Постанова № 57372655, 25.04.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

25 квітня 2016 рокусправа № 808/1318/15 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Шальєвої В.А.

суддів: Білак С.В. Олефіренко Н.А.

секретар судового засідання: Царьова Н.П.

за участі представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача Міщенко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду за адресою: м. Дніпропетровськ, пр. імені Газети «Правда», 29, апеляційну скаргу самозайнятої особи ОСОБА_3 на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 18.12.2015 р. в справі № 808/1318/15 за позовом самозайнятої особи ОСОБА_3 до Токмацької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізької області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Самозайнята особа ОСОБА_3 звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Токмацької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - Токмацька ОДПІ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 16.12.2014 р. № 0013591702/2012/К/08-33-17-216 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 24646,25 грн., в тому числі за основним платежем - 19717 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 4929,25 грн., та № 0013611702/2015/К/08-33-17-216 про застосування штрафних санкцій в розмірі 510 грн. В обґрунтування позову зазначив про порушення контролюючим органом порядку призначення та проведення податкової перевірки, а також про підтвердження фактичного здійснення господарських операцій з ТОВ «Фотурн».

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 18.12.2015 р. в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати постанову через неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Апелянт зазначає про невручення позивачу наказу та повідомлення про проведення перевірки, акту перевірки. Зазначення в оскаржуваній постанові, що позивачем здійснювалось перевезення придбаного товару за допомогою причепу до автомобілю, не відповідає дійсності, оскільки в судовому засіданні представниками позивача зазначено про наявність у позивача матеріально-технічної бази, зокрема транспортного засобу - легкового автомобілю, що фактично є вантажним фургоном, та причепу до нього, проте про обставини перевезення вантажу від ТОВ «Фотурн» за допомогою причепу не зазначалось. Висновок суду першої інстанції про безтоварність операцій спростований наявними в матеріалах справи первинними документами, складеними на виконання господарських операцій з ТОВ «Фотурн», а неналежне оформлення товарно-транспортних накладних не є підставою для висновку про безтоварність операцій, оскільки товарно-транспортні накладні не є первинними документами, що підтверджують обставини придбання та продажу товарів.

Апелянт вказує на безпідставність посилання на відсутність ділової мети при здійсненні спірних господарських операцій, оскільки за наслідками придбання товару та подальшого його продажу позивач отримав прибуток.

В судовому засіданні представник позивача апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні просив в задоволенні апеляційної скарги відмовити.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши доводи апеляційної скарги матеріалами справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

ОСОБА_3 зареєстрований як фізична особа-підприємець 22.10.2013 р., реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, перебуває на податковому обліку в Токмацькій об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області, є платником податку на додану вартість відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 200148497, виданого Токмацькою ОДПІ 011.12.2013 р.

Судом першої інстанції встановлено, що листом № 1474/К/17-01-15 від 17.09.2014 р. відповідач звернувся до позивача із запитом про надання інформації та її документального підтвердження щодо взаємовідносин позивача з ТОВ «Фотурн» в липні 2014 року. Листом від 26.09.2014 р. позивач відмовився від надання відповідної інформації та її документального підтвердження у зв'язку з невідповідністю запиту вимогам Податкового кодексу України. Листом № 1521/К/17-01-15 від 30.09.2014 р. відповідач повторно звернувся до позивача з аналогічним запитом, на який позивачем відмовлено в наданні відповідної інформації та її документального підтвердження листом від 10.10.2014 р. з тих самих підстав, але надано перелік документів по взаємовідносинам з ТОВ «Фотурн».

