Постанова № 57372754, 21.04.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2016 року Справа № 876/1809/16

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Макарика В.Я.

суддів - Большакової О.О., Глушка І.В.

за участю секретаря судового засідання - Бедрій Х.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області на постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 14 грудня 2015 року у адміністративній справі №607/15860/15-а за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Тернопільському районі Тернопільської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання призначити пенсію на пільгових умовах,-

В С Т А Н О В И В:

22 вересня 2015 року позивач - ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до відповідача - Управління Пенсійного фонду України в Тернопільському районі Тернопільської області в якому просив визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Тернопільському районі Тернопільської області щодо відмови призначити пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. «б» ст.. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» - протиправними. Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Тернопільському районі Тернопільської області призначити пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, з дня звернення позивача до Управління Пенсійного фонду України в Тернопільському районі Тернопільської області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зарахувавши пільговий трудовий стаж роботу за період з 01.04.2003 року по 16.04.2007 року на посаді електрозварювальник на автоматичних та напівавтоматичних машинах 3, 4, 5 розрядів на ВАТ «Тернопільський комбайновий завод», який в подальшому був перейменований на ТзОВ «ТВФ Ротор» до стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 14 грудня 2015 року позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Тернопільському районі Тернопільської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання призначити пенсію на пільгових умовах - задоволено.

Визнано протиправну відмову Управління Пенсійного фонду України в Тернопільському районі Тернопільської області щодо не призначення ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах із 02 червня 2015 року.

Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Тернопільському районі Тернопільської області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» із 02 червня 2015 року.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з помилковим застосуванням норм матеріального права, порушенням норм процесуального права та підлягає скасуванню, посилаючись на те, що судом не було враховано те, що за періоди роботи позивача з 01.04.2003 на посаді електрозварювальника на автоматичних і напівавтоматичних машинах 5 розряду цеху №331 з 03.04.2006 року на посаді електрозварювальника на автоматичних і напівавтоматичних машинах 5 розряду в цеху нової техніки та викопуючих пристроїв та з 02.10.2006 року по 16.04.2007 року на посаді електрозварювальника на автоматичних і напівавтоматичних машинах 5 розряду складального цеху відсутні документи про проведення атестації робочих місць за списком № 2, а також не взято до уваги те. що робота позивача на підприємстві була неритмічною.

Представник ОСОБА_1 в судове засідання на виклик суду не з'явився, що не перешкоджає розгляду справи у його відсутності згідно із ч.4 ст. 196 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а оскаржувану постанову - скасувати.

Судом першої інстанції встановлено, що 15.03.2015 року позивачу виповнилося 55 років, загальний трудовий стаж становить понад 30 років 03 місяці, з яких 18 років 07 місяців і 16 днів на роботах з шкідливими (важкими) умовами праці.

Як вбачається із записів в трудовій книжці позивача, останній працював на Тернопільському комбайновому заводі (ТзОВ «ТВФ Ротор») з 01.09.1988 року електрозварювальником на автоматичних і напівавтоматичних машинах 3 розряду цеху №30; з 15.05.1993 року - електрозварювальник на автоматичних і напівавтоматичних машинах 4 розряду цеху №30; з 01.04.2003 року - електрозварювальник на автоматичних і напівавтоматичних машинах 5 розряду цеху №331; з 03.04.2006 року - електрозварювальник на автоматичних і напівавтоматичних машинах 5 розряду цех нової техніки та викопуючих пристроїв; з 02.10.2006 року по 16.04.2007 року - електрозварювальник на автоматичних і напівавтоматичних машинах 5 розряду складального цеху.

02 червня 2015 року ОСОБА_1 звернувся до Управління Пенсійного фонду України в Тернопільському районі із заявою про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах.

Рішенням №3 комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 11 червня 2015 року, ОСОБА_1 підтверджено період роботи на посадах електрозварювальника на автоматичних і напівавтоматичних машинах цеху №33 із 01.09.1988 року по 31.03.2003 року, що становить 09 років 08 місяців та 17 днів.

