Ухвала суду № 57372287, 19.04.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/26484/15 Головуючий у 1-й інстанції: Іщук І.О. Суддя-доповідач: Грищенко Т.М.

У Х В А Л А

Іменем України

19 квітня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Грищенко Т.М.,

суддів Лічевецького І.О., Мацедонської В.Е.,

при секретарі Киш С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, згідно ч.1 ст. 41 КАС України, апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 березня 2016 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у м. Києві, старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у м. Києві Медведєвої Олени Олегівни, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" про визнання незаконною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у м. Києві, старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у м. Києві Медведєвої Олени Олегівни, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" про визнання незаконною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 14.10.2015 року, винесену старшим державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у м. Києві Медведєвою Оленою Олегівною (ВП №49047270) за виконавчим написом №1332 від 18.09.2013 року, виданим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пономарьовим Володимиром Юрійовичем про звернення стягнення на квартиру АДРЕСА_1, яка належить на праві власності ОСОБА_2.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 березня 2016 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити адміністративний позов в повному обсязі. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 18.09.2013 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пономарьовим Володимиром Юрійовичем на підставі заяви ТОВ "Кредитні ініціативи" було вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №1332 про звернення стягнення на квартиру АДРЕСА_1, яка належить на праві власності ОСОБА_2.

14.10.2015 року старшим державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у м. Києві Медведєвою Оленою Олегівною була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження.

Копію постанови про відкриття виконавчого провадження від 14.10.2015 року позивач отримав 27.11.2015 року, що підтверджується листом Лівобережного поштамту Київської міської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" від 02.12.2015 року №31/52-Д-І-1220.

Вважаючи, що відповідач неправомірно прийняв оскаржувану постанову про відкриття виконавчого провадження, позивач звернувся з позовом до суду.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія Київського апеляційного адміністративного суду зазначає наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною 2 ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України «Про державну виконавчу службу».

Примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом (ч.1 ст. 17 Закону України «Про виконавче провадження»).

У п. 4 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про виконавче провадження» зазначено, що відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи як виконавчі написи нотаріусів.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.22 Закону України «Про виконавче провадження» інші виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання протягом року, якщо інше не передбачено законом.

Згідно п.3 ч.2 ст.22 Закону України «Про виконавче провадження» строки, зазначені у частині першій цієї статті, встановлюються для інших виконавчих документів з наступного дня після набрання ними юридичної сили, якщо інше не передбачено законом.

З урахуванням викладених норм, виконавчі написи нотаріусів, можуть бути пред'явлені до виконання протягом року, починаючи з наступного дня після набрання ними юридичної сили.

За правилами ст. 91 Закону України "Про нотаріат" виконавчий напис може бути пред'явлено до примусового виконання протягом одного року з моменту його вчинення.

Вказані норми кореспондуються з п.п.9.1 п.9 глави 16 «Вчинення виконавчих написів» Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 року №296/5, у якому зазначено, що виконавчий напис, за яким стягувачем або боржником є фізична особа, може бути пред'явлений до примусового виконання протягом року з моменту вчинення виконавчого напису.

Відповідно до ч.1 ст.19 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону: за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення; за заявою прокурора у випадках представництва інтересів громадянина або держави в суді; у разі якщо виконавчий лист надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду в порядку, встановленому законом; в інших передбачених законом випадках.

Крім того, слід зазначити, що виконавчий напис №1332, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пономарьовим Володимиром Юрійовичем набрав юридичної сили 18.09.2013 року, про що зазначено у виконавчому написі та в постанові про відкриття виконавчого провадження від 14.10.2015 року.

Стягувачем заяву на примусове виконання відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у м. Києві подано 05.10.2015 року, про що зазначено в постанові про відкриття виконавчого провадження від 14.10.2015 року.

З вищезазначеного вбачається, що з моменту набрання юридичної сили виконавчим написом №1332 від 18.09.2013 року і до дня звернення представника стягувача - TOB «Кредитні ініціативи» із заявою на примусове виконання до ВДВС Дарницького РУЮ у м. Києві 05.10.2015 року та винесення державним виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження від 14.10.2015 року минуло більше ніж 2 роки.

Однак, відповідно до ст. 1 Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" : не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із статтею 4 Закону України "Про заставу" та/або предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України "Про іпотеку", якщо і таке майно виступає як забезпечення зобов'язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України ь іноземній валюті, та за умови, що: таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об'єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно; загальна площа такого нерухомого житлового майна (об'єкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140 кв. метрів для квартири та 250 кв. метрів для житлового будинку.

Згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Інформаційної довідки з Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна в порядку доступу державних виконавців - іншої інформації щодо нерухомого майна не знайдено, а тому 14.01.2016 державним виконавцем була винесена постанова про повернення виконавчого документа стягувачеві на підставі п. 9 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження».

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для зміни або скасування постанови суду.

Згідно ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 41, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 березня 2016 р. - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Т.М.Грищенко

Судді І.О.Лічевецький

В.Е.Мацедонська

Повний текст рішення виготовлено 25.04.2016 р.

Головуючий суддя Грищенко Т.М.

Судді: Мацедонська В.Е.

Лічевецький І.О.