Постанова № 57372111, 21.04.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/24546/15 Головуючий у 1-й інстанції: Кузьменко В.А.

Суддя-доповідач: Бабенко К.А

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 квітня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Бабенка К.А., суддів: Кузьменко В.В., Степанюка А.Г., розглянувши адміністративну справу за апеляційною скаргою Одеської митниці Державної фіскальної служби України на Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 січня 2016 року у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "Індустріальні та дистрибуційні системи" до Одеської митниці Державної фіскальної служби України, Митного посту "Іллічівськ" Одеської митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправними дій, скасування Рішення та Картки відмови в прийнятті митної декларації, -

В С Т А Н О В И В:

У зв'язку з неприбуттям жодного з представників осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, відповідно до п. 2 частини першої ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 січня 2016 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Відповідачем - Одеською митницею Державної фіскальної служби України подано апеляційну скаргу, в якій він просить судове рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове судове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити у повному обсязі.

Згідно з частиною першою ст.195 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Як вбачається зі змісту апеляційної скарги, Відповідачем - Одеською митницею Державної фіскальної служби України фактично оскаржено судове рішення лише в частині задоволення адміністративного позову, у зв'язку з чим в апеляційному порядку переглядається судове рішення лише в частині, що оскаржується.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, судове рішення суду першої інстанції в його резолютивній частині змінити з наступних підстав.

Як вбачається з п. 1.1. Контракту №СТ20-001/1501 від 13 січня 2015 року (надалі - Контракт), копія якого наявна в матеріалах справи (а.с.55-62), укладеного між Позивачем, як Покупцем, та ТОВ «Аідіес Боржомі Грузія» (Грузія), як Продавцем, Продавець продає, а Покупець покупає окремими партіями товар в наступному асортименті: мінеральну воду «Боржомі» в скляних пляшках ємністю 0,33 л; мінеральну воду «Боржомі» в скляних пляшках ємністю 0,5 л; мінеральну воду «Боржомі» в РЕТ- пляшках ємністю 0,5 л; мінеральну воду «Боржомі» в РЕТ- пляшках ємністю 0,75 л на умовах СІР Одеса Західна згідно Інкотермс - 2010.

Пунктом 2.4. Контракту передбачено, що загальна його сума складає 50000000,00 дол. США (п'ятдесят мільйонів доларів США).

А пунктом 3.1. Контракту передбачено, що Покупець здійснює повну сплату кожної партії Товару протягом 75 днів з моменту митної очистки вантажу в м. Одеса Україна.

Відповідно до п. 6.1. Контракту, зокрема кожну упаковку Товару Продавець пакує в поліетиленову плівку.

Крім того, 02 березня 2015 року між Позивачем, як Покупцем, та ТОВ «Аідіес Боржомі Грузія» (Грузія), як Продавцем, укладено Додаткову угоду №1 до Контракту №СТ20-001/1501, копія якої також наявна в матеріалах справи (а.с.52-54), якою визначено (змінено) ціну товару при перевезенні у звичайних вагонах або контейнерах та яка складає: за одну скляну пляшку мінеральної води «Боржомі» ємністю 0,33 л - 0,37 доларів США; за одну скляну пляшку мінеральної води «Боржомі» ємністю 0,5 л - 0,44 доларів США; за одну РЕТ-пляшку мінеральної води «Боржомі» ємністю 0,5 л - 0,34 доларів США; за одну РЕТ-пляшку мінеральної води «Боржомі» ємністю 0,75 л - 0,50 доларів США.

Також, між Позивачем, як Довірителем, та Товариством з обмеженою відповідальністю «М енд С форвардинг Ко», як Повіреним, укладено Договір поруки №BU6-126 від 16 травня 2014 року, копія якого наявна в матеріалах справи (а.с.144-146), згідно з п. 1 якого, зокрема Повірений від імені та в інтересах Довірителя згідно з письмовими заявками останнього зобов'язується особисто здійснювати процедури декларування товарів та митних формальностей, у тому числі документальне оформлення митних декларацій, додаткових листів до них, інших документів, що необхідні для подальшого їх надання в митні установи, що перебувають на митній території України.

