Постанова № 57372265, 20.04.2016, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2016 року справа № 823/245/16

м. Черкаси

15 год. 22 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Каліновської А.В.,

при секретарі судового засідання - Шалько І.П.,

за участю:

представника позивача - Кирмана О. Д.,

представника відповідача - Павленко М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Машбуд-Черкаси» до державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в Черкаський окружний адміністративний суд з вищезазначеним адміністративним позовом, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області від 05.11.2015 №0002002301 та №0001992301.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач помилково дійшов висновку про порушення позивачем вимог податкового законодавства, оскільки з контрагентами ТОВ «Евертон-2012», ТОВ «Креатив-Тезно», ТОВ «Ост Креатив Груп» та ТОВ «Роял-Стоун» здійснені реальні господарські операції, на підтвердження позивачем надані всі первинні документи. Крім того, невиконання вказаними контрагентами своїх податкових зобов'язань не може мати негативний наслідок для саме для позивача. Крім того, позивачем надані первинні бухгалтерські документи подальшої реалізації товарів, які були придбані у вищезгаданих контрагентів. Представник позивача зазначає, що висновки акту перевірки не відповідають нормам чинного законодавства, базуються на припущеннях і не підтверджуються доказами.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав в повному обсязі з підстав зазначених вище.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, просив у задоволенні позову відмовити повністю, з огляду на те, що позивачем занижено податок на додаток на додану вартість на загальну суму 42726 грн. 00 коп. та занижено суму податку на прибуток у розмірі 38803 грн., у зв'язку із відсутністю між позивачем та його контрагентами реального здійснення господарських операцій, оскільки надані представником позивача до суду документи не підтверджують реальності здійснення господарських операцій позивача з ПП "Черкасибудресурси". Також представник відповідача зазначив, що ТОВ «Евертон-2012», ТОВ «Креатив-Тезно», ТОВ «Ост Креатив Груп» та ТОВ «Роял-Стоун» протягом фінансово-господарської діяльності відобрражалди у податкових звітностях операції з придбання цукру, борошна, яєць, курей, тощо, в той час як з позивачем відбулись операції з реалізації інших товарно-матеріальних цінностей, придбання яких у податковій звітності не відображено. Крім того, на перевезення ТМЦ, які були придбані позивачем у ТОВ «Ост Креатив Груп» надані товарно-транспортні накладні, в яких перевізником є ТОВ «Монада 2012» - у якого відсутні транспортні засоби. По взаємовідносинам позивача та ТОВ «Роял-Стоун» позивачем не надано товарно-транспортні накладні, що унеможливлює фактичне підтвердження переміщення товару між вказаними контрагентами.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю «Машбуд-Черкаси» зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Черкаської міської ради 18.06.2007 за №10261020000007931, ідентифікаційний код 35220836, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 02.03.2016 № 21743401, копія якого міститься у матеріалах адміністративної справи.

На підставі наказу ДПІ у м. Черкасах від 07.11.2014р. № 1867, направлення від 17.101.2015 № 1169, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VI, проведено позапланову виїзну документальну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Машбуд-Черкаси» з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведенні господарських взаємовідносин з ТОВ «Евертон-2012», ТОВ «Креатив-Тезно», ТОВ «Ост Креатив Груп» та ТОВ «Роял-Стоун» за період з 01.11.2013 по 31.03.2015. Результати перевірки оформлені актом від 22.10.2015 № 245/23-01-22-07/35220836.

За висновками вказаного акту, ТОВ «Машбуд-Черкаси» порушило вимоги п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 44.5 ст. 44 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся на загальну суму 42726 грн. та вимоги п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 1398.1 ст. 139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI, в результаті чого занижено податок на прибуток на суму 38803 грн.

На підставі вищезазначеного акта перевірки ДПІ у м. Черкасах винесені податкові повідомлення-рішення від 05.11.2015 №0002002301 та №0001992301.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Машбуд-Черкаси» не погоджуючись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями подало скарги до Головного управління ДФС у Черкаській області та Державної фіскальної служби України.

