Ухвала суду № 57371770, 21.04.2016, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

_____________

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2016 р. м. ХерсонСправа № 821/341/16

Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Хом'якової В.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області, атестаційної комісії Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення атестаційної комісії в частині,

встановив:

До Херсонського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) із адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Одеській області та атестаційної комісії Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправним і скасування рішення атестаційної комісії Головного управління Національної поліції в Одеській області від 01.03.2016 в частині висновку відносно ОСОБА_1 про його невідповідність займаній посаді та звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність. В позовній заяві зазначено, що з 1994 року ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ, в органах поліції проходить службу з листопада 2015 року на посаді начальника відділу кримінальної поліції ГУ НП в Одеській області. Для проходження атестації на позивача був складений атестаційний лист, за змістом якого ОСОБА_1 за період служби в органах внутрішніх справ та займаній посаді характеризується виключно позитивно, наявний висновок керівника управління кримінальної поліції ГУНП в Одеській області - займаній посаді відповідає, за результатами тестування позивач набрав 57 балів. Відповідно до п. 28 розділу IV Інструкції про порядок проведення атестування поліцейських, затвердженої наказом МВС України 17.11.2015 № 1465, керівники органів поліції, яким надано право призначення поліцейського на посаду та звільнення з посади або зі служби в поліції, зобов'язані через 15 календарних днів з дня підписання атестаційного листа з висновками, визначеними підпунктом 3 або 4 пункту 15 цього розділу, забезпечити його виконання шляхом видання відповідного наказу. Тому позивач вважає, що рішення атестаційної комісії має для нього певні правові наслідки у вигляді подальшого звільнення з посади.

Представник позивача подав заяву про розгляд справи в письмовому провадженні. Представники відповідачів в судове засідання не прибули, хоч були своєчасно повідомлені про день і час розгляду справи.

Справа розглядається в письмовому провадженні відповідно до ст.122, 128 КАС України.

За змістом ст. 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутись до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси. Водночас суб'єктивна оцінка порушення права не є абсолютною. Завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав особи у публічно-правових відносинах.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, зробив висновок про закриття провадження у справі з таких підстав.

Відповідно до п. 1 ст. 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Пунктом 1 частини 2 статті 17 КАС України встановлено, що компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Предметом судового оскарження можуть бути рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів оскарження, акти як нормативного, та і індивідуального характеру, якими порушено або порушуються його права і свободи, створено або створюються перепони для реалізації ним своїх конституційних прав чи свобод (або вжиті заходи щодо їх реалізації є недостатніми), на нього покладено обов'язки, не передбачені законодавством, або передбачені, але без врахування конкретних обставин, за яких ці обов'язки повинні покладатися, або вони покладені не уповноваженими на це особою чи органом, його притягнуто до відповідальності, не передбаченої законом, або до нього застосовано стягнення за відсутності передбачених законом підстав чи неправомочною особою.

Суд зазначає, що у даному випадку позивач вважає, що висновок атестаційної комісії Національної поліції України від 01.03.2016 року є рішенням суб'єкта владних повноважень, яке підлягає оскарженню в порядку адміністративного судочинства.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України врегульовано Законом України «Про Національну поліцію». Статтею 57 цього Закону визначено порядок атестування поліцейських, частиною 1 якої встановлено, що атестування поліцейських проводиться з метою оцінки їхніх ділових, професійних, особистих якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів, фізичної підготовки на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри. Відповідно до частини 2 статті 57 даного Закону атестування поліцейських проводиться, зокрема, для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність (пункт 3). Згідно частини 4 статті 57 згаданого Закону рішення про проведення атестування приймає керівник поліції, керівники органів (закладів, установ) поліції стосовно осіб, які згідно із законом та іншими нормативно-правовими актами призначаються на посади їхніми наказами. Порядок проведення атестування поліцейських затверджується Міністром внутрішніх справ України (частина 5 статті 57 Закону). Наказом Міністра внутрішніх справ України від 17.11.2015 року №1465 затверджено Інструкцію «Про порядок проведення атестування поліцейських» (далі - Інструкція), яка розроблена відповідно до Закону України «Про Національну поліцію». Відповідно до пункту 18 розділу ІV цієї Інструкції рішення атестаційної комісії приймаються більшістю голосів присутніх на засіданні членів атестаційної комісії. Згідно пункту 20 розділу ІV Інструкції усі рішення атестаційної комісії оформлюються протоколом. У протоколі зазначаються дата і місце прийняття рішення, склад комісії, питання, що розглядалися, та прийняте рішення. У протоколі за результатами атестування серед іншого зазначається один із висновків, зазначених у пункті 15 цього розділу (пункт 21 розділу ІV Інструкції). За змістом пункту 15 розділу ІV Інструкції атестаційні комісії на підставі всебічного розгляду всіх матеріалів, які були зібрані на поліцейського, під час проведення атестування шляхом відкритого голосування приймають один з таких висновків: 1) займаній посаді відповідає; 2) займаній посаді відповідає, заслуговує призначення на вищу посаду; 3) займаній посаді не відповідає, підлягає переміщенню на нижчу посаду через службову невідповідність; 4) займаній посаді

не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність. Відповідно до пункту 24 розділу ІV Інструкції за результатами атестування висновки, зазначені в протоколі атестаційної комісії, заносяться до атестаційного листа, який підписується головою та секретарем комісії та в місячний строк направляється до керівника, якому надано право на призначення поліцейського на посаду та звільнення з посади або зі служби в поліції. Пунктом 28 розділу ІV Інструкції передбачено, що керівники органів поліції, яким надано право призначення поліцейського на посаду та звільнення з посади або зі служби в поліції, зобов'язані через 15 календарних днів з дня підписання атестаційного листа з висновками, визначеними підпунктом 3 або 4 пункту 15 цього розділу, забезпечити його виконання шляхом видання відповідного наказу.