20.10.2014 р. начальником Токмацької ОДПІ винесено наказ № 853 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки самозайнятої особи ОСОБА_3 з питань дотримання вимог податкового законодавства, документального підтвердження господарських відносин із ТОВ «Фотурн», їх реальності та повноти відображення в обліку за липень та серпень 2014 року. На підставі вказаного наказу відповідачем сформовано повідомлення про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки № 461 від 20.10.2014 р., яке разом з наказом надіслані на адресу позивача, проте кореспонденція повернулася до ОДПІ з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Токмацькою ОДПІ проведено документальну позапланову невиїзну перевірку самозайнятої особи ОСОБА_3 з питань дотримання вимог податкового законодавства, документального підтвердження господарських відносин із ТОВ «Фотурн», їх реальності та повноти відображення в обліку за липень та серпень 2014 року, результати якої викладено в акті перевірки № 1165/172/НОМЕР_1 від 05.11.2014 р., яким встановлено порушення позивачем вимог п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 19717 грн. (липень 2014 р. - 4048 грн., серпень 2014 р. - 15669 грн.); пп. 16.1.2, пп. 16.1.5, пп. 16.1.7 п. 16.1 ст. 16, п. 44.6 ст. 44, п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України в частині ненадання на письмову вимогу контролюючого органу документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування, первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку та інших документів, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків та зборів.

Акт надіслано на адресу позивача 07.11.2014 р., 10.12.2014 р. кореспонденція повернулася до ОДПІ з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення № 0013611702/2015/К/08-33-17-26 від 16.12.2014 р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем - адміністративні штрафи та інші санкції, на 510 грн., та № 0013591702/2012/К/08-33-17-216 від 16.12.2014 р., яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем - податок на додану вартість, за основним платежем - на 19717 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - на 4929,25 грн. Податкові повідомлення-рішення отримані позивачем 20.12.2014 р.

Крім того, встановлено, що між позивачем та ТОВ «Фотурн» укладено договір поставки № 27 від 16.07.2014 р., відповідно до умов якого постачальник (ТОВ «Фотурн») зобов'язується поставити, а покупець (позивач) прийняти та сплатити товарно-матеріальні цінності. На підтвердження виконання умов цього договору до матеріалів справи надано податкові, видаткові та товарно-транспорті накладні (а.с.82-107). На підтвердження здійснення оплати за отримані товарно-матеріальних цінностей до матеріалів справи надано виписки з банківських рахунків.

Транспортування товарно-матеріальних цінностей здійснювалось автотранспортом позивача - легковим автомобілем HYUNDAI H1, державний номер НОМЕР_2. Згідно зі свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу повна маса автомобілю складає 3180 кг, маса без навантаження - 1790 кг.

Судом зазначено, що в судовому засіданні представником позивача підтверджено про перевезення товару за допомогою причепу до вказаного автомобілю.

Внаслідок дослідження податкових, видаткових накладних, товарно-транспортних накладних, з яких вбачається, що позивач придбав шину мідну М1 50х10 4м, 100х10 4м, фарбу молоткову (5л.), лист г/к 2,0 мм 1000х2000,3 СП, лист х/к 1,5 мм 1000х2000, суд зазначив про відсутність відомостей в товарно-транспортних накладних про перевезення товару за допомогою причепа та його марки, моделі, типу, реєстраційного номеру.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з правомірності призначення та проведення перевірки, дотримання контролюючим органом порядку призначення та проведення перевірки, встановленого Податковим кодексом України, а також доведеності вчинення позивачем порушення податкового законодавства.

Колегія суддів вважає такий висновок необґрунтованим, з огляду на наступне.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що на виконання приписів п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України Токмацькою ОДПІ направлено самозайнятій особі ОСОБА_3 обов'язкові запити про надання інформації та її документального підтвердження щодо взаємовідносин позивача з ТОВ «Фотурн» за липень та серпень 2014 р. (а.с. 134, 136 т.1). Позивачем відмовлено у наданні запитуваємої інформації та документів на підтвердження здійснення господарських операцій з ТОВ «Фотурн» з підстав невідповідності запитів вимогам податкового законодавства (а.с. 135, 137-138 т.1).

Наказом керівника Токмацької ОДПІ № 853 від 20.10.2014 р. призначено документальну позапланову невиїзну перевірку самозайнятої особи ОСОБА_3 з питань дотримання вимог податкового законодавства, документального підтвердження господарських відносин із ТОВ «Фотурн», їх реальності та повноти відображення в обліку за липень та серпень 2014 р. (а.с. 160 т.1). На підставі наказу № 853 сформовано повідомлення № 461 від 20.10.2014 р. про проведення перевірки (а.с. 161 т.1). Наказ та повідомлення направлено позивачу 20.10.2014 р. рекомендованим листом з повідомленням, проте поштове відправлення повернуто відправнику за закінченням терміну зберігання (а.с. 162-164 т.1).