Рішенням Головного управління ДФС у Черкаській області від 17.12.2015 №25835/23-00-10-0210 та рішенням Державної фіскальної служби України від 17.02.2016 №3470/6/99-99-10-01-01-25 податкові повідомлення-рішення від 05.11.2015 №0002002301 та №0001992301 залишені без змін, а скарги позивача без задоволення.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд враховує, що питання, пов'язані з формуванням платником податку на прибуток і податку на додану вартість валових витрат та податкового кредиту, врегульовано ст.ст. 138, 139, 198 Податкового кодексу України.

Згідно з пунктом 138.1 статті 138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються, зокрема, із витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті.

За змістом підпункту 138.1.1 пункту 138.1 названої статті ПК України витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 138.2 статті 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

За приписами підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Підпунктом "а" пункту 198.1 статті 198 ПК України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

За змістом наведених правових норм витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактичні здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операцій, яка є підставою для формування податкового обліку платника.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

В інформаційному листі Вищого адміністративного суду від 01.11.2011р. №1936/11/13-11 зазначено, що документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються тощо. При цьому сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце. Водночас наявність формально

складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Як вбачається з матеріалів адміністративної справи, між позивачем та: ТОВ «Евертон-2012» укладено договір поставки від 05.06.2014 №05/06; ТОВ «Креатив-Техно» укладено договір поставки від 02.09.2014 №0209; ТОВ «Ост Креатив Груп» укладено договір поставки від 04.11.2013 №04/11-2; ТОВ «Роял-Стоун» укладено договір поставки від 21.07.2014 №21/07.

Виконання вказаних договірних зобов'язань підтверджується належним чином оформленими первинними бухгалтерськими та податковими документами, зокрема, це - податкові накладні, видаткові накладні, рахунки-фактури, платіжні доручення, специфікації та товарно-транспортні накладні.

Таким чином, у ТОВ «Машбуд-Черкаси» наявні та були надані для перевірки всі первинні облікові та податкові документи, з якими Податковий кодекс України, пов'язує право платника на формування податкового кредиту з ПДВ. Дані первинні документи не визнані недійсними, а тому вважаються належними доказами по справі.

Необґрунтованим є посилання відповідача на акт ДПІ у Деснянському р-ні ГУ Міндохордів у м. Києві від 23.07.2014 №320/26-52-01-11/38831841 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Ост Креатив Груп» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з жовтня 2013 року по червень 2014 року» та на акт ДПІ у Оболонському р-ні ГУ Міндохордів у м. Києві від 24.07.2014 №810/26-54-22-02/38511285 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Евертон-2012» щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платниками податків за період з 01.04.2013 по 30.06.2014» - як доказу заниження позивачем податку на додаток на додану вартість та податку на прибуток по взаємовідносинах позивача з вказаними контрагентами, оскільки порядок та спосіб виконання контрагентами позивача своїх зобов'язань, а також належне чи неналежне виконання контрагентами обов'язків, покладених на них законом як на суб'єктів господарювання - як то подача звітності, сплата податків та інше, не впливає на дійсність та значимість господарської операції для самого позивача.

Крім того, посилання відповідача на відсутність товарно-транспортних накладних, як належного доказу виконання договірних зобов'язань між позивачем та ТОВ «Роял-Стоун», а також відсутність у власності ТОВ «Монада 2012» транспортних засобів - не береться судом до уваги, оскільки відповідно до розділу 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні затверджених Наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997, товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу, а товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Згідно із п. 11.1, 11.3, 11.4, 11.5, 11.7 вказаних Правил, основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається. Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.

Разом з тим, вказані правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку валових витрат платників податку, а лише встановлюють права, обов'язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). При цьому, документи обумовлені вказаними правилами, зокрема, товарно-транспортна накладна та подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.

З огляду на викладене, суд наголошує, що відсутність товарно-транспортної накладної не може бути єдиною беззаперечною підставою для висновку про відсутність підтвердження реальності здійснення господарських операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей, оскільки, відповідною транспортною документацією обов'язково має бути підтверджено здійснення послуг з перевезення вантажів, а не факт придбання товару.

