Ухвала суду № 57372296, 26.04.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/13764/15 Головуючий у 1-й інстанції: Федорчук А.Б. Суддя-доповідач: Шелест С.Б.

У Х В А Л А

Іменем України

26 квітня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуюча суддя: Шелест С.Б.

Судді: Глущенко Я.Б., Пилипенко О.Є.

секретаря судового засідання: Кравченко Л.А.

За участі:

представників позивача: Ткаченко Р.В.; Бурян І.В.; Сокуров Я.В.;

представника відповідача: Корчук Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Охоронна агенція «Сердолік» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.01.16р. у справі №826/13764/15 у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Охоронна агенція «Сердолік» до Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень

у с т а н о в и в:

Позивач звернувся з позовом до суду про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 27.01.15р. №0000632204 та №0000642204.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.01.16р. у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаною постановою, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просить суд скасувати постанову з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Свої вимоги апелянт мотивує тим, що його господарські операції з ТОВ «ІНТРО ГРУП» були спрямовані на реальне настання правових наслідків.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу позивача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як свідчать обставини справи та встановлено судом першої інстанції, ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «ІНТРО ГРУП» за період з 01.01.13р. по 31.01.14р., за результатами якої складено акт від 30.12.14р. №1456/26-54-22-04-07/34891928.

На підставі акта перевірки, відповідачем прийняті податкові повідомлення - рішення від 27.01.15р.:

№0000632204, яким збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на суму 1 265 331,25 грн., в т.ч. основний платіж - 1 012 265 грн.; штрафні (фінансові) санкції - 253 066,25 грн.;

№0000642204, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 1 096 178,75 грн., в т.ч. основний платіж - 876 943 грн.; штрафні (фінансові) санкції - 219 235,75 грн.

Підставою для винесення спірних податкових повідомлень - рішень слугував висновок податкового органу про порушення вимог:

п.198.1, п.198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся на суму 1 012 265 грн., в т.ч. по періодах: за травень 2013 року в сумі 111 667 грн., за червень 2013 року 126 555 грн., за липень 2013 року в сумі 138 210 грн., за серпень 2013 року в сумі 142 500 грн., за вересень 2013 року в сумі 110 833 грн., за жовтень 2013 року в сумі 72 333 грн., за листопад 2013 року в сумі 106 083 грн., за грудень 2013 року 99 417 грн., за січень 2014 року в сумі 96 917 грн., за лютий 2014 року 7 750 грн.;

п.138.1, п.138.2 ст.138,п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді що перевірявся на суму 876 943 грн., у т.ч.: за 2013 рік в сумі 876 943 грн.

Такий висновок податкового органу ґрунтується на тому, що за інформацією встановленою Актом від 03.04.14р. №1018/26-55-22-07/38488873 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ІНТРО ГРУП» щодо підтвердження господарських відносин платниками податків за період з 01.01.14р. по 28.02.14р.» засновником, директором та головним бухгалтером був ОСОБА_1 У ході аналізу податкової звітності ТОВ «ІНТРО ГРУП» відсутня будь-яка інформація про наявні складські приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства.

СУ ФР ГУ Міндоходів у м. Києві проводиться судове розслідування по матеріалах, які внесено до ЄДР під №32014100000000051 за фактом незаконного нарахування податкового кредиту з ПДВ у зв'язку з нібито здійсненими фінансово-господарськими операціями з реально діючим СПД підприємствами, які містять ознаки фіктивних в т.ч. і ТОВ «ІНТРО ГРУП», що призвело до несплати податків в особливо великих розмірах.

Відтак, за висновком податкового органу, взаємовідносини між позивачем та ТОВ «ІНТРО ГРУП» є нічим іншим як проведення транзитних фінансових потоків спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які виконують свої податкові зобов'язання, з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, які не мають реального товарного характеру.

Від СВ Дніпровського РУ ГУ МВС України в м. Києві листом від 15.10.14р. №48/2688 отримано: постанову слідчого СВ Дніпровського РУ ГУ МВС України в м. Києві Клименка А.П. (кримінальне провадження №42014100040000196 від 20.07.14р. передбаченого ст. 205 ч.1 КК України, у якій зазначено, що в ході досудового розслідування встановлено, що невстановлені досудовим розслідуванням особи використовуючи реквізити ОСОБА_8 створили ТОВ «ІНТРО ГРУП», з метою прикриття незаконної діяльності, тобто фіктивне підприємство; протокол допиту свідка від 28.07.14р. громадянки України ОСОБА_8, у якій зазначено про те, що вона не причетна до створення підприємства та до його фінансово-господарської діяльності.

