Ухвала суду № 57371596, 19.04.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

19 квітня 2016 рокусправа № 804/15180/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Божко Л.А.

суддів: Прокопчук Т.С. Лукманової О.М.

за участю секретаря судового засідання: Сонник А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2015 р. по справі за позовом ОСОБА_1 до Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2015р. ОСОБА_1 звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Дніпропетровській області, в якому просила скасувати податкове повідомлення-рішення Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Дніпропетровській області №0016391702 від 31.08.2015 року.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2015 р. адміністративний позов задоволено.

Рішення суду обґрунтовано тим, що прощені позивачу відсотки не є його доходом та додатковим благом, оскільки, якщо сума кредиту надається безпосередньо позичальнику, то проценти ним не отримуються, а банк вправі як стягувати їх, так і не стягувати.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та винести нове рішення яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В апеляційній скарзі податковий орган зазначає, що відповідно до п.п."д" п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст.164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді суми боргу платника податку, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Якщо кредитор повідомляє платника податку - боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або шляхом надання повідомлення боржнику під підпис особисто про анулювання (прощеного) боргу та включає суму анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано (прощеного), такий боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.

Відповідач вважає, що сума боргу платника, анульованого (прощеного) за самостійним рішенням кредитора до закінчення строку позовної давності (в тому числі списана за рахунок коштів сформованого банком резерву), є об'єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб та оподатковується за ставкам, визначеними п.167.1 ПК України.

Сторони, які належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явились, відповідно до ст.41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалась.

Перевіривши, в межах доводів апеляційної скарги, законність та обґрунтованість судового рішення, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи із наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та не заперечується сторонами, 27.02.2007 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк" та ОСОБА_1 укладено іпотечний договір №4 та кредитний договір №29.3/4-7, відповідно до умов яких Банк надав ОСОБА_1 кредит у розмірі 70 000 доларів США та встановив порядок погашення суми заборгованості.

08.07.2013 року ОСОБА_1 звернулася до ПАТ "Укрсоцбанк" з листом щодо можливості добровільного погашення заборгованості за Договором кредиту №29.3/4-7 від 27.02.2007 року.

У своїй відповіді на зазначений лист ПАТ "Укрсоцбанк" повідомило позивача про необхідність погасити заборгованість за Кредитним договором в сумі 58 137,02 доларів США до 02.11.2013 року. В разі виконання зазначених дій, заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами ОСОБА_1 буде анульовано.

16.06.2014 року ПАТ "Укрсоцбанк" повідомило ОСОБА_1 про те, що Банком здійснено анулювання заборгованості за Договором кредиту №29.3/4-7 від 27.02.2007 року, в тому числі заборгованість по нарахованим процентам у розмірі 380 749,38 грн. та заборгованість за тілом кредиту в сумі 0,00 грн.

У період з 06.07.2015 року по 08.07.2015 року, відповідно до наказу Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 06.07.2015 року №318 старшим державним ревізор-інспектором відділу контрольно-перевірочної роботи доходів і зборів з фізичних осіб управління доходів і зборів з фізичних осіб Горжій Артуром Івановичем, проведено документальну позапланову невиїзну перевірку щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб до бюджету фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1) за період з 01.01.2014 року по 31.12.2014 року.

За наслідками зазначеної перевірки Новомосковською об'єднаною державною податковою інспекцією ГУ ДФС у Дніпропетровській області складено акт №176/172/НОМЕР_1 від 15.07.2015 року "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб до бюджету фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1) за період з 01.01.2014 року по 31.12.2014 року, висновками якого встановлено порушення позивачем пп. "д" пп.164.2.17 п.164.2 ст.164, пп.168.4.5 п.168.4 ст.168 Податкового кодексу України у результаті чого визначено суму податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб за період, що перевірявся на суму 61 804,20 грн.

На підставі складеного акта перевірки №176/172/НОМЕР_1 від 15.07.2015 року Новомосковською об'єднаною державною податковою інспекцією ГУ ДФС у Дніпропетровській області 31.08.2015 року винесено податкове повідомлення-рішення №0016391702 щодо збільшення суми грошового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб у загальному розмірі 77 255,25грн.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Податковим кодексом України визначено вичерпний перелік податків і зборів, що справляються в Україні та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно до п.164.1 ст.164 ПК України базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Абзацом д) пп.164.2.17 п.164.2 ст.164 ПК України передбачено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються суми боргу платника податку, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Якщо кредитор повідомляє платника податку-боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або шляхом надання повідомлення боржнику під підпис особисто про анулювання (прощеного) боргу та включає суму анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано (прощеного), такий боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.

З акту перевірки відповідача вбачається, що саме вказаною нормою пп.164.2.17 п.164.2 ст.164 ПКУкраїни) фактично було обґрунтоване спірне податкове повідомлення-рішення ДПІ про донарахування позивачу податкових зобов'язань.

Разом з тим, пп.164.2.17 п.164.2 ст.164 ПК України, передбачено включення до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку доходу, отриманого як додаткове благо, і фактично визначає один з видів такого додаткового блага.