ТОВ «Аідіес Боржомі Грузія» (Грузія) здійснено поставку товару на митну територію України, для митного оформлення якого 01 липня 2015 року Товариством з обмеженою відповідальністю «М енд С форвардинг Ко» від імені та в інтересах Позивача надано Відповідачу - Одеській митниці Державної фіскальної служби України електронну митну декларацію №500040403/2015/002754, копія якої наявна в матеріалах справи (а.с.112-114). За зазначеною Декларацією митну вартість товару, що імпортується, визначено Повіреним Позивача за ціною Контракту та до неї додано: Картку обліку особи, яка здійснює операції з товарами №100/2012/0003919 від 16.11.2012 року; вагонну відомість № 71472 від 28.06.2015 року; Накладні ЦІМ/УМВС від 24.06.2015 року № В023104, № В023105, № В023106, від 25.06.2015 року № В023107, № В023108, № В023109, № В023110, № В023111, № В023112; Прайс-лист від 02.03.2015 року; передатну поїздну відомість (документ, який засвідчує факт передання товару/вантажу/ однією залізницею іншій) від 28.06.2015 року № 2; Рахунки-фактури від 24.06.2015 року №GE20150162, №GE20150162-І, №GE20150162-ІІ, №GE20150162-ІІІ, №GE20150163, №GE20150163-І, №GE20150163-ІІ, №GE20150163-ІІІ, №GE20150163-ІV, №GE20150163-V, №GE20150163-VІ; Пакувальні листи від 24.06.2015 року; Додаткову угоду №1 до Контракту №СТ20-001/1501; Контракт №СТ20-001/1501 від 13 січня 2015 року; Договір поруки №BU6-126 від 16 травня 2014 року; Висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією №11/653 від 04.06.2015 року; Розрахунок ціни (калькуляція) №LT32-589/1503 від 26.03.2015 року; Страховий поліс №00837 від 28.001.2015 року; інформацію про позитивні результати здійснення санітарно-епідеміологічного контролю товару № 2720 від 24.06.2015 року; інформацію про позитивні результати здійснення радіологічного контролю № 2720 від 24.06.2015 року; Сертифікати про походження товару форми СТ-1 від 24.06.2015 року №GEO 2015 01/001982, №GEO 2015 01/001983; копії митних декларацій країни відправлення від 25.06.2015 року № C1334, № С1338; Довіреності №№001, 003 від 13.01.2015 року (а.с. 20-78).

02 квітня 2015 року Відповідачем - Митним постом "Іллічівськ" Одеської митниці Державної фіскальної служби України оформлено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №500040403/2015/00021, копія якої наявна в матеріалах справи (а.с.17-19).

Для уточнення вартості задекларованого Позивачем товару, Відповідачем - Одеською митницею Державної фіскальної служби України запропоновано йому надати додаткові документи.

На виконання вимоги Відповідача - Одеської митниці Державної фіскальної служби України, Позивачем надано додаткові документи, а саме: Висновок експерта №ОЕ-8/81 від 20.03.2015, копія якого також наявна в матеріалах справи (а.с.188-189).

У зв'язку з тим, що надані Позивачем документи містять розбіжності та не містяться всі відомості щодо підтвердження числових значень складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, Відповідачем прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів від 01 липня 2015 року №500040403/2015/000015/2, копія якого також наявна в матеріалах справи (а.с.15-16).

Як зазначено в Рішенні Відповідача - Митного посту "Іллічівськ" Одеської митниці Державної фіскальної служби України, за результатом проведеної консультації між органом доходів і зборів та декларантом обрано метод визначення митної вартості - за ціною договору щодо ідентичних товарів. У органу ДФС наявна інформація щодо вартості операцій з ідентичними товарами (МД від 03.02.2015 року №500040403/2015/000472), тому, відповідно до ст. 59 Митного кодексу України можливо застосувати метод за ціною договору щодо ідентичних товарів.

Згідно зі ст. 49 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частини першої ст.51 Митного кодексу України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

А згідно з частиною другою ст.53 Митного кодексу України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до частини першої-третьої ст.54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості; контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу; за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою ст. 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Відповідно до частини першої-шостої ст. 57 Митного кодексу України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Згідно з частиною другою ст.58 Митного кодексу України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Відповідачем - Митним постом "Іллічівськ" Одеської митниці Державної фіскальної служби України в оскарженому Позивачем Рішенні зазначено, що Позивачем не надано на його вимогу доказів витрат за Контрактом та витрат на страхування відповідної поставки товару.

Проте, положення п. 3.1. Контракту надають право Позивачу здійснити повну сплату кожної партії Товару протягом 75 днів з моменту митної очистки вантажу в м. Одеса Україна, у зв'язку з чим станом на час здійснення митного оформлення 01 липня 2015 року товару у Позивача була відсутня можливість надати відповідні докази сплати коштів за Контрактом, оскільки фактично ці кошти сплачено ним 08 липня 2015 року, що підтверджується Платіжним дорученням в іноземній валюті « 27 від 08 липня 2015 року, копія якого наявна в матеріалах справи (а.с.72).