За вказаних обставин, податковим органом зроблено висновок про те, що ТОВ «ІНТРО ГРУП» не мало необхідних умов для здійснення господарської діяльності в частині купівлі, продажу, зберігання та відвантаження товарно-матеріальних цінностей та надання послуг чи здіснення робіт в силу відсутності відповідного персоналу, транспортних засобів, приміщень та матеріальних ресурсів, при значних обсягах купівлі та реалізації товарів (робіт, послуг).

Окрім того, податковий орган посилався й на ту обставину, що первинні документи не розкривають змісту та обсягу господарських операцій з метою їх придбання в цілях господарської діяльності позивача, а відтак такі документи не можуть слугувати належною підставою для відображення у податковому обліку платника податків.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що господарські операції позивача з його контрагентом ТОВ «ІНТРО ГРУП» не були спрямовані на реальне настання правових наслідків.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходить з наступного.

Принцип офіційного з'ясування обставин справи, передбачений частинами четвертою та п'ятою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає вжиття судом передбачених законом заходів, необхідних для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Задля вжиття належних заходів із метою встановлення обставин щодо формування позивачем за результатами господарської діяльності з вищевказаним контрагентом податкового обліку, апеляційним судом згідно з ухвалою від 05.04.16р. було витребувано у податкового органу додаткові докази у справі.

Відповідно до ст.195 КАС України, суд апеляційної інстанції може дослідити докази, які не досліджувалися у суді першої інстанції, з власної ініціативи або за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до суду першої інстанції або необґрунтованим відхилення їх судом першої інстанції. Суд апеляційної інстанції може дослідити також докази, які досліджувалися судом першої інстанції з порушенням вимог цього Кодексу.

Дослідивши подані податковим органом докази, у їх сукупності із доказами, що у матеріалах справи, колегія суддів виходить з наступного.

Статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (надалі - Закону N 996-XIV) визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, податкові накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону N 996-XIV господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Так, відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 Закону N 996-XIV).

Отже, наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати податковий облік у зв'язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) та на підставі відповідних розрахункових, платіжних та інших документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

При цьому, наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.

Як вбачається з матеріалів справи, основним видом діяльності позивача за КВЕД є: діяльність приватних охоронних служб.

Судом першої інстанції встановлено, що у перевіряємому періоді між позивачем та ТОВ «ІНТРО ГРУП» були укладені договори про надання інформаційно-консультаційних послуг: №0513 від 01.05.13р.; №0613 від 01.06.13р.; №1613 від 01.06.13р.; №0713 від 01.07.13р; №0813 від 01.08.13р.; №0913 від 01.09.13р.; №1013 від 01.10.13р.; №1113 від 01.11.13р.; №1213 від 01.12.2013 року, які є ідентичними за своїм змістом.

Відповідно до умов вказаних договорів, Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобов'язання надати Замовнику інформаційно-консультаційні послуги в обсязі та на умовах, передбачених Даним Договором.

Згідно п. 2.1 - п. 2.2 Договорів, Виконавець бере на себе виконання наступної інформаційно-консультаційної роботи:

виконавець бере на себе зобов'язання надавати персоналу Замовника консультації з питань бухгалтерського обліку та податкової політики компанії; крім того, один раз на місяць Виконавець робить та передає Замовнику моніторинг законодавства по питанням пов'язаним з господарською діяльністю Замовника;

мета надання консультаційних послуг - виказування незалежної професійної думки у формі порад та роз'яснень економіко-правових ситуацій, які виникають (виникли, плануються, передбачаються) в ході діяльності Замовника;

консультаційні послуги надаються Замовнику за його письмовим або усним запитом;

корекція стратегії діючого бізнесу в умовах економічної кризи;

корекція цінової політики підприємства в умовах економічної кризи;

розробка стратегії управління прибутком та грошовими потоками під час економічної кризи;

впровадження системи економічної безпеки;

