Постанова № 57371707, 14.04.2016, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2016 року

12:58

Справа № 808/927/16

м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Стрельнікова Н.В.,

за участю секретаря - Батигіна О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Кліон»

до: Запорізької митниці Державної фіскальної служби

про: визнання протиправними та скасування картки відмови та рішення про коригування митної вартості,

ВСТАНОВИВ:

15 березня 2016 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Кліон» (надалі – позивач, ТОВ «Кліон») до Запорізької митниці Державної фіскальної служби (надалі – відповідач, Запорізька митниця), в якому позивач просить визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про коригування митної вартості №112050000/2015/000268/2 від 17.09.2015 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 112050000/2015/00520 від 17.09.2015.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ним надано всі необхідні документи на підтвердження митної вартості імпортованого товару, які відповідають характеру угоди, а посилання митного органу на виявлення при перевірці розбіжностей є безпідставними.

Ухвалою суду від 18 березня 2016 року відкрито провадження у справі, справа призначена до судового розгляду на 06 квітня 2016 року.

В судовому засіданні оголошувалась перерва до 14 квітня 2016 року.

Представник позивача, в судових засіданнях, підтримала заявлені позовні вимоги в повному обсязі, надала суду пояснення аналогічні викладеним в позовній заяві.

Представник відповідача проти заявлених вимог заперечувала, посилалась на те, що позивачем не було надано усіх витребуваних документів, що зумовило відсутність підстав для оформлення товару за першим методом.

З підстав викладених в письмових запереченнях просила суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов слід задовольнити виходячи з наступних обставин.

З матеріалів справи судом встановлено, що між позивачем та компанією Iceland Pelagic ehf, Ісландія, укладено контракт №184F/2015І від 30.04.2015 (далі-контракт) на поставку свіжозамороженої або охолодженої риби різних видів та морепродуктів (за асортиментом, кількістю, вартістю та на умовах визначених сторонами і зазначених в інвойсах на кожну партію товару). Згідно вказаного контракту позивачем на митну територію України ввезений вантаж – морожена скумбрія (далі - товар).

Відповідно до інвойсів Iceland Pelagic ehf №SR 010633, №SR 010634, №SR 010635 від 03.09.2015 та №SR 010641 від 04.09.2015 товар постачався за ціною 1,15 доларів США за кг, на умовах FСА Клайпеда, Литва.

Для здійснення митного оформлення товару 16.09.2015 позивачем засобами електронного зв’язку до митного посту «Запоріжжя – центральний» Запорізької митниці ДФС подано митну декларацію по формі МД-2 №112050000/2015/015853, відповідно до якої заявлена митна вартість товарів у розмірі 2009235,40 гривень (тобто 25,76 грн. або 1,17 доларів США за 1 кг), тобто за ціною договору (перший метод визначення митної вартості).

Разом з вантажно-митною декларацією позивачем для оформлення товару надано пакет документів, а саме:

- контракт №184F/2015І від 30.04.2015;

- інвойси №SR 010633, №SR 010634, №SR 010635 від 03.09.2015 та №SR 010641 від 04.09.2015;

- калькуляція постачальника від 03.09.2015 та від 04.09.2015;

- прайс – лист від 01.09.2015;

- міжнародні товарно–транспортні накладні CMR №0001207, №002200, №0740324 та №114896 від 08.09.2015;

- довідки про транспортні витрати від 08.09.2015;

- договір міжнародного експедирування №2015МЭ\3М від 02.01.2015;

- договір транспортних послуг №17-П від 19.01.2015;

- договір транспортних послуг №1602-П від 16.02.2015;

- дублікати ветеринарного свідоцтва від 15.09.2015 серії ЄРД-00 №090860, №090861, №090862 та №090863;

- ветеринарні (санітарні) сертифікати від 08.09.2015;

- сертифікати походження від 03.09.2015 та сертифікат походження від 04.09.2015;

- сертифікати якості від 03.09.2015 №5-2015, №6-2015; №7-2015 та від 04.09.2015 №8-2015;

- експортні декларації від 11.09.2015;

- лист постачальника від 17.11.2014 про виробника.