Токмацькою ОДПІ на підставі вказаного наказу проведено документальну позапланову невиїзну перевірку самозайнятої особи ОСОБА_3 з питань дотримання вимог податкового законодавства, документального підтвердження господарських відносин з ТОВ «Фотурн», їх реальності та повноти відображення в обліку за липень та серпень 2014 р., результати якої оформлено актом № 1165/172/НОМЕР_1 від 05.11.2014 р., за висновками якого встановлено порушення позивачем п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 19717 грн., в тому числі за липень 2014 р. на 4048 грн., за серпень 2014 р. на 15669 грн.; пп. 16.1.2, 16.1.5, 16.1.7 п. 16.1 ст. 16, п. 44.6 ст. 44, п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України в частині ненадання контролюючому органу на письмову вимогу документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку та інших документів, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків та зборів (а.с. 140-156 т.1).

На підставі акту перевірки Токмацькою ОДПІ 16.12.2014 р. прийняті податкові повідомлення-рішення: № 0013591702/2012/К/08-33-17-216 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 24646,25 грн., в тому числі за основним платежем - 19717 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 4929,25 грн., та № 0013611702/2015/К/08-33-17-216 про застосування штрафних санкцій в розмірі 510 грн. (а.с. 17-18 т.1).

За наслідками адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень ГУ ДФС у Запорізькій області прийнято рішення про відмову у задоволенні скарги позивача (а.с. 20-22 т.1).

Позивачем в якості однієї з підстав протиправності податкових повідомлень-рішень зазначено порушення контролюючим органом процедури призначення та проведення перевірки, встановленої Податковим кодексом України.

Згідно з пп. 20.1.6 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право для здійснення функцій, визначених податковим законодавством, отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, у порядку, визначеному цим Кодексом, інформацію, довідки, копії документів (засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності) про фінансово-господарську діяльність, отримувані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов'язану з обчисленням та сплатою податків, дотриманням вимог іншого законодавства, здійснення контролю за яким покладено на органи державної податкової служби, а також фінансову та статистичну звітність, в порядку та на підставах, визначених цим Кодексом.

Вимогами пункту 73.3 статті 73 Кодексу встановлено, що контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав:

1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;

2) для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок та в інших випадках, передбачених статтею 39 цього Кодексу;

3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків;

4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної;

5) у разі проведення зустрічної звірки;

6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Підпунктом 14.1.171 пункту 14.1 статті 14 цього кодексу визначено, що термін податкова інформація вживається у значенні, визначеному Законом України «Про інформацію».

Згідно зі ст. 16 Закону України «Про інформацію» податкова інформація - сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб'єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановленому Податковим кодексом України.

До суб'єктів інформаційних відносин відповідно до ст. 4 Закону України «Про інформацію» відносяться фізичні особи; юридичні особи; об'єднання громадян; суб'єкти владних повноважень.

Крім того, відповідно до Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом" від 27.12.2010 N 1245, податкова інформація - сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб'єктами інформаційних відносин у процесі діяльності і необхідні для реалізації покладених на органи державної податкової служби завдань і функцій.

Податкова інформація надається органам державної податкової служби періодично або за окремим письмовим запитом таких органів у безоплатному порядку.

Учасниками інформаційних відносин є громадяни, юридичні особи або держава, які набувають передбачених законом прав і обов'язків у процесі інформаційної діяльності.

Так, відповідно до пунктів 9, 10 Порядку органи державної податкової служби мають право звернутися до суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та документального підтвердження такої інформації. В окремих випадках зазначений запит може надсилатися з використанням засобів телекомунікаційного зв'язку з накладенням електронного цифрового підпису органу державної податкової служби.

Запит щодо отримання податкової інформації від платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин оформляється на бланку органу державної податкової служби та підписується керівником (заступником керівника) зазначеного органу.

У запиті зазначаються: посилання на норми закону, відповідно до яких орган державної податкової служби має право на отримання такої інформації; підстави для надіслання запиту; опис інформації, що запитується, та в разі потреби перелік документів, що її підтверджують.

Платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

Отже, отримавши такий запит, платник податків зобов'язаний подати органу державної податкової служби інформацію, визначену у запиті, та її документальне підтвердження.

Лист суб'єкта інформаційних відносин, що надсилається на запит органу державної податкової служби, повинен містити (п. 15 Порядку № 1245):

номер та дату запиту органу державної податкової служби, на який надається відповідь;

інформацію, що запитується органом ДПС.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що запити контролюючого органу про надання позивачем інформації та документального підтвердження по господарським операціям з ТОВ «Фотурн» містять усі необхідні відомості, у зв'язку з чим у позивача виник обов'язок з надання запитаної інформації.

В порушення зазначених вимог позивачем не надана будь-яка інформація на обов'язкові запити контролюючого органу, що унеможливило здійснення контролюючим органом своїх повноважень.

Як вказувалось раніше, у зв'язку із ненаданням необхідної інформації на запит, відповідачем прийнято наказ на проведення позапланової виїзної перевірки відповідно до вимог пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України.

Стаття 78 Податкового кодексу України визначає обставини для проведення документальної позапланової виїзної перевірки, зокрема відповідно до підпункт 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу визначає такою підставою наступне: за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Отже, підставою для прийняття оскаржуваного наказу є ненадання платником податків інформації та її документального підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, який направлений платнику податків у зв'язку з отриманням податкової інформації.

Відповідно до п. 78.4 ст. 78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу ДПС приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

За приписами ст. 79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Оскільки відповідач мав податкову інформацію, що свідчить про можливі порушення платником податків податкового законодавства, а позивач не надав документального підтвердження господарських операцій на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту, у відповідача наявні підстави, встановлені пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, для призначення позапланової виїзної документальної перевірки.

Крім того, колегія суддів зазначає, що контролюючим органом дотримана процедура проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, оскільки до початку проведення перевірки надіслано платнику податків рекомендованим листом із повідомленням наказ та повідомлення про проведення перевірки.

Таким чином, колегія суддів вважає, що відповідачем дотримані вимоги чинного законодавства при призначенні та проведенні перевірки позивача.

Як зазначено вище, податковим повідомленням-рішенням № 0013611702/2015/К/08-33-17-216 до позивача застосовано штрафні санкції у зв'язку із встановленням порушень пп. 16.1.2, 16.1.5, 16.1.7 п. 16.1 ст. 16, п. 44.6 ст. 44, п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України, а саме за ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю.

З обставин справи вбачається, що подією, яка потягла за собою накладення штрафу за неподання документів контролюючому органу, відповідач вважає ненадання позивачем інформації та її документального підтвердження на письмові запити контролюючого органу, направлені позивачу в порядку п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України.

Правові наслідки ненадання платником податків документів податкового та бухгалтерського обліку та відповідної інформації на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу визначені пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 цього кодексу, а саме у разі ненадання платником податків пояснення та їх документальних підтверджень на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту контролюючий орган призначає позапланову виїзні або невиїзну перевірку такого платника податків.

Згідно з п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Як встановлено п. 121.1 ст. 121 Податкового кодексу України, незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 гривень.

Оскільки після початку перевірки контролюючим органом не вимагалось надання документів від позивача, відсутній склад правопорушення, передбаченого п. 121.1 ст. 121 Податкового кодексу України, відповідно, відповідачем необґрунтовано застосовано до позивача штрафні санкції в розмірі 510 грн. податковим повідомленням-рішенням № 0013611702/2015/К/08-33-17-216 від 16.12.2014 р.

Щодо обґрунтованості збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість податковим повідомленням-рішенням № 0013591702/2012/К/08-33-17-216 в загальному розмірі 24646,25 грн., в тому числі за основним платежем - 19717 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 4929,25 грн., колегія суддів зазначає наступне.

Підставою для збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість є висновок контролюючого органу про відсутність об'єкта оподаткування податком на додану вартість по господарським операціям позивача з ТОВ «Фотурн» через наявність податкової інформації про відсутність контрагента позивача за податковою адресою.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_3 як фізичною особою-підприємцем укладено з ТОВ «Фотурн» договір № 27 від 16.07.2014 р., за умовами якого постачальник (ТОВ «Фотурн») поставляє позивачу товарно-матеріальні цінності, найменування, кількість, асортимент, ціна яких визначаються в заявці покупця та видаткових накладних (а.с. 90-91 т.1).