операційний консалтинг поточних проблем;

корекція організаційної структури підприємства з метою скорочення витрат на персонал та збільшення продуктивності, бере участь у підготовці та укладенні різного роду договорів, що укладаються Замовником з іншими підприємствами та громадянами, надає допомогу щодо організації контролю за виконанням цих договорів;

інформує Замовника про нове законодавство, організує вивчення керівними працівниками та спеціалістами Замовника нормативних актів, що стосуються їхньої діяльності, регулярно здійснює особистий прийом працівників Замовника та консультує їх з правових питань;

перевіряє відповідність вимогам законодавства внутрішніх документів Замовника, надає допомогу Замовника з підготовки та правильного оформлення зазначених документів. При виконанні зазначених у п.2.1 обов'язків Виконавець керується чинним законодавством і Даним Договором та може залучати до виконання цього Договору сторонні організації.

Відповідно до п. 3, п. 5 Договорів, Замовник зобов'язується: а) своєчасно забезпечувати Виконавця всім необхідним для виконання даних йому доручень, передбачених Даним Договором, у тому числі документами в потрібній кількості примірників, нормативними актами, що регулюють діяльність Замовника; б) оплатити послуги Виконавця. Виконавець надає Замовнику Акт виконаних робіт, у якому приводиться вартість наданих Виконавцем послуг згідно цього Договору. Замовник зобов'язаний підписати Акт виконаних робіт протягом 3-х робочих днів з моменту отримання чи у той же строк направши Виконавцю мотивовану відмову.

Позивачем надано суду копії податкових накладних та акти здачі-прийняття робіт (надання послуг).

Позивачем також було надано листи про звернення до контрагента з проханням розроблення договору охорони, надання консультацій щодо податкового законодавства та проведення певних тендерних торгів.

Дослідивши подані позивачем документи в цілях з'ясування доводів про правомірність формування ним податкового обліку за господарськими відносинами з ТОВ «ІНТРО ГРУП», колегія зазначає, що наявність лише податкових накладних та актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) не є достатніми докази товарності господарських операцій, за відсутності інших документів, які відображають реальність таких операцій, з врахуванням технічних та трудових ресурсів та за відсутності інших ознак здійснення контрагентом позивача господарської діяльності.

Більше того, наявні у матеріалах справи податкові накладні та акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) містять лише загальну назву - інформаційно-консультативні послуги, без розкриття змісту та обсягу таких послуг в цілях господарської діяльності позивача. Таким чином, ці документи не можна вважати такими, що містять відомості про господарські операції та підтверджують її здійснення в цілях відображення у податковому обліку платника податків, як то передбачено Законом.

Щодо інших поданих позивачем доказів як-то: листи про звернення до контрагента з проханням розроблення договору охорони, надання консультацій щодо податкового законодавства та проведення певних тендерних торгів, колегія суддів звертає увагу на те, що такі документи не підтверджують реальність господарських операцій, з огляду на те, що в листах, які надані позивачем, відсутні докази передання (надсилання) контрагенту даних запитів на отримання певних консультацій, а в звітах відсутні документи, а міститься виключно пояснення з ЛІГА.net., яка є загально доступною для всіх, що в свою чергу не може підтверджувати надання інформаційно-консультаційних послуг саме ТОВ «ІНТРО ГРУП».

Позивачем жодними доказами не спростовані встановлені вище обставини.

Більш того, позивачем не надано документального підтвердження необхідності придбання інформаційно-консультативних послуг у таких об'ємах та ділової мети придбання таких послуг. Також матеріали справи не містять інформації використання отриманих послуг в безпосередній господарській діяльності позивача.

Колегія суддів зазначає, що інформація, яка міститься в документах первинного обліку, в силу норми частини другої ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» є підставою для податкового обліку лише за умови, що вона відповідає дійсності. Поряд з цим самі лише первинні документи, податкові накладні не можуть бути свідченням фактичного виконання операцій з надання послуг за наявності у справі обставин, які виключають можливість здійснення таких послуг між суб'єктами, вказаними в цих документах як замовник та виконавець. Такими обставинами є відсутність у ТОВ «ІНТРО ГРУП» матеріально-технічної бази, трудових ресурсів, як власних, так і залучених, об'єктивно необхідних для виконання взятих на себе за укладеними з позивачем правочинами зобов'язань з надання інформаційно-технічних послуг.