Слід наголосити, що перевіркою не встановлено факт безтоварності господарської операції з придбання позивачем товару (робіт, послуг) у вищезгаданих контрагентів. Зазначене надало позивачу підстави для формування податкового кредиту внаслідок придбання вказаних робіт (послуг) у відповідних податкових періодах.

Отже, фактичне виконання вказаних господарських операцій свідчить про їх наповненість належним юридичним змістом, що тягне за собою настання передбачених законом правових наслідків, зокрема, в частині оподаткування податком на додану вартість.

Суд звертає увагу, що позивачем використано у подальшій власній господарській діяльності придбаний товар у ТОВ «Евертон-2012», ТОВ «Креатив-Тезно», ТОВ «Ост Креатив Груп» та ТОВ «Роял-Стоун» - про що свідчить дійсність подальшого руху (реалізації) товарно-матеріальних цінностей з контрагентами-покупцями позивача, а саме: ТОВ «Укрпромпостач-95», ТОВ «КПК М'ясний Дім», ТОВ «МІК Мега», ПАТ «Чернігівська кондитерська фабрика «Стріла», ТОВ «Пирятинський делікатес», ТОВ «Глобинський м'ясокомбінат», ПАТ «Дубномолоко», ТОВ «Завод Мінімаш», ПП ОСОБА_3, ТОВ «Мілк Інгрідієнтс», ТОВ «Фірма «Гетьман», ТОВ «Андрушівський маслосирзавод», ТОВ «Лихачовський м'ясокомбінат», ТОВ «Красногірський олійний завод», ПАТ «Племзавод «Степной»,ПАТ «Агрокомбінат «Слобожанський», ТОВ «Ворожба», ТОВ «М'ясна ярмарка «Добриня-2007», ГТОВ «Росич», ПАТ «Івано-Франківський м'ясокомбінат», ТОВ «Ларан-07», ТОВ «Заготсервіс», ТОВ «Експортно-імпортна компанія», ТОВ «Балмолоко», ПП «Профіт ЮА», ПАТ «Тростянецький м'ясокомбінат», ТОВ «Промислово-торговельна група «Лінас», ТОВ «Агропром 2010», ТОВ «Бекон Січ», ТОВ «М'ясопереробне підприємство «Агроторговий Дім», ПП «Квік», ТОВ «Зелені лінії України», ТОВ «Птахокомплекс «Губин».

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Крім того, наявні в матеріалах адміністративної справи податкові накладні містять всі необхідні реквізити та оформлені належним чином, із акту перевірки вбачається, що порушень при їх оформленні в ході проведення перевірки не встановлено.

Таким чином, усі первинні документи позивача, оформлені у відповідності до вимог вищезазначених норм законодавства, а тому являються підставою для включення відповідних сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту.

Під час судового розгляду справи відповідачем не наведено жодних доводів та не подано будь-яких доказів, в розумінні статей 69, 70 КАС України, які б могли свідчити про наявність обставин, що виключають обґрунтованість заявленої позивачем податкової вигоди: безтоварний та/або фіктивний характер здійснених операцій, постійне придбання позивачем товару у посередників, контрагенти яких систематично протиправно не сплачували ПДВ до бюджету.

Отже, наявність у платника податку (позивача у справі) виданих йому податкових накладних є достатніми підставами для формування податкового кредиту, з урахуванням підтвердження реального здійснення господарської операції.

У свою чергу, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, враховуючи сукупність встановлених вище обставин справи, суд приходить до висновку про наявність факту здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами ТОВ «Евертон-2012», ТОВ «Креатив-Тезно», ТОВ «Ост Креатив Груп» та ТОВ «Роял-Стоун», а тому податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області від 05.11.2015 №0002002301 та №0001992301 є протиправним та підлягає скасуванню.

Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідач не довів правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення. Натомість позивач обґрунтував правомірність заявлених позовних вимог. За таких обставин суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до положень ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 14, 86, 94, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області від 05.11.2015 №0002002301 та №0001992301.

Стягнути з державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Машбуд-Черкаси» сплачений судовий збір в розмірі 1834 (одна тисяча вісімсот тридцять чотири) грн. 42 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня проголошення постанови. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя А.В. Каліновська

Повний текст рішення виготовлено 25 квітня 2016 року.