Протягом липня-серпня 2014 р. на виконання умов договору позивачем придбавався товар у ТОВ «Фотурн».

Так, відповідно до видаткової накладної № 61 від 29.07.2014 р., податкової накладної № 61 від 29.07.2014 р. ТОВ «Фотурн» поставлено позивачеві фарбу молоткову (5 л.) у кількості 6 пляшок, лист г/к 2,0 мм 1000*2000, ЗСП у кількості 1 т, лист х/к 1,5 мм 1000*2000, 0,8 КП у кількості 0,6 т, загальною вартістю 19377,60 грн., в тому числі податок на додану вартість 3229,60 грн.; перевезення товару підтверджено товарно-транспортною накладною № 0000000007 від 29.07.2014 р., відповідно до якої перевезення здійснювалось автомобілем HYUNDAY, номерний знак НОМЕР_2 (а.с. 104-106 т.1).

Відповідно до видаткової накладної № 74 від 31.07.2014 р., податкової накладної № 74 від 31.07.2014 р. ТОВ «Фотурн» поставлено позивачеві фарбу молоткову (5 л.) у кількості 5 пляшок, загальною вартістю 4908 грн., в тому числі податок на додану вартість 818 грн.; перевезення товару підтверджено товарно-транспортною накладною № 0000000008 від 3107.2014 р., відповідно до якої перевезення здійснювалось автомобілем HYUNDAY, номерний знак НОМЕР_2 (а.с. 101-103 т.1).

Відповідно до видаткової накладної № 71 від 13.08.2014 р., податкової накладної № 71 від 13.08.2014 р. ТОВ «Фотурн» поставлено позивачеві шину мідну М1 50*10 4м у кількості 15 шт., шину мідну М1 100*10 4м у кількості 2 шт., загальною вартістю 43855,63 грн., в тому числі податок на додану вартість 730927,60 грн.; перевезення товару підтверджено товарно-транспортною накладною № 0000000009 від 13.08.2014 р., відповідно до якої перевезення здійснювалось автомобілем HYUNDAY, номерний знак НОМЕР_2 (а.с. 82-83, 95 т.1).

Відповідно до видаткової накладної № 113 від 18.08.2014 р., податкової накладної № 113 від 18.08.2014 р. ТОВ «Фотурн» поставлено позивачеві фарбу молоткову (5 л.) у кількості 6 пляшок, лист г/к 2,0 мм 1000*2000, ЗСП у кількості 1 т, загальною вартістю 15273,60 грн., в тому числі податок на додану вартість 2545,60 грн.; перевезення товару підтверджено товарно-транспортною накладною № 0000000010 від 18.08.2014 р., відповідно до якої перевезення здійснювалось автомобілем HYUNDAY, номерний знак НОМЕР_2 (а.с. 84-85, 94 т.1).

Відповідно до видаткової накладної № 147 від 26.08.2014 р., податкової накладної № 147 від 26.08.2014 р. ТОВ «Фотурн» поставлено позивачеві фарбу молоткову (5 л.) у кількості 6 пляшок, лист х/к 1,5 мм 1000*2000 у кількості 1,2 т, загальною вартістю 18158,40 грн., в тому числі податок на додану вартість 3026,40 грн.; перевезення товару підтверджено товарно-транспортною накладною № 0000000011 від 26.08.2014 р., відповідно до якої перевезення здійснювалось автомобілем HYUNDAY, номерний знак НОМЕР_2 (а.с. 86-87, 93 т.1).

Відповідно до видаткової накладної № 167 від 28.08.2014 р., податкової накладної № 167 від 28.08.2014 р. ТОВ «Фотурн» поставлено позивачеві фарбу молоткову (5 л.) у кількості 6 пляшок, лист г/к 2,0 мм 1000*2000 у кількості 0,6 т, лист х/к 1,5 мм 1000*2000 у кількості 0,5 т, загальною вартістю 16724,40 грн., в тому числі податок на додану вартість 2787,40 грн.; перевезення товару підтверджено товарно-транспортною накладною № 0000000013 від 28.08.2014 р., відповідно до якої перевезення здійснювалось автомобілем HYUNDAY, номерний знак НОМЕР_2 (а.с. 88-89, 92 т.1).

