Постанова № 57371740, 26.04.2016, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

26 квітня 2016 року Справа № 810/5976/15

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Волкова А.С., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Стонерс Україна" до Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю "СТОНЕРС УКРАЇНА" звернулось до суду з позовом до Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 25.02.2015 № 0000372204, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "Податок на прибуток приватних підприємств" у сумі 91238,04 грн., з яких: 72990,43 грн. - за основним платежем; 18247,61 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафом).

В основу визначення податкового зобов'язання згідно із зазначеним податковим повідомленням-рішенням податковим органом покладено твердження про неправомірне віднесення позивачем до складу валових витрат коштів, сплачених контрагентам придбаний товар. Податковий орган стверджував, що в дійсності господарські операції мали безтоварний (фіктивний) характер, а договори та інші фінансово-господарські документи учасники цих господарських операцій склали з метою неправомірного отримання податкової вигоди у формі, За твердженням податкового органу, внаслідок здійснення господарських операцій позивач неправомірно сформував витрати, які враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток, що призвело до заниження об'єкта оподаткування цим податком.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що правильно визначив податкове зобов'язання з податку на прибуток, а висновки податкового органу вважає безпідставними, оскільки господарські операції мали реальний характер - товар контрагентам поставлено в повному обсязі й оплачено позивачем, ці факти підтверджуються документально, господарські операції належним чином відображені у бухгалтерському обліку та податковій звітності.

Крім того, позивач стверджував, що питання щодо реальності господарських операцій, які здійснювались між позивачем та контрагентами у період, що перевірявся, було предметом дослідження в іншій адміністративній справі у спорі між тими ж самими сторонами при оскарженні податкового повідомлення-рішення з податку на додану вартість, прийнятого відповідачем за результатами цієї ж перевірки. У справі, що розглядалась, суд визнав факт реальності господарських операцій і задовольнив позов, скасувавши оспорюване податкове повідомлення-рішення. Таким чином, в силу положень статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, факт реальності господарських операцій встановлений рішенням суду і не потребує доказуванню.

Таким чином, позивач просив суд податкове повідомлення-рішення визнати протиправним і скасувати.

Відповідач позову не визнав, надіслав до суду письмові заперечення проти позову, в яких зазначив, що оспорюване податкове повідомлення-рішення є законним і обґрунтованим, підстави для його скасування відсутні.

Про дату, час та місце судового розгляду сторони були повідомлені належним чином. У призначений день і час сторони до суду з'явився представник відповідача, представник позивача до суду не з'явився, надіслав клопотання про розгляд справи за його відсутності, в порядку письмового провадження. Зважаючи на відсутність потреби заслуховувати свідків чи експертів, суд на підставі частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, протокольною ухвалою від 14.03.2016 постановив про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Дослідивши представлені документи та інші зібрані по справі матеріали, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю "СТОНЕРС УКРАЇНА" є юридичною особою, що зареєстрована 28.01.2010 (запис про державну реєстрацію в ЄДР від 28.01.2010 №13311020000001428), як платник податків перебуває на обліку у Бородянському відділенні Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області. Позивач також зареєстрований як платник податку на додану вартість.

Основним видом діяльності позивача за КВЕД є: неспеціалізована оптова торгівля.

У лютому 2015 року посадовими особами Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо нарахування та сплати податку на додану вартість за серпень 2012 року, квітень 2013 року; податку на прибуток за 2-й квартал 2012 року та 2013 рік по розрахунках з ПП "САН ІНТЕРНЕШНЛ"; щодо нарахування та сплати податку на додану вартість за січень 2013 року, квітень 2013 року та податку на прибуток за 2013 рік по розрахунках з ПП "ЛЮСТЕФ"; щодо нарахування та сплати податку на додану вартість за липень 2012 року та податку на прибуток за 3 квартал 2012 року по розрахунках з ТОВ "ДНІПРОМАШБУД" (акт перевірки від 10.02.2015 № 187/22-4/36577260).

За результатами перевірки посадові особи контролюючого органу дійшли висновку про порушення позивачем вимог чинного законодавства, зокрема: пункту 138.2 статті 138; підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податкового зобов'язання з податку на прибуток за 2-3 квартали 2012 року та за 2013 рік на загальну суму 34383,49 грн.

Висновки податкового органу пов'язуються з оцінкою господарських операцій позивача з приводу придбання товару у ПП "САН ІНТЕРНЕШНЛ", ПП "ЛЮСТЕФ", ТОВ НВП "Дніпромаш". На думку посадових осіб податкового органу, в дійсності товар не реалізовувався, господарські операції мали безтоварний (фіктивний) характер, а договори та інші фінансово-господарські документи учасники цих господарських операцій склали з метою неправомірного отримання податкової вигоди та ухилення від сплати податків.