Окрім того, колегія суддів звертає увагу на те, що ТОВ «ІНТРО ГРУП» надавало послуги, які не відповідають видам діяльності підприємства згідно з КВЕД, оскільки з наявної в матеріалах справи довідки з ЄДРПОУ серії АА №889556 вбачається, що основними видами діяльності вказаного контрагента є: будівництво житлових і нежитлових будівель; будівництво доріг і автострад; будівництво споруд електропостачання та телекомунікацій; організація будівництва будівель; інша допоміжна діяльність у сфері транспорту; неспеціалізована оптова торгівля.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, висловленій в постанові від 27.03.12р. у справі за позовом ПП «Ангара» до ДПІ у Печерському районі м. Києва, Головного управління Державного казначейства України в м. Києві про скасування податкового повідомлення-рішення та стягнення бюджетного відшкодування, надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом. Про необґрунтованість податкової вигоди можуть свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема про наявність таких обставин: неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться постачальником послуг, підприємницької діяльності; відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у зв'язку з відсутністю управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів; облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, якщо для такого виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій; відсутність первинних документів обліку.

У постанові Верховного Суду України від 22.09.15р. у справі за позовом ТОВ «Ампір СВ» до ДПІ у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, Верховний Суд України вказав, що обов'язковою умовою виникнення у платника права на податковий кредит є реальне здійснення операцій з придбання товарів (послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях, а також оформлення таких операцій всіма необхідними документами первинного бухгалтерського обліку. Наявність формально оформлених (складених) первинних документів та/або сплати грошових коштів не може слугувати підставою для формування податкового кредиту за відсутності факту придбання товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 244-2 КАС України, суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Позивачем не надано документального підтвердження тих обставин та відносин, які супроводжують фактичне виконання такого роду операцій та у сукупності підтверджують їх реальне виконання, а відтак, і не доведено того, що обумовлені правочинами послуги надавались саме цим контрагентом.

З матеріалів справи вбачається, що СУ ФР ГУ Міндоходів у м. Києві проводиться судове розслідування по матеріалах, які внесено до ЄДР під №32014100000000051 за фактом незаконного нарахування податкового кредиту з ПДВ у зв'язку з нібито здійсненими фінансово-господарськими операціями з реально діючим СПД підприємствами, які містять ознаки фіктивних в т.ч. і ТОВ «ІНТРО ГРУП», що призвело до несплати податків в особливо великих розмірах.

Як встановлено колегією суддів, у податкового органу відсутні дані щодо результатів вказаного кримінального провадження. Разом з тим, з урахуванням положень п.86.9 ст. 86 Податкового кодексу України, у редакції чинній з 04.01.13р. обмеження щодо прийняття податкових повідомлень - рішень після отримання судового рішення у кримінальній справі з 04.01.13р. стосується лише випадків порушення кримінального провадження відносно посадових осіб платника податків. Отже, вказана обставина не перешкоджає прийняттю податкових повідомлень-рішень відповідно позивача, за наявності встановлених перевіркою порушень вимог податкового законодавства.

Покликання апелянта на те, що акт від 03.04.14р. №1018/26-55-22-07/38488873 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ІНТРО ГРУП» не є належним доказом, оскільки охоплює перевіряємий у позивача період лише частково - не спростовує доводів податкового органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства, у зв'язку з відображенням у податковому обліку платника податків первинних документів, що не відповідають закону, не розкривають змісту та обсягу спірних господарських операцій з метою їх використання у господарській діяльності позивача.

Приймаючи до уваги те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду доводами апелянта не спростовані, підстави для задоволення апеляційної скарги - відсутні.

Керуючись ст.ст.195, 196, 200, 205, 206 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд

у х в а л и в:

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Охоронна агенція «Сердолік» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.01.16р. у справі №826/13764/15 - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.01.16р. у справі №826/13764/15 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуюча суддя Шелест С.Б.

Судді : Глущенко Я.Б.

Пилипенко О.Є.

Повний текст ухвали складений: 26.04.16р.

Головуючий суддя Шелест С.Б.

Судді: Пилипенко О.Є.

Глущенко Я.Б.