Здійснення позивачем оплати за придбаний товар з урахуванням податку на додану вартість підтверджено наявними в матеріалах справи виписками з банківського рахунку позивача (а.с. 96-100 т.1).

Сума податку на додану вартість за податковими накладними включено позивачем до складу податкового кредиту з податку на додану вартість у липні та серпні 2014 року.

Податкові накладні, отримані від вказаного контрагента, позивачем включені до реєстру отриманих та виданих податкових накладних за відповідний податковий період.

Документи, складені за результатами здійснення спірних господарських операцій, містять усі необхідні реквізити, визначені ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а тому є первинними документами бухгалтерського та податкового обліку у розумінні зазначеного Закону.

Як вбачається з акту перевірки, основними видами діяльності позивача є оптова торгівля залізними виробами, водопровідним і опалювальним устаткуванням і приладдям до нього; вантажний автомобільний транспорт; виробництво інших готових металевих виробів, н.в.і.у.; механічне оброблення металевих виробів; оброблення металів та нанесення покриття на метали; установлення та монтаж машин і устаткування; інші спеціалізовані будівельні роботи, н.в.і.у.; оптова торгівля іншими машинами й устаткуванням; виробництво будівельних металевих конструкцій і частин конструкцій.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що придбаний товар використаний позивачем у виробництві різних металевих виробів, зокрема, шаф монтажних, шаф каркасних, панелій, інших металевих виробів, які реалізовані різним суб'єктам господарювання, що підтверджено наявними в матеріалах справи первинними документами, а також калькуляцією вартості ви рибництва продукції (а.с. 3-22, 100-129 т.2). Позивачем отримана оплата за виготовлений та реалізований товар від покупців.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 цієї ж статті визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Податкові накладні, видані позивачу ТОВ «Фотурн», відображені у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних позивача.

Отримавши податкову накладну, покупець набув право на включення суми податку, вказаній в цій накладній, до складу податкового кредиту.

В даному випадку суми сплаченого податку у зв'язку з придбанням товарів підтверджені податковими накладними, а тому такі суми підлягають включенню до складу податкового кредиту.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що придбання товару за спірними господарськими операціями безпосередньо пов'язано із господарською діяльністю позивача, що свідчить про використання придбаних товарів в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності.

Оскільки судом апеляційної інстанції встановлено, що спірні господарські операції з придбання позивачем товару здійснені реально, з метою використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, позивач безперечно має право на податковий кредит.

Матеріалами справи підтверджено фактичне отримання товару, оплату позивачем як покупцем товару сум податку на додану вартість в ціні таких товарів постачальнику, тому позивачем сума податку на додану вартість включена до складу податкового кредиту правомірно.

Приведені обставини спростовують висновок суду першої інстанції про недоведеність фактичного здійснення спірних господарських операцій.

Щодо доводів контролюючого органу про не підтвердження перевезення товару, дефектність товарно-транспортних накладних, які підтримані судом першої інстанції колегія суддів, зазначає наступне.

Товарно-транспортні накладні підтверджують факт перевезення товару, не є первинними документами у розумінні Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в України» на підтвердження господарських операцій з придбання товару, а певні недоліки у заповненні товарно-транспортних накладних не спростовують факту поставки товару.

Крім того, суд апеляційної інстанції вважає цілком обґрунтованими доводи позивача про здійснення перевезень придбаного товару власним автомобілем марки HYUNDAY, номерний знак НОМЕР_2, оскільки технічні характеристики автомобілю як легкового пасажирського автомобілю, з урахуванням відсутності в такому автомобілі пасажирських сидінь, надає фактичну можливість здійснювати перевезення придбаного товару в кількості та об'ємах спірних господарських операцій.

Колегія суддів вважає необґрунтованими підтримані судом першої інстанції висновки акту перевірки контролюючого органу щодо не підтвердження фактичного виконання господарських операцій. При цьому суд апеляційної інстанції зазначає, що висновок суду першої інстанції ґрунтується виключно на положеннях акту перевірки, які спростовані сукупністю приведених вище обставин. Судом не зроблений аналіз господарських операцій, не надана правова оцінка доводам позивача, а також доказам, наданим платником податків.

