Ухвала суду № 57371463, 20.04.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/7524/15 Головуючий у 1-й інстанції: Нагорянський С.І., Суддя-доповідач: Кобаль М.І.

У Х В А Л А

Іменем України

20 квітня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Кобаля М.І.,

суддів: Епель О.В., Карпушової О.В.

при секретарі: Хмарській К.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 лютого 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Міністерства аграрної політики та продовольства України, треті особи: Державне підприємство «Укрспирт», Державне підприємство «Караванський спиртовий завод» про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 (далі - Позивач) звернулась до суду із адміністративним позовом до Міністерства аграрної політики та продовольства України (далі - Відповідач) у якому просила:

- визнати протиправною бездіяльність Міністерства аграрної політики та продовольства України щодо невиконання вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 28 липня 2010 року № 672 та наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 30 листопада 2010 року № 779;

- зобов'язати Міністерство аграрної політики та продовольства України вчинити дії щодо завершення процедури реорганізації Державного підприємства «Караванський спиртовий завод» шляхом приєднання його до Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт», в тому числі прийняти до Державного підприємства «Укрспирт» від Державного підприємства «Караванський спиртовий завод» заборгованість перед ОСОБА_2 у розмірі 5 704 288,00 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 лютого 2016 року в задоволенні зазначеного адміністративного позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити адміністративний позов в повному обсязі.

Заслухавши представників сторін, що прибули у судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін, виходячи з наступного.

Згідно із ч. 1 п. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, постановою Кабінету Міністрів України від 28 липня 2010 року № 672 «Про утворення Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості» постановлено погодитись із пропозицією Міністерства аграрної політики та продовольства України щодо реорганізації державних підприємств і об'єднань спиртової та лікеро-горілчаної промисловості, що належать до сфери управління Міністерства аграрної політики та продовольства України, згідно з Додатками 1 і 2 шляхом приєднання до Державного підприємства «Укрспирт» та шляхом виділу майна з використанням якого виготовляється підакцизна продукція і передачі такого майна до Державного підприємства «Укрспирт».

Додатком 1 до Постанови № 672 визначено перелік державних підприємств і об'єднань спиртової та лікеро-горілчаної промисловості, що належать до сфери управління Міністерства аграрної політики та продовольства України і підлягають реорганізації шляхом приєднання до Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості, серед яких зазначено Державне підприємство «Караванський спиртовий завод».

На виконання Постанови № 672 наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 20 листопада 2010 року № 799 «Про реорганізацію державних підприємств спиртової промисловості» (далі по тексту - наказ №799) визначено реорганізувати Караванський спиртовий завод (Харківська область, місто Люботин, селище Караван) шляхом приєднання до Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» (м. Київ, вул. Бориса Грінченка, 1) та створити на базі майна реорганізованого державного підприємства відокремлені підрозділи (філії) без права юридичної особи. Визначено Державне підприємство «Укрспирт» правонаступником усіх майнових прав і обов'язків реорганізованих державних підприємств, у тому числі й Караванського спиртового заводу.

Зазначеним наказом № 779 вирішено утворити комісії з реорганізації, зокрема й Караванського спиртового заводу; голові комісії з реорганізації наказано забезпечити проведення інвентаризації майна, майнових прав та обов'язків що перебувають на балансі Державного підприємства «Караванський спиртовий завод» та здійснити їх передачу на баланс Державного підприємства «Укрспирт», а саме: подати до Міністерства на затвердження передавальний акт приймання-передачі майна, майнових прав та обов'язків і подати матеріали на зберігання до архівних установ відповідно до чинного законодавства.

Як зазначено ОСОБА_2, активи ДП «Караванський спиртовий завод», а саме цілісний майновий комплекс з виробництва спирту, що знаходяться за адресою: Харківська область, місто Люботин, селище Караван, вул. Заводська, 23, прийнято до складу ДП «Укрспирт». Проте, заборгованість Державного підприємства «Караванський спиртовий завод», яка належить позивачу, передана не була.

Також, в обґрунтування позову ОСОБА_2 посилалась на те, що їй на праві приватної власності належить право вимоги до Державного підприємства «Караванський спиртовий завод» у розмірі 5 704 288,00 грн., на підставі договору купівлі-продажу права вимоги підприємства-банкрута ПП «ПРОФ АГРО 2010» від 20 березня 2014 року № 45-(А)-Лот № 1.

Вважаючи порушеними свої права та законні інтереси, позивач звернулась до суду з даним позовом.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що Міністерством аграрної політики та продовольства України доведено належними та допустимими доказами правомірність своїх дій та відсутність протиправної бездіяльності в межах спірних правовідносин.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про управління об'єктами державної власності» суб'єктами управління об'єктами державної власності є, зокрема міністерства, інші органи виконавчої влади та державні колегіальні органи (далі по тексту - уповноважені органи управління). Повноваження уповноважених органів управління визначено статтею 6 Закону України «Про управління об'єктами державної власності».