Згідно ч.3 ст.53 Митного кодексу України митний орган дійшов висновку, що документи, які надані до митного оформлення товару, містять розбіжності, а саме:

- в п.1.4 контракту №184F/2015І від 30.04.2015 зазначено, що інформація про транспорт, яким здійснюється перевезення товару зазначається в інвойсах, але в інвойсах №SR 010633, №SR 010634, №SR 010635 від 03.09.2015 та №SR 010641 від 04.09.2015 конкретно не зазначено яким видом транспорту здійснювалась поставка товару (автомобільним чи залізничним), що може впливати на вартість транспортування та на рівень митної вартості товару;

- згідно загальноприйнятої світової практики прейскурант (прайс-лист) має містити відомості, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару, а саме: серед інших відомостей – одиниці виміру (штуки, кг, тощо), виробник/виробники, контактна інформація про продавця, натомість в прайс-листі від 01.09.2015, поданому до митного оформлення, вищевказана інформація відсутня;

- відповідно до п.5.1 контракту від 30.04.2015 №184F/2015І вартість товару включає в себе вартість упаковки, маркування, доставку відповідно до Інкотермс, оформлення товаросупровідних документів, податки та збори в країні продавця. Надана до митного оформлення калькуляція від 03.09.2015 та 04.09.2015 містить витрати, що не зазначені в відповідному пункті контракту (заморожування, маржа компанії), а контракт, в свою чергу, містить витрати, що не зазначені в калькуляції (оформлення товаросупровідних документів, податки та збори в країні продавця).

- в інвойсах №SR 010633, №SR 010634, №SR 010635 від 03.09.2015 та №SR 010641 від 04.09.2015 зазначений відправник «Iceland Pelagic ehf», тоді як в декларації, поданій до митного оформлення, відправником зазначено – «UAB Green Transport», що суперечить вимогам п.2.4 контракту №184F/2015І від 30.04.2015 (за дорученням продавця безпосереднім відправником товару може бути інша компанія про що зазначається в інвойсі на поставку товару).

У зв'язку із виявленням розбіжностей у поданих до митного оформлення документах, митницею 16.09.2015 направлено декларанту відповідне електронне повідомлення, із зазначенням про необхідність надання наступних додаткових документів: виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

17 вересня 2015 року на виконання вимог митного органу позивачем додатково надано: висновок Запорізької торгово–промислової палати №ОИ-481 від 16.09.2015; експортну декларацію країни відправника; лист постачальника від 17.09.2015 з даними бухгалтерського обліку, про відсутність каталогів; лист постачальника від 05.09.2015 з повідомленням про транспорт та відправника.

Після розгляду наданих позивачем митному органу додаткових документів, відповідачем 17.09.2015 прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №112050000/2015/000268/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №112050000/2015/00520.

Позивач, не погодившись з карткою відмови в прийнятті митної декларації та рішеннями про коригування митної вартості товару, звернувся з позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд вважає за необхідне зазначити, що згідно ч.1 ст.246 Митного кодексу України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів. Відповідно ч.1 ст.248 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Згідно ч.1 ст.257 Митного кодексу України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії.

Відповідно до ст.49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Згідно ч.1 ст.51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно ч.1 ст.52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Згідно ч.2 ст.52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов’язані:

1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом;

2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об’єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;

3) нести всі додаткові витрати, пов’язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно ч.1 ст.53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Відповідно до ч.2 ст.53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п’ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об’єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно ч.3 ст.53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов’язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов’язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов’язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Аналіз вказаних норм дозволяє дійти висновку, що до виключної компетенції митних органів відноситься вирішення питання перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості, а також самостійного її визначення у встановлених Законом випадках. Даний висновок базується на положеннях основного принципу, закріпленого у ст. VII Генеральної асамблеї з тарифів і торгівлі «Оцінка товарів для митних цілей», згідно з яким оцінка імпортованого товару для митних цілей має базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на якій розраховується мито або аналогічного товару.

Суд зазначає, що відповідно до приписів ст.53 Митного кодексу України митниця має право запитувати додаткові документи в разі виявлення під час митного оформлення розбіжностей в документах, перелік яких визначений ч.2 даної статті. Проте, наявність розбіжностей є суб’єктивною думкою працівників митного органу та може бути спростована в ході судового розгляду.

При розгляді справи судом встановлено, що позивачем на виконання запитів, отриманих від митного органу, надавались додаткові документи, а саме: експертні висновки Запорізької торгово–промислової палати №ОИ-481 від 16.09.2015; експортну декларацію країни відправника; лист постачальника від 17.09.2015 з даними бухгалтерського обліку, про відсутність каталогів; лист постачальника від 05.09.2015 з повідомленням про транспорт та відправника.

Проте, митний орган дійшов висновку, що надані на запит позивачем додаткові документи не усувають виявлених під час перевірки недоліків та не підтверджують заявлену митну вартість товару.

Згідно вимог ч.4 ст.57 МКУ проведено процедуру консультацій між митницею та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. За результатами проведеної консультації прийнято рішення про визначення митної вартості товару, що імпортується, із застосуванням резервного методу визначення митної вартості. Товар по вищевказаній вантажно-митній декларації був випущений у вільний обіг у відповідності до Х розділу Митного кодексу України.