Посилання контролюючого органу в акті перевірки, з чим погодився суд першої інстанції, на відсутність об'єкта оподаткування колегія суддів вважає безпідставними через доведеність фактичного здійснення господарських операцій з придбання позивачем товарів у ТОВ «Фотурн», використання таких товарів в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності, подальшу реалізацію товару кінцевим покупцям, що призвело до певних змін в структурі активів та зобов'язань позивача.

Посилання суду першої інстанції на не підтвердження позивачем належними доказами отримання товару, судова колегія вважає хибними, зазначаючи, що позивачем підтверджено належними доказами, якими в даному випадку є належним чином оформлені первинні документи, факт придбання товару, його використання у оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності, що обумовлює правомірність формування податкового кредиту.

Що стосується доводів, що документи, видані контрагентом, не є первинними документами, зокрема, внаслідок відсутності контрагента за місцезнаходженням, формальне складання первинних документів, колегія суддів зазначає наступне. Вказані доводи апелянта не підтверджено належними доказами та не є підставою для позбавлення платника податку права на податковий кредит. Крім того, в матеріалах справи відсутні відомості про внесення будь-яких записів до ЄДР про відсутність підтвердження відомостей щодо контрагента позивача, відсутність за місцезнаходженням.

Колегія суддів зазначає, що на час виконання договору між позивачем та контрагентом останній здійснював господарську діяльність, не визнавався банкрутом, не був ліквідований, був платником податку на додану вартість. Зазначені обставини спростовують доводи податкового органу про відсутність об'єкту оподаткування за спірними господарськими операціями. Відповідачем не спростований факт того, що контрагент позивача на момент укладання договору та складання податкових накладних включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, мав статус платника податку на додану вартість, тому формування позивачем податкового кредиту на підставі податкових накладних, виданих ТОВ «Фотурн», є правомірним.

Судова колегія зауважує, що невиконання контрагентом своїх зобов'язань по сплаті податку до бюджету тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування і має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Сукупність досліджених судом апеляційної інстанції доказів дає підстави для висновку, що обставини одержання позивачем економічного ефекту за наслідками придбання послуг не спростовано актом перевірки та підтверджується доказами, які містяться в матеріалах справи.

Таким чином, колегія суддів вважає, що висновки відповідача, викладені в акті перевірки, є необґрунтованими, відповідно є протиправним збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість та нарахування штрафних (фінансових) санкцій спірним податковим повідомленням-рішенням, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 94 КАС України на користь позивача підлягають стягнення судові витрати.

З урахуванням викладеного колегія суддів прийшла до висновку, що судом першої інстанції неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, висновок суду першої інстанції не відповідає обставинам справи, що є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення.

Керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 159, 160, 195, 198, 202, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу самозайнятої особи ОСОБА_3 на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 18.12.2015 р. в справі № 808/1318/15 задовольнити.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 18.12.2015 р. в справі № 808/1318/15 за позовом самозайнятої особи ОСОБА_3 до Токмацької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізької області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень скасувати.

Прийняти в справі № 808/1318/15 нову постанову.

Позов самозайнятої особи ОСОБА_3 до Токмацької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізької області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0013611702/2015/К/08-33-17-216, прийняте Токмацькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Запорізькій області 16.12.2014 р., про застосування до самозайнятої особи ОСОБА_3 штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 510 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0013591702/2012/К/08-33-17-216, прийняте Токмацькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Запорізькій області 16.12.2014 р., про збільшення самозайнятій особі ОСОБА_3 суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 24646,25 грн., в тому числі за основним платежем - 19717 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 4929,25 грн.

Стягнути на користь самозайнятої особи ОСОБА_3 з бюджетних асигнувань Токмаціької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2192 (дві тисячі сто дев'яносто дві) грн. 41 коп.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі.

Повний текст постанови складений 26.04.2016 р.

Головуючий: В.А. Шальєва

Суддя: С.В. Білак

Суддя: Н.А. Олефіренко