На підставі даного рішення, Управління Пенсійного фонду України в Тернопільському районі відмовлено позивачу в призначенні пенсії на пільгових умовах, у зв'язку з відсутністю достатнього стажу, а саме 12 років 06 місяців. Крім того, вказано на те, що відсутні документи про переведення на іншу роботу, роботу з неповним робочим днем, надання відпусток без збереження заробітної плати та не представлено документів про проведення атестації робочих місць по цеху №33, цеху нової техніки та викопуючих пристроїв та складального цеху.

Як видно із особової картки №331207, позивач працював на таких посадах: з 01.09.1988 року - електрозварювальник на автоматичних і напівавтоматичних машинах 3 розряду цех №30; з 15.05.1993 року - електрозварювальник на автоматичних і напівавтоматичних машинах 4 розряду цех №30; з 01.04.2003 року - електрозварювальник на автоматичних і напівавтоматичних машинах 5 розряду цех №331; з 03.04.2006 року - електрозварювальник на автоматичних і напівавтоматичних машинах 5 розряду цех нової техніки та викопуючих пристроїв; з 02.10.2006 року по 16.04.2007 року - електрозварювальник на автоматичних і напівавтоматичних машинах 5 розряду складальний цех. Згідно з архівними довідками про нарахування заробітної плати за період з 1986 по 1990 роки ОСОБА_1 отримував заробітну плату як слюсар, свердлувальник, електрозварювальник та електрозварювальник на автоматичних і напівавтоматичних машинах цеху №30, за період з 1991 по 1995 роки позивач отримував заробітну плату як електрозварювальник цехів №30 та №331, за період з 1996 по 2000 роки заявник отримував заробітну плату як електрозварювальник цеху №331.

Взявши до уваги вищевказане суд апеляційної інстанції вважає рішення суду першої інстанції помилковим виходячи з наступного.

Відповідно до пункту "б" частини першої статті 13 Закону № 1788-ХІІ мають право на пенсію за віком на пільгових умовах, незалежно від місця останньої роботи, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах зі шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1992 року № 442 (далі - Порядок), та розробленими на виконання цієї постанови Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України (далі - Мінпраці) від 1 вересня 1992 року № 41 (далі -Методичні рекомендації).

Відповідно до зазначених нормативних актів основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Згідно з пунктом 4 Порядку та підпунктом 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій періодичність проведення атестації робочих місць визначається безпосередньо колективним договором підприємства і проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства чи організації.

Атестація робочих місць відповідно до Порядку та Методичних рекомендацій передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад із пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.

Відповідно до положень Порядку відомості про результати атестації робочих місць заносяться до картки умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров'я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.

Комплексний аналіз норм Закону № 1788-ХІІ та Порядку дає підстави дійти висновку, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до пункту "б" статті 13 Закону № 1788-ХІІ є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у списку № 2, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу. Відсутність підтвердження вищезгаданих обставин не породжує виникнення права на зарахування пільгового стажу.

Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду України від 14 квітня 2015 року (справа № 21-383а 14).

З врахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції вважає рішення суду першої інстанції незаконним, прийнятим з порушенням норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи в зв'язку з чим його слід скасувати та постановити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Відповідно до ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує судове рішення та ухвалює нове, коли має місце неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність таких обставин, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи чи питання.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, ст. 198, ст. 202, ст. 205, ст. 207, 254 КАС України, Львівський апеляційний адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області - задовольнити. Постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 14 грудня 2015 року у адміністративній справі №607/15860/15-а - скасувати.

У позові ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Тернопільському районі Тернопільської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання призначити пенсію на пільгових умовах - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя: В.Я. Макарик

Судді: О.О. Большакова

І.В. Глушко

Повний текст постанови складений 25 квітня 2016 року.