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, Міністерством аграрної політики та продовольства України, як органом управління державного підприємства, остаточний передавальний акт приймання-передачі майна, майнових прав та обов'язків Державного підприємства «Караванський спиртовий завод» до Державного підприємства «Укрспирт» на затвердження не подавався.

Крім того, з 2011 року у провадженні Господарського суду Харківської області триває процедура банкрутства Державного підприємства «Караванський спиртовий завод» (справа № 5023/8082/11), яка на момент розгляду справи судом першої інстанції не завершена.

Частинами 1 і 2 ст. 104 Цивільного кодексу України передбачено, що юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» відомості про юридичну особу або фізичну особу - підприємця включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно із законодавством України.

Згідно із ч. 1 вищезазначеного Закону, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Згідно із ч. 2 ст. 33 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», юридична особа є такою, що припинилася, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.

Отже, у разі реорганізації юридичної особи її права та обов'язки переходять до правонаступника після державної реєстрації факту припинення юридичної особи, що реорганізується.

Як вбачається з Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, станом на 16 червня 2015 року Караванський спиртовий завод, що знаходяться за адресою: Харківська область, місто Люботин, селище Караван, вул. Заводська, 23, код ЄДРПОУ 00375266, у графі: «Дані про перебування юридичної особи у процесі припинення» - відомості відсутні.

При цьому відомості про проведення державної реєстрації юридичної особи, яка утворена в результаті перетворення чи реорганізації, дату затвердження передавального акта або розподільчого балансу, а також щодо правонаступників, в Єдиному реєстрі відсутні.

Колегія суддів апеляційної інстанції вважає обґрунтованим висновок колегії суддів першої інстанції, що виконання вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28 липня 2010 року № 672 щодо приєднання Державного підприємства «Караванський спиртовий завод» до Державного підприємства «Укрспирт» та наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 30 листопада 2010 року № 779 стане можливим лише за умови припинення провадження у справі про банкрутство Державного підприємства «Караванський спиртовий завод».

Отже, враховуючи відсутність можливості у відповідача, відповідно до норм чинного законодавства, вчини дії щодо завершення процедури реорганізації Державного підприємства «Караванський спиртовий завод», колегія суддів апеляційної інстанції не вбачає протиправної бездіяльності в діях останнього в частині невиконання вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28 липня 2010 року № 672 та наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 30 листопада 2010 року № 779.

Щодо позовних вимог про зобов'язання Міністерства аграрної політики та продовольства України вчинити дії щодо завершення процедури реорганізації Державного підприємства «Караванський спиртовий завод» шляхом приєднання його до Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт», в тому числі прийняти до Державного підприємства «Укрспирт» відержавного підприємства «Караванський спиртовий завод» заборгованість перед ОСОБА_2 у розмірі 5704288,00 грн., колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне.

Зі змісту Рекомендації № R (80) 2 Комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11.03.1980р., під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Відповідно до чинного законодавства України, завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного судочинства завжди є контроль легальності. Перевірка доцільності переступає компетенцію адміністративного суду і виходить за межі завдання адміністративного судочинства.

Тобто, під дискреційним повноваженням слід розуміти таке повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийнятті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибрати один з кількох варіантів рішення.

Отже, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що в даному випадку, відсутні підстави для задоволення позовних вимог в цій частині.

Ухвалою Господарського суду Харківської області у справі № 5023/8082/11 затверджено реєстр вимог кредиторів Державного підприємства «Караванський спиртовий завод», між тим ОСОБА_2 серед переліку кредиторів не значиться.

Ухвалою Господарського суду Харківської області у справі № 5023/8826/11 від 10.03.2015, залишена без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 21.04.2015 (а.с.212-216 Т.1), в задоволенні заяви ОСОБА_2 про заміну сторони виконавчого провадження у справі №5023/8826/11 - відмовлено (а.с.209-211 Т.1).

Тобто, посилання позивача, що вона є правонаступником ТОВ «Ленд-Агро» є безпідставними та не заслуговують на увагу суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В ході розгляду справи відповідачем доведено належними та допустимими доказами правомірність своїх дій та відсутність протиправної бездіяльності в межах спірних правовідносин.

В даному випадку Міністерством аграрної політики та продовольства України, як суб'єктом владних повноважень, надано суду апеляційної інстанції належні та допустимі докази правомірності своїх дій.

Колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що інші доводи апелянта не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, а тому судом до уваги не приймаються.

Отже, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Обставини, викладені в апеляційній скарзі, до уваги не приймаються, оскільки є необґрунтованими та не є підставами для скасування рішення суду першої інстанції.

В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову окружного суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 лютого 2016 року - без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційну скаргу може бути подано безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі

Головуючий - суддя М.І. Кобаль

судді: О.В. Епель

О.В. Карпушова

Головуючий суддя Кобаль М.І.

Судді: Карпушова О.В.

Епель О.В.