Ухвала суду № 57371879, 19.04.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 825/3842/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Падій В.В. Суддя-доповідач: Грищенко Т.М.

У Х В А Л А

Іменем України

19 квітня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Грищенко Т.М.,

суддів Лічевецького І.О., Мацедонської В.Е.,

при секретарі Киш С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, згідно ч.1 ст. 41 КАС України, апеляційну скаргу Козелецької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 25 січня 2016 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ''Овочева група'' до Козелецької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю ''Овочева група'' звернулося до суду з позовом до Козелецької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Козелецької ОДПІ ГУ ДФС у Чернігівській області від 07.07.2015 № 0002292200 та від 02.10.2015 № 0002652200.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 25 січня 2016 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про відмову у задоволенні позову.

Апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що є на його переконання підставою для зміни судового рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ТОВ «Овочева група» зареєстровано в якості юридичної особи та з 01.11.2011 було платником податку на додану вартість на загальних підставах, а з 01.03.2014 зареєстровано суб'єктом спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість, що підтверджується копією відомостей з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України станом 21.01.2015 та копією витягу № 1425084500003 з реєстру платників податку на додану вартість станом на 21.02.2014, наявних у матеріалах справи.

Козелецькою ОДПІ ГУ ДФС у Чернігівській області, на підставі направлень на перевірку від 03.06.2015 №№ 64, 65, наказів від 27.05.2015 № 280 та від 09.06.2015 № 290, проведено з 03.06.2015 по 11.06.2015 позапланову документальну виїзну перевірку з питань правомірності декларування сум від'ємного значення, достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок за березень 2015 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось у період з травня 2013 року та залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

За результатами перевірки складено акт від 18.06.2015 № 950/22/37652123, яким встановлено наступні порушення податкового законодавства: перевіркою не підтверджено відображене ТОВ «Овочева група» у декларації за березень 2015 року бюджетне відшкодування з ПДВ у сумі 388015 грн.; на порушення вимог підпункту 209.15.1. пункту 209.15. статті 209 Податкового кодексу України завищено суму податкового кредиту з податку на додану вартість (загальна декларація) на суму 538691 грн. у березні 2014 року; на порушення вимог підпункту 209.15.1. пункту 209.15. статті 209 Податкового кодексу України занижено суму податкового кредиту з податку на додану вартість (спеціальний режим оподаткування) на суму 538691 грн. у березні 2014 року; порушення статті 2 Закону України від 23.09.1994 №185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» та постанов Правління Національного банку України від 14.11.2013 № 453 і від 12.05.2014 № 270 «Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті» щодо прострочення термінів надходження товарно-матеріальних цінностей нерезидентом UAB «Rumeks-NNZ», Vilnius, Liepkalnio, 97, Lietuva.

На підставі вказаного вище акту відповідачем винесені податкові повідомлення-рішення від 07.07.2015: № 0002292200, яким зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість на суму 388015 грн. та нараховані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 97004 грн.; № 0002302200, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 673364 грн., з них: за основним платежем - 538691 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 134673 грн.

17.07.2015 ТОВ «Овочева група» на адресу ГУ ДФС у Чернігівській області направлені скарги №№ 37, 38, в яких позивач просив скасувати податкові повідомлення-рішення від 07.07.2015 №№ 0002292200, 0002302200.

Рішенням ГУ ДФС у Чернігівській області від 18.09.2015 № 2494/10/25-01-10-04-15 про результати розгляду скарг, скарги ТОВ «Овочева група» від 17.07.2015 задоволено частково: скасовано в частині оскаржене ТОВ «Овочева група» податкове повідомлення-рішення від 07.07.2015 № 0002302200 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 485019 грн., у тому числі податку - 388015 грн. та штрафної санкції у сумі 97004 грн.; в іншій частині залишено без змін податкове повідомлення-рішення від 07.07.2015 № 0002302200 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 188345 грн., у тому числі податку - 150676 грн. та штрафної санкції у сумі 37669 грн. Також, залишено без змін і податкове повідомлення-рішення від 07.07.2015 № 0002292200 про зменшення розміру бюджетного відшкодування у сумі 388015 грн. та штрафної санкції у сумі 97004 грн.