За результатами перевірки Ірпінська об'єднана державна податкова інспекція Бородянського відділення прийняла податкове повідомлення-рішення від 25.02.2015 № 0000372204, згідно з яким позивачу збільшено грошове зобов'язання за платежем "Податок на прибуток приватних підприємств" на загальну суму 91238,04 грн., з яких: 72990,43 грн. - за основним платежем; 18247,61 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафом).

Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням позивач звернувся до суду з даним позовом.

1. Щодо господарських відносин позивача з ТОВ НВП "ДНІПРОМАШБУД" суд встановив наступне.

У червні 2012 року між позивачем (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Науково-виробничим підприємством "ДНІПРОМАШБУД" (продавець) укладено договір поставки від 01.06.2012 б/н, згідно з яким продавець зобов'язався поставити та передати у власність позивача товар (косметичні засоби та парфуми), а позивач - прийняти та оплатити його.

На виконання вказаного договору ТОВ НВП "ДНІПРОМАШБУД" здійснило поставку двох партій товару на загальну суму 143811,10 грн., у тому числі ПДВ - 23968,52 грн.

На підтвердження факту поставки товару позивач представив суду два рахунки на оплату товару, дві видаткові накладні та дві податкові накладні на загальну суму 143811,10 грн., у тому числі ПДВ - 23968,52 грн.

В оплату за придбаний товар позивач перерахував на рахунок ТОВ НВП "ДНІПРОМАШБУД" кошти у загальній сумі 143811,10 грн., у тому числі ПДВ - 23968,52 грн., факт оплати підтверджується наданими суду копіями банківських виписок.

Факти здійснення господарських операцій між позивачем і ТОВ НВП "ДНІПРОМАШБУД" також підтверджуються оборотно-сальдовою відомостями по аналітичному рахунку 631 "Розрахунки з постачальниками тa підрядниками" (призначений для обліку розрахунків з постачальниками (підрядниками) за одержані товарно-матеріальні цінності, виконанні роботи та надані послуги).

На підтвердження права на формування податкового кредиту за вказаними господарськими операціями позивач отримав від ТОВ НВП "ДНІПРОМАШБУД" дві податкові накладні на загальну суму 143811,10 грн., у тому числі ПДВ - 23968,52 грн. Вказану суму податку на додану вартість позивач включив до складу податкового кредиту за липень 2012 та липень 2013 року, відобразив у податкових деклараціях з податку на додану вартість та реєстрах отриманих податкових накладних за ці звітні (податкові) періоди, а витрати на оплату придбаного товару у сумі 119842,58 грн. (вартість товару за виключенням сум податку на додану вартість) - врахував при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2012 та 2013 роки.

Суд також встановив, що у подальшому позивач здійснив перепродаж товару, придбаного у ТОВ НВП "ДНІПРОМАШБУД", іншим юридичним особам. Вказаний факт підтверджується представленими суду договорами поставки, рахунками на оплату, видатковими накладними, податковими накладними, а також банківськими виписками, які підтверджують факт одержання позивачем коштів за проданий товар.

З приводу юридичної особи контрагента позивача суд на підставі витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство "ДНІПРОМАШБУД" є юридичною особою, що зареєстрована 14.01.2000 (запис про держану реєстрацію в ЄДР від 26.09.2006 № 1 224 120 0000 029985); стан юридичної особи - з 07.05.2013 перебуває в стані припинення за рішенням засновника; основний вид діяльності за КВЕД: інші види оптової торгівлі; запис про відсутність за місцезнаходженням у ЄДР відсутній.

2. Щодо господарських відносин позивача з ПП "САН ІНТЕРНЕШНЛ" суд встановив наступне.

У вересні 2012 року між позивачем (покупець) та Приватним підприємством "САН ІНТЕРНЕШНЛ" (продавець) укладено договір поставки від 25.09.2012, згідно з яким продавець зобов'язався поставити та передати у власність позивача товар (труси, бюстгальтери), а позивач - прийняти та оплатити його.

У квітні 2013 року на виконання вказаного договору ПП "САН ІНТЕРНЕШНЛ" здійснило поставку товару на суму 96949,44 грн., у тому числі ПДВ - на суму 16158,24 грн.

На підтвердження факту поставки товару позивач представив суду рахунок на оплату товару, видаткову накладну від 19.04.2013 № 44 та податкову накладну від 19.04.2013 № 44 на суму 96949,44 грн., у тому числі ПДВ - на суму 16158,24 грн.

Крім того, у серпні 2012 року між позивачем (замовник) і Приватним підприємством "САН ІНТЕРНЕШНЛ" укладено договір від 22.08.20012 б/н про надання послуг, відповідно до якого виконавець зобов'язався надати позивачу послуги з організації та проведення виставок, розміщення стенда та проведення семінару.

