Ухвала суду № 57372078, 19.04.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2016 р.Справа № 541/52/16-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Григорова А.М.

Суддів: Тацій Л.В. , Подобайло З.Г.

за участю секретаря судового засідання Гришко Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Миргородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України на постанову Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 16.02.2016р. по справі № 541/52/16-а

за позовом ОСОБА_1

до Управління Пенсійного фонду України в м. Миргороді та Миргородському районі Полтавської області

про скасування рішення відповідача про відмову у призначенні пенсії за вислугу років та зобов'язання призначити пенсію,

ВСТАНОВИЛА:

11 січня 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вищевказаним позовом в якому просила визнати протиправним рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Миргороді та Миргородському районі Полтавської області (далі - УПФ, відповідач) від 03.09.2015 року № 5 про відмову в призначенні їй пенсії за вислугою років та зобов`язати відповідача здійснити нарахування пенсії за вислугу років з моменту звернення за її призначенням, тобто з 26.08.2015 року.

Обґрунтовуючи позовні вимоги зазначала, що відповідач відмовив їй у призначенні пенсії за вислугою років в зв`язку з тим що до пільгового стажу не зараховані робота в Миргородській дитячій музичній школі викладачем по класу музично-теоретичних предметів та хору з 01.08.1988 року по 27.08.1995 року та в Ватутінській дитячій музичній школі на посаді викладача по класу фортепіано з 01.10.1998 року по 15.10.2002 року та з 01.02.2003 року по 26.08.2015 року.

Таке рішення УПФ вважає незаконним, оскільки воно суперечить ст.19 Конституції України та законодавству яке регулює спірні правовідносини.

Згідно з п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.

Відповідно до ч. 4 ст. 21 Закону України «Про позашкільну освіту» педагогічні працівники позашкільних навчальних закладів мають право на пенсію за вислугу років за наявності педагогічного стажу роботи не менше ніж 25 років. Перелік посад педагогічних працівників систем позашкільної освіти встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постанова Кабінету Міністрів України № 433 від 06.05.2001 року «Про затвердження переліку типів позашкільних навчальних закладів і Положення про позашкільний навчальний заклад» відносить музичні школи до переліку позашкільних навчальних закладів.

У переліку закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 року № 909 (із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2002 року № 1436), зазначено посади в позашкільних навчальних закладах заняття яких дає право на пенсію за вислугою років. Вказаним Переліком не передбачена посада викладача музичної школи.

Однак, за клопотанням Міністерства соціального захисту населення України від 01.02.1995 року № 01-3/133-02-2 Кабінет Міністрів України погодився поширити на викладачів музичних, художніх, хорових, хореографічних шкіл, шкіл мистецтв та інших шкіл естетичного виховання порядок призначення пенсій за вислугу років, передбачений постановою Кабінету Міністрів України № 909 від 04.11.1993 року, без внесення змін до неї.

Згідно ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка.

Відповідно до записів в трудовій книжці вона працювала в Миргородській дитячій музичній школі з 01.08.1988 року по 27.08.1995 року та в Ватутінській дитячій музичній школі з 01.10.1998 року по 15.10.2002 року та з 01.02.2003 року по 26.08.2015 року на посаді викладача. На момент звернення була звільнена з роботи. Всього стаж який дає право на призначення пенсії за вислугу років складає 28 років 11 місяців 25 днів з яких відповідачем не було зараховано 24 роки 17 днів. З вище вказаних підстав вважає відмову відповідача у призначенні їй пенсії незаконною, просить скасувати оскаржуване рішення УПФ та зобов`язати відповідача призначити пенсію з часу звернення, зарахувавши до спеціального стажу роботи що дає право на призначення пенсії в тому числі 24 роки 17 днів стажу в вищевказаних музичних школах.

