Ухвала суду № 57372579, 25.04.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

25 квітня 2016 рокусправа № 808/4999/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Шальєвої В.А.

суддів: Білак С.В. Олефіренко Н.А.

секретар судового засідання: Царьова Н.П.

за участі представника позивача Мушер О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду за адресою: м. Дніпропетровськ, пр. імені Газети «Правда», 29, апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 27.01.2016 р. в справі № 808/4999/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «ДДС» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «ДДС» звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя) про скасування податкового повідомлення-рішення від 13.07.2015 р. № 0001032201 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість на 151323 грн.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 27.01.2016 р. позов задоволено.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати постанову, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову через порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи. Апеляційна скарга фактично обґрунтована положеннями акту перевірки та доводами заперечень. Апелянт вказує на неврахування судом першої інстанції того факту, що в ході перевірки встановлено, що за період серпень, вересень, жовтень та листопад 2014 року позивачем відображено в реєстрі отриманих податкових накладних та включено до складу податкового кредиту з податку на додану вартість податкові накладні, перелік яких наведено на стор. 56 акту перевірки. Позивачем 19.02.2015 р. та 20.02.2015 р. надано уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок по деклараціям за серпень 2014 р. - листопад 2014 р. із зменшенням податкового кредиту по податковим накладним, перелік з назвою контрагентів яких зазначено на стор. 57 акту перевірки, який в подальшому включено до складу податкового кредиту грудня 2014 р. та задекларовано в зарахування від'ємного значення різниці поточного звітного періоду (грудень 2014 року) у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість. По поданим деклараціям з податку на додану вартість за листопад, грудень 2014 року проведено камеральну перевірку та зменшено суму від'ємного значення, зарахованого у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 157601 грн. До перевірки надано вказані податкові накладні із зазначенням дати їх отримання - 31.12.2014 р., однак, відсутнє будь-яке документальне підтвердження фактичного отримання накладних саме 31.12.2014 р. Апелянт вважає неналежним доказом дати отримання податкових накладних журнал реєстрації вхідної кореспонденції та зазначає, що належним доказом є відмітки засобів поштового зв'язку, штампів, конвертів та інше. Підприємство не подавало заяви про відмову постачальників надати податкові накладні (додаток 8 до Декларації з податку на додану вартість), що свідчить про отримання підприємством податкових накладних 31.08.2014 р., 30.09.2014 р., 31.10.2014 р. та 30.11.2014 р., що відображено в реєстрах отриманих податкових накладних та податковій декларації з податку на додану вартість за період серпень, вересень, жовтень та листопад 2014 року. Тому апелянт вважає, що перевіркою встановлено неправомірне формування податкового кредиту по податковим накладним, які були виписані у минулих податкових періодах, для погашення податкового боргу, який виник за рахунок акту документальної позапланової виїзної перевірки №148/08-30-22-11/37167392 від 02.10.2014 р.

До судового засідання представник відповідача не з'явився, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлений належним, у зв'язку з чим колегія суддів визнала за можливе здійснити апеляційний перегляд справи за відсутності представника відповідача.

Представник позивача в судовому засіданні просив в задоволенні апеляційної скарги відмовити.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши доводи апеляційної скарги матеріалами справи, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя проведена документальна виїзна позапланова перевірка TOB «Компанія «ДДС» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2012 р. по 31.12.2014 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 р. по 31.12.2014 р., за результатами якої складено акт від 22.06.2015 р. №57/22-01/37167392, в якому зазначено про встановлення порушень пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п. 198.6 ст. 198, п. 200.2 ст. 200, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, в частині від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 151323,00 грн. за грудень 2014 р.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001032201 від 13.07.2015 р. про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 151323,00 грн.

Підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення є висновок контролюючого органу про неправомірне включення до складу податкового кредиту за грудень 2014 р. суми у розмірі 221101 грн. за податковими накладними, отриманими в минулих періодах, що призвело до завищення податкового кредиту.

19.02.2015 р. позивачем подано до ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість за грудень 2014 р., яким задеклароване від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту у розмірі 159717 грн. У рядку 20.1 цього розрахунку відповідно до вимог п. 200.3 Податкового кодексу України розмір від'ємного значення зараховано у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 157601 грн., який виник на підставі податкових повідомлень-рішень № 0001982211 від 05.11.2014 р. та № 0001962211 від 04.11.2014 р.

У додатку 5 до вказаного уточнюючого розрахунку наведено перелік податкових накладних, отриманих підприємством у грудні 2014 р., період складання яких становить березень, травень, вересень, жовтень та листопад 2014 року. Зазначені податкові накладні включено до порції 2 Реєстру виданих та отриманих податкових накладних за грудень 2014 р.

