Постанова № 57371530, 20.04.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 квітня 2016 р.м.ОдесаСправа № 814/4235/15

Категорія: 9.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Гордієнко Т. О.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого - судді Скрипченка В.О.,

суддів Золотнікова О.С., Осіпова Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Сівєлькіної С.Є.,

позивача ОСОБА_1, представника відповідача/апелянта Горохівської С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 14 січня 2016 року у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області про скасування рішення про застосування фінансових санкцій від 18.08.2015 року №000064/04-21,-

В С Т А Н О В И В:

01 грудня 2015 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (ФОП ОСОБА_1) звернувся до суду з адміністративним позовом до ГУ ДФС у Миколаївській області про скасування рішення від 18.08.2015 року №000064/04-21, посилаючись на відсутність доказів продажу неповнолітнім пива саме позивачем, оскільки продавець ОСОБА_3 ніяких пояснень не давала та не підписувала, пояснення неповнолітніх відібрані без законних представників, чека на продаж пива немає, тому рішення належить скасувати, як незаконне.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 14 січня 2016 року адміністративний позов ФОП ОСОБА_1 задоволений. Скасовано рішення про застосування фінансових санкцій від 18.08.2015 р. №000064/04-21.

Не погоджуючись із постановленим у справі судовим рішенням Головне управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області подало апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на неповне з'ясування обставин справи, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою повністю відмовити у задоволені адміністративного позову ФОП ОСОБА_1

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, пояснення на неї позивача ОСОБА_1, представника відповідача/апелянта Горохівської С.І., вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 18.08.2015 року відповідачем прийнято рішення про застосування фінансових санкцій №000064/04-21 до ФОП ОСОБА_1 в сумі 6 800 грн. за продаж пива особі, яка не досягла 18 років.

Приймаючи рішення суд першої інстанції виходив з того, що Головним управлінням Державної фіскальної служби у Миколаївській області не доведено факту вчинення ФОП ОСОБА_1 порушення.

Проте, з вказаним висновком суду першої інстанції погодитись не можна.

Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 р. №481/95-ВР, який, в свою чергу, визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України.

Як слідує зі змісту вимог ст. 16 Закону України №481/95-ВР, контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України.

Згідно із п. 5 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є: матеріали правоохоронних, податкових та інших органів виконавчої влади щодо недотримання суб'єктами підприємницької діяльності вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Згідно абзацу 2 ч. 1 ст. 15-3 Закону України №481/95-ВР, забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років. При цьому, продавець алкогольних напоїв або тютюнових виробів має право вимагати у покупця, який купує алкогольні напої або тютюнові вироби, документ, що засвідчує його вік, якщо у продавця виникли сумніви щодо досягнення покупцем 18-річного віку.

Як встановлено з матеріалів справи, 02 квітня 2015 р. о 11.30 ОСОБА_3 в магазині «ІНФОРМАЦІЯ_1» (де здійснює свою господарську діяльність позивач) ФОП ОСОБА_1 реалізувала неповнолітньому ОСОБА_4, 1998 р.н., 2 пляшки пива «Янтар» по 0,5 л. по 7,00 грн. за пляшку; вміст спирту 4,4%.

Даний факт повністю підтверджується постановою №89 від 21 квітня 2015 року Адміністративної комісії Адміністрації Заводського району Миколаївської міської ради про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_3, якою вона була визнана винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 КУпАП та на неї накладено штраф в розмірі 510 грн., а також письмовими поясненнями ОСОБА_3 та неповнолітніх ОСОБА_5 та ОСОБА_4, свідоцтвом про народження ОСОБА_4 (а.с. 5 - 11).

При цьому, як вбачається зі змісту пояснень ОСОБА_3 від 02 квітня 2015 р., остання, знаходячись на своєму робочому місті в магазині «ІНФОРМАЦІЯ_1», о 11.30 продала ОСОБА_5 та ОСОБА_4 2 пляшки пива «Янтар» по 0,5 л по 7,00 грн. за пляшку; вміст спирту 4,4%. Про те, що покупці були неповнолітніми ОСОБА_3 не знала. Документів, які засвідчують вік покупців, ОСОБА_3 не зажадала. Про те, що продавати неповнолітнім алкогольні напої забороняється, ОСОБА_3 знала. Зобов'язується в майбутньому не повторювати таких випадків.

Зазначені пояснення повністю співпадають із поясненнями неповнолітніх ОСОБА_5 та ОСОБА_4

Згідно положень абз. 9 ч. 2 ст. 17 Закону України №481/95-ВР, у разі порушення вимог ст. 15-3 цього ж Закону, до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів.

Як встановлено з матеріалів справи, саме за вказане вище порушення вимог ст. 15-3 Закону №481/95 (т.б. за продаж пива особі, яка не досягла 18 років), відповідачем, у відповідності із абз. 9 ч. 2 ст. 17 вказаного Закону, і було винесено рішення від 18 серпня 2015 року №000064/04-21 про застосування до позивача (як суб'єкта господарювання) фінансових санкцій в сумі 6800 грн.

Отже, за таких обставин та з урахування вищевикладених норм діючого у цій сфері законодавства, колегія суддів дійшла висновку про правомірність оскаржуваного рішення органу фіскальної служби та вважає, що до позивача, в даному випадку, було цілком законно застосовано спірні фінансові санкції.

Враховуючи викладене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позову ФОП ОСОБА_1.

Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідач, який є суб'єктам владних повноважень, свою позицію довів та обґрунтував. В свою чергу позивач, всупереч наведеним приписам, не довів протиправність прийнятого відповідачем рішення.

Відповідно до ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Суд першої інстанції не правильно встановив обставини справи при вирішенні справи, а наведені в апеляційній скарзі доводи спростовують правильність висновків суду.

Відтак, апеляційна скарга Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 184, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області задовольнити повністю.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 14 січня 2016 року скасувати та прийняти нову постанову суду, якою у задоволенні адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області про скасування рішення про застосування фінансових санкцій від 18.08.2015 року №000064/04-21 відмовити повністю.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення рішення апеляційного суду в повному обсязі.

Головуючий В.О.Скрипченко

Суддя О.С.Золотніков

Суддя Ю.В.Осіпов