Крім того просила визнати строк звернення до суду з позовом пропущений з поважних причин, оскільки оскаржуване рішення отримала у відповідача 28.10.2015 року її сестра та через незадовільний стан здоров`я з запізненням направила на її адресу і вона оскаржувану постанову УПФ про відмову в призначенні пенсії отримала лише 24.12.2015 року.

Постановою Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 16.02.2016 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Скасовано рішення управління пенсійного фонду України в місті Миргороді та Миргородському районі №5 від 03 вересня 2015 року про відмову ОСОБА_1 в призначені пенсії за вислугу років згідно п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у зв`язку з відсутністю необхідного стажу роботи працівником освіти. Зобов`язати управління пенсійного фонду України в місті Миргороді та Миргородському районі прийняти рішення по заяві ОСОБА_1 від 26.08.2015 року про призначення пенсії відповідно до п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», зарахувавши її до стажу роботи працівником освіти в тому числі період роботи в Миргородській дитячій музичній школі з 01.08.1988 року по 27.08.1995 року та в Ватутінській дитячій музичній школі з 01.10.1998 року по 15.10.2002 року та з 01.02.2003 року по 26.08.2015 року. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Миргородське об'єднане управління Пенсійного фонду України, не погоджуючись з вказаним рішенням суду, в апеляційній скарзі вказує, що рішення прийнято з недостатнім встановленням фактів та з порушенням норм матеріального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 16.02.2016 року в частині задоволених позовних вимог та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Зазначає, що УПФ України в місті Миргороді та Миргородському районі 03.09.2015 року прийнято рішення № 5 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за вислугу років, оскільки Миргородська та Ватутінська дитячі музичні школи не належить до загальноосвітніх навчальних закладів, а посади викладачів (яку займала позивач), які працюють у позашкільних закладах у Переліку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 року № 909, не передбачено, тому при прийнятті рішення про призначення пенсії позивачу не був зарахований до спеціального стажу що дає право на вислугу років період роботи позивача у зазначених позашкільних заклад на посаді викладача. Так як ОСОБА_1 не має 25 річного стажу роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії за вислугу років, тому відсутні підстави для призначення пенсії відповідно до п. «е» ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Сторони в судове засідання не з'явились, були повідомлені належним чином.

Враховуючи неявку в судове засідання всіх осіб, які приймають участь у справі, фіксування судового засідання по справі за допомогою звукозаписувального пристрою згідно ст. 41 КАС України не здійснюється.

ОСОБА_1 подала письмове заперечення, в якому просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 16.02.2016 року без змін.

Згідно ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

В частині відмови в позові постанова не оскаржена.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Задовольняючи частково позов суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги є частково обґрунтованими та доведеними, а тому підлягають задоволенню частково.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції щодо часткового задоволення позову виходячи з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що 03.09.2015 року УПФУ в місті Миргороді та Миргородському районі відмовило в призначенні ОСОБА_1 пенсії за вислугою років.

ОСОБА_1 з 01.08.1988 року відповідно до наказу №56 від 01.08.1988 року прийнята на посаду викладача по класу музикально-теоретичних предметів та хору Миргородської дитячої музичної школи. Наказом №52 від 27.08.1995 року звільнена з посади викладача згідно ст. 38 Кодексу законів про працю України (а.с.13).

Відповідно до наказу №241 від 01.10.1998 року ОСОБА_1 прийнята на посаду викладача по класу фортепіано та загального фортепіано Ватутінської дитячої музичної школи з 01.10.1998 року. Наказом №10 від 15.10.2002 року звільнена з посади викладача за власним бажанням з 15.10.2002 року (а.с.16).

Згідно наказу № 21 від 03.02.2003 року ОСОБА_1 прийнята на посаду викладача по класу загального фортепіано Ватутінської дитячої музичної школи з 01.02.2003 року. Наказом №07-к від 26.08.2015 року звільнена з посади викладача на підставі ст.36 КЗпП України за згодою сторін з 26.08.2015 року (а.с.17).