З матеріалів справи судом встановлено, що серед виявлених розбіжностей митним органом було встановлено, що в інвойсах №SR 010633, №SR 010634, №SR 010635 від 03.09.2015 та №SR 010641 від 04.09.2015 зазначений відправник «Iceland Pelagic ehf», тоді як в декларації, поданій до митного оформлення, відправником зазначено – «UAB Green Transport», що суперечить вимогам п.2.4 контракту №184F/2015І від 30.04.2015 (за дорученням продавця безпосереднім відправником товару може бути інша компанія про що зазначається в інвойсі на поставку товару).

Разом з тим, митний орган, встановивши вищевказані розбіжності, жодним чином не обґрунтовує, яким чином зазначені розбіжності, позбавляють митний орган можливості перевірити заявлену митну вартість імпортованого товару, оскільки такі розбіжності стосується виключно порядку виконання умов контракту.

Крім того, представником позивача додатково подано лист компанії Iceland Pelagic ehf від 05.09.2015, в якому зазначено, що у відповідності до п.2.4 контракту №184F/2015І від 30.04.2015 відправником продукції по інвойсах №SR 010633, №SR 010634, №SR 010635 від 03.09.2015 та №SR 010641 від 04.09.2015 буде виступати UAB «Green Transport», S.Dariaus ir S.Gireno 9-1, Клайпеда, Литва.

Стосовно встановленої розбіжності «в п.1.4 контракту №184F/2015І від 30.04.2015 зазначено, що інформація про транспорт, яким здійснюється перевезення товару зазначається в інвойсах, але в інвойсах №SR 010633, №SR 010634, №SR 010635 від 03.09.2015 та №SR 010641 від 04.09.2015 конкретно не зазначено яким видом транспорту здійснювалась поставка товару (автомобільним чи залізничним), що може впливати на рівень митної вартості товару»

Суд зазначає, що митний орган, встановивши вищевказану розбіжність, жодним чином не обґрунтовує, яким чином вищевказана розбіжність, позбавляє митний орган можливості перевірити заявлену митну вартість імпортованого товару, оскільки така розбіжність стосується виключно порядку виконання умов контракту, а також з урахуванням того, що позивачем до митного оформлення подавалася довідки про транспортні витрати від 08.09.2015, в якій зазначено розмір транспортних витрат та державний номер автомобіля яким здійснювалось транспортування товару. Також надавались договори транспортних послуг №17-П від 19.01.2015 та №1602-П від 16.02.2015 з яких вбачалось, яким саме транспортом буде здійснюватись перевезення товару.

Також, позивачем додатково надано лист компанії Iceland Pelagic ehf від 05.09.2015, в якому зазначено, що у відповідності до п.1.4 контракту №184F/2015І від 30.04.2015 поставка продукції за інвойсами №SR 010633, №SR 010634, №SR 010635 від 03.09.2015 та №SR 010641 від 04.09.2015 буде проводитись автомобільним транспортом.

Щодо посилання митного органу на те, що відповідно до п.5.1 контракту від 20.08.2015 №251F/2015І вартість товару включає в себе вартість упаковки, маркування, доставку відповідно до Інкотермс, оформлення товаросупровідних документів, податки та збори в країні продавця. Надана до митного оформлення калькуляція від 03.09.2015 та 04.09.2015 містить витрати, що не зазначені в відповідному пункті контракту (заморожування, маржа компанії), а контракт, в свою чергу, містить витрати, що не зазначені в калькуляції (оформлення товаросупровідних документів, податки та збори в країні продавця), суд зазначає, що позивачем додатково було надано лист компанії Iceland Pelagic ehf від 17.09.2015, в якому зазначено, що в калькуляції б/н від 03.09.2015 та 04.09.2015 детально зазначені всі складові вартості товару, в т.ч. заморожування та маржа компанії. Такі складові вартості як «оформлення супровідних документів» та «податки та збори», зазначені в п.5.1 контракту №251F/2015І від 20.08.2015, входять до складу «інших витрат» та зазначені в п.3 калькуляції.

Продукція відвантажувалась на підставі інвойсів, які є бухгалтерськими документами компанії.

03 вересня 2015 року на ім’я ТОВ «Кліон» були виставлені інвойси №SR 010633, №SR 010634, №SR 010635 від 03.09.2015 на загальну суму 67275,00 дол. США.

04 вересня 2015 року на ім’я ТОВ «Кліон» був виставлений інвойс №SR 010641 від 04.09.2015 на загальну суму 22425,00 дол.США.

Стосовно розбіжності «згідно загальноприйнятої світової практики прейскурант (прайс-лист) має містити відомості, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару, а саме: серед інших відомостей – одиниці виміру (штуки, кг, тощо), виробник/виробники, контактна інформація про продавця, натомість в прайс-листі від 01.09.2015, поданому до митного оформлення, вищевказана інформація відсутня».

