному реєстрі податкових накладних, звернутися зі скаргою на такого постачальника, що є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту.

Суд першої інстанції зокрема прийшов до висновку, що оскільки ТзОВ «ТМ «Барвінок» орендує приміщення в ТзОВ «Родина Тарашевських», в якому одночасно реалізуються товари як звільнені від оподаткування, так і оподатковувані за основною ставкою, то суму ПДВ вказану в податковій накладній № 28 від 22.01.2014 року слід розподілити за коефіцієнтом і відповідно віднести до податкового кредиту лише ту частину, яка припадає на оподатковувані операції.

Відтак вважає, що позивач при включенні до податкового кредиту за звітний період (січень 2014 року) виконав усі передбачені законодавством дії, які дають право правомірно зменшити розмір податкового кредиту з ПДВ при порушенні продавцем послуг порядку реєстрації накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зазначені висновки суду першої інстанції, на думку апеляційного суду, відповідають дійсним обставинам справи, з огляду на наступне.

Матеріалами справи встановлено, що ТзОВ «Родина Тарашевських» (орендодавець) та ТзОВ «ТМ «Барвінок» (орендар) уклали договір оренди нежитлових приміщень від 18.10.2010 року №Б-43(М65)/1, відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове, платне користування нежитлові приміщення на цокольному поверсі площею 711,6 кв.м. та нежитлові приміщення на першому поверсі площею 1162,7 кв.м., в будинку, що знаходиться за адресою: м. Тернопіль, пр. Злуки, 45.

ТзОВ «Родина Тарашевських», у зв'язку із наданням послуг, видало позивачу податкову накладну №28 від 22 січня 2014 року, що відображено у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних за січень 2014 року.

Суми податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТзОВ «Родина Тарашевських» відображено у податковій звітності ТзОВ «ТМ «Барвінок», про що свідчить копія додатку № 5 до податкової декларації з ПДВ за січень 2014 року. Крім цього, на підтвердження виконання договірних зобов'язань, позивач долучив акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №36 від 31.01.2014 року.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу (ПК) України визначено, що податковим кредитом є сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Статтею 198 ПК України встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності (пункт 198.1).

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (пункт 198.2).

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (пункт 198.3).

Пунктом 198.6 статті 198 ПК України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. Таке право зберігається за ним протягом 60 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або порушено порядок її заповнення та/або порядок реєстрації в Єдиному реєстрі. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Такі вимоги передбачені і пунктом 21 розділу ІІІ Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України від 13.11.2013 № 678.

ТзОВ «Родина Тарашевських» не зареєструвало податкову накладну №28 від 22.01.2014 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, відтак позивач, разом з податковою декларацією за січень 2014 року, подав до СДПІ з ОВП у м. Львові МГУ Міндоходів заяву від 19.02.2014 року про відмову постачальника надати податкову накладну.

Колегія суддів погоджується із твердженням суду першої інстанції, що графа 7 заяви «Придбання товарів/послуг з метою їх використання у межах господарської діяльності для здійснення операцій, які підлягають оподаткуванню за основною ставкою» стосується придбання товарів/послуг з метою використання у межах господарської діяльності для здійснення операцій, які підлягають оподаткуванню за основною ставкою.

Встановлено, що частина товарів, які реалізуються Товариством є товарами, що звільнені від оподаткування, зокрема: продукти дитячого харчування та товари дитячого асортименту для немовлят (п. 197.1.1 ст. 197 ПК України), учнівські зошити (п. 197.1.25 ст. 197 ПК України).

згідно норм п. 194.1 ст. 194 ПК України до операцій, що оподатковуються за основною ставкою, не належить операції, що звільнені від оподаткування.

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що ТзОВ «ТМ «Барвінок» орендує приміщення в ТзОВ «Родина Тарашевських», в якому одночасно реалізуються товари як звільнені від оподаткування, так і оподатковувані за основною ставкою, то суму ПДВ вказану в податковій накладній № 28 від 22.01.2014 року слід розподілити за коефіцієнтом і відповідно віднести до податкового кредиту лише ту частину, яка припадає на оподатковувані операції.

Відтак, позивачем правильно внесено відомості у графу 7 заяви про відмову постачальника надати податкову накладну від 19.02.2014 року.

На підставі викладеного апеляційний суд погоджується з доводами позивача про те, що він виконав всі передбачені наведеними нормами ПК України вимоги щодо формування податкового кредиту по податкових накладних, які не були зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

Згідно з ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності його дій.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст.ст. 195, 196, п.1 ч.1 ст.198, ст. 200, 205, 206, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Львові Міжрегіонального Головного управління Міндоходів залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 15.07.2014 року у справі № 813/4144/14 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя Н.М. Судова-Хомюк

Судді В.В. Гуляк

Р.Й. Коваль

Повний текст

виготовлено 25.04.2016 року.