26.08.2015 року позивач ОСОБА_1 звернулася до УПФ із заявою про призначення їй пенсії за вислугу років відповідно до п. «е» ч.1 ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», оскільки має більш ніж 25 років спеціального викладацького стажу.

Рішенням УПФ України в місті Миргороді та Миргородському районі від 03.09.2015 року № 5 у призначенні пенсії за вислугою років позивачу відмовлено у зв`язку з тим, що Миргородська та Ватутінська дитячі музичні школи не належить до загальноосвітніх навчальних закладів і посади викладачів, які працюють у позашкільних навчальних закладах у Переліку та постановою Кабінету Міністрів України № 909 не передбачено, тому у позивача відсутній 25-ти річний стаж роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії за вислугу років і відсутнє право на призначення такої пенсії (а.с.19).

Положеннями п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-ХІІ (далі - Закон № 1788-ХІІ), в редакції на момент виникнення спору встановлено, що право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.

Частиною 4 ст. 21 Закону України «Про позашкільну освіту» № 1841-III (далі - Закон № 1841-III) встановлено, що педагогічні працівники позашкільних навчальних закладів мають право на пенсію за вислугу років за наявності педагогічного стажу роботи не менше ніж 25 років. Перелік посад педагогічних працівників систем позашкільної освіти встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 28 Закону України «Про освіту» № 1060-ХІІ (далі - Закон 1060-ХІІ) система освіти складається із навчальних закладів, наукових, науково-методичних і методичних установ, науково-виробничих підприємств, державних і місцевих органів управління освітою та самоврядування в галузі освіти.

Положеннями ст. 29 Закону № 1060-ХІІ встановлено, що структура освіти включає поряд з іншими видами також позашкільну освіту.

Постанова Кабінету Міністрів України № 433 від 06.05.2001 року «Про затвердження переліку типів позашкільних навчальних закладів і Положення про позашкільний навчальний заклад» відносить музичні школи до переліку позашкільних навчальних закладів.

У переліку закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 року № 909 (із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2002 року № 1436), зазначено такі посади в позашкільних навчальних закладах: директори, їх заступники з навчально-виховної, навчальної, виховної роботи, завідуючі відділами (лабораторіями, кабінетами), художні керівники, керівники гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової роботи. Посада викладача в позашкільних закладах освіти цим Переліком не передбачена.

Проте колегія суддів зазначає, що за клопотанням Міністерства соціального захисту населення України від 01.02.1995 року № 01-3/133-02-2 Кабінет Міністрів України погодився поширити на викладачів музичних, художніх, хорових, хореографічних шкіл, шкіл мистецтв та інших шкіл естетичного виховання порядок призначення пенсій за вислугу років, передбачений постановою Кабінету Міністрів України № 909 від 04.11.1993 року, без внесення змін до неї.

Постановою Кабінету Міністрів України № 963 від 14.06.2000 року «Про затвердження переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників» посада викладача музичної школи включена до переліку посад педагогічних працівників.

Враховуючи вищевикладене, позивач має право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до п. «е» ст. 55 Закону № 1788-ХII з включенням їй до стажу роботи працівником освіти, в тому числі період роботи в Миргородській дитячій музичній школі з 01.08.1988 року по 27.08.1995 року та в Ватутінській дитячій музичній школі з 01.10.1998 року по 15.10.2002 року та з 01.02.2003 року по 26.08.2015 року, а тому відмова УПФ є протиправною.

Щодо інших вимог, які не задоволені судом, то апеляційна скарга не містить доводів неправомірності рішення суду, в скарзі відповідач вказує лише щодо неправомірності рішення в частині задоволення позову, а позивачем в цій частині постанова не оскаржена.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо часткового задоволення позову та зазначає, що доводи апеляційної скарги не впливають на правомірність висновків суду. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Постанову Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 16.02.2016р. по справі № 541/52/16-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Григоров А.М.Судді(підпис) (підпис) Тацій Л.В. Подобайло З.Г. Повний текст ухвали виготовлений 25.04.2016 р.