Первинне включення наведених у реєстрі податкових накладних за грудень 2014 р. до декларацій серпня, вересня, жовтня та листопада 2014 р. проведено на підставі документів, оформлених з помилками. Належним чином оформлені податкові накладні отримані позивачем у грудні 2014 р.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з підтвердження належними доказами отримання позивачем податкових накладних у грудні 2014 р., що обумовило правомірність формування від'ємного значення суми податку на додану вартість у уточнюючому розрахунку.

Колегія суддів вважає такий висновок обґрунтованим, з огляду на наступне.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 201.1. ст. 201 Податкового кодексу платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів:

а) у паперовому вигляді;

б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата виписування податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

ґ) місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку;

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

и) вид цивільно-правового договору;

і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

За приписами п. 201.10. ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. Таке право зберігається за ним протягом 60 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або порушено порядок її заповнення та/або порядок реєстрації в Єдиному реєстрі. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Відповідно до п. 2.15 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995 р., первинні документи підлягають обов'язковій перевірці (в межах компетенції) працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству у сфері бухгалтерського обліку, логічна ув'язка окремих показників. У разі виявлення невідповідності первинного документа вимогам законодавства у сфері бухгалтерського обліку такі документи з письмовим обґрунтуванням передаються керівнику підприємства, установи. До окремого письмового рішення керівника такі документи не приймаються до виконання.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Пунктом 50.1 статті 50 Податкового кодексу України передбачено, що разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Як правильно встановлено судом першої інстанції, позивач в результаті виявлення помилок у раніше поданій звітності з податку на додану вартість мав право подати уточнюючі розрахунки зі зміною розміру податкового кредиту.

На виконання вимог п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України та відповідно до п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України позивачем подано уточнюючий розрахунок до декларацій з податку на додану вартість за серпень, вересень, жовтень та листопад 2014 р. у зв'язку з виключенням зі складу податкового кредиту вказаних податкових періодів сум податку на додану вартість за неправильно заповненими податковими накладними, які не можуть бути підставою для отримання податкового кредиту. Цими розрахунками платником зменшено суму податкового кредиту за серпень 2014 р. на 32887,00 грн., за вересень 2014 р. на 152260,00 грн., за жовтень 2014 р. на 25744,00 грн., за листопад на 16314,00 грн. Загальна сума зменшення податкового кредиту становить 229496,00 грн.

Уточнюючим розрахунком за грудень 2014 р. платником збільшена сума податкового кредиту на 221859,00 грн. у зв'язку з включенням до його складу сум податку на додану вартість за податковими накладними, складеними відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, що були виписані у минулих періодах та отримані позивачем у грудні 2014 р. Частина цього податкового кредиту у сумі 157601,00 грн. зарахована позивачем у погашення податкового боргу.

Отримання належним чином оформлених податкових накладних саме у грудні 2014 р. підтверджено журналом реєстрації вхідної кореспонденції ТОВ «Компанія «ДДС».

Доводи апелянта про те, що такий журнал є неналежним доказом отримання податкових накладних саме у грудні 2014 р., колегія суддів вважає необґрунтованими.

Так, порядок прийняття та реєстрації вхідної кореспонденції в ТОВ «Компанія «ДДС», в тому числі податкових накладних, регламентовано Положенням про порядок організації документообігу та виконання документів ТОВ «Компанія «ДДС» від 11.01.2013 р., яке затверджено керівником підприємства. Внутрішній документ розроблено на базі Інструкції з діловодства в міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади № 1242 от 30.11.2011 р. та ДСТУ 4163-2003 «Державна уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів», тому є правильним висновок суду, що внесення запису до вказаного журналу є належним підтвердженням дати отримання податкових накладних підприємством.

Інші доводи апелянта не спростовують висновків суду першої інстанції.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційних скарг та скасування постанови не вбачається.

Ухвалою судді-доповідача про відкриття апеляційного провадження у справі відстрочено апелянту сплату судового збору до вирішення справи по суті, у зв'язку з чим відповідно до ст. ст. 88, 94 КАС України з відповідача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3329,11 грн.

Керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 159, 160, 195, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 27.01.2016 р. в справі № 808/4999/15 залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 27.01.2016 р. в справі № 808/4999/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «ДДС» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області про скасування податкового повідомлення-рішення, залишити без змін.

Стягнути на рахунок спеціального фонду Державного бюджету України (Отримувач: УДКСУ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області, рахунок отримувача: 31217206781004; КБКД 22030101; Код з ЄРДПОУ: 37989274; Банк отримувача: ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області м. Дніпропетровська; Код банку отримувача (МФО): 805012) з бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області (код ЄДРПОУ 39487856), що розташована у м. Запоріжжі, по вул. Брюллова, 4, судовий збір у розмірі 3329 (три тисячі триста двадцять дев'ять) грн. 11 коп.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі.

Повний текст ухвали складений 26.04.2016 р.

Головуючий: В.А. Шальєва

Суддя: С.В. Білак

Суддя: Н.А. Олефіренко