За результатами розгляду скарг ТОВ «Овочева група» 02.10.2015 Козелецькою ОДПІ ГУ ДФС у Чернігівській області винесено нове податкове повідомлення-рішення із зменшеною сумою податкових зобов'язань: № 0002652200, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 150676 грн. та нараховані штрафні (фінансові) санкції на суму 37669 грн.

Крім того, залишено без змін податкове повідомлення-рішення від 07.07.2015 № 0002292200 про зменшення розміру бюджетного відшкодування у сумі 388015 грн. та штрафної санкції у сумі 97004 грн.

Також, 28.09.2015 ТОВ «Овочева група» на адресу ДФС України направлено скаргу №51 на рішення ГУ ДФС у Чернігівській області від 18.09.2015 № 2494/10/25-01-10-04-15 про результати розгляду скарг, в якій позивач просив скасувати податкові повідомлення-рішення від 07.07.2015 №№ 0002292200, 0002302200 та частково рішення ГУ ДФС у Чернігівській області від 18.09.2015 № 2494/10/25-01-10-04-15 про результати розгляду скарг.

Рішенням ДФС України від 18.11.2015 № 24483/6/99-99-10-01-01-25 про результати розгляду скарги, скаргу ТОВ «Овочева група» від 28.09.2015 залишено без задоволення.

Не погоджуючись з вище вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія Київського апеляційного адміністративного суду зазначає наступне.

Відповідно до пункту 209.1. статті 209 Податкового кодексу України резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства і відповідає критеріям, установленим у пункті 209.6. цієї статті, може обрати спеціальний режим оподаткування.

Пунктом 209.2. статті 209 ПК України передбачено, що згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей. Зазначені суми податку на додану вартість акумулюються сільськогосподарськими підприємствами на спеціальних рахунках, відкритих в установах банків та/або в органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 209.2. статті 209 ПК України та пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 11 «Про затвердження Порядку акумулювання сільськогосподарськими підприємствами сум податку на додану вартість на спеціальних рахунках, відкритих у банках та/або органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів» встановлено виключно цільовий характер використання сум ПДВ, перерахованих на окремі рахунки, а саме: такі кошти сільськогосподарські підприємства можуть використовувати лише для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.

Підпункт 209.15.1. пункту 209.1. статті 209 ПК України містить перелік виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит.

Так, у підпункті «а» підпункту 209.15.1. пункту 209.1. статті 209 ПК України зазначено, що у разі, якщо товари/послуги, основні фонди, виготовлені та/або придбані, використовуються сільськогосподарським підприємством частково для виготовлення сільськогосподарських товарів (послуг), а частково для інших товарів/послуг, то сума сплаченого (нарахованого) податкового кредиту розподіляється виходячи з питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів/послуг у загальній вартості усіх товарів/послуг, поставлених за 12 попередніх послідовних звітних (податкових) періодів.

У разі зміни напряму використання товарів/робіт, основних фондів платник податку проводить коригування податкового кредиту виходячи з вартості придбання товарів/послуг, балансової (залишкової) вартості основних фондів, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснено зміну напряму використання.

Тобто, у наведеній нормі йдеться про необхідність розподілу податкового кредиту з ПДВ у процесі виробництва сільськогосподарської і несільськогосподарської продукції.

Проте, підставою для застосування вказаної норми є спеціальний юридичний факт, тобто подія, яка полягає у зміні напрямку цільового використання товарно-матеріальних цінностей.

За відсутності цієї події платник податку не зобов'язаний здійснювати жодного розподілу сум податкового кредиту і жодного їх коригування. Водночас, перехід товариства на спеціальний режим оподаткування ПДВ, про який вказано у Акті перевірки, являє собою зміну системи оподаткування, тобто системи взаємовідносин між платником податків та державою, і не має жодного відношення до способу використання позивачем його матеріальних ресурсів.