Із змісту п.п.5.1, 5.2 ст.5 ПК України вбачається, що поняття, правила та положення, установлені цим Кодексом та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 цього Кодексу. У разі якщо поняття, терміні, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням цього Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення цього Кодексу.

Статтею 14 ПК України визначено значення понять, в якому ці поняття вживаються в цьому Кодексі.

Відтак, згідно з п.п.14.1.56 п.14.1 ст.14 ПК України доходи - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Відповідно до п.п.14.1.47. п.14.1. ст.14 ПК України додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).

З огляду п.163.1 ст.163 ПК України, об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Згідно п.164.1 ст.164 ПК України базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

З аналізу наведених положень ПК України можна зробити висновок, що до доходів взагалі та додаткових благ, зокрема, відносяться матеріальні та нематеріальні цінності, кошти та інші активи, які безпосередньо отримані платником податку та які збільшують загальний майновий стан цього платника і забезпечують приріст його активів у той чи іншій формі.

З матеріалів справи вбачається що,в результаті реалізації договірних правовідносин між Банком та ОСОБА_1 останьою було повернуто Банку суму кредиту, тобто у позивача внаслідок вказаних правовідносин фактично не відбулось збільшення загального майнового стану чи приросту його активів у той чи іншій формі, а тому у нього і відсутній об'єкт оподаткування в розумінні положень ст.14, п.163.1 ст.163, п.164.1 ст.164 ПК України.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає помилковими посилання відповідача на положення абз. д) пп.164.2.17 п.164.2 ст.164 ПК України, як на безумовну підставу для донарахування позивачу податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб, оскільки вказана норма повинна застосовуватись в кореспонденції з положеннями ст.14, п.163.1 ст.163, п.164.1 ст.164 ПК України і не може їм суперечити.

Крім цього, відповідно до пп.165.1.29 ст.165 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається основна сума кредиту, що отримується платником податку (протягом строку дії договору), у тому числі фінансового кредиту, забезпеченого заставою, на визначений строк та під проценти.

З аналізу вказаної норми вбачається, що протягом дії кредитного договору отримані платником податку від банку кошти не можуть бути включені до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу такого платника.

Одночасно, відповідно до положень абз. д) пп.164.2.17 п.164.2 ст.164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається сума боргу платника, анульованого кредитором до закінчення строку позовної давності, перебіг якого розпочинається за правилами цивільного законодавства після спливу строку на виконання зобов'язання.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що згідно умов укладеного між позивачем та Банком договору граничний термін погашення ОСОБА_1, кредиту встановлено до 26 лютого 2022 року, і фактично, між сторонами в межах цивільних правовідносин відбулось дострокове припинення кредитного договору шляхом дострокового часткового погашення позичальником кредитної заборгованості з одночасним анулюванням Банком оговореної іншої частини цієї заборгованості.

Отже, враховуючи, що на виконання обов'язку, встановленого договором про надання споживчого кредиту ОСОБА_1, було фактично повернуто на рахунок Банку кошти, які не занижують розмір отриманих в якості кредиту, сторонами по договору фактично було достроково припинено дію договору кредиту на певних умовах, колегія суддів приходить до висновку про те, що позивачем не було отримано оподатковуваного доходу в розумінні ст.14, п.163.1 ст.163, п.164.1 ст.164, п.п.164.2.17 п.164.2 ст.164, 165 ПК України, а тому колегія суддів вважає, що спірне податкове повідомлення-рішення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Аналогічна правова позиція була висловлена також Вищим адміністративним судом України, зокрема, в ухвалі суду від 25.09.2014 №К/800/40206/14.

Згідно з частиною 4 статті 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Стаття 71 КАС України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

За таких обставин, суд вважає, що рішення суду першої інстанції викладене достатньо повно, обґрунтовано та мотивовано з посиланням на конкретні пункти законів України, які регулюють спірні правовідносини, що свідчить про відсутність підстав для його скасування.

З огляду на встановлені судом першої інстанції фактичні обставини справи та обрану правову позицію, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.

Крім того, при подачі апеляційної скарги Новомосковською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Дніпропетровській області не сплачено судовий збір.

Відповідно до ч.2 ст.87 КАС України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року №3674-VI.

Згідно ст.4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Станом на дату звернення скаржника до суду з апеляційною скаргою розмір мінімальної заробітної плати, визначеної Законом України "Про державний бюджет України на 2015 рік", становить 1218 грн.

У відповідності до підпункту 2 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір", в редакції від 01.09.2015, ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду - 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Таким чином, при поданні до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду заявником апеляційної скарги мало бути сплачено судовий збір у розмірі 849,80 грн. (772,25 *110%=849,80).

У зв'язку з зазначеним, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне стягнути з Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області суму судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 849,80 грн.

На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, 205, 206 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2015 р. - залишити без змін.

Стягнути з Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на користь державного бюджету судовий збір у розмірі 849,80 грн. (УДКСУ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровськ Дніпропетровської області; 37989274; МФО 805012; рахунок отримувача 31217206781004)

Ухвала суду набирає законної сили у відповідності до ч.5 ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.

Головуючий: Л.А. Божко

Суддя: Т.С. Прокопчук

Суддя: О.М. Лукманова