Суд зазначає, що митний орган перевіряючи правильність визначення декларантом митної вартості імпортованого товару зобов’язаний діяти виключно в межах визначеним чинним законодавством України, зокрема Митним кодексом України, при цьому встановивши розбіжність в заявлених даних контролюючий орган зобов’язаний чітко зазначити, які вимоги чинного законодавства не було дотримано декларантом, а висновок про наявність розбіжності не може базуватися на припущеннях.

В даному випадку відповідач посилається на невідповідність прейскуранту (прайс-листа) загальноприйнятій світовій практиці, що не може бути підставою для виникнення сумнівів щодо заявленої митної вартості імпортованого товару та витребування додаткових документів, при цьому відповідач не бере до уваги те, що частиною 2 статті 53 Митного кодексу України взагалі не передбачено подання до митного оформлення такого документу, як прайс-лист.

Крім того в лист компанії Iceland Pelagic ehf від 17.09.2015, який надавався митному органу, зазначено, що поставка товарів згідно інвойсів №SR 010633, №SR 010634, №SR 010635 від 03.09.2015 та №SR 010641 від 04.09.2015 була оформлена по прайс-листу б/н від 01.09.2015. Цей документ складається по затвердженій на підприємстві формі. Додатково повідомлялось, що ціна зазначена з розрахунку на 1 кг. Продукції. Виробником виступає завод А500, країною походження є Ісландія. Харчові домішки та приправи відсутні.

Таким чином, з матеріалів справи встановлено, що під час перевірки правильності визначення митної вартості заявленої позивачем, митної орган дійшов хибних висновків про наявність в поданих документах розбіжностей.

Згідно зі статтею 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. Відповідно до частини 3 цієї ж статті за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно з частиною 1 статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно з пунктом другим частини 6 статті 54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, зокрема у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Суд зазначає, що відповідно до вимог ч.3 ст.53 Митного кодексу України додаткові документи надаються декларантом за наявності, відтак, саме по собі подання таких документів не в повному обсязі, за умови належного підтвердження заявленої митної вартості, не може бути підставою для коригування митної вартості товару.

Стаття 57 Митного кодексу України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України, здійснюється шляхом застосування таких методів:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Якщо основний метод не може бути використаний, застосовується послідовно кожний із перелічених у частині першій цієї статті методів. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

З оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів, судом встановлено, що митний орган дійшов висновку про неможливість застосування першого методу митної вартості товару, зокрема: «вартість товару, що імпортується, визначається із застосуванням резервного методу згідно наявної у органу доходів і зборів інформації, з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами й положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ). Враховуючи вимоги ч.2 ст.64 Митного кодексу України використана наявна в митниці інформація щодо раніше визначених/визнаних митних вартостей за основним та другорядними методами з розрахунку 2 доларів США за 1 кг товару (МД №100260002/2015/171392 від 13.05.2015).

Суд вважає за необхідне зазначити, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення, не може розцінюватись як заниження позивачем митної вартості, не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

На підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару позивачем до матеріалів справи, серед іншого, надано експертний висновок Запорізької торгово-промислової палати №ОИ-481 від 16.09.2015, відповідно до якого: ринкова вартість товару скумбрія морожена, за період липня – вересень 2015 року, на умовах поставки FCA Клайпеда, Литва, складала: мінімальна ціна 1,07 долари США/кг та максимальна 1,18 долари США/кг. Позивачем імпортувався товар – скумбрія морожена, на умовах поставки FCA Клайпеда, Литва, за ціною 1,17 долари США за кг, що відповідає рівню цін на світовому ринку.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивачем у визначеному Митним кодексом України порядку підтверджено заявлену ціну товару, що імпортується, а митним органом безпідставно застосовано резервний метод визначення митної вартості товару (метод №2ґ).

При розгляді справи суд дійшов висновку, що при прийнятті оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товару та картки відмови в прийнятті митної декларації, відповідач діяв необґрунтовано, тобто без врахування всіх обставин, які мають значення при прийнятті рішення, а відтак вказані рішення підлягають скасуванню.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідачем не доведено правомірність прийнятих рішень.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Кліон».

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи вищезазначене, та керуючись 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення Запорізької митниці Державної фіскальної служби про коригування митної вартості товарів №112050000/2015/000268/2 від 17.09.2015 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №112050000/2015/00520 від 17.09.2015.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Запорізької митниці Державної фіскальної служби (69015, м.Запоріжжя, вул. Кремлівська, 12, ЄДРПОУ 39477764) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кліон» (69106, м. Запоріжжя, вул. Скворцова, буд. 236, код ЄДРПОУ 33134908) судовий збір у розмірі 8150 (вісім тисяч сто п’ятдесят) грн. 03 (три) коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Н.В.Стрельнікова