Так у Акті перевірки відсутні будь-які дані щодо зміни способу використання матеріальних ресурсів підприємства, у його тексті неодноразово вказується, що підприємство використовує свої матеріальні ресурси лише у сфері сільськогосподарського виробництва.

Спосіб реалізації п.п. «а» пп. 209.15.1 п.209.15. статті 209 ПК України визначено «Порядком заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 13.Ц.2013 року № 678, який передбачає застосування абз. 2-3 пп. 209.15.1 п.209.15. статті 209 ПК України лише при заповненні скороченої декларації з цього податку.

Згідно з п. 6 Порядку скорочену декларацію по ПДВ подають лише ті платники податку, які застосовують спеціальний режим оподаткування.

Тобто, до переходу на такий спеціальний режим скорочену декларацію по ПДВ платник подавати не може.

У абз. 5 п. 4 Розділу V Порядку чітко вказано, що розподіл сум податкового кредиту здійснюється у тому періоді, в якому здійснювалось виготовлення та/або придбання товарів/послуг чи необоротних активів.

Проте, у Акті перевірки йдеться про розподіл сум податкового кредиту, сформованого у попередніх податкових періодах, які передували даті переходу на спеціальний податковий режим і подавати скорочену декларацію за попередні періоди з розподілом податкового кредиту, визначеного у періодах виготовлення/придбання товарів/послуг чи необоротних активів платник не може.

Отже, чинним законодавством не визначено обов'язку платника податку проводити коригування правильно відображеного податкового кредиту, пов'язаного з виробництвом сільськогосподарської продукції у періоді перебування сільгосппідприємства на загальній системі оподаткування у зв'язку з переходом на спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського господарства.

Виходячи вищевикладеного висновки відповідача щодо необхідності коригування товариством сум податкового кредиту у зв'язку із переходом на спеціальний режим оподаткування ПДВ є неправомірними.

Щодо того, який податковий кредит є невикористаним, а який використаним, слід враховувати положення п.п.200.1-200.4. Податкового кодексу України.

Так, Пунктом 200.1 ст. 200 ПК України передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

З аналізу статті 200 ПК України можна дійти висновку, що податковий кредит з податку на додану вартість платник податків може використати або для погашення податкових зобов'язань з податку на додану вартість, або для отримання бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, інших способів використання податкового кредиту податковим законодавством України не передбачено. Тобто невикористаним є податковий кредит, який не заявлявся до бюджетного відшкодування та який не зменшував податкове зобов'язання з податку на додану вартість.

Крім того, визначений цим кодексом спеціальний режим оподаткування поширюється виключно на ті господарські операції, які здійснюються платником податків після переходу на спеціальний режим оподаткування, а відтак і на той податковий кредит, який виник за їх результатами.

У той же час, в акті перевірки відповідача йдеться про розподіл сум податкового кредиту, сформованого у попередніх податкових періодах, які передували даті переходу на спеціальний податковий режим.

Отже, Податковим кодексом України не передбачено, що у разі переходу на спрощену систему оподаткування у періоді, в якому відбувся такий перехід, платник податку втрачає право на отримання бюджетного відшкодування, яке, в свою чергу, виникло у попередньому податковому періоді, або ж на зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість за рахунок значення попереднього податкового періоду.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, про наявність підстав для визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Козелецької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області форми від 07.07.2015 № 0002292200 та від 02.10.2015 № 0002652200 і задоволення позовних вимог ТОВ «Овочева група» у повному обсязі.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для зміни або скасування постанови суду.

Згідно ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 41, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Козелецької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області - залишити без задоволення.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 25 січня 2016 р. - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Т.М.Грищенко

Судді І.О.Лічевецький

В.Е.Мацедонська

Повний текст рішення виготовлено 25.04.2016 р.

Головуючий суддя Грищенко Т.М.

Судді: Мацедонська В.Е.

Лічевецький І.О.