Крім того, колегія суддів не бере до уваги доводи Відповідача - Одеської митниці Державної фіскальної служби України про відсутність у Позивача документів на підтвердження витрат на страхування товару, оскільки відповідно до умов відкритого полісу страхування вантажу №00837 та угоди від 04 березня 2015 року №ІСО/АО 15/026+1 весь товар, який йому поставлявся, застраховано на страхову суму 5000000,00 доларів США; числове значення розміру страхових витрат та порядок їх розрахунку, також визначено страховим полісом. Інформацію аналогічного змісту викладено у листі IDS Borjomi Georgia від 30 березня 2015 року №LT32-591/1503, який надано митному органу.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку що Позивачем належним чином підтверджено заявлену митну вартість товарів, а Відповідачами жодних належних та допустимих доказів правомірності коригування митної вартості імпортованих Позивачем товарів не надано.

Відповідно до частини другої ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, вимоги якої Відповідачами не виконано.

Проте, колегією суддів встановлено, що в резолютивній частині оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції ним помилково зазначено, що адміністративний позов задоволено повністю, у той час як з його змісту вбачається про часткове задоволення адміністративного позову.

Також, судом першої інстанції в другому абзаці резолютивної частини оскаржуваного судового рішення помилково визнано протиправним та скасовано Рішення Київської міської митниці Державної фіскальної служби України про коригування митної вартості товарів від 01 липня 2015 року №5000040403/2015/000015/2, у той час, як зазначене Рішення прийнято іншим суб'єктом владних повноважень - Митним постом "Іллічівськ" Одеської митниці Державної фіскальної служби України, у зв'язку з чим колегія суддів дійшла висновку про необхідність зміни оскаржуваної Постанови в її резолютивній частині.

Згідно зі ст. 201 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для зміни постанови або ухвали суду першої інстанції є, зокрема, правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.

У зв'язку з зазначеним, судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно по суті вирішено справу, але частково з помилковим застосуванням норм процесуального права, тому колегія суддів задовольняє апеляційну скаргу частково, а Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 січня 2016 року в її резолютивній частині змінює.

Крім того, Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2016 року у даній справі, зокрема відстрочено Одеській митниці Державної фіскальної служби України сплату судового збору до закінчення перегляду судового рішення судом апеляційної інстанції.

Згідно з частиною першою ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI), судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до пп. 1) п.3 частини другої зазначеної статті, за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано, зокрема юридичною особою, ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати, а за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано, зокрема юридичною особою, ставка судового збору становить 1 розмір мінімальної заробітної плати.

А згідно з пп. 2) п. 3 частини другої ст. 4 Закону №3674-VI, за подання до адміністративного суду апеляційної скарги, зокрема на рішення суду ставка судового збору становить 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні, зокрема позовної заяви.

Відповідно до частини третьої ст. 6 Закону №3674-VI, за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Оскільки адміністративний позов фактично задоволено повністю, проте зі зміною способу захисту порушеного права Позивача, колегія суддів дійшла висновку про стягнення з Відповідача - Одеської митниці Державної фіскальної служби України відповідної суми судового збору, що підлягає сплаті за подачу апеляційної скарги.

А як вбачається з адміністративного позову, Позивачем заявлено позовні вимоги як майнового характеру (скасування Рішення про коригування митної вартості товарів, яким скориговано митну вартість товарів на 50103,36 USD (353229,12 USD - 303125,7600 USD) х 21,005219, ПДВ у розмірі 20% з якої становить 210486,41 грн.), що і є загальною сумою майнових вимог, так і немайнового (визнання протиправними дій щодо коригування митної вартості товару за митною декларацією №5000040403/2015/002754 від 01.07.2015 року; скасування Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення №5000040403/2015/00021 від 01.07.2015 року), у зв'язку з чим за подачу апеляційної скарги Відповідач - Одеська митниця Державної фіскальної служби України мав сплатити судовий збір у сумі 6152,63 грн. (3473,03 грн. ((3157,30 грн. (210486,41 грн. х 1,5%) х 110%)) + 2679,60 грн. (1218,00 грн. х 2 х 110 %).

Керуючись ст.ст. 94, 195, 197, 198, 201, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Одеської митниці Державної фіскальної служби України задовольнити частково, Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 січня 2016 року в її резолютивній частині змінити, замінити в її абзаці першому фразу «задовольнити повністю» на «задовольнити частково», а в її абзаці другому фразу «рішення Київської міської митниці Державної фіскальної служби України» на «Рішення Одеської митниці Державної фіскальної служби України в особі її структурного підрозділу Митного посту "Іллічівськ"».

В іншій частині Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 січня 2016 року залишити без змін.

Стягнути з Одеської митниці Державної фіскальної служби України (код за ЄДРПОУ 39441717) в дохід Державного бюджету України 6152 (шість тисяч сто п'ятдесят дві) грн. 63 коп. суми судового збору.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили.

Головуючий суддя Бабенко К.А.

Судді: Кузьменко В.В.

Степанюк А.Г.

Головуючий суддя Бабенко К.А

Судді: Степанюк А.Г.

Кузьменко В. В.