З наведеного слідує, що висновки атестаційної комісії Національної поліції в Одеській області від 01.03.2016 року, викладені у розділі ІV "Результати атестування (висновок атестаційної комісії)" атестаційного листа ОСОБА_1, є підставою для видання уповноваженою особою - керівником органу поліції, якому надано право призначення поліцейського (в даному випадку позивача) на посаду та звільнення з посади або зі служби в поліції, відповідного наказу. Такий наказ і буде рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні пункту 1 частини 2 статті 17 КАС України.

Суд вважає, що висновок атестаційної комісії Національної поліції України від 01.03.2016 року, викладений у розділі ІV "Результати атестування (висновок атестаційної комісії)" атестаційного листа ОСОБА_2, не є рішенням суб'єкта владних повноважень в змісті положень пункту 1 частини 2 статті 17 КАС України, і, як наслідок, не може бути оскаржений в порядку адміністративного судочинства.

Закон України "Про національну поліцію" не встановлює, що рішення атестаційної комісії породжує у керівника обов'язок введення його в дію, керівник може і не погодитись з висновком атестаційної комісії. Таке право (право вибору) йому надано законом (дискреційне право). При цьому, суд звертає увагу на те, що таке право може бути обмежене лише шляхом внесення змін до Закону України "Про національну поліцію", але ніяк не виданням підзаконного нормативного акту, яким є Інструкція №1465, якою визначено зобов'язання керівника органів поліції через 15 календарних днів з дня підписання атестаційного листа з висновками, визначеними підпунктом 3 або 4 пункту 15 цього розділу, забезпечити його виконання шляхом видання відповідного наказу про звільнення, що значно звужує права керівника поліції, які встановленні Законом України "Про національну поліцію". Отже, з наведеного слідує, що рішення атестаційної комісії органів поліції не породжує обов'язків для керівника, а тому суд вважає, що таке рішення безпосередньо не створює юридичні наслідки у формі прав та обов'язків для позивача. Рішення атестаційної комісії не є владними рішеннями, а є носієм доказової інформації про виявлені факти, які свідчать про невідповідність позивача займаній посаді, тобто документом, на підставі якого керівнику органу поліції надане право звільнення з посади або зі служби в поліції, приймається рішення про таке звільнення, а тому оцінка протоколу атестаційної комісії може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження наказу про звільнення, яке в майбутньому може бути прийнято на підставі висновку атестаційної комісії. Рішення атестаційної комісії не можуть оскаржуватися в окремому судовому порядку, а досліджуються судом, як докази, при розгляді позову стосовно оскарження наказу керівника поліції, коли останній погодився з рішенням атестаційної комісії.

При розгляді справи судом взято до уваги позицію, викладену в п. 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів», де вказано, що при розгляді справ про звільнення за п. 2 ст. 40 КЗпП суд може визнати правильним припинення трудового договору в тому разі, якщо встановить, що воно проведено на підставі фактичних даних, які підтверджують, що внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров'я (стійкого зниження працездатності) працівник не може належно виконувати покладених на нього трудових обов'язків чи їх виконання

протипоказано за станом здоров'я або небезпечне для членів трудового колективу чи громадян, яких він обслуговує, і неможливо перевести, за його згодою, на іншу роботу. З цих підстав, зокрема, може бути розірваний трудовий договір з керівником підприємства, установи, організації або підрозділу у зв'язку з нездатністю забезпечити належну дисципліну праці у відповідній структурі. Висновки атестаційної комісії щодо кваліфікації працівника підлягають оцінці у сукупності з іншими доказами по справі.

За таких обставин провадження у справі про оскарження рішення атестаційної комісії належить закрити у зв'язку з тим, що такі вимоги не можуть розглядатись судом.

На підставі викладеного, керуючись п. 1 ч. 1 ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ухвалив:

Закрити провадження у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області, атестаційної комісії Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення атестаційної комісії в частині.

Роз'яснити позивачу, що повторне звернення з такою самою позовною заявою не допускається.

Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою суду від 22 березня 2016 року у справі №821/341/16, застосовані у вигляді заборони Головному управлінню Національної поліції в Одеській області до ухвалення судового рішення по цій справі видавати наказ про звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції на реалізацію рішення (висновку) атестаційної комісії Головного управління Національної поліції в Одеській області від 01.03.2016.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Херсонський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 5-денний строк з дня її проголошення.

Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги, ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Хом'якова В.В.

кат. 12.3