На підтвердження фактів надання послуг за вказаним договором позивач представив суду копії двох актів здачі приймання робіт (від 22.08.2012 № 21 та від 30.04.2013 № 86) на загальну суму 103800,00 грн. у тому числі ПДВ - на суму 17300,00 грн.

В оплату за придбаний товар позивач перерахував на рахунок ПП "САН ІНТЕРНЕШНЛ" кошти у загальній сумі 200749,44 грн., у тому числі ПДВ - 33458,24 грн., факт оплати підтверджується наданими суду копіями банківських виписок.

Факти здійснення господарських операцій між позивачем і ПП "САН ІНТЕРНЕШНЛ" також підтверджуються оборотно-сальдовою відомостями по аналітичному рахунку 631 "Розрахунки з постачальниками тa підрядниками" (призначений для обліку розрахунків з постачальниками (підрядниками) за одержані товарно-матеріальні цінності, виконанні роботи та надані послуги).

На підтвердження права на формування податкового кредиту за вказаними господарськими операціями позивач отримав від ПП "САН ІНТЕРНЕШНЛ" три податкових накладних на загальну суму 200749,44 грн., у тому числі ПДВ - 33458,24 грн. Вказану суму податку на додану вартість позивач включив до складу податкового кредиту за серпень 2012 та квітнень 2013 року, відобразив у податкових деклараціях з податку на додану вартість та реєстрах отриманих податкових накладних за ці звітні (податкові) періоди, а витрати на оплату придбаного товару у сумі 167291,20 грн. (вартість товару та послуг за виключенням сум податку на додану вартість) - врахував при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2012 та 2013 роки.

Суд також встановив, що у подальшому позивач здійснив перепродаж товару, придбаного у ПП "САН ІНТЕРНЕШНЛ", іншим юридичним особам. Вказаний факт підтверджується представленими суду договорами поставки, рахунками на оплату, видатковими накладними, податковими накладними, а також банківськими виписками, які підтверджують факт одержання позивачем коштів за проданий товар.

З приводу юридичної особи контрагента позивача суд на підставі витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців встановив наступне.

Приватне підприємство "САН ІНТЕРНЕШНЛ" є юридичною особою, що зареєстрована 27.11.2009 (номер запису про держану реєстрацію в ЄДР: 1 203 102 0000 027813); стан юридичної особи - з 29.04.2013 перебуває в стані припинення за рішенням засновника; основний вид діяльності за КВЕД: неспеціалізована оптова торгівля; запис про відсутність за місцезнаходженням у ЄДР відсутній.

3. Щодо господарських відносин позивача з ПП "ЛЮСТЕФ" суд встановив наступне.

У серпні 2012 року між позивачем (покупець) та Приватним підприємством "ЛЮСТЕФ" (продавець) укладено договір поставки від 20.08.2012 б/н, згідно з яким продавець зобов'язався поставити та передати у власність позивача товар (косметичні засоби та парфуми), а позивач - прийняти та оплатити його.

У січні та квітні 2013 року на виконання вказаного договору ПП "ЛЮСТЕФ" здійснило поставку п'яти партій товару на загальну суму 93209,48 грн., у тому числі ПДВ - 15534,92 грн.

На підтвердження факту поставки товару позивач представив суду п'ять рахунків на оплату товару, п'ять видаткових накладних та п'ять податкових накладних на загальну суму 93209,48 грн., у тому числі ПДВ - 15534,92 грн.

В оплату за придбаний товар позивач перерахував на рахунок ПП "ЛЮСТЕФ" кошти у загальній сумі 93209,48 грн., у тому числі ПДВ - 15534,92 грн., факт оплати підтверджується наданими суду копіями банківських виписок.

Факти здійснення господарських операцій між позивачем і ПП "ЛЮСТЕФ" також підтверджуються оборотно-сальдовою відомостями по аналітичному рахунку 631 "Розрахунки з постачальниками тa підрядниками" (призначений для обліку розрахунків з постачальниками (підрядниками) за одержані товарно-матеріальні цінності, виконанні роботи та надані послуги).

На підтвердження права на формування податкового кредиту за вказаними господарськими операціями позивач отримав від ПП "ЛЮСТЕФ" п'ять податкових накладних на загальну суму 93209,48 грн., у тому числі ПДВ - 15534,92 грн. Вказану суму податку на додану вартість позивач включив до складу податкового кредиту за січень та квітень 2013 року, відобразив у податкових деклараціях з податку на додану вартість та реєстрах отриманих податкових накладних за ці звітні (податкові) періоди, а витрати на оплату придбаного товару у сумі 77674,57 грн. (вартість товару за виключенням сум податку на додану вартість) - врахував при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2012 та 2013 роки.

Суд встановив, що у подальшому позивач здійснив перепродаж товару, придбаного у ПП "ЛЮСТЕФ", іншим юридичним особам. Вказаний факт підтверджується представленими суду договорами поставки, рахунками на оплату, видатковими накладними, податковими накладними, а також банківськими виписками, які підтверджують факт одержання позивачем коштів за проданий товар.

З приводу юридичної особи контрагента позивача суд на підставі витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців встановив наступне.

Приватне підприємство "ЛЮСТЕФ" є юридичною особою, що зареєстрована 14.01.2000 (запис про держану реєстрацію в ЄДР від 21.07.2009 № 1 203 102 0000 027697); стан юридичної особи - з 29.04.2013 перебуває в стані припинення за рішенням засновника; основний вид діяльності за КВЕД: неспеціалізована оптова торгівля; запис про відсутність за місцезнаходженням у ЄДР відсутній.

Як вже зазначалось, податковий орган в основу прийнятого податкового повідомлення-рішення поклав висновок про фіктивність (безтоварність) господарських операцій, що здійснювались між позивачем і ПП "ЛЮСТЕФ", ТОВ НВК "ДНІПРОМАШБУД", ПП "САН ІНТЕРНЕШНЛ", які зробив на підставі акта перевірки від 10.02.2015 № 187/22-4/36577260.

За результатами цієї перевірки на підставі одних й тих самих висновків податковий орган прийняв два податкових повідомлення-рішення:

від 25.02.2015 № 0000372204, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "Податок на прибуток приватних підприємств" на загальну суму 91238,04 грн., яке є предметом оскарження в даній адміністративній справі;

від 25.02.2015 № 0000362204, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "Податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)" на загальну суму 91202,10 грн., яке було предметом оскарження в адміністративній справі № 810/1364/15.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 16.06.2015, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.08.2015, в адміністративній справі № 810/1364/15 за позовом ТОВ "СТОНЕРС УКРАЇНА" до Ірпінської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області, суд визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення від 25.02.2015 № 0000362204, оскільки суд встановив факт реальності господарських операцій між позивачем ТОВ НВП "ДНІПРОМАШБУД", ПП "САН ІНТЕРНЕШНЛ" і ПП "ЛЮСТЕФ".

Вказані висновки мають доказове значення для розгляду даної справи, адже стосуються позивача і встановлені у спорі між тими ж сторонами.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Як вже зазначалось, рішення про визначення позивачу грошового зобов'язання з податку на додану вартість прийнято податковим органом у зв'язку з формуванням позивачем витрат, які враховуються при визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, за господарськими операціями, які в дійсності не відбувались (є фіктивними).

Таким чином, вирішення даної справи залежить від доведеності або спростування твердження податкового органу про безтоварність (фіктивність) господарських операцій, за результатами здійснення яких податковим органом прийняте оспорюване податкове повідомлення-рішення.

Відповідно до статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Суб'єкти господарювання - юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами, є платниками податку на прибуток (пункт 133.1 статті 133 Податкового кодексу України).

Відповідно до статті 134 Податкового кодексу України у цьому розділі об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України витратами є сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

В силу пункту 138.2 статті 132 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Не включаються до складу витрат, зокрема витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку (пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України).

Як встановлено під час судового розгляду, витрати на придбання товару та послуг у, ТОВ НВП "ДНІПРОМАШБУД", ПП "САН ІНТЕРНЕШНЛ" та ПП "ЛЮСТЕФ", є пов'язаними з господарською діяльністю і документально.

Фактів порушення позивачем обмежень, установлених статтею 139 Податкового кодексу України податковим органом суду не наведено і не доведено.

Тому, податкове повідомлення-рішення від 25.02.2015 №0000372204, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств, підлягає скасуванню як безпідставне.

За наведених обставин позов є таким, що підлягає задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Позивач за подання позовної заяви сплатив судовий збір, доказів понесення інших судових витрат суду не надав. Таким чином, судові витрати щодо сплати судового збору підлягають присудженню з державного бюджету на користь позивача.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Бородянське відділення Головного управління ДФС у Київській області від 25.02.2015 №0000372204, згідно з яким Товариству з обмеженою відповідальністю "СТОНЕРС УКРАЇНА" збільшено грошове зобов'язання за платежем "Податок на прибуток приватних підприємств" на загальну суму 91238,04 грн., з яких: 72990,43 грн. - за основним платежем; 18247,61 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафом).

Стягнути з Державного бюджету України за рахунок асигнувань Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СТОНЕРС УКРАЇНА" судові витрати у сумі 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